Нецінові чинники впливу на пропозицію

Крім цінових чинників на зміну пропозиції впливають і нецінові чинники. Найважливіші з них — зміна технології виробництва, змі­на цін на ресурси, зміна цін на інші товари та ефект очікування.

Зміна технології виробництва. Виробники завжди шукають тех­нології, що зменшують витрати виробництва. Зменшення витрат на виробництво певного товару робить вигідним збільшення його ви­робництва і збуту за існуючою ціною. Пропозиція збільшується без зміни ціни товару.

Зміна цін на ресурси. Зростання або зменшення цін на ресурси для виробництва певного товару (наприклад, зміна ціни нафти через по­дії у Перській затоці) приведе до збільшення або зменшення витрат на виробництво товару (наприклад, бензину), викличе зміну величи­ни пропозиції бензину ще до зміни його ціни.

Зміна цін на інші товари, тобто зміна цін на взаємозамінні або взаємодоповняльні товари. Так, зміна цін на дизельне паливо або скраплений газ викличе зміну обсягів продажу цих товарів і вплине на динаміку пропозиції бензину. Скорочення пропозиції скраплено­го газу зумовить збільшення пропозиції бензину.

Ефект очікування. Наприклад, виробники бензину, передбачаючи можливість початку війни у Перській затоці, враховували можливість руйнування нафтових свердловин у Кувейті і скорочення постачань нафти на світовий ринок, отже, зменшили обсяг пропозиції бензину.

Ціна P, гр. од.

Величина пропозиції Q, млрд л

. 14. Зрушення пропозиції

Під впливом розглянутих нецінових чинників величина пропози­ції товару може зростати і зсуватись праворуч від попередньої вели­чини або скорочуватись і зсуватись ліворуч. У тому або іншому разі під впливом нецінових чинників відбувається зрушення пропозиції.

На рис. 14 представлено криву пропозиції DЕ. Припустимо, що під впливом нецінового чинника величина пропозиції бензину зрос­ла з 6 до 8 млрд л при попередній ціні 1 л бензину 60 гр. од. (точка С₂). Ми отримаємо нову криву пропозиції D2Е2. Якщо величина пропози­ції бензину скоротиться з 6 до 4 млрд л за тією самою ціною 1 л бен­зину 60 гр. од. (точка С1), то пропозиція зрушиться ліворуч у бік ско­рочення (крива D1Е1).

Завдяки дії основних суб'єктів ринку — споживачів і виробників формуються найважливіші категорії ринку: попит і пропозиція. Ка­тегорії попиту і пропозиції виражають ринкові відносини між суб'єктами ринку, між споживачами (покупцями) і виробниками (продавцями). На рис. 7-14 графічно зображено криві попиту і про­позиції як різні і незалежні одне від одного явища. Але якщо ці кате­горії виражають відносини суб'єктів ринку, споживачів і виробни­ків, то попит і пропозиція існують лише у взаємозв'язку, в єдності. Єдність і взаємозв'язок попиту та пропозиції і виражають сутність ринку як процесу.

Крива попиту має від'ємний нахил, а крива пропозиції — пози­тивний, що зумовлює необхідність перетину цих кривих. Така необ­хідність визначається і їх різною залежністю від ціни товару, яка впливає як на величину попиту, так і на величину пропозиції. Зни­ження ціни товару викликає збільшення величини попиту на нього і скорочення його пропозиції. Підвищення ціни товару викликає ско­рочення величини попиту і зростання величини пропозиції.

Отже, взаємозв'язок пропозиції та попиту з ціною характеризу­ється такими умовами:

• "пропозиція — ціна" — залежність обернена;

• "ціна — пропозиція" — залежність пряма;

• "попит — ціна" — залежність пряма;

• "ціна — попит" — залежність обернена.

Результати впливу динаміки ціни на величину попиту і пропози­ції товару протилежні, що також свідчить про неминучість перетину кривих попиту і пропозиції. Очевидно, величина цін координує спів­відношення попиту і пропозиції та поведінку суб'єктів ринку — споживачів і виробників. Отже, ціна виконує функції інформації (ін­формує виробників і споживачів про співвідношення попиту і пропо­зиції на ринку), стимулу (стимулює обсяг виробництва та величину попиту) і координації (координує попит і пропозицію, поведінку суб'єктів ринку). Це видно на рис. 15, де зображено гіпотетичні кри­ві попиту і пропозиції на одному графіку з використанням даних до рис. 7 і 13.

Припустимо, ціна 1 л бензину на ринку коливається від 20 до 100 гр. од., а обсяг продажів — від 2 до 10 млрд л на місяць.

Побудуємо криву попиту і криву пропозиції за наведеними дани­ми. Очевидно, що за найнижчою ціною 1 л бензину попит буде мак­симальним і дорівнюватиме 10 млрд л (точка А). За найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. попит на нього буде мінімальним і дорівню­ватиме 2 млрд л (точка В). З'єднавши точки А і В, отримаємо криву попиту на бензин залежно від його ціни. Тепер побудуємо криву пропозиції бензину. За найнижчою ціною 1 л бензину 20 гр. од. пропозиція бензину буде мінімальною — 2 млрд л (точка D), за найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. величина пропозиції буде максимальною — 10 млрд л (точка Е). З'єднавши точки D і Е, отри­маємо криву пропозиції бензину залежно від його ціни. Позначимо криві словами "попит" і "пропозиція".

ЦінаP, гр. од.

100 80 60 40

20 0

----- 1------- 1------- 1---------------- 1------------------------------------- ►

2 4 6 8 10 Величина попиту і пропозиції 2,

млрд л

Рис. 15. Зрівноважена ціна

Потрібно звернути увагу на те, що за всіх рівнів цін зацікавленість виробників і споживачів не співпадає. Наприклад, при ціні 1 л бензину 40 гр. од. споживачі готові купити 8 млрд л бензину, але виробники про­дадуть лише 4 млрд л. Якщо ціна 1 л бензину становитиме 80 гр. од., то зацікавленість суб'єктів цілком зміниться: виробники готові прода­ти 8 млрд л, але споживачі згодні купити лише 4 млрд л. І тільки при одній ціні 1 л бензину — в розглянутому прикладі вона дорівнює 60 гр. од., у точці перетину кривих попиту і пропозиції зацікавленість споживачів і виробників співпаде: перші продадуть 6 млрд л бензи­ну, а другі придбають саме цю кількість бензину. За такою ціною бензину попит і пропозиція зрівнялись, зацікавленість споживачів і виробників співпала. В цьому прикладі ціна 1 л бензину 60 гр. од. буде зрівноваженою ціною (точка С). Стан ринку при такій ціні на­зивається ринковою рівновагою. Ринкова рівновага — це ситуація, коли плани й інтереси продавців і споживачів на ринку цілком спів­падають, а величина попиту дорівнює величині пропозиції. Зрівно­важена ціна формується на ринку в результаті вільного і постійного коливання попиту і пропозиції на певний товар.

Зрівноважена ціна є водночас результатом і засобом взаємозв'яз­ку та координації попиту і пропозиції. Результатом, оскільки фор­мується в процесі вільного і постійного коливання співвідношення попиту та пропозиції, постійного вирівнювання цих величин за кож­ною ціною. Також зрівноважена ціна є основним засобом координа-

ції попиту та пропозиції, тим центром, навколо якого коливаються ринкові ціни. Завдяки зрівноваженій ціні формується загальна виго­да ринкової торгівлі.

Ми вже розглянули поняття споживчого надлишку та надлишку виробника і зазначили, що ці надлишки є стимулами активізації спо­живача та виробника як суб'єктів ринку, стимулом формування по­питу і пропозиції товарів на ринку. В розглянутому прикладі, коли відомий розмір зрівноваженої ціни, суб'єкти ринку продають і купу­ють бензин по ціні 1 л 60 гр. од., при цьому кожен з них отримує свій надлишок. Виробник готовий був продавати бензин в обмеженій кількості по 20 гр. од. за 1 л, а фактично продає по 60 гр. од. за 1 л, тобто має надлишок виробника на кожному літрі проданого бензи­ну в 40 гр. од. (60 - 20 = 40). Споживач був готовий заплатити у разі гострої потреби по 100 гр. од. за 1 л бензину, а фактично платить ли­ше 60 гр. од. за 1 л, тобто надлишок споживача становить 40 гр. од. на кожному літрі (100 - 60 = 40). Надлишок виробника і споживчий надлишок становлять загальну вигоду торгівлі. Це економічна осно­ва всіх ринкових угод з купівлі-продажу товарів, взаємної вигоди по­купців і продавців одночасно. Обидва суб'єкти угоди отримують свою вигоду у вигляді економії своїх реальних витрат порівняно з тими, на які вони були згодні.

Поиск по сайту: