Теоретичне пізнання психічного

Пізнання. Теоретичне пізнання. Суб'єкт і об'єкт в пізнанні. Джордж Берклі. Дейвід Юм. Іммануїл Кант. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Сучасна теорія пізнання. Єдність діалектики, логіки, теорії пізнання.

12. Пізнання– вища форма віддзеркалення дійсності, що ґрунтується на єдності віддзеркалення, предметно-практичної діяльності і комунікації[191]. Індивідуальне знання – чуттєве, емпіричне, розумове, теоретичне пізнання[192]. Знання, що об'єктивувалося – частина духовного виробництва, що існує у вигляді наукових текстів або у формі речей, що мають соціально-культурний смисл[193].

13. Теоретичне пізнання– відображення закономірних і істотних зв'язків предмета дослідження. Науковий текст – відображення закономірних і істотних зв'язків предмета дослідження за допомогою системи предикатів. Текст – продукт мовлення, що складається з основного предиката (головна думка) і дерева вторинних, третинних і так далі предикатів[194].

14. Суб'єкт і об'єкт в пізнанні.Суб'єкт – продукт історичного розвитку. Його активність направлена на практичну зміну об'єкту. Ці зміни є критерієм адекватності суб'єктивних образів і дійсності[195]. Проблема внутрішнього і зовнішнього досвіду – співвідношення пізнавального процесу і предметно-практичної діяльності.

15. Джордж Берклі (1685 – 1753);«Досвід нової теорії зору».Згідно Берклі, поняття матерії неможливе із-за неможливості відвернення від окремих властивостей речей[196]. Сприйняття кожної речі розкладається на сприйняття суми окремих відчуттів. Буття речі визначається здатністю бути сприйнятою[197].

16. Дейвід Юм (1711 – 1776;«Трактат про людську природу». Центральний пункт гносеології – вчення про причинність, психологічним механізмом якої є сприйняття регулярної появи і проходження подій в часі[198]. Людська природа незмінна. Людина схильна до помилок і капризів асоціацій – зв'язки простих ідей один з одним. Особистість – «..зв'язка або пучок … різних сприйнять, наступних один за одним»[199].

17. Іммануїл Кант (1724 – 1804); «Критика чистого розуму». «Критика практичного розуму». У докритичний період визнає можливість умоглядного пізнання речей, в критичний період заперечує можливість такого пізнання[200] . Залежність реальності від самого пізнання. Об'єкт існує у формах діяльності суб'єкта[201] . Вчення про явища і речі, як вони існують самі по собі. Пізнання «речей в собі» починається з відчуттів, продовжується в поняттях і думках, які проте не дають достовірного знання про них. Основними здатностями пізнання є чуттєвість, розум, розум. Всяка особа – самоціль і не є засобом здійснення завдань, поведінка якої ґрунтується на внутрішньому велінні (категоричний імператив)[202] .

18. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770 – 1831);«Феноменологія духу». Суб'єкт і об'єкт по суті тотожні один одному, оскільки в основі дійсності лежить саморозвиток абсолютного духу, який є абсолютним суб'єктом, що має як об'єкт сам себе[203] . Духовний розвиток індивіда відтворює стадії самопізнання «світового духу», починаючи з акту найменування чуттєво даних «речей» і кінчаючи «абсолютним знанням», тобто знанням тих форм і законів, які управляють зсередини всім процесом духовного розвитку[204] .

19. Сучасна теорія пізнання = єдність діалектики, логіки, теорії пізнання.Уявлення про структуру об'єктивної реальності. Пізнання носить соціальний характер. Нерозривний зв'язок з активною практичною діяльністю[205]. Категорії і закони матеріалістичної діалектики виступають як методологічні принципи науково-теоретичної діяльності.

Тестові завдання для самостійної роботи до теми 4

Обведіть літеру правильної відповіді:

1. Теорія пізнанняаналізує загальні основи, що є базою:

А - процесу пізнання;

Б - пізнавального результату.

2. Проблема зв'язку суб'єкта і об'єктує проблемою:

А - взаємодії дослідника з об'єктом дослідження;

Б - співвідношення внутрішнього і зовнішнього досвіду.

3. Позитивізм в структурі наукового знання означає, що:

А - позитивне знання може бути отримане тільки у філософських науках при вирішенні загальних наукових проблем;

Б - позитивне знання може бути отримане тільки в спеціальних науках при вирішенні окремих наукових проблем.

4. Наукове знання – це:

А - системний теоретичний опис об'єктів пізнання;

Б - різноманітні зведення про об'єкт пізнання.

5. Єдність логіки, діалектики і теорії пізнання виявляється в:

А - єдності правил мислення, методології та закономірностей пізнавального процесу;

Б - теоретичних, світоглядних і методологічних засад пізнавального процесу.

6. Основа достовірного знання – точне урахування:

А - головних, істотних властивостей, зв'язків, реальних умов існування, тенденцій розвитку пізнаваного об'єкту;

Б – вимог цілеспрямованої діяльності, направленої на освоєння природних і соціальних об'єктів.

7. Теорія віддзеркалення– розглядає відчуття і сприйняття як:

А – передумову віддзеркалення реальності в свідомості людини;

Б - результат віддзеркалення реальності в свідомості людини.

8. Пізнання ґрунтується на:

А – єдності потреб та активності суб'єкта в процесі пізнання;

Б - єдності віддзеркалення, предметно-практичної діяльності і комунікації.

Вставте номери правильних відповідей:

Поиск по сайту: