Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Архітектура доби Відродження



Ключовою ідеєю стало відродження античності. Людина Відродження прагнула освоїти класичні форми і використовувати їх для вирішення художніх проблем своєї епохи.

Флорентієць Філіппо Брунеллескі. Йому належить проект куполу флорентійського собору Санта Марія дель Фьоре. Він має грановану форму і складається з двох оболонок: зовнішньої - з червоно-коричневої черепиці і внутрішньої - цегляного каркаса. Коли в 1425 р. Брунеллескі проектував у Флоренції церкву Сан Лоренцо, то взяв за основу схему ранньохристиянської римської базиліки.

Рікарді Мікелоццо– флорентійський палаццо Медічі побудоване навколо внутрішнього двору, для прикрашання якого Мікелоццо використав коринфські колони і напівцир- кульні арки. Обробка кожного з трьох поверхів різна, будівлю завершує виступ класичного карнизу. Хоча трактування вікон нагадує середньовічне двохчас- тинне, кожен з віконних отворів має обрамлення, що складається з коринфських колонок і напівциркульної ароч- ки.

Леон Баттіста Альберті застосував декоративний ордер з пілястрами й антаблементом для прикрашання кожного з поверхів палаццо Руччелаї, побудованого в 1451-1455 рр. На фасаді церкви Сан Франческо в Ріміні використані мотиви тріумфальної арки Костянтина, яка розташована в тому ж місті. Напівколони підсилюють гру світлотіні на фасаді. У церкві Сант Андреа в Мантуї (проект 1470) Альберті перекрив головний неф циліндровим склепінням, перетворивши бічні нефи на ряди капел. Ця будівля, дуже «римська» за духом, трохи нагадує базиліку Кос­тянтина.

У XVI ст. роль головного художнього центру переходить від Флоренції до Риму. На початку сторіччя архітектори вже чудово володіли античними формами. В архітектурі римського па­лаццо Канчеллеріа (1486-1495), одним з творців якого був Донато Браманте(1444-1514), було зроблено наступний крок після палаццо Руччелаї. Темп’єтто - маленька каплиця-ротонда, побудована Браманте в кварталі Сан П’єтро ін Монторіо, трохи нагадує храм Сивіли в Тіволі. Єдиний елемент, що не має аналогії в давньоримських спорудах, - високий купол. У 1506 р. папа Юлій II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св. Петра, що передбачався на місці однієї із старих ранньохристиянських базилік. Браманте зупинив вибір на плані, в основі якого лежав грецький хрест, вписаний у квадрат. Над центральним перехрестям був задума­ний величезний купол, а над бічними не­фами - циліндрові з ведення. Браманте хотів поставити купол Пантеону на ба­зиліку Максенція. Після Браманте бу­дівництвом керували Рафаель, Перуцці, Антоніо да Сангалло Молодший і Мі- келанджело, при цьому план будівлі кожного разу мінявся. Врешті-решт бу­ло реалізовано проект, створений Мікеланджело на основі первинного задуму Браманте.

Палаццо Фарнезе, побудоване Антоніо да Сангалло Молодшим, типове для римської архітектури XVI ст. Ордер використаний тут тільки для обрамлення вікон, а стіну зверху відтіняє могутнє винесення карниза. Прикладом північно-італійської рене­сансної споруди може служити будівля бібліотеки Сан Марко у Венеції (1536), побудована Якопо Сансовіно(1486- 1570). Венеціанська архітектура відрізняється більшою декоративністю, ніж римська.

У XVI ст. відбувається розквіт ренесансної архітектури Франції. Людовік XII, а потім Франциск І почали активно запрошувати італійських художників до Парижа і Фонтенбло. У корпусі Людовіка XII замку Блуа високі крівлі із слуховими вікнами, ажурний кам’яний парапет, контури віконних отворів нітрохи не схожі на твори ренесансної архітектури Італії.

Замок Шамбор (1526-1544), як середньовічна споруда, має в центрі просторий двір; по кутах і вздовж стін через певні інтервали поставлені башти. Композиція фасаду симетрична, в його декорації переважає вертикальний ритм.За замовленням Генріха II П’єр Леско(близько 1510- 1578) почав перебудову Лувра.

Наприкінці XV і на початку XVI ст. вплив італійського Ренесансу став відчутним в інших країнах. Стиль платереск, що поширився в XVI ст. в Іспанії, був сплавом декоративних елементів пізньої готики з ренесансними мотивами. Орнаментом міг бути покритий весь фасад будівлі, як у церкві Сан Грегоріо у Вальядоліді, або тільки окремі його частини, як у лікарні Санта Крус у Толедо (архітектор Енріке де Егас). До середини XVI ст. пристрасть до прикрашування поступається місцем більш суворому академічному стилю палацу Карла V в Гранаді (1526-1533). Тут Педро Мачука використовував ордерні елементи для створення ясної і лаконічної архітектурної композиції.

В англійській архітектурі цього часу панувала готика. Італійський майстер П’єтро Торріджаноприкрасив скульптурними зображеннями херувимів готичний надгробок Генріха VII у Вестмінстерському абатстві.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.