Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Звертання, розділові знаки в реченнях з ними



Звертання і вокативні речення

Звертання –це слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет, до яких звернене мовлення. Найчастіше виражається іменником у кличному відмінку (сестро, земляче, мово, Україно, Софіє) або іменником чи іншою частиною мови у формі називного відмінка в значенні кличного.

Звертання буває непоширене (без залежних слів): Мій сон щасливий, тату(П.Переб.) і поширене (із залежними словами): Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А.Мал.).

Близькими до звертань є так звані вокативні речення(від лат. vokativus – кличний відмінок). Це такі речення, які складаються тільки з одного звертання і, називаючи адресата мовлення, водночас передають різноманітні відтінки думки або певні почуття, волевиявлення – оклик, захоплення, відчай, докір, радість, прохання, заборону, пересторогу, переляк тощо. За змістом і функціями їх можна поділити на такі основні групи: 1) речення, що виражають кликання когось на вимогу відгукнутись: – Килино! Гей,Килино! Ну та й спить же! (Л.Укр.); 2) речення, у яких звертання вимовляється тоном прохання або заборони з метою припинити висловлення, дії чи вчинки співрозмовника: Марійко! Марійко! Годі тобі! Людей соромся… (М.Івч.); 3) речення, що виражають різноманітні емоційні реакції (здивування, радість при зустрічі, незадоволення, осуд, любов, переляк тощо): Сину мій! Дитино моя! – угледівши, скрикнула мати і кинулась до Петра (П.Мирн.).

Розділові знаки в реченнях зі звертаннями

Таблиця 17

Правила Приклади
1. Звертання виділяються комами разом із словами, що відносяться до них Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Т.Шевч.).
2. У складі поширеного звертання зай­менники ти, ви комами не відділяються Слово, моя ти єдиная зброє! Ми не повинні загинуть обоє (Л.Укр.).
3. Частки о, ой, що стоять перед звер­танням, не відділяються комою О мій коханий, хто він, цей старий…(Л.Кост.).
4. Після звертання, що вимовляється з окличною інтонацією, ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери Мій народе! Темний і босий! Хай святиться твоє ім’я! (Є.Плужн.).

2. Розділові знаки при вигуках та
звуконаслідувальних словах

Таблиця 18

Правила Приклади
1. Вигуки та звуконаслідувальні слова, як правило, відділяються комою 1. О, скільки у тобі краси, життя моє незгасне! (В.Сос.). 2. Бачив Хо таких, ох, бачив… (М.Коц.).
2. Вигуки та звуконаслідувальні слова, що вимовляються з виразною окличною інтонацією, відділяються знаком оклику 1. Агов! – чути здалеку Явтухів голос (Ю.Ян.). 2. Ах, розбійнице! Тепер білка знищить не одне гніздо (О.Коп.). 3. Ну! Гляди мені – шануйся (Л.Укр.).

Вставні та вставлені конструкції

Вставними називаються такі слова, словосполучення і речення, які виражають ставлення мовця до висловлюваної ним думки або характеризують спосіб її оформлення.

Вставленими називаються слова, словосполучення і речення, що вводяться в основне речення з метою пояснення, уточнення або побіжного доповнення його змісту. Такі конструкції збагачують, доповнюють зміст основного висловлювання.

Найуживаніші вставні слова та сполучення слів

Таблиця 19

Виражають: Приклади
1. Модальну оцінку: а) впевненість, можливість, вірогідність; б)невпевненість, сумнів, неможливість безсумнівно, безперечно, безумовно, само собою зрозуміло, справді, без сумніву, зрозуміло, правда, звичайно та ін.; здається, либонь, мабуть, слід гадати, можливо та ін.  
2. Почуття людини – радість, здивування, задоволення,обу-рення, співчуття тощо на щастя, на радість, на диво, на жаль, на превеликий жаль, на сором, як на біду, як навмисне, чого доброго, дивна річ, грішним ділом та ін.  
3. Джерело повідомлення по-моєму, по-твоєму, кажуть, за словами... , на думку... , як відомо, за даними…, за визначенням… та ін.
4. Порядок викладу думок   отже, таким чином, одним словом, нарешті, можна сказати, між іншим, наприклад, проте, крім того, передусім, по-перше, по-друге та ін.
5. Звертання до співбесідника з метою привернути його увагу до повідомлюваного розумієте, чуєте, уявіть собі, зрозумійте, пам’ятаєте, слухайте, погодьтеся, бачите, дозвольте, даруйте, пробачте, прошу Вас, вибачте та ін.  

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.