Після виписки із стаціонару хворий повинен знаходитися під диспансерним наглядом у терапевта та консультуватись гематологом до 2 років.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
від ______ 2010 р. №____
Клінічний ПРОТОКОЛ
НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ХВОРИМ НА ВОЛОСИСТОКЛІТИННУ ЛЕЙКЕМІЮ
МКХ-10: C 91.4
Визначення захворювання.Волосистоклітинна лейкемія (ВКЛ; hairy cell leukemia) – рідкісна форма В-клітинних хронічних лімфопроліферативних хвороб, яка характеризується наявністю типових волосистих лімфоїдних клітин у кістковому мозку та периферичній крові, спленомегалією, реактивним фіброзом кісткового мозку і панцитопенією.
Клініка
Скарги: загальна слабість, підвищена втомлюваність, схильність до інфекцій.
Огляд хворого: у більшості хворих відзначається блідість шкіри та слизових. Незначне збільшення лімфатичних вузлів виявляється вкрай рідко. У більшості хворих спостерігається збільшення розмірів печінки. Характерною ознакою хвороби є значна спленомегалія.
Діагностична програма
Аналіз крові: нормохромна анемія, виразна лейкопенія, зменшення кількості тромбоцитів. У гемограмі - лімфоцитоз. Серед лімфоцитів виявляється різна кількість дещо збільшених лімфоїдних клітин з округлим або овальним ядром, переважно блідо- блакитною (інколи базофільною) цитоплазмою, з нерівним краєм та характерними відростками (волосистих клітин; hairy cells).
Стернальний пунктат: гіпоклітинний за рахунок гіпоплазії гранулоцитарного, еритроїдного та мегакаріоцитарного паростків. Інфільтрація кісткового мозку волосистими клітинами.
Цитохімічне дослідження: у “волосистих клітинах” виявляється позитивна реакція на кислу фосфатазу, яка є тартратрезистентною.
Трепанат кісткового мозку: дифузна або вогнищева інфільтрація лімфоїдними клітинами та ретикуліновий фіброз.
Імунофенотипування лімфоїдних клітин: лімфоїдні клітини периферичної крові та кісткового мозку мають фенотип зрілих В- лімфоцитів, на них представлені panB- клітинні антигени (CD19+, CD20+, CD22+, HLA Dr+, Sm Ig), CD5–, CD10–, CD11c+, CD25+, CD103+.
Критерії результату діагностики:
- тривалість – 10 днів;
- частка виконаних діагностичних процедур;
- наявність морфологічної цитохімічної та імунофенотипової верифікації діагнозу.
Діагностика повинна проводитись у спеціалізованих установах ІІІ рівня – обласні гематологічні кабінети або обласні гематологічні відділення (стаціонари). Спеціальні дослідження (цитохімічні та імунофенотипування) – в науково-дослідних установах.
Покази до лікування:
Спочатку ВКЛ у частини хворих протікає безсимптомно і у таких випадках хворі підлягають спостереженню у гематолога (тактика “watch and wait”). Показами для призначення лікування є прогресія хвороби:
· лімфаденопатія з лімфоцитозом периферичної крові;
· рецидивуючі інфекції.
Лікувальна програма
Лікування хворих на ВКЛ повинно проводитись у спеціалізованих гематологічних закладах – обласний гематологічний кабінет, обласне гематологічне відділення, а також у науково-дослідних установах.
Показами для стаціонарного лікування є:
5) Важкий загальний стан хворого, що вимагає трансфузії концентрату тромбоцитів.
6) Проведення курсу лікування кладрибіном.
7) Перші дні лікування препаратами інтерферону α (подальше лікування проводиться амбулаторно під контролем гематолога).
8) Проведення спленектомії.
· Препаратами першої лінії у лікуванні ВКЛ є аналоги пуринових нуклеозидів, зокрема, кладрибін.
Кладрибін призначається в дозі 0,12 мг/кг маси на 200 мл фізіологічного розчину в тривалій внутрішньовенній інфузії (2 години) протягом 5 послідовних днів. Проведення 1 курсу лікування призводить до повної клініко-гематологічної ремісії у 85 % хворих.
Курс лікування кладрибіном викликає у хворих глибоку мієлосупресію, яка може ускладнитись небезпечною для життя інфекцією (пневмонія). У зв’язку з тим лікування кладрибіном можна комбінувати з призначенням преднізолону (30-40 мг на добу).
При значній гранулоцитопенії, підвищенні температури тіла – ростові фактори GCSF, антибіотики широкого спектру дії
· Препарати інтерферону α як лікування першої лінії слід призначати хворим старечого віку та хворим, які мають протипокази до проведення хіміотерапії.
Препарати інтерферону α вводять підшкірно в дозі 3 млн ОД через день (3 рази на тиждень) щонайменше 12 місяців. Повна ремісія при лікуванні інтерфероном спостерігається у 10 % хворих.
Інтерферон α, як препарат першої лінії, доцільно призначати також хворим з глибокою гранулоцитопенією та анемією з метою покращення загального стану та показників периферичної крові, а в подальшому (через 2 – 4 місяці) проводити лікування кладрибіном.
· Препарати інтерферону α, як лікування другої лінії, призначають хворим, резистентним до кладрибіну. Дозування аналогічне.
· Спленектомія у хворих на ВКЛ розглядається як метод лікування другої лінії при неефективності кладрибіну, інтерферону α, а також при рецидиві хвороби після лікування кладрибіном.
Як метод лікування першої лінії у хворих на ВКЛ, спленектомія оправдана при наявності значної спленомегалії та різкої лейкопенії. У 80 % хворих на ВКЛ після спленектомії спостерігається значне покращення, а у 40 % – повна ремісія. У 70 % хворих після спленектомії тривалість життя перевищує 5 років. Хворі, які перенесли спленектомію, а в подальшому ліковані кладрибіном живуть довше, ніж хворі зі збереженою селезінкою.
У зв’язку з тим, що віддаленим ускладненням спленектомії є так званий OPSI-синдром, що характеризується важкими інфекціями з масивною бактеріємією, з метою профілактики цих ускладнень за 2 тижні до спленектомії проводять вакцинацію хворих (полівалентна пневмококова вакцина, Haemophilus influenzae та менінгококова С вакцина).
Критерії ремісії
Ø Повна ремісія:
Þ Нормалізація концентрації гемоглобіну (> 120 г/л);
Þ Кількість тромбоцитів > 100 Г/л;
Þ Абсолютна кількість нейтрофілів у периферичній крові > 1,5Г/л;
Þ Відсутність у крові та кістковому мозку волосистих клітин;
Þ Відсутність лейкемічної інфільтрації при трепанобіопсії;
Þ Відсутність інших симптомів, притаманних ВКЛ.
Ø Часткова ремісія:
Þ Зменшення органомегалії на 50 %;
Þ Зниження чисельності волосистих клітин у кістковому мозку < 50 %;
Þ Зниження чисельності волосистих клітин у периферичній крові < 5 %;
Þ Нормалізація показників периферичної крові.
Ø Рецидив захворювання:
Þ Після одного курсу лікування кладрибіном рецидив ВКЛ виникає у 28 % хворих при різній тривалості ремісії;
Þ Кладрибін ефективний у більшості хворих і при рецидиві ВКЛ.
Þ При рецидиві ВКЛ проводять 2 курси лікування кладрибіном з перервою для відновлення гранулоцитопоезу;
Þ При неефективності кладрибіну – спленектомія або препарати інтерферону α.