Відокремленими можуть бути узгоджені (виражені прикметниками, дієприкметниками, прикметниковими та дієприкметниковими зворотами) і неузгоджені (іменниками з прийменниками) означення. На письмі вони, як правило, виділяються комами. Але якщо автор хоче надати їм особливого значення, ставиться тире: Згори мені було видно все село – велике, незграбно розкидане між яругами та спадистими косогорами(Гр.Тют); Мала я зустрічі – гарячі й ласкаві, гіркі й принизливі – після розлуки з тобою (З газ.).
Таблиця 13
Відокремлюються:
Не відокремлюються:
1. Узгоджені означення,
виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, якщо стоять після означуваного слова: 1. Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (В.Сос.). 2. Гори, охоплені багрянцем, стояли до самого небокраю (О.Гонч.).
2. Узгоджені означення у будь-якій позиції,
якщо вони:
а) відносяться до особового займенника: 1. Гордий і волелюбний, він нагадував сокола (А.Шиян). 2.Ніколи не байдужий, я оплакував згублену волю мого народу (О.Довж.);
б) мають додаткове обставинне значення (причини, умови тощо): Стривожені світлом, звірятка заворушилися, збилися в одну купку (О.Донч.);
в) відірвані від означуваного слова іншими членами речення: 1.Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М.Ст.). 2. Олеся йде сама дорогою, легка, витончена, пругка (О.Довж.).
1. Означення, які
стосуються не лише підмета, а й присудка:
Я прийшов утомле-ний, розбитий, мовчаз-ний… (М.Рил.).
Увага! Відрізняємо
від означень виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокрем-люється: А навкруги вся ніч переповнена роз-міреним шумом хлі-бів (О.Гонч.).
2. Означення, виражені
прикметниковим чи діє-прикметниковим зворо-том, що стоять перед означуваним словом і не мають обставинного зна-чення: Омиті росами квітки розтулюють по-віки (В.Сос.).
3. Непоширені означення,
якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є вже означення: Білий сніг, блискучий та легкий, падав на долоню. (Увага! Якщо такого означення перед означуваним словом немає, то таке відокремлення необов’язкове).
4. Поширені й непоширені означення,
які відносяться до відсутнього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Оточений приятелями, стояв веселий, як завжди, з кухлем пінявого пива в руці (О.Гонч.).
5. Неузгоджені означення, якщо вони:
а) вживаються після відокремлених узгоджених означень: Невід’ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектами та бульварами (З газ.);
б) стосуються займенника або власної назви: У сатиновій сорочці, у полотняних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною і дітьми (А. Шиян);
в) за бажанням автора з метою підкреслення їхньої важливості у реченні: Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (М.Коц.).
Відокремлені прикладки
Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.
Таблиця 14
Відокремлюються:
Не відокремлюються:
1. Поширена прикладка, що стоїть після пояснюваного слова: Ірина, художник-декоратор, майстерно володіє різними техніками і прийомами.
1. Прикладка, яка стоїть перед поясню-ваним іменником і має тільки означальне зна-чення: Студентка пе-дагогічного інсти-туту Надія добре уявляла своє майбутнє.
2. Прикладка, яка озна-
чає «у ролі кого, чого виступає предмет»:
Мелашка була потріб-на в господі як робіт-ниця (І.Неч.-Лев.).
2.Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюва-ним іменником і має додаткове обставинне значення: Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно тонко й художньо передавав твори Шумана… (В.Дяч.).
3. Поширена й непоширена прикладки, які стосу-ються особового займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: Та ось на мене, чижика малого, війнуло небо хвилею вологи (П.Переб.).
4. Поширена і непоширена прикладки, які стосуються власної назви і стоять після неї: Дядько Максим, залізничник, теж після війни жив у Черкасах (З газ.).
5. Прикладка, виражена власною назвою з уточню-вальним значенням при загальній назві: Сільський чабан, дід Свирид, показав та розказав мені, як із тієї солом’яної стрічки бриля шити (Ю.Збан.).
6. Прикладка, яка приєднується за допомогою слова які має обставинний відтінок: Борис Савович, як недавній моряк, цілком серйозно підтримав Марисю (О.Гонч.).
7. Прикладка, що приєднується за допомогою слів тобто, або, чи, як-от, так званий, на ім’я, на прізвище, родом, наприклад: 1) Атоли, тобто кільцевидні коралові острови, траплялися на їхньому шляху все частіше; 2) Був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар. творч.).
Примітка. Поширена прикладка виділяється тире, якщо вона: 1) має уточнювальне значення і перед нею можна поставити а саме: Винуватці тої катастрофи – два хлопчики літ семи-восьми та п’ятиліток-дівчинка – наче не чули сердитого материного поклику (М.Коц.); 2) стоїть у кінці речення і стосується іменника (тире вживається для того, щоб прикладка не сприймалась як однорідний член речення): Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю.Смол.).
Якщо за умовами контексту після відокремленої прикладки має стояти кома, то друге тире не ставиться: І здавалось йому, що попав він в інший світ – у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М.Івч.).
