Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття



При підготовці до семінарського заняття студенти мають з’ясувати, що судовий розгляд кримінальної справи в суді першої інстанції чітко визначений в законі і складається з наступних складових частин:

1) підготовча частина судового засідання;

2) судове слідство;

3) судові дебати;

4) останнє слово підсудного;

5) постановлення та проголошення вироку.

Судовий розгляд кримінальної справи бере свій початок з підготовчої частини. Система процесуальних дій підготовчої частини здійснюється за чинним кримінально-процесуальним законом у такому порядку:

1. Відкриття судового засідання. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа буде розглядатися (ст. 283 КПК).

2. Перевірка явки учасників судового розгляду. Відкрив судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з’явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх, якщо вони йому відомі (ст. 284 КПК).

3. Роз’яснення перекладачеві його обов’язків (ст. 285 КПК).

4. Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку (ст. 286 КПК).

5. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу (ст. 287 КПК).

6. Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (ст.ст. 288-292 КПК).

7. Видалення свідків із залу суду (ст. 293 КПК).

8. Роз’яснення прав і обов’язків учасникам судового розгляду (ст.ст. 294, 295 КПК).

9. Заявлення і розв’язання клопотань учасників судового розгляду (ст. 296 КПК).

Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового.

Судове слідство – це основна частина судового розгляду, суть якої полягає у дослідженні судом за участю сторін (учасників судового розгляду) всіх обставин справи, всіх доказів, зібраних як органами досудового розслідування, так і витребуваних судом за власною ініціативою та за клопотаннями учасників судового розгляду.

Порядок дослідження доказів у суді:

1. Допит підсудного (ст.ст. 300, 301 КПК).

2. Роз’яснення потерпілому прав та обов’язків. Допит потерпілого (ст.ст. 308, 267 КПК).

3. Роз’яснення свідкові прав та обов’язків. Допит свідка (ст.ст. 302, 303, 305, 306, 307, ч. 3 ст. 168 КПК).

4. Перехресний допит і очна ставка в суді. Перехресний допит – це одночасний допит в судовому засіданні підсудного, потерпілого, свідка учасниками судового розгляду та судом стосовно одних і тих же обставин з метою з’ясування і усунення суперечностей в показаннях особи, їх перевірки, уточнення та доповнення. Очна ставка в судовому засіданні використовується як один з ефективних засобів встановлення істини у справі шляхом з’ясування суті та причини виникнення істотних суперечностей в показаннях допитаних у судовому засіданні осіб та їх усунення.

5. Проведення експертизи в суді. Допит експерта (ст.ст. 310-312).

6. Пред’явлення для впізнання осіб чи предметів (ст.ст. 309, 174, 175 КПК).

7. Огляди в судовому засіданні як судово-слідчі дії проводяться, коли необхідно оглянути і дослідити речові докази, документи та місце події. Огляд речових доказів (ст. 313 КПК). Огляд і оголошення документів (ст. 314 КПК). Огляд місця події (ст. 315 КПК).

Судові дебати являють собою частину судового розгляду, у який обвинувачення і захист, полемізуючи, дають оцінку дослідженим у судовому розгляді доказам, висуваючи аргументи на підтвердження своєї позиції. Порядок судових дебатів визначено в ст. 318 КПК.

Після судових дебатів головуючий надає останнє слово підсудному (ч. 1 ст. 319 КПК).

В останньому слові підсудний має можливість висловити своє ставлення до інкримінованого йому злочину, пояснити мотиви його вчинення, просити суд призначити більш м’яке покарання. Не виключені заперечення підсудним в останньому слові своєї вини.

Промова останнього слова – право, а не обов’язок підсудного. Тому він може відмовитися від його використання.

Судовий розгляд завершується постановленням вироку. Вирок – це рішення суду першої інстанції в питанні про винність або невинність підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання.

Законність – це така властивість вироку, яка відображає відповідність висновків суду вимогам закону. Іншими словами, законним є вирок, постановлений при правильному застосуванні матеріального закону і з дотриманням при порушенні, розслідуванні та розгляді справи вимог процесуального закону.

Внутрішні властивості вироку:

- законність;

- обґрунтованість;

- мотивованість;

- справедливість.

Зовнішні властивості вироку:

- виключність;

- обов’язковість;

- преюдиціальність.

Судді, перебуваючи в нарадчій кімнаті, повинні відповісти на всі питання, що підлягають вирішенню у вироку. Коло цих питань визначено в ст. 324 КПК.

Вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена (ч. 2 ст. 327 КПК).

Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину (ч. 4 ст. 327 КПК).

Вирок складається з трьох частин: вступної, мотивувальної і регулятивної (ст.ст. 332-335 КПК).

Після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий або один з суддів проголошує вирок (ч. 1 ст. 341 КПК).

Підстави і порядок винесення окремої ухвали (постанови) регулюються статтями 23-2 і 340 КПК.

Протокол судового засідання в суді першої і апеляційної інстанції веде секретар судового засідання (ч. 1 ст. 87 КПК). Учасники судового розгляду мають право ознайомитися з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту (ч. 1 ст. 88 КПК).

Практичне заняття з цієї теми проводиться викладачем за участю студентів групи у формі ділової гри. Студенти заздалегідь отримують макети кримінальної справи (за однією фабулою), розподіляють між собою ролі – головуючого у судовому засіданні, державного обвинувача, захисника, потерпілого, підсудного, свідків, вивчають ролі згідно з фактичними матеріалами учбової кримінальної справи.

Практичне заняття проводиться в аудиторії, як судове засідання по розгляду кримінальної справи.

Домашнє завдання для усіх студентів – скласти вирок суду відповідно до встановлених у судовому засіданні обставин і отриманих доказів.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.