Право апеляційного провадження та порядок його реалізації

Правом апеляційного оскарження наділені насамперед сторо­ни та інші особи, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 26 ЦПК до "інших осіб, які беруть участь у справі" слід віднести:

• третіх осіб, представників сторін та третіх осіб — в спра­
вах позовного провадження;

• заявників, інших заінтересованих осіб, їх представників —
в справах наказного та окремого провадження.

Таке право мають органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 45 ЦПК) а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Об'єктом оскарження є рішення, ухвали суду першої інстан­ції, що не набрали законної сили, їх може бути оскаржено як повністю, так і частково. Ухвала суду першої інстанції оскар­жується в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, чітко передбачених ст. 293 ЦПК. Заперечення

Глава 22.

на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Реалізація права апеляційного оскарження здійснюється шля­хом подання заяви про апеляційне оскарження рішення (ухва­ли) суду першої інстанції, апеляційної скарги на рішення (ухва­лу) у встановлені законодавством строки. Строк апеляційного оскарження — період часу, встановлений законом для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бу­ти подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом два­дцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. За­яву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали; апеляційну скаргу на ухвалу суду — протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Проте апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо це зроблено у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Пропущений строк на подання заяви про апеляційне оскар­ження чи апеляційної скарги може бути поновлений судом апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, та за ная­вності достатніх підстав. У разі відсутності таких підстав зая­ва про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених законодавством строків апеля­ційного оскарження, залишаються без розгляду.

Законом чітко регламентовано вимоги до форми і змісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. При оскарженні як рішення, так і ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили, ст. 295 ЦПК визначає однакові ви­моги до письмової заяви про апеляційне оскарження, у якій мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце прожи­
вання або місцезнаходження;

3) рішення або ухвала, що оскаржується.

В апеляційній скарзі на рішення або ухвалу суду першої інстанції має бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце про­
живання або місцезнаходження;

Апеляційне провадження

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх міс­
це проживання або знаходження;

4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які
мають значення для справи, та (або) неправильність встано­
влення обставин, які мають значення для справи, внаслідок
необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильно­
го їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних
причин та (або) неправильне визначення відповідно до
встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які
підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважнос­
ті причин неподання доказів у суд першої інстанції, запере­
чення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга ма­ють бути підписані особою, яка їх подає, або її представни­ком. У разі подання заяви про апеляційне оскарження чи апе­ляційної скарги представником, до них має бути додана до­віреність або інший документ, що посвідчує його повноважен­ня, якщо ці документи раніше не подавалися. Відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, до заяви про апеля­ційне оскарження та апеляційної скарги додаються їх копії та доданих письмових матеріалів.

Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апе­ляційної скарги визначається ст. 296 ЦПК. З метою створення сприятливих умов для реалізації права на апеляційне ос­карження, вказані документи подаються до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив оскаржуване рішення, ухвалу. Крім того, закон передбачає, що копія апеля­ційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскар­ження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції надсилає їх разом зі справою до суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня піс­ля їх надходження направляються до апеляційного суду.

Глава 22.

Справа, надіслана судом першої інстанції, реєструється в апеляційному суді та передається у порядку черговості судді-доповідачеві, який протягом трьох днів після її надходження має вирішити питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. У разі подання особою апеляцій­ної скарги, яка не відповідає за змістом та формою вимогам ст. 295 ЦПК, або несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя-доповідач постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляється відповідна особа, якій надається строк для усунення виявлених недоліків. У випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, в уста­новлений строк виправить усі недоліки, то скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається особі. Про прийняття апе­ляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-допо-відач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеля­ційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

Не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду суд апеляційної ін­станції надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апе­ляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які бе­руть участь у справі. Отримавши зазначені документи, особи, які беруть участь у справі, вправі подати заперечення на апе­ляційну скаргу, у строк, встановлений апеляційним судом. Слід зазначити, що ЦПК не містить вимог щодо змісту вказа­них заперечень.

Відповідно до ст. 299 ЦПК до апеляційної скарги можуть приєднатися особи, які беруть участь у справі, причому до скарги, поданої особою, на боці якої вони виступали. Особи, які не брали участі у справі, також можуть приєднатися до апеляційної скарги у випадку, якщо суд першої інстанції ви­рішив питання про їх права та обов'язки. Це право реалізуєть­ся шляхом подання відповідної заяви до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, може також її допов­нити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю чи частково. Доповнення чи зміна скарги можливі протягом стро­ку на апеляційне оскарження. Відкликання скарги допускаєть­ся до початку розгляду справи в апеляційному суді. Інша сто­рона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою як

Апеляційне провадження 233

повністю, так і частково. Відмова від апеляційної скарги може бути прийнята судом протягом усього часу розгляду справи. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і за­криття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засідан­ні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

§ 3. Підготовка та порядок розгляду справи
апеляційним судом

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання спра­ви, з метою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс проце­суальних дій, передбачених ст. 301 ЦПК:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх
регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх ви­
мог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сто­
ронами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання дока­
зів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення
експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо
збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста,
перекладача;

7) вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у
справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) виконує інші дії, пов'язані із забезпеченням розгляду справи.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач допо­відає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необ­хідні підготовчі дії вчинено і справа до розгляду готова, коле­гія суддів призначає її до розгляду. За необхідності колегія ви­рішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦПК справа має бути призначе­на У розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після за­кінчення підготовки справи до розгляду.

Глава 22.

Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним су­дом врегульовано правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, передбаченими для апеляційного провадження (ч. 1 ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду справи час головуючий відповідно до ст. 163 ЦПК відкриває судове засідання і оголо­шує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення (ухвалу) яко­го суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не пе­редбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є до­сить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового засідання одержують інформацію про справу.

Надалі секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Це до­зволяє з'ясувати, чи є необхідність у вчиненні наступних про­цесуальних дій, чи слід відкласти розгляд справи. Суд встанов­лює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної інстанції не збігаються з наслідка­ми неявки осіб, які беруть участь у справі, в суді першої ін­станції. Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і міс­це розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слу­хання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухан­ня для того, щоб вони могли реалізувати відповідні процесу­альні права. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд спра­ви в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними.

Якщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює переклада-

Апеляційне провадження

чеві його права та обов'язки, попереджає під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до при­сяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріа­лів справи.

В подальшому викликані у судове засідання свідки видаля­ються із зали судового засідання у відведене для цього при­міщення, причому мають бути вжиті заходи щодо того, щоб свідки, які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища ек­сперта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У разі, якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки.

Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розгля­даються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволен­ні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.

Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яс­нюються права та обов'язки. Він попереджається під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.

Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочина­ється доповіддю судді-доповідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:

1) зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;

2) доводи апеляційної скарги;

3) межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ух­
вали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимоги, чи не відмо­вляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажа­ють сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеля­ційної інстанції діє принцип диспозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).

Після доповіді судді-доповідача дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Апеляційний

Глава 22.

суд досліджує докази, які судом першої інстанції були дос­ліджені з порушенням встановленого порядку або в дослі­дженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові до­кази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, згідно з правилами гл. 4 розд. З ЦПК.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, мо­жливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового за­сідання часу, що для них відводиться. При цьому кожній осо­бі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, на­дається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для постановлення ухвали, ухвалення рішення. За необхідності під час розгляду справи може бути оголошено перерву або роз­гляд її відкладено.

Поиск по сайту: