Рис. 10.1. хр2-Гібридизація електронних хмар атома Карбону (а) та схема будови молекули етилену (б, в), геометрія молекули (г)
Розглянемо електронну будову молекул алкенів на прикладі етилену:
2-С- +4Н-
£=с;
\
у/
н
Н--СОЄ--Н
н н
У молекулі етилену електронні хмари атомів Карбону перебувають у 5/>2-гібридному стані (див. розд. 3.2.1). Перекривання трьох гібридизованих орбіталей кожного з атомів Карбону дає три о-зв'язки (два С—Н і один С—С), які розташовані в одній площині. Перекривання двох негібридизованних ^-орбіталей дає л-зв'язок. я-Зв'язок розташований у площині, перпендикулярній до площини ст-зв'язків (рис. 10.1). Максимальна електронна густина я-зв'язку сконцентрована у двох областях — вище і нижче осі С—С. Тому л-зв'язок слабший за а-зв'язок.
СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
'
У невеликих кількостях алкени зустрічаються в деяких родовищах нафти і природного газу, з яких можуть бути виділені в чистому вигляді. Як зазначалося раніше, алкени утворюються також при термічному крекінгу вищих алканів.
Більшість синтетичних методів добування грунтується на елімінуванні (відщепленні) атомів або груп атомів від молекул алканів, галогеналканів і спиртів.
шон
н3с—сн—сн2
,.і.... X,
!Н Вг
Дегідрогалогенування моногалогеналканів.При нагріванні мо-ногалогеналканів зі спиртовим розчином натрій (або калій) гідроксиду відщеплюється галогеноводень і утворюються алкени:
спирт
Н3С—СН=СН2 + №Вг + Н20
1-бромопропан
пропен
Ненасичені вуглеводні.Глава 10
Алкени
Порядок відщеплення галогеноводню від вторинних і третинних галогеналканів визначається переважно за правилом Зайцева:
Якщо в молекулі галогеналкану є альтернативні шляхи відщеплення галогеноводню, то реалізується з них переважно той, де подвійний зв'язок утворюється при найбільш заміщеному атомі Карбону. Тобто разом з галогеном від найменш гідрогенізованого сусіднього атома Карбону відходить атом Гідрогену.
Наприклад:
ЄН
X н
з
сн,
№ОН
?2Н31 Ш
Н3С-
ГІ-
Вг
спирт
-*Н3С—СН=С—СН3 + N361 + Н20
2-метил-2-бутен (головний продукт)
2-бром-З-метилбутан
З 4
-^Н2С=СН-
З-метил-1-бутен
-сн—сн3
І 3
СН-> (побічний продукт)
Елімінування* галогеналканів може відбуватися за бімолекулярним (Е2) та мономолекулярним (ЕІ) механізмами.
Механізм ЕІ (бімолекулярне елімінування).Цей механізм може бути зображений такою схемою:
В---Н..... О^С...... Наї
Наї 5=^
в + н—с—с—
основа
І
_ галогеналкан перехідний стан
\ /
— В-Н +/С=СХ+ НаГ
Реакція за механізмом Е2 відбувається в одну стадію, з утворенням перехідного стану, у формувані якого беруть участь молекули двох реагентів. А тому швидкість такої реакції залежить від концентрації обох реагентів. Процеси розриву і утворення зв'язків у перехідному стані відбуваються синхронно.
Найлегше за механізмом ЕІ відбувається елімінування в первинних галогеналканах.
* Вивчається за бажанням учителя.
Н
НО-Н<СНрСН2-Вг
Нб'+ Н—С—СН,—Вг 5Р
—- н2о + с2н4 + вг
Механізм ЕІ (мономолекулярне елімінування). Реакція, яка відбувається за механізмом ЕІ, являє собою двостадійний процес. На першій стадії під впливом розчинника відбувається іонізація молекули галогеналкану з утворенням карбокатіона. Процес іонізації найповільніший, тому визначає швидкість усієї реакції. На другій стадії карбокатіон, що утворився, стабілізується, відщеплюючи протон від р-атома Карбону з утворенням алкену.
Стадія 1: І пшшгннп
—С-С-Наї =* —С-С+ + НаГ
Ні ні
галогеналкан карбокатіон
Стадія 2: І і V /
-с7с+швидко. <с=с + н+ н І
карбокатіон алкен
Акцептором протона часто виявляється сам розчинник, наприклад вода, тому реакція, яка проходить за механізмом ЕІ, зазвичай не вимагає присутності основи як реагенту. У реакції елімінування за механізмом ЕІ найлегше вступають третинні галогеналкани.
сн3 сн3
І І з
Н3С—СН2—С—СІ 5=* Н3С—СН2—С+ + СІ" —-
сн3 сн3
2-хлор-2-метилбутан Н3С—СН=С—СН3 + Н+
сн
3 2-метил-2-бутен
Дегалогенування дигалогеналканів.Дигалогеналкани з атомами галогену біля сусідніх атомів Карбону при дії цинку або магнію У водно-спиртовому розчині відщеплюють два атоми галогену, утворюючи алкени:
Ненасичені вуглеводні. Глава 10
2п
НХ—СН—СН—СН, +
-* Н,С—СН==СН—СН, + 2пВг,
[В* Вг
2-бутен
2,3 - дибромобутан
Дегідратація насичених спиртів. При нагріванні із сильними мінеральними кислотами спирти відщеплюють молекулу води і утворюють відповідні алкени:
н2с—сн
"25°4 ' н2с=сн2 + н,о
Алкени
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Подібно до алканів чотири перші представники гомологічного ряду алкенів за нормальних умов — гази, далі йдуть рідини (С5—С17), потім — тверді речовини.
Усі алкени практично нерозчинні у воді, добре розчиняються
в органічних розчинниках.
Температури кипіння н-алкенів, як правило, вищі, ніж їх ізомерів з розгалуженим ланцюгом атомів Карбону; г<ис-ізомери здебільшого мають вищі температури кипіння і нижчі температури плавлення порівняно з /яранс-ізомерами.
(Н0№
етанол
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Легше відщеплюють воду вторинні і особливо третинні спирти. Відщеплення води в молекулах таких спиртів відбувається за правилом Зайцева:
СН
СН,
:—сн3"2!°4 » н3с—сн=і—сн3 + н2о
Н3С—СН—С—СН3
ІОН Ні
З-метил-2-бутанол
2-метил-2-бутен
№
Дегідрування алканів (промисловий метод). При температурі 300—500 °С у присутності каталізаторів (тонкоздрібнені нікель, хром (III) оксид Сг203 та інші) алкани відщеплюють водень, утворюючи алкени:
Н3С—СН2 СН3
пропан
- Н3С—СН=СН2 + Н2
пропен
Селективне гідрування алкінів. У присутності каталізаторів зі зменшеною активністю (Ре, частково дезактивовані, «отруєні» солями важких металів Реї і Рі) алкіни селективно (вибірково) приєднують водень з утворенням алкенів:
н2, ра/рьсоз
Н3С—С^СН
пропін
-*- Н3С СН—СН2
•
пропен
Головною структурною особливістю, що визначає реакційну здатність алкенів, є наявність в їх молекулі подвійного карбон-карбонового зв'язку. Атоми Карбону, які зв'язані подвійним зв'язком, знаходяться в стані $р2-гібридизації. Подвійний зв'язок являє собою поєднання ковалентних о- і тг-зв'язків, з яких тг-зв'язок є слабшим за о-зв'язок. Електронна густина тг-зв'язку розміщена симетрично вище і нижче площи-
електронна хмара л-зв'зку
ни, в якій розташовані о-зв'язки
„2
^-гібридизованих атомів Карбону (рис. 10.2).
Рис. 10.2. Будова подвійного зв'язку в молекулі етилену
Завдяки такому розміщенню електрони тг-зв'язку легше поля ризуються порівняно з електро нами ст-зв'язку. Унаслідок висо кої поляризованості та низької енергії утворення тг-зв'язку алке ни досить легко вступають у реакції приєднання, що відбуваються з розривом тс-зв'язку. У більшості випадків такі реакції почина ються з атаки електрофільним реагентом (електрофільною части нкою) електронів тг-зв'язку, тому їх називають реакціями електро- фільного приєднання (АЕ). д
Крім того, подвійний зв'язок впливає на н Л^сн^СНг реакційну здатність зв'язку С—Н при сусід- ч_| ньому з ним $р3-гібридному атомі Карбону. Н
Ненасичені вуглеводні. Глава 10 108---------------------------------------------------------------------------------------------------
Завдяки надспряженню (ст,я-спряженню), або гіперкон'югації (див. розд. 4.4), атоми Гідрогену, розташовані при а-карбоновому атомі відносно подвійного зв'язку, набувають рухливості та здатності вступати в реакції заміщення ($к), які проходять значно легше, ніж у молекулах алканів.
Для алкенів характерні також реакції окиснення, відновлення і полімеризації.
Алкени
-СН2Вг
Приєднання галогенів (галогенування).Алкени досить легко приєднують за місцем розриву подвійного зв'язку хлор і бром, важче — йод з утворенням дигалогенопохідних алканів, що містять атоми галогену біля сусідніх атомів Карбону (віцинальнідигалоге-нопохідні):
Н2СВг
Н2С=
1,2-диброметан
=СН, + Вг
10.6.1. РЕАКЦІЇ ЕЛЕКТРОФІЛЬНОГО ПРИЄДНАННЯ (АЕ)
Завдяки наявності в структурі я-зв'язку алкени виявляють нук-леофільні (електронодонорні) властивості і вступають у реакції з електрофільними реагентами, такими, як галогени, галогеновод-ні, сульфатна кислота, вода в присутності мінеральних кислот та ін. Ці реакції відбуваються за механізмом електрофільного приєднання (АЕ).
Механізм включає дві послідовні стадії:
Стадія 1
6+ 8-
/сус\
X—¥-і
8+ 8-7С-КОМПЛЄКС
+ Х—¥
карбокатіон
X
У
:с-с
\
/
\
Ґ
.
X
'
Стадія 2 X
карбокатіон
На стадії 1 електрофільна частинка або молекула електрофіль-
5+ 5-
ного реагенту X—-¥ у результаті електростатичної взаємодії з електронною хмарою я-зв'язку утворює з молекулою алкену так званий я-комплекс, який перетворюється на карбокатіон. Потім утворюється ковалентний зв'язок між електрофільною частинкою Х+ і одним з атомів Карбону подвійного зв'язку.
На стадії 2 процесу карбокатіон взаємодіє з вивільненою з електрофільного реагенту нуклеофільною частинкою і . Утворюється кінцевий продукт приєднання.
Численними дослідженнями встановлено, що механізм цієї реакції включає електрофільну атаку молекулою галогену на л-електрони подвійного зв'язку.
Під впливом я-електронної хмари подвійного зв'язку молекула галогену поляризується (Вг5+ -*■ Вг8-) і стає здатною виступати в ролі електрофільного реагенту.
Механізм реакції галогенування алкенів можна зобразити так:
Ч /8+8-
/СТС\
X—¥
8+ 8-я -комплекс
/С=С^ + X—V
галоген
/1 с\
X
X
віцинальний дигалогеналкан
Ця реакція широко застосовується для якісного і кількісного визначення сполук, які містять подвійний карбон-карбоновий
зв'язок.
Приєднання галогеноводнів (гідрогалогенування).Алкени приєднують за місцем розриву подвійного зв'язку галогеноводні, утворюючи галогеналкани:
Н2С=СН2 + НВг
- Н3С—СН2—Вг
брометан
Приєднання галогеноводнів до алкенів, як і приєднання галогенів, відбувається за гетеролітичним електрофільним механізмом.
Спочатку електронодефіцитний атом Гідрогену молекули га-логеноводню (Н5+—X8-) атакує я-електрони подвійного зв'язку
Ненасичені вуглеводні.Глава 10
Длкени
алкену з утворенням карбокатіона, який потім реагує з галогенід-іоном, утворюючи кінцевий продукт приєднання:
...
алкен карбокатіон галогеналкан
Реакційна здатність галогеноводнів з алкенами зростає в ряду: НР < НС1 < НВг < НІ.
Приєднання галогеноводнів до несиметричних алкенів відбувається регіоселектшно, тобто утворюється переважно один із двох можливих продуктів реакції. Наприклад, у разі приєднання НВг до пропену утворюється практично повністю 2-бромопропан, але не 1-бромопропан.
У 1869 році російський хімік В. В. Марковников вивів закономірність, яка передбачає напрямок приєднання галогеноводнів і споріднених з ними сполук (сульфатної кислоти, води в присутності мінеральних кислот) за місцем розриву подвійного зв'язку алкенів. її назвали правилом Марковникова. Суть цього правила формулюється так:
При взаємодії галогеноводнів і споріднених з ними сполук з несиметричними алкенами атом Гідрогену приєднується за місцем розриву подвійного зв'язку до більш гід-рогенізованого атома Карбону, тобто до атома Карбону, який зв'язаний з більшою кількістю атомів Гідрогену.
Наприклад:
Вг
Н3С С=СН2 + НВг --- •* Н3С—С—СНз
СН-і СН-і
2-метилпропен 2-бром-2-метилпролан
Такий напрямок приєднання визначається поляризацією молекули несиметричного алкену в нереагуючому стані (статичний фактор) і відносною стійкістю карбокатіона, який утворюється на стадії І, реакції (динамічний фактор). Вплив статичного фактора полягає в тому, що в нереагуючій молекулі несиметричного алкену, внаслідок +/-ефекту з боку алкільних груп, я-електронна густина подвійного зв'язку зміщена до більш гідрогенізованого нена-
сиченого атома Карбону. Це визначає найбільш імовірне місце приєднання протона:
+/ Н3С Вг
С=СН2 + Н—Вг------ Н3С—С—СН3
+/Н^ Ч.. ' ІН3
Вплив динамічного фактора зумовлений тим, що з двох імовірних варіантів приєднання протона до несиметричного алкену переважно реалізується той, де в ролі проміжного продукту приєднання утворюється стійкіший карбокатіон. Стійкішому карбокатіону відповідає перехідний стан з меншою енергією, а це забезпечує більшу швидкість реакції. Оскільки делокалізація позитивного заряду, а отже, і стійкість карбокатіона зростають зі збільшенням кількості алкільних груп, третинні карбокатіони стійкіші за вторинні, а ті, у свою чергу, стійкіші за первинні. Тому не важко помітити, що приєднання НВг до 2-метилпропену відбуватиметься переважно за напрямком А:
Н3С Н3С Вг
:с-сн2— ;с-сн3
третинний
Н3С
хс=сн2^
Н3С третинний Н3С
карбокатіон
н,с
Б НзС\ і НзС\
—* ^сн—сн2 —- ^сн—сн2—Вг
Н3С первинний Н3(-
карбокатіон
Слід зазначити, що правило Марковникова не завжди виконується. Деякі реакції йому не підпорядковуються. Наприклад, у присутності пероксидів приєднання бромоводню до несиметричних алкенів відбувається так:
тт ~ Н,0,, (К—О—О—К)
Н3С—СН=СН2 + Н—Вг —------------- Н3С—СН2—СН2—Вг
пропен 1-бромопропан
Приєднання води (гідратація).У присутності мінеральних кислот (сульфатна, нітратна, хлорна та ін.) алкени приєднують за розривом подвійного зв'язку воду. Реакція відбувається за правилом Марковникова і приводить до утворення спиртів:
Ненасичені вуглеводні. Глава 10
Алкени
СН3
н3с—с—сн3
2-метил-2-пропанол,
Н3С.
\
/
ОН
:с=сн2 + н2о
/ире/и-бутиловий спирт
Гідратація алкенів відбувається подібно до приєднання галоге-
новоднів, з первісною атакою протона:
.с=сн,
Н3С
нон
щсґ
н3с—с—сн3 сн3
н н
он
-н+
— н,с—с—
сн,
У
сн,
н3с—с—сн3 сн,
Реакція застосовується для промислового синтезу спиртів.
Приєднання гіпогалогенних кислот (гіпогалогенування).Алкени приєднують за місцем розриву подвійного зв'язку гіпогалогенні кислоти (НОСІ, НОВг, НОІ) з утворенням галогеногідринів:
н3с—сн=Ош2 + носі-
- н3с—сн—сн2—сі
І 1-хлор-2-пропанол,
пропен
он пропіленхлорпдрин
Приєднання відбувається за електрофільним механізмом згідно з правилом Марковникова, тобто позитивно заряджений іон галогену спрямовується до більш гідрогенізованого атома Карбону при подвійному зв'язку.
Гіпогалогенування звичайно проводять дією на алкен водного розчину галогену: