Мета: ознайомитись із особливостями будови різних типів тканин рослинних організмів, навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, закріпити навички користування світловим мікроскопом.
1. Вивчити загальні особливості будови меристематичної тканини.
2. Ознайомитися з будовою покривних тканин.
3. Ознайомитися з будовою клітин , які входять до складу основних та механічних тканин.
4. Ознайомитися з елементами, які входять до складу провідної тканини.
Загальна інформація
Тканина - це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму та виконують одну і ту ж саму функцію. Із тканин формуються органи, а з органів організми вищих рослин.
Типи рослинних тканин:
Твірна (меристема) – забезпечує вставний ріст, надає ріст кореню і стеблу в товщину, органів – у довжину.
Покривна – захищає органи від несприятливого впливу навколишнього середовища.
Провідна – забезпечує проведення води, мінеральних та органічних речовин.
Механічна – зміцнення органів рослин завдяки утворенню каркасу.
Основна – забезпечує фотосинтез, газообмін та відкладання про запас білків, жирів, вуглеводів.
Твірні тканини характеризуються здатністю постійно ділитися і утворювати спеціалізовані тканини. Завдяки їх діяльності відбувається постійний ріст рослин. За своїм походженням вони бувають первинними і вторинними. Первинні формуються у зародку насінини і зумовлюють ріст рослини. До них належить конус наростання стебла і кореня.
Покривні тканини захищають рослину від надмірних випаровувань води, механічних пошкоджень, температурних коливань, різних шкідників і хвороб. За походженням розрізняють типи покривних тканин:
а) первинні – епідерміс;
б) вторинні – корок.
Епідерміс – це жива покривна тканина. Він складається з одного, рідко двох – багатьох шарів клітин паренхімного типу, які містять цитоплазму. велику вакуолю і зосереджені навколо ядра лейкопласти.
Епідерміс є лише у молодих органів і функціонує лише один вегетаційний період. Восени на багаторічних стеблах замість тоненького епідермісу утворюється міцна покривна тканина – корок.
Корок – це товстий шар мертвих клітин з потовщеними оболонками, просякне ний суберином.
Механічні тканини надають міцності рослині, завдяки чому вона витримує значну масу. Характерною особливістю будови цих тканин є значне потовщення оболонок їх клітин. Виділяють три типи механічних тканин: коленхіму, склеренхіму, склереїди.
Коленхіма – це первинна за походженням тканина, яка складається з живих клітин паренхімного типу з нерівномірно потовщеними оболонками. коленхіма розташована в черешках листків, плодоніжках, квітконіжках.
Склеренхіма – найбільш жива і найбільш поширена в усіх органах рослин механічна тканина. Клітини склеренхіми мертві з помірно потовщеними стінками.
Склереїди – мертві паренхімні клітини з досить товстими здерев’янілими оболонками, які містять сполуки кальцію та кремнію. Оболонки клітин пронизані поровими каналами. Склереїди можуть виконувати опорну функцію.
Провідні тканини мають специфічну будову і різноманітні пристосування для пересування води і розчинених в ній мінеральних речовин. У рослин відбувається живлення на обох полюсах – в наземній частині рослин у процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, а корінь з ґрунту воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. У зв’язку з цим у рослин є дві течії руху речовин: висхідна і нисхідна, які здійснюють провідні тканини.
Висхідна течія – вода з розчиненими мінеральними речовинами іде знизу вгору по стеблу, а нисхідна течія – органічні речовини вниз по стеблу до кореня.