Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Нецінові чинники попиту



На величину попиту впливають не тільки ціна або тариф, а й не­цінові чинники. Одним з нецінових чинників зміни величини попиту на товар є ефект заміщення.

Ефект заміщенняпов'язаний з існуванням взаємозамінних това­рів (товарів-субститутів), наприклад, пепсі-коли і мінеральної води. Взаємозамінні товари — це такі пари товарів, для яких збільшення ціни одного товару приводить до збільшення величини попиту на ін­ший товар. Так, підвищення ціни на пепсі-колу приведе до збільшен­ня попиту на мінеральну воду. Попит на мінеральну воду зміниться без зміни ціни на цей товар. Отже, згідно з ефектом заміщення спо­живач купуватиме більше тієї продукції, ціна якої знижена, і замі­нить нею інші товари, які при цьому відносно дорожчають. У прак­тиці господарювання розраховується гранична норма заміни товару А на товар Р

7 _ АА

де ∆ A — величина скорочення обсягу продажів товару А; ∆P — при­ріст продажу товару Р.

Ще одним неціновим чинником, що впливає на зміну величини попиту, є ефект доходу споживача.Те, що споживач заплатив за то-


вар або послугу, — це його витрати. Сума, яку він зекономив при ку­півлі, становить його дохід, або споживчий надлишок. Споживчий надлишок — це різниця між максимумом ціни, яку споживач готовий заплатити за певний товар, і тією реальною ціною, що він заплатив фактично. Якщо для задоволення спраги в спекотний день є тільки пепсі-кола за ціною однієї склянки 10 гр. од., то за дві склянки випи­тої пепсі-коли потрібно заплатити 20 гр. од. Та коли є альтернатива у вигляді мінеральної води по 4 гр. од. за склянку, то на 2 склянки во­ди буде витрачено 8 гр. од. Різниця 20 - 8 = 12 гр. од. і становитиме споживчий надлишок. Споживчий надлишок є стимулом ринкової діяльності споживача, стимулом для формування пропозиції това­рів. Отже, дія ефектів доходу споживача і заміщення пояснює збіль­шення попиту у разі зниження цін і скорочення попиту — у разі їх підвищення. Все залежить від впливу кожного з цих ефектів на спо­живчий вибір, у результаті якого споживач отримує на ринку то до­хід, то збитки, що приводить до споживчої рівноваги.

Споживча рівновага — це ситуація на ринку, за якої споживач, витрачаючи менше грошей на купівлю одного товару, водночас змушений витрачати більше грошей на купівлю іншого товару. Це результат чергування споживчого надлишку та споживчого збитку. Тобто величина попиту на товари залежить від доходів споживачів.

Платоспроможність споживачів і зростання їх доходів — важли­ві чинники зростання величини попиту. Зменшення доходів (бюдже­ту) споживачів приведе до зворотного результату: скорочення вели­чини попиту на ті або інші товари.

Важливим неціновим чинником, що впливає на величину попиту, є ефект взаємодоповнення.У всій масі товарів існують взаємодопов-няльні товари (товари-комплементи), тобто такі пари товарів, для яких зростання ціни одного товару викликає скорочення величини попиту на інший товар. Наприклад, підвищення ціни на автомобіль­не пальне приведе до скорочення величини попиту на автомобільні покришки, акумулятори та інші запасні частини до автомобілів, то­му що їх власники стали менше їздити, хоч ціни на запасні частини не змінились.

Ефект очікуваннятакож впливає на зміну величини попиту. Як­що споживач очікує скорочення обсягів виробництва товару або зростання його ціни, то він збільшує обсяги купівлі цього товару, що викликає зростання попиту на цей товар раніше, ніж відбудуться змі­ни в його обсягах виробництва або в ціні.


Отже, обмеження платоспроможного попиту або величини попи­ту існують у вигляді цінових або нецінових чинників. Дія цінових чинників виявляється через коливання цін і тарифів на товари та послуги, що викликає певні зміни величини попиту на основі дії за­кону попиту. Дія нецінових чинників виявляється через ефект замі­щення товарів, ефект доходу споживача, ефект взаємодоповнення і ефект очікування.

Споживчий вибір

На основі своєї мети — задоволення потреб з урахуванням усіх обмежень можливостей задоволення свого попиту споживач здій­снює свій вибір — вибір споживача,тобто приймає рішення, який то­вар купити або яку послугу оплатити. Споживчий вибір формує по­пит і величину попиту на товари та послуги. На його основі форму­ються різноманітні види попиту: негативний, відсутній, прихований, спадний, нерегулярний, повноцінний, надмірний, ірраціональний. Негативний попит виникає, коли ринок відкидає, не приймає окремі товари або послуги. У разі відсутнього попиту споживачі байдужі до певних товарів або послуг. За прихованого попиту попит є, але від­сутні товари або послуги, які б задовольнили його. Спадний попит спостерігається, коли знижується попит у результаті насичення рин­ку, старіння товарів, зміни моди. Нерегулярний попит — це нестій­кий, хиткий попит, пов'язаний із сезоном, днями, годинами (попит на лижі влітку і взимку, на місця в ресторані вдень і ввечері тощо). Повноцінний попит формується, коли величина попиту і його стій­кість задовольняють виробника, фірму, продавця. У разі надмірного попиту величина попиту вища, ніж його можуть задовольнити ви­робники, виробництво товарів або надання послуг менше за величи­ну попиту на них. Ірраціональний попит — це попит на шкідливі то­вари і послуги (тютюн, спиртні напої, наркотики тощо).

Крива попиту

Розкриваючи сутність і механізм дії закону попиту, заснованого на взаємозалежності ціни (тарифу) і величини попиту, можна вира­зити цю залежність графічно, побудувавши гіпотетичну криву вели­чини попиту.

Гіпотетична крива — це графічне зображення зміни одних вели­чин залежно від зміни інших величин, у цьому разі — зміни величи-


ни попиту під впливом зміни ціни товару (тарифу за послугу). Гіпо­тетичні криві будують у декартових координатах (рис. 7), що дає змогу визначити положення будь-якої точки на площині. Горизон­тальна координата називається абсцисою і позначається літерою Q, вертикальна координата називається ординатою і позначається лі­терою Р.

2 4 6 8 10 Величина попиту (),

млрд л

Рис. 7. Крива попиту на бензин

Розглянемо уявну ситуацію. На ринку величина попиту на бензин коливається від 2 до 10 млрд л залежно від коливання ціни 1 л від 20 до 100 гр. од. Позначимо на осі абсцис величину попиту в мільярдах літрів бензину, а на осі ординат — ціну 1 л бензину у гр. од. Очевид­но, за найнижчою ціною 1 л бензину (20 гр. од.) його споживачі го­тові купити весь бензин, що є на ринку, тобто 10 млрд л. Позначимо точку А на графіку. За найвищою ціною (100 гр. од.) споживачі змен­шать купівлю до мінімуму (до 2 млрд л). Позначимо точку В. З'єд­навши ці дві точки, ми отримаємо криву величини попиту АВ залеж­но від ціни товару. Ця залежність обернена: що нижча ціна товару, то більша величина попиту і навпаки. Якщо залежність цих величин обернена, то нