Контрольні тестові завдання

І варіант

1. Випишіть рядки, у яких твердження є правильним:

1. Речення – синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, що є реальним, бажаним, можливим за певних обставин.

2. Речення складається із щонайменше двох слів і виражає повну інтонаційну та змістову закінченість.

3. Спонукальними називаються окличні речення.

4. За метою висловлювання речення бувають розповідними, питальними, спонукальними, окличними.

5. У сучасному українському мовознавстві виділено 4 основні синтаксичні одиниці.

6. Предикативний зв’язок – це зв’язок між підметом і присудком.

7. Речення, у якому заперечується те, про що говориться у присудку називається частково заперечним.

8. За емоційним забарвленням (інтонацією) речення бувають окличними, неокличними, спонукальними.

9. Повні – це такі речення, у яких наявні всі члени речення, необхідні для їх розуміння поза контекстом і ситуацією мовлення.

2. Позначте речення з іменним складеним присудком:

А Незамінною була лоза при виготовленні ясел для худоби, кошар, кліток для домашньої живності (В. Скуратівський).

Б Усміхатись буде гордо й він, йдучи з тобою (О. Ольжич).

В Я хочу крізь сльози сміятися (Л. Українка).

Г За скелями починало ясніти: світало вже (С. Васильченко).

Д Тієї давньої весни ніяк забути я не можу (Р. Лук’янчук).

3. Позначте речення, у якому інфінітив виступає неузгодженим означенням:

А А часто хочеться закрити очі кляті, забути все і в затишку глухім кубельце звити, завести свій дім… (В. Симоненко).

Б Колись у селах України парубоцтво мало звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь (О. Воропай).

В З піснею легше й лихо подолати, і радість переживати (В. Кулаков­ський).

Г Учитель навчив нас писати й читати перше слово – мати (В. Кучер).

4. Позначте речення, у якому другорядним членом виступає обставина способу дії:

А Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом (М. Сом).

Б Ходить вітер яром та горою, плачуть трави, тужать під косою (М. Рильський).

В Прісною прохолодою повіяло з лісу (М. Стельмах).

Г За півкілометра річка розпливалася великим плесом трохи меншого, широкого й чистого ставу (Ю. Смолич).

Д Ну, словом, листя розпустили всі назустріч живодайному дощеві (М. Рильський).

5. Позначте рядки, у яких подано речення із складеним підметом:

А Люди вдивлялися в ясне небо і боялися думати про найстрашніше (А. Бондарчук).

Б …Зграя круків ворожої орди навіки в ночі розлетиться… (П. Усенко).

В Хочу десь за голубою, за небесною габою я з тобою, милий, буть (П. Усенко).

Г На конференції, в очікуванні звинувачень, Віра і Бела радились щодо можливості розпочати спільний художній проект (В. Лісовий).

Д Сім документальних картин гідно представили Україну на міжнародних кінофестивалях (З журн.).

6. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками:

1. Світлішає в житті і на душі (О. Підсуха).

2. Ніжні сутінки. Вечір (О. Бердник).

3. Сади свій сад, плекай свої надії (П. Дорошко).

4. І сад, і гай, і пісня солов’я – дорогоцінна спадщина моя (Д. Луценко).

5. На пагорбі зеленім біла хата (Д. Павличко).

6. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т. Шевченко).

7. Десять раз подумай, а раз скажи (Нар. творч.)

7. Знайдіть речення з однорідними обставинами:

А Завтра я буду далі і далі від полів цих... (А. Малишко).

Б Хлопчина... відповідав цивільним зі спокоєм, з гідністю і дотепністю бувалого солдата (О. Гончар).

В В садах України весною про щастя дзвенять солов’ї (В. Симоненко).

Г Є в коханні і будні, і свята... (В. Симоненко).

Д Добре Хариті на ниві, і страшно (М. Коцюбинський).

8. Позначте речення з однорідними членами речення після узагаль­нювального слова (розділові знаки пропущено):

А Несуть пани осавули козацькую збрую литий панцир порубаний шаблю золотую (Т. Шевченко).

Б Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями (О. Апанович).

В Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмана були відомі всім (А. Кащенко).

Г Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка (З підр.).

Д Поезія проза драматургія всі жанри літератури були підвладні Шевченкові (О. Ющенко).

9. Позначте речення з однорідними означеннями (розділові знаки пропущено):

А Розлігся на землі зелений літній день (М. Рильський).

Б У садку стояв крислатий розлогий клен (О. Кониський).

В Набачився ланів зелених золотих (О. Олесь).

Г Всипане зорями темне небо манило своєю загадковістю.

Д Величезна скляна будівля виросла перед ним (В. Собко).

10. Установіть відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення:

А відокремлений додаток;

Б відокремлена прикладка;

В відокремлене неузгоджене означення;

Г відокремлене узгоджене означення;

Д відокремлена обставина.

1. Чудова мрія, розкішна та ясна, кохано в ту ніч обгорнула мене (Леся Українка).

2. Марися, замість відповіді, заридала вголос (І. Франко).

3. Пальми покірно поникли гілками сухими, смутними (Леся Українка).

4. Незважаючи на несприятливу погоду, робота йшла так само жваво.

5. Любіть свою другу матір – рідну Батьківщину.

6. Україно! Ти для мене – диво! (В. Симоненко).

7. Ректор, невисокого зросту, з м’якою інтелігентною посмішкою, зустрів Богдана привітно (М. Стельмах).

11. Позначте речення, у яких є невідокремлені означення (розділові знаки пропущено):

А Він поклав перед нею її недбало скручені покрапані парковими дощами конспекти (О. Гончар).

Б Здорові груші та яблуні подекуди розкидані між деякими горбами стоять у цвіту (І. Нечуй-Левицький).

В У малині лежав повержений з небес маленький ангел і тихо плакав без сліз (О. Довженко).

Г Заглиблений у конспекти Богдан не чує стуку у двері (О. Гончар).

Ґ Я пив воду свіжу холодну ще повну снів і хлюпав нею собі у лице (М. Коцюбинський).

Д Залите місяцем відпочиває місто (В. Шевченко).

12. Вкажіть значення відокремленого звороту в реченні:Варто б нашій критиці пильніше вдивлятися і в ті процеси, що відбуваються в літературі світовій, зокрема в її прогресивних течіях (О. Гончар).

А Приєднання.

Б Уточнення.

В Заміщення.

Г Включення.

Д Виключення.

13. Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному (розділові знаки пропущено):

А Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик).

Б Сумління людське виявляється схоже на вулик його теж можна розтривожити (О. Гончар).

В Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов на гріх задощило (О. Гуріненко).

Г Доброго кажуть дожидати треба а лихе – само прийде (Панас Мирний).

Д А хлібам колосистим здається немає кінця (Д. Луценко).

14. Позначте речення, у якому відсутнє вставне слово чи словосполу­чення (розділові знаки пропущено):

А З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара (Гр. Тютюнник).

Б Кажуть що горе об горе чіпляється (П. Мирний).

В Либонь колись тут була рівнина (В. Яворівський).

Г Дерева видно звалені були недавно (О. Шеренговий).

15. Позначте речення, у якому перед словом як ставиться кома (розділові знаки пропущено):

А Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький).

Б Дівчина сяяла як кущ калини (І. Нечуй-Левицький).

В Дощ у жнива як п’яте колесо до воза (Нар. творч.).

Г Вона як незглибна криниця, дно якої оповите памороззю віків (Є. Колодійчук).

Д Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

16. Позначте рядки, у яких подано двоскладні речення:

А Вітер морозний, обпалюючий, страшний (М. Ольжич).

Б В грудневі безпросвітні ночі читали в хаті букварі! (А. Малишко).

В Чужих доріг ніколи не топтав (В. Симоненко).

Г Пахне гіркотою осені (Ю. Яновський).

Д А Соломії не було (М. Коцюбинський).

ІІ варіант

1. Випишіть рядки, у яких твердження є хибним:

1. Основною синтаксичною одиницею є речення.

2. Поширеними називаються такі речення, у яких наявні два головні члени речення – підмет і присудок.

3. За метою висловлювання речення бувають розповідними, питальними, спонукальними, окличними.

4. Речення – синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, що є реальним, бажаним, можливим за певних обставин.

5. Речення складається із щонайменше двох слів і виражає повну інтонаційну та змістову закінченість.

6. Спонукальними називаються окличні речення.

7. Повні – це такі речення, у яких наявні всі члени речення, необхідні для їх розуміння поза контекстом і ситуацією мовлення.

8. У сучасному українському мовознавстві виділено 3 основні синтаксичні одиниці: словоформи, речення, текст.

9. Речення, у якому заперечується те, про що говориться у присудку називається загальнозаперечним.

2. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:

А Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі (М. Луків).

Б Я берусь за важку роботу – виглядати синів (О. Сенатович).

В Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями (М. Ільницький).

Г Вже клен цю казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу (Б. Бора).

Д У Марії хата була збудована по-новому (І. Сенченко).

3. Позначте речення, у якому є неузгоджене означення:

А Свято Покрови Пресвятої Богородиці засноване на Русі князем Андрієм Боголюбським (З календаря).

Б Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки (Л. Костенко).

В Ми будемо за вас свій отчий край любити і на землі своїй лишати добрий слід (М. Сингаївський).

Г Розцвіли дзвіночки-квіти, ніжні дзвони із блакиті (О. Олесь).

Д Ти зрікся мови рідної. Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому... (Д. Павличко).

4. Позначте речення, у якому другорядним членом речення виступає обставина причини:

А Разом з підсніжниками зацвітає гусяча цибулька (А. Кондратюк).

Б В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання (В. Сосюра).

В При високій температурі радимо викликати лікаря (З газ.).

Г Від сміху меншає лиха (Нар. творч.)

Д Яблука падали тихо і з достоїнством, статечно наче (А. Кондратюк).

5. Позначте речення, у якому інфінітив виступає додатком:

А Біда забрала в мене щастя радіти теплому дощу (Г. Чубач).

Б Може, вдасться ще стежку знайти, до похилих воріт прив’язати (Г. Чубач).

В Люди вдивлялися в ясне небо і боялися думати про найстрашніше (А. Бондарчук).

Г Напав на чесних людей, хотів пограбувати, а тепер ще й розбійниками хоче виставити (В. Кулаковський).

6. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками:

1. І мені заспівати хотілось лебединую пісню свою (Л. Українка).

2. Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько (Нар. творч.).

3. Тут вози і зброя, люди й коні. Вогнище (Л. Дмитерко).

4. І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі (Т. Шевченко).

5. Наша ціль – людське щастя і воля (І. Франко).

6. До мене приносять лампу і прохають на чай (М. Коцюбинський).

7. Люблю пісні мойого краю... (М. Рильський).

7. Позначте речення з неоднорідними означеннями (розділові знаки пропущено):

А З-за довгих білих вій уважно дивились голубі очі (О. Гончар).

Б Рівний залитий сонцем степ одразу принишк (А. Шиян).

В У садку стояв крислатий розлогий клен (О. Кониський).

Г Прийшла весна, прийшла красна розкішна люба чарівна! (П. Воронько).

Д На пляжі купинням зачорніли викинуті прибоєм морські водорості (О. Гончар).

8. Знайдіть речення з однорідними підметами:

А Класична література лишила нам великі заповіти: правдивість, відданість народові, ідеали братерства і гуманізму (О. Гончар).

Б Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі... (А. Малишко).

В Тихі води дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози (А. Малишко).

