НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. ХВОРИМ НА НЕГОДЖКІНСЬКІ ЛІМФОМИ

ХВОРИМ НА НЕГОДЖКІНСЬКІ ЛІМФОМИ

МКХ-10: С82, С83, С84

Визначення захворювання. Негоджкiнськi лiмфоми (НГЛ; non-Hodgkin’s lymphomas) — це солідні пухлини, що походять з лiмфоїдної тканини, найчастіше – з лімфатичних вузлів, в основі яких лежить злоякісна клональна трансформація В-, Т- чи NK-клітин на різних стадіях їх диференціації. Особливостями НГЛ, що об'єднують цілу низку лiмфоїдних пухлин рiзного ступеня злоякiсностi (grade), є надзвичайна різноманітність їх локалізації та поширення, характеру клінічного перебігу, чутливості до лікування та прогнозу.

Сучасна класифікація лімфоїдних пухлин є новим етапом логічного вдосконалення REAL-класифікації (1994) та класифікації ВООЗ (2001).

ВООЗ класифікація зрілих В-, Т- та NK-клітинних пухлин (2008)

Зрілі В-клітинні пухлини

Хронічна лімфоцитарна лейкемія/лімфома з малих лімфоцитів

В-клітинна пролімфоцитарна лейкемія

Селезінкова лімфома маргінальної зони

Волосатоклітинна лейкемія

Селезінкова лімфома/лейкемія, некласифікована

Лімфоплазмоцитарна лімфома

Макроглобулінемія Вальденстрема

Хвороби важких ланцюгів

Плазмоклітинна мієлома

Солітарна кісткова плазмоцитома

Позакісткова плазмоцитома

Екстранодальна слизово-асоційована лімфома (MALT) маргінальної зони

Вузлова лімфома маргінальної зони

Фолікулярна лімфома

Первинна шкірна лімфома з фолікулярних центрів

Лімфома мантійної зони

Дифузна лімфома з великих В-клітин

Збагачена Т-клітинами/гістіоцитами

Первинна ЦНС

Первинна шкірна, стегновий тип

Дифузна лімфома з великих В-клітин, асоційована з хронічним запаленням

Лімфоматоїдний гранульоматоз

Первинна медіастинальна (тимічна) лімфома з великих В-клітин

Інтраваскулярна лімфома з великих В-клітин

ALK+ лімфома з великих В-клітин

Плазмобластна лімфома

Лімфома з великих В-клітин, що походить з HHV8-асоційованої мультицентричної хвороби Кастлмана

Первинна випітна лімфома

Лімфома Беркіта

Некласифікована В-клітинна лімфома з ознаками, проміжними між дифузною лімфомою з великих В-клітин та лімфомою Беркіта

Некласифікована В-клітинна лімфома з ознаками, проміжними між дифузною лімфомою з великих В-клітин та класичною лімфомою Годжкіна

Зрілі Т-клітинні та NK-клітинні пухлини

Т-клітинна пролімфоцитарна лейкемія

Т-клітинна лейкемія з великих гранулярних лімфоцитів

Агресивна NK-клітинна лейкемія

Системне EBV+ Т-лімфопроліферативне захворювання дитячого віку

Hydroa vaccineforme-like лімфома

Т-клітинна лімфома/лейкемія дорослих

Екстранодальна NK/Т-клітинна лімфома назального типу

Асоційована з ентеропатією Т-клітинна лімфома

Печінково-селезінкова Т-клітинна лімфома

Підшкірна паннікулітоподібна Т-клітинна лімфома

Грибовидний мікоз

Синдром Сезарі

Первинні шкірні CD30+ Т-лімфопроліферативні захворювання

Лімфоматоїдний папульоз

Первинна шкірна анапластична лімфома з великих клітин

Первинна шкірна гама-дельта Т-клітинна лімфома

Периферичні Т-клітинні лімфоми, неспецифікована

Ангіоімунобластна Т-клітинна лімфома

Анапластична ALK+ лімфома з великих клітин

Клініка

Скарги: найхарактернiшою першою скаргою хворих на НГЛ є збiльшення одного чи декількох лiмфатичних вузлiв, в одній чи декількох ділянках, частіше периферичних. Збiльшенi лiмфатичнi вузли звичайно є неболючими, щільноеластичними, дискретними, які з часом можуть поєднуватись у конгломерати. Можлива наявність так званих системних інтоксикаційних (В-) симптомів, до яких належать прогресуюча втрата ваги з наростаючою загальною слабістю, профузне пітніння та невмотивоване підвищення температури тіла.

Огляд хворого: окрім збільшення периферичних лімфовузлів при НГЛ нерiдко виявляють поєднане чи ізольоване збiльшення внутрiшньочеревних та заочеревинних лiмфатичних мас, ураження селезінки, лімфовузлів середостіння та кільця Вальдеєра. Серед нелімфоїдних органів найчастіше при НГЛ уражаються печінка і кістковий мозок, шлунково-кишковий тракт, рідше - центральна нервова система, щитоподібна залоза, м’які тканини, геніталії, очі та орбіта, шкірні покриви, кістки, грудна залоза, легені. Слiд пам'ятати про групу слизовоасоцiйованих (MALT) лiмфом, що належать здебільшого до низького ступеня злоякiсностi i можуть локально вражати рiзноманiтнi екстранодальнi дiлянки (найчастiше — шлунок, кишківник, слиннi та сльозовi залози) без змiн з боку лiмфатичних вузлiв, периферичної кровi та кiсткового мозку.

Дiагноз НГЛ повинен розглядатися як ймовiрний за наявностi відносного та абсолютного лімфоцитозу в периферичній крові, синдрому верхньої порожнистої вени, гострої компресiї спинного мозку, вузлуватих пухлиноподiбних шкiрних утворiв, за наявності екзофтальму, затруднення носового дихання з погіршенням слуху, збільшення яєчка, селезінки та/або печінки, ексудативного плевриту, невмотивованого асциту чи набряку нижньої кінцівки, порушень з боку центральної нервової системи.

Діагностика

Діагностика НГЛ базується на гістологічному та імуногістохімічному аналізі адекватно отриманого матеріалу, свіжозамороженого чи фіксованого у формаліні, шляхом ексцизійної біопсії лімфатичного утвору. Застосування голкової біопсії чи трепанобіопсії допускається лише в ургентних ситуаціях чи у випадках, що не підлягають радикальному лікуванню.

Після встановлення діагнозу та верифікації варіанту НГЛ виконується низка обстежень для встановлення групи прогностичного ризику, що має вирішальне значення для обрання тактики та схем лікування. До таких обстежень належить, насамперед, процедури стадіювання захворювання.

Стадії захворювання

Клінічне стадіювання (CS) НГЛ, що враховує, насамперед, розповсюдження процесу по обидва боки діафрагми та наявність чи відсутність системних симптомів, проводиться за системою Ann-Arbor, модифікованою у Cotswolds в 1989 році. Клінічне стадіювання, окрім об’єктивного огляду хворого, базується на виконанні наступних процедур:

- рентгенологiчне дослiдження органiв грудної клiтки;

- комп'ютерна томографiя (КТ) ± позитрон-емісійна томографія (ПЕТ) грудної клітки, живота і тазу*;

- трепанобіопсія кісткового мозку з подальшим гістологічним дослідженням.

*В разі неможливості проведення на певному відрізку часу – ультразвукове дослідження (УЗД) черевної порожнини, тазу та заочеревинного простору.

СИСТЕМА СТАДІЮВАННЯ ЛІМФОМ Ann-Arbor

Стадія I Ураження одного регіону лімфатичних вузлів або органів (таких як селезінка, тимус, кільце Вальдеєра)

Стадія II Ураження двох чи більше регіонів лімфовузлів по одну сторону діафрагми (при цьому середостіння та лімфовузли воріт вважаються окремими локусами). Кількість локусів ураженнь індексується (приклад - II₂)

Стадія III Ураження регіонів лімфатичних вузлів або органів по обидва боки діафрагми:

III₁: З чи без лімфатичних вузлів у воротах селезінки, печінки, портальних чи черевних

III₂: З парааортальними, здухвинними та мезентеріальними лімфатичними вузлами

Стадія IV Множинні екстранодальні локуси або комбінація збільшених лімфатичних вузлів з екстранодальним ураженням, не визначена в п.Е:

A: Без системних інтоксикаційних симптомів

B: Гарячка, профузне пітніння, прогресуюча втрата ваги

X: Bulky disease:>1/3 поперечного розміру середостіння

або >10 cм в діаметрі лімфатичного ураження

E: Ураження одинокого екстранодального локусу, ізольованого або дотичного до певного лімфатичного вузла

Поиск по сайту: