Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Однорідні та неоднорідні означення



Кілька узгоджених означень можуть бути як однорідними, так і неоднорідними. Між однорідними означеннями ставиться кома, між неоднорідними – не ставиться.

Таблиця 11

Однорідні означення Неоднорідні означення
1. Характеризують предмет з одного боку (за кольором, розміром, матеріалом тощо): Пливла весна…,/1 на степи-килими сипала стрічки сині, блакитні, жовті, зе-лені/2 (С.Вас.).   2. Виступають художніми означеннями (епітетами): Літо збігло…,/1 і з невлежа-ного туману вийшов синьоокий, золото-зубий вересень/2 (М.Ст.).   3. Стоять після означуваного слова: За столом сиділи рядками дівчата та парубки, чорняві, гарні, дорослі та здорові(І.Неч.-Лев.). 4.Друге і наступні означення конкре-тизують, уточнюють, пояснюють попе-реднє: Василько мав сьогодні святковий, урочистий вигляд (Ю.Збан.). 5. Поруч стоять прикметник (або дієприкметник), а потім дієприкметни-ковий (або прикметниковий) зворот: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О.Гонч.). 1. Характеризують предмет з різних боків, не можуть бути з’єднані сполучником і: Вона була у чорній хутряній шубці, у білій в’язаній шапочці (А.Гол.).   2. Одне з означень утворює з означуваним словом словосполу­чення, а друге характеризує його як єдину складну назву: Купили зручний письмовий стіл.   3. Одне з означень виражене займенником, а друге – прикмет-ником або дієприкметником: Хто живе в тій малій хатинці? 4. Перше означення, виражене дієприкметниковим (або прик-метниковим) зворотом, а друге – прикметником (або дієприк-метником): Написаний учора докладний звіт лежав на столі.

1.3. Розділові знаки в реченнях з узагальнювальними
словами при однорідних членах речення

Узагальнювальне слово – граматична форма, що вживається як назва найближчого родового або більш широкого поняття, яке об’єднує видові й конкретні поняття в межах однорідного ряду. Вони є тими ж членами речення, що й однорідні члени, і можуть стояти перед однорідними членами або після них. Виражаються узагальнювальні слова означальними або заперечними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо), прислівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками. Вживання розділових знаків (двокрапки і тире) у реченнях з ними залежить від позиції узагальнювального слова стосовно однорідних членів речення.

Таблиця 12

Правила Приклад
1. Двокрапкаставиться: а) після узагальню-вального слова перед однорідними членами, якими закінчується речення; б) після слів як-от, а саме, наприклад,що стоять після узагальнювального слова   а) Усе було вкрите снігом: і дерева, і дорога, і будинки; б) Можна було викосити в траві всяке птаство, а саме: деркачів, перепілок, куликів (О.Довж.).
2. Тире ставиться перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів І дорога, і будинки, і дерева – всебуло вкрите снігом.
3. Двокрапкаітире ставляться: якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово, а після них речення продовжується, то перед однорідними чле­нами ставиться двокрапка, а після них – тире. Усе: і дерева, і дорога, і будинки – було вкрите снігом.

Примітка.Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може ставитися тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: Сьогодні усе для тебе озера, гаї, степи. І жити спішити треба, кохати спішити треба – гляди ж не проспи (В.Сим.).

2. Відокремлені члени речення, розділові знаки
в реченнях з ними

Відокремлення– це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх змісту та значення, надання їм певної самостійності, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відокремлення бувають обов’язкові, зумовлені структурними та іншими особливостями речення, і факультативні, залежні від волі автора. Факультативні відокремлення широко представлені в художніх текстах.

Загальні умови відокремлення другорядних членів речення такі: 1) видільна інтонація; 2) порядок слів; 3) ступінь поширення; 4) дистантне розташування по відношенню до пояснювального слова; 5) смислове навантаження (виділення); 6) характер означуваного слова.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.