Г Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її (В. Симоненко).

9. Позначте речення з узагальнювальним словом після однорідних членів речення (розділові знаки пропущено):

А Зелена баєва корсетка червона спідниця на шиї дороге намисто хрести усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний).

Б Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза драматургія (О. Ющенко).

В Всі і прадід і дід і батько з матір’ю прожили свій вік нещасливо кожен по-своєму (О. Довженко).

Г Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями.

Д Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмани були відомі всім (А. Кащенко).

10. Установіть відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення:

А відокремлене узгоджене означення;

Б відокремлене неузгоджене означення;

В відокремлена прикладка;

Г відокремлена обставина;

Д відокремлений додаток.

1. На ясні зорі і на тихі води, щемлива доле, виведи мене (В. Шукайло).

2. Не сумнівайся, ідучи з народом (Д. Павличко).

3. Маємо жити, звичайно, не хлібом єдиним (Б. Олійник).

4. Стара хата, з солом’яною стріхою і давно не білена, стояла на околиці (М. Коцюбинський).

5. Ні небо, ні земля ніколи, навіть у снах, не покидають людини (М. Стельмах).

6. Озвучене піснями, бринить моє перо (П. Перебийніс).

7. На Ворсклі стоїть прославлена батьківщина Котляревського – Полтава (І. Сенченко).

11. Позначте речення, у якому є невідокремлене означення (розділові знаки пропущено):

А Вона стоїть простора і широка ця хата з ґанком... (О. Ольжич).

Б Раз високо над горами уранці повесні дві хмарочки плили кудись легенькі і ясні (О. Олесь).

В На тлі блакитного неба обмитого нічним дощем вирізьблюється кожна брунька кожна пелюстка (В. Бабляк).

Г Пахло зрізаними соняхами підсохлою на сонці цибулею і свіжою землею з городів (Б. Ярчук).

Д І сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі (О. Олесь).

12. Вкажіть, яке значення має відокремлений зворот у реченні:
Ви здійснюєте волю Батьківщини, все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов’язку (О. Гончар).

А Включення.

Б Заміщення.

В Пояснення.

Г Приєднання.

Д Виключення.

13. Позначте речення, у якому відсутнє вставне слово чи словосполу­чення (розділові знаки пропущено):

А На жаль козацьке повстання на цей раз не вдалося (Я. Галан).

Б З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара (Гр. Тютюнник).

В Кажуть що горе об горе чіпляється (П. Мирний).

Г Либонь колись тут була рівнина (В. Яворівський).

Д Дерева видно звалені були недавно (О. Шеренговий).

14. Вкажіть рядок із вставними компонентами, що виражають невпевненість мовця у повідомлюваному:

А Безперечно, напевно, природно, звісно.

Б На щастя, мабуть, видно, до слова.

В Власне, очевидно, щоправда, до слова.

Г Як відомо, навпаки, наприклад, звичайно.

Д Можливо, здається, видно, мабуть.

15. Позначте рядки, у яких подано неповні еліптичні речення:

А Чужу біду на воді розведу, а своїй кінця не знайду (Нар. творч.).

Б У садку крислатий, розлогий клен (О. Кониський).

В Набачився ланів зелених, золотих (О. Олесь).

Г Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій (В. Сосюра).

Д – А ви заміжня? – Ні, не встигла. – А родина у вас велика? – Велика… Від прабабусі до внучки… Де вони тепер? Війна розвіяла (В. Коломієць).

16. Позначте речення, у яких перед словом як не ставиться кома (розділові знаки пропущено):

А Сіль як кажуть лікарі потрібна людському організмові (З газ.).

Б Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький).

В Дівчина як дівчина – гарна скромна розумна.

Г Здавалось би тепер у нас все могло піти як по маслу (Ю. Збанацький).

Д І бачив я як зорі весняні в досвітній час і меркли і біліли (Б. Грінченко).

Поиск по сайту: