Основними принципами діяльнісного підходу є: 1) 2) 3) 4) 5) 6) 7)

Завданнями неодіяльнісного історико-еволюційного підходу є: 1) 2) 3)

Принципами системного підходу є: 1) 2) 3) 4) 5)

Різновиди вчинкової активності: 1) 2) 3) 4) 5) 6)

Вставте номери правильних відповідей:

5.Суб'єкт як активний початок в пізнавальному процесі (….). Категоріальність мислення як внутрішня організація суб'єкта (….). Тотожність суб'єкта і об'єкту у процесі пізнання (….)

І. Кант 2. Р.Декарт 3. Г.В.Ф.Гегель

6.Неодмінна суб'єктивна упередженість основної тези зумовлює хід і результати дослідження (….). Основна теза концепції містить імпліцитну ознаку, назва якої утворює назву підходу (….). Існуючі судження теорії слугують основою для виводу нових думок про проблему (….). Логічний предикат як вказівка на найближчий рід. є основною ознакою підходу (….).

1.Підхід як посилка 2.Підхід як визначення логічного предиката головної тези3.Підхід як суб'єктивна перевага 4. Підхід як посилка

Обведіть літеру правильної відповіді:

7. Суб'єкт– це:

А - носій предметно-практичної діяльності і пізнання;

Б– самостійна, ініціативна людина.

8. Суб'єктивність – це та категорія в психології, яка виражає:

А – загальне позначення упередженості в оцінках зовнішнього світу;

Б - загальне позначення внутрішнього світу.

9. Соціально-історична природа суб'єктавизначається:

А - об'єктивні умови життєдіяльності суб'єкта у системі відношень реальності;

Б - об'єктивна діалектика розвитку діяльності суб'єкта по відношенню до того чи іншого фрагменту реальності.

10. Проблема внутрішнього й зовнішнього полягає у:

А - суперечливості суб'єктивного й об'єктивного у структурі психічного віддзеркалення;

Б – поєднанні суб'єктивного й об'єктивного у складі психічного віддзеркалення.

11. Суб'єкт психіки є індивід, який:

А – вбачає у внутрішньому світі віддзеркалення зовнішнього світу в процесі практичної діяльності;

Б - розрізняє в собі внутрішній світ і себе як суб'єкт самопізнання.

12. Зближення психологічних теорій у суб'єктно-діяльнісному подході С.Л.Рубінштейна полягає у тому, що:

А – людина у першу чергу має бути творцем свого життєвого шляху;

Б - людина у першу чергу має бути суб'єктом практичної діяльності.

13. Суб'єктивно-генетичний принцип указує на те, що:

А - людина є носієм активності у процесі виконання завдань, відповідних до її ролі у соціумі;

Б - людина є ініціатором й виконавцем індивідуалізованої програми творення свого світу психіки й себе в ньому.

14. Знаковий, мовний підхід указує на те, що:

А - мовний знак (слово) є універсальним знаряддям, на якому засновуються психічні функції людини;

Б - мовний знак (слово) є універсальним знаряддя, що змінює психічні функції людини.

15. Вчинковий підхід указує на те, що:

А - соціум є універсальним середовищем, в якому здійснюються поведінкові акти людини;

Б- вчинок є універсальним знаряддям, на якому засновуються поведінкові акти людини.

16. Антропологічний підхід указує на те, що:

А – основною категорією психологічного дослідження є категорія людини;

Б - центром психологічного дослідження має бути людина у всьому різноманітті проявів її психіки.

17. Системно-суб'єктний підхід указує на те, що:

А - суб'єкт є специфічною психічною системою;

Б - системотвірним чинником психічного є суб'єкт.

18. Психосоціальний підхід указує на те, що:

А - психічні процеси є багатовимірними явищами, які сходять до взаємовідношень людини і соціуму;

Б - взаємовідношення і взаємозалежності соціуму визначають психічні процеси людини.

ДОДАТОК 1

Рис. 1. Співвідношення повсякденного і наукового знання

(за В.І.Подшивалкіною)

Рис. 2. Структура психологічних теорій (за А.В.Юревичем)

Периферична область теорії. Теоретична периферіявключає допоміжні затвердження теорії і систему їх аргументації, які в гуманітарних науках відрізняються перш за все своєю аморфністю і недостатньою впорядкованістю. Емпірична периферія –емпіричний або буденний досвід, що підкріплює теорію. Емпірична периферія гуманітарних концепцій куди ширша, відношення з нею їх ядерної - центральної - частини складніші і разнопланові. Психологічна емпірія з позицій кожної конкретної теорії ділиться на «свою» емпірію, «чужу» емпірію, тобто феномени і результати емпіричних досліджень, виявлені і отримані на основі інших концепцій. Неявна область: 1)особистісні (знання, переживання та емоції, зразки поведінки); 2) надособистісні (знання, переживання та емоції, зразки поведінки).

Рис. 3. Відмінності гуманітарного і природнично-наукового знання

(за В.І.Подшивалкіною)

Рис. 4. Теоретичні концепти каузального і теологічного

видів причинності

Каузальний і телеологічний підходи: 1) каузальний підхід розглядає структуру переривчастою, її елементи існують одночасно і позаісторично (діахронно), тобто час байдужий для розвитку події. Суть явища при даному підході визначається з природи її частин і їх внутрішніх зв'язків; 2) телеологічний підхід зосереджується на якісних змінах, переходах об'єкту із стану в стан, що не міняють, проте, втіленої в нім мети. Ця мета визначається відносинами об'єкту серед подібних до нього або відносинами серед безлічі його власних станів. Головними характеристиками предмету стає безперервність, континуальність змін, що відбуваються в ньому, а звідси і послідовність подій, що впливають на нього. Структурні відношення в такому підході виявляють зв'язки між цілями, що формуються в пасивно-відбивній сфері, і способами дій в активній половині світової взаємодії .

Додаток 2

Василюк Ф. Е. От психологической практики к психотехнической теории // Московский психотерапевтический журнал. – 1992. – №1. – С. 15 – 32.

Поиск по сайту: