Психологія як наукова і учбова дисципліна

Наукавизначається, по-перше, як діяльність по виробництву знань і, по-друге, як форма систематизації знань.

Учбовий предмет визначається, по-перше, як система знань і, по-друге, як система видів учбово-пізнавальної діяльності по засвоєнню цих знань (Гинецинській, 1983, з. 18).

Таким чином, в одному пункті ці поняття перетинаються: цей пункт – систематизація знань. Тому не випадково кращі і самі систематизовані зразки наукової літератури стають навчальними посібниками для студентів (наприклад, книга З. Л. Рубинштейна «Основи загальної психології»).

Учбовий предмет, за визначенням В. І. Гинецинського, є «дидактично систематизованим викладом основ відповідної наукової дисципліни» (Гинецинській, 1983, з. 19).

Традиційне поняття учбового предмету сходить до середньовічних університетів. Воно пов'язано з умовами розвитку університетської науки того часу, яка була орієнтована на викладання і зінтегрована з цим процесом. Наукові і учбові дисципліни ототожнювалися один з одним. Зміст учбового предмету зводився до змісту підручника, тобто до монографічної форми викладу знання. Учбовий предмет відтворював всі істотні характеристики дисциплінарного знання, він виконував систематизуючу і структуруючу функції. Для цього періоду було характерне нерозрізнення якісно різних рівнів і типів освіти. Відмінності між початковою, середньою і вищою школою розглядалися лише як кількісні в масштабах знань, що придбавалися. Модель учбового предмету, що зародилася в середньовічних університетах, продовжує функціонувати і в системі утворенні Нового часу (Гинецинській, 1983, з. 20-21). Психологія як наука також пережила аналогічний період розвитку, проте дещо пізніше – в період її становлення в XIX в. і в першій половині XX в. Першими книгами по психології були підручники і навчальні посібники. Психологія як наука і психологія як учбовий предмет не розрізнялися.

В Новий час почався процес розведення понять наукової і учбової дисципліни. Учбовий предмет все більшою мірою розглядався як система різноманітних видів учбово-пізнавальної діяльності з урахуванням якісних особливостей суб'єктів, що її здійснюють, і умов, в яких вона реалізується. Той або інший варіант викладу змісту наукової дисципліни затверджувався в суспільному сознаний як учбовий предмет (Гинецинській, 1983, з. 22). В психологічній науці аналогічні процеси розмежування уявлень про психологію як учбовій і науковій дисциплінах відбуваються тільки в другій половині XX в. Психологи почали надавати більше уваги методичному забезпеченню і методичній розробці викладання психології. Процес написання підручника вже перестав зводитися тільки до збору і опису відповідного матеріалу. В першу чергу це торкалося курсу «Введення в психологію». Він все більшою мірою орієнтувався на різні категорії студентів, супроводжувався методичними рекомендаціями по вивченню, завданнями, сприяючими кращому засвоєнню матеріалу. Зрозуміло, це у меншій мірі торкалося нових галузей психології. Таким чином, можна зробити висновок про те, що всяка галузь науки, психологія зокрема, повинна досягти певного рівня розвитку для того, щоб стало можливим розрізнення наукового і методичного аспекту цієї дисципліни.

При визначенні структури і змісту учбових дисциплінвиникають наступні питання:

♦ Чи повинен учбовий предмет бути точною копією відповідної галузі науки?

♦ В чому специфіка психології як учбового предмету на відміну від психології як науки?

♦ Якою мірою і яким чином в учбових програмах по психології повинна відображатися накопичена фундація психологічних знань?

♦ Які принципи і критерії відбору знань і умінь для включення в учбову програму?

Таким чином, наукова дисципліна – це система знань, орієнтована на дослідників, а учбова дисципліна – це система знань, орієнтована на тих, що навчаються.

У зв'язку з цим важливо відзначити, що структура наукових і учбових дисциплін може співпадати, а може і не співпадати.

Учбова дисципліна може бути прямим дидактичним віддзеркаленням відповідної галузі наукового знання. Наприклад, соціальна психологія як учбовий курс прямо відображає знання соціальної психології як науки. Педагогічна психологія може служити ще одним прикладом такого роду. Проте ці учбові курси припускають різні варіанти їх проведення залежно від аудиторії (наприклад, студенти, що навчаються за фахом «Психологія» або «Педагогіка»).

Учбова дисципліна може бути віддзеркаленням наукових знань про певний предмет, накопичених в різних науках. Прикладом може бути курс конфликтологии, який об'єднує знання про конфлікти з таких наук, як соціологія, психологія і т.д.

Таке розуміння учбової дисципліни відкриває більш широкі можливості для навчання студентів психологічним знанням. Стає очевидним, що психологія може викладатися не тільки психологами і не тільки як окремий учбовий курс психології. В цьому відношенні достатньо перспективна модульна система навчання, про яку мова піде нижчим.

Учбова дисципліна включає два компоненти:

1) систему знань;

2) систему учбово-пізнавальної діяльності, направленої на їх засвоєння.

При розробці обох компонентів учбової дисципліни враховуються наступні чинники:

1) система знань в рамках відповідної наукової дисципліни, що склалася;

2) прихильність викладача певної наукової і методологічної концепції;

3) рівень, тип і цілі освітньої програми;

4) інтереси навчаються;

5) знання і здібності навчаються;

6) форми і функції активності навчаються;

7) існуюча фундація дидактичних матеріалів.

Таким чином, структура учбової психологічної дисципліни визначається цими чинниками. Розглянемо їх докладніше.

1. Ступінь систематизації відповідної області психологічного знання.Ніж більш систематизовані знання, тим більшою мірою наукова дисципліна може претендувати на те, щоб стати учбовою дисципліною і бути включеною в учбові плани. Існують певні методичні аспекти проблеми систематизації базових психологічних дисциплін і категорій, які дискутуються ученими і викладачами. Неопрацьованість цих аспектів свідчить про недостатню зрілість науки і методики її викладання. В зв'язку з цим особливо важлива поява відповідних підручників і навчальних посібників.

Методологічна позиція, інтереси, точка зору викладача. Хоча в рамках учбової дисципліни викладач повинен висловити і розкрити всі існуючі теорії, концепції, погляди, поняття, він має право дотримуватися певної методологічної позиції, мати власні інтереси і точку зору на предмет, що викладається.

3. Рівень, тип і цілі освітньої програми, в рамках якоївикладається психологія. Система знань, включених в учбову дисципліну, і система учбово-пізнавальної діяльності, направлена на їх засвоєння, повинні бути різними залежно від того: 1) чи викладається ця дисципліна в початковій, основній, середній або вищій школі; 2) чи викладається вона в загальноосвітньому або професійному учбовому закладі; 3) чи викладається вона студентам – майбутнім психологам, педагогам, лікарям або ж студентам інших спеціальностей.

4. Інтерес вчаться і студентівдо певних тем, проблем, фактів і понять, обумовлений їх віком, рівнем розвитку, індивідуально-психологічними особливостями. Не дивлячись на необхідність системної і систематичної побудови учбової дисципліни, викладач може надати більше уваги яким-небудь темам, фактам, поняттям залежно від інтересів вчаться.

5. Знання і здібності вчаться і студентів.Викладач повинен будувати учбову дисципліну залежно від тих, що є у учнів і студентів знань в даній області і по даній проблематиці, з урахуванням того факту, чи є даний учбовий курс першим психологічним курсом для учня, або він вивчав психологію раніше. Учбова дисципліна будується по-різному залежно від здібностей вчаться до засвоєння визначених тим, проблем, фактів і понять. Ці здібності можуть бути обумовлені їх віком, рівнем розвитку, індивідуально-психологічними особливостями.

6. Функції, які виконують різні види і форми активності певних психологічних знань і умінь, що вчаться в процесі засвоєння. Засвоєння учбової дисципліни може бути більш менш успішним в залежності тому, чи вивчається вона у формі лекцій, семінарських, практичних занять, або ж в рамках самостійної роботи, у вигляді індивідуальної, групової або фронтальної активності. Кожний з перерахованих видів активності виконує в учбовій діяльності свої функції.

7. Існуюча фундація дидактичних матеріалів.Ступінь дидактичної розробленості учбової дисципліни може бути різним. Зокрема, може існувати детальна програма занять по курсу, що викладається, конкретні завдання, наочні матеріали, контрольні питання, методичні рекомендації по вивченню визначених тим. Наявність дидактичних матеріалів значною мірою визначає рівень складності в роботі викладача і можливості студентів по засвоєнню учбової дисципліни.

Поиск по сайту: