Завдання лабораторної роботи. 1. Поясніть, чому відділ голонасінні отримав таку назву

1. Поясніть, чому відділ голонасінні отримав таку назву. Укажіть характерні ознаки відділу.

2. Розгляньте хвою запропонованих Вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі Виміряйте довжину. Результати запишіть у таблицю.

3. Розгляньте чоловічі та жіночі шишки сосни та замалюйте їх. Укажіть, з якої шишки утворюється насіння.

Чоловічі шишки Жіночі шишки

Укажіть, що позначено на малюнку цифрами 1-5. Опишіть процес розмноження голонасінних рослин.

4. Після запилення і запліднення утворюється насінина. Роз­гляньте рисунок. Визначте, де на ньому позначені покриви, зародок, ендосперм? Які функції вони виконують? Будову насінини замалюйте в альбом.

5. Закінчіть схему утворення насінини голонасінних.

6. Розгляньте уважно рисунок і укажіть, які хвойні рослини зображені на ньому.

7. Голонасінні мають велике значення в природі та житті людини. Заповніть таблиці «Значення голонасінних» та «Різноманітність і особливості будови хвойних рослин»

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

Тема: Різноманітність і будова Покритонасінних рослин. Характеристика родин класів Однодольні та Дводольні

Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою листків, коренів, квіток покритонасінних; виявити головну ознаку рослин відділу Покритонасінні; познайомитися з різноманітністю покритонасінних рослин України.

Обладнання: живі зразки та гербарні зразки покритонасінних рослин, мікроскоп, таблиці із зображенням рослин відділу Покритонасінні, визначник.

План заняття

1. Ознайомитися з характерними особливостями будови Покритонасінних рослин. Визначити прогресивні риси покритонасінних, які дозволили їм стати панівною групою рослин на Земній кулі.

2. Вивчити характерні особливості розмноження Покритонасінних.

3. Ознайомитися з характерними ознаками видів рослин класів Однодольні та Дводольні.

4. Ознайомитися з покритонасінними рослинами, занесеними до Червоної книги України.

Загальна інформація

Покритонасінні – відділ вищих насінних рослин, деревовидні або трав’янисті з добре розвиненими і різноманітними коренями, стеблами і листками. У квіткових існує цілий ряд особливостей будови – значних ароморфозів:

- з’являються нові органи: квітка і плід.

- насіння формується з насінних зачатків, захищених стінками зав’язі, що перетворюються в оплодень, тому назва – покритонасінні.
- маточка з зав’язю, стовпчиком і приймочкою, плід, який розвивається з зав’язі властиві тільки покритонасінним.

Добре розвинена оцвітина і справжні квітки (звідси назва – квіткові).

Відділ квіткових поділяють на два класи: дводольні, чисельністю 180 тис. видів, що об'єднані в 10 тис. родів і 325 родин, і однодольні − 60 тис. видів, 3 тис. родів, 65 родин. Обидва класи розвивались у крейдовому періоді мезозойської ери.

Для покритонасінних характерна найвища і найскладніша будова вегетативних органів, що дає їм можливість максимально пристосуватись до умов навколишнього середовища. У них добре розвинена провідна система, яка поєднує надземну й підземні частини рослини.

Покритонасінні рослини представлені деревами, кущами та еволюційно більш молодими травами. Вважають, що предком квіткових рослин була одна з гілок предків вимерлих насінних папоротей. Починаючи з середини крейдового періоду, покритонасінні займають домінуюче положення. Більшість з них − автотрофи, однак є й вторинні гетеротрофи − комахоїдні рослини (росичка, пухирник). Близько 400 видів квіткових рослин позбавлені хлорофілу і ведуть частково (омела) або повністю (повитиця, вовчок) паразитичний спосіб життя.

У насінині дводольних є два зародкових листки − сім'ядолі. У них містяться запасні поживні речовини, які проросток використовує під час розвитку. У дводольних зазвичай розвинена стрижнева коренева система. Це пояснюється тим, що головний корінь, який утворюється із зародкового кореня, живе тривалий час. Більшість дводольних у стеблах і коренях мають бічну

Мал. 1 Ознаки дводольної рослини

твірну тканину — камбій, яка забезпечує ріст цих органів у товщину. Листки дводольних бувають простими або складними, мають звичайно сітчасте жилкування. Основне число частин квітки здебільшого дорівнює чи кратне 5, рідше 4 (мал.1). До класу Дводольні відносять близько 2/3 видів покритонасінних, які об'єднують у 429 родин, з яких в Україні є представники близько 180. Найпоширенішими в природі чи в культурі в нашій країні є представники родин Лататтєві, Жовтецеві, Кактусові, Букові, Березові, Гарбузові, Капустяні, Розові, Бобові, Селерові, Пасльонові, Айстрові тощо.

У насінині однодольних є один зародковий листок. Проте в ньому немає поживних речовин. Ця сім'ядоля, яку називають щитком, виконує функцію всмоктування поживних речовин із запасальної тканини насінини − ендосперму. Головний корінь у них відмирає рано, замість нього розвиваються додаткові корені, з яких формується мичкувата коренева система. Камбій у них відсутній, тому потовщення вегетативних органів обмежене. Листки прості, як правило, мають дугове чи паралельне жилкування (мал.1). До класу Однодольні відносять близько 1/3 видів покритонасінних, які об'єднують у 104 родини. Загальні уявлення про цей клас дають родини Лілійні, Цибулеві, Зозулинцеві, Осокові, Злакові, Пальмові, Ряскові тощо.

Мал. 2 Ознаки дводольної рослини

У рослинному світі Землі покритонасінні культурні рослини посідають особливе місце, їх усього кілька тисяч видів, однак площа, яку вони займають, становить 10 % усього суходолу. Рослинні угруповання − результат тривалого історичного розвитку, в них підбирається певний комплекс видів, який складається внаслідок тривалого природного добору за певних кліматичних умов середовища, при постійній взаємодії між рослинами та іншими живими істотами. Однією із структурних ознак угруповання є ярусність: рослини різної висоти розміщують свої надземні органи на різних рівнях, що частково перекривають один одного. Жодний фітоценоз не існує вічно, рано чи пізно він змінюється. Причиною цього є або вплив зовнішніх умов, або зміна середовища у зв'язку з життєдіяльністю організмів, що входять до фітоценозу, або проникнення в угруповання нових видів.

Поиск по сайту: