Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відокремлені обставини



Відокремленими можуть бути обставини, виражені дієприслівником, прислівником, дієприслівниковим зворотом, іменниками з прийменниками.

Таблиця 15

Відокремлюються: Не відокремлюються:  
1. Обставини, виражені дієприслівни­ковими зворотами, незалежно від їх позиції у реченні: Грає море, хвилю підіймаючи круту (А.Мал.).   2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо означають до­даткову дію, причину, час, умову: З-за дерев, співаючи, з’явилася струнка жіноча постать (М.Ст.); Дітвора, на­гравшись, захотіла спати (П.Мирн.).   3. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками і дієприслівнико­вими зворотами, що приєднуються до речення порівняльними сполучниками: Свіжим вітром день сміється, ніби кличучи до себе (М.Губ.). 1. Дієприслівникові звороти фра­зеологічного типу: 1) Миколка цілий день працював не покладаючи рук;2) Вони бігли не чуючи під собою ніг.  
2. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає спосіб дії та стоїть після присудка: 1) Він йшов не поспішаючи;2) Співають ідучи дівчата (Т.Шевч.); 3) Худож­ник працював сидячи. Такі діє­прислівники за своїм значенням наближаються до прислівників.    
3. Обставина, виражена дієприслів­никовим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Вас одразу можна впізнати й не бувши ворожкою(С.Вас.).   4.Обставина, виражена дієприслів­никовим зворотом, якщо тісно пов’язана за змістом із присудком: Солдати стояли не зводячи з командира очей. 5. Обставини, виражені дієприслів­никовими зворотами, на основі яких утворилися вирази починаючи з (такого-то часу), виходячи з (=на підставі), зважаючи на (=в залежності від)та ін.: Починаючи з 16 сторіччя Середнє і Нижнє Подніпров’ястали називати Україною. Але: У статті все треба змінити, починаючи з мети.  
4. Обставини, виражені сполученням іменника з прийменниками: незва­жаючи на(відокремлюється завжди),всупереч, наперекір,на відміну від, залежно від, завдяки, внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, за бракомта ін. (за бажанням автора; якщо значно поширені або відсутній тісний зв’язок із основною частиною речення): 1)Незважаючи на погану погоду, на концерт прийшли всі; 2) Всупереч зовнішній легковажно­сті, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О.Гонч.). Але: Все сталося всупереч передбаченню.  
5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), виражені прислів­никами чи іменниками, які уточнюють попередню обставину: На самій горі, понад шляхом, маячив білий прапор.  

Відокремлені додатки

Таблиця 16

Відокремлюються: Приклади
1. Якщо вони вживаються із словами крім, окрім, опріч, замість, включаючи, навіть, особливо, на відміну від, за винятком, особливо, зокрема і мають значення включення, виключення або заміщення 1. На світі все знайдеш, крім рідної неньки (Нар. творч.). 2.На ліво­бережжі, замість верб і чагар­ників, видно погорблені смуги темені (М.Ст.).
2. Коли вони виступають у ролі уточню-вального члена речення; при них можуть стояти слова тобто, цебто, а саме Я бажаю поетові дальшого росту, тобто поширення і поглиблення тематики, нових досягнень у формі(М.Рил.).
3. Додатки з приєднувальним значенням, при яких вживаються в тому числі, наприклад, при чому Студенти І курсу склали успішно екзамени з усіх предметів, у тому числі з історії.

Примітка.Якщо прийменник замість можна замінити прийменником взамін (за), іменник або займенник із ним не відокремлюється. Порівняйте: Мар’я тільки блиснула очима і, замість зерняти, розкусила лушпанину (П.Мирн.) – Ти вже командуєш замість (=взамін, за) тата? (М.Ст.).

Розділові знаки при компонентах,
граматично не пов'язаних із членами речення

Просте речення може ускладнюватися словами або групами слів, граматично не пов’язаними з членами речення. До них належать звертання, вставні і вставлені конструкції, які використовуються в мовленні для уточнення змісту повідомлення та вираження різноманітних комунікативних і модальних відношень. Компоненти, граматично не пов’язані з членами речення, на письмі виділяються розділовими знаками (кома, тире, дужки), а в усному мовленні – відповідною інтонацією.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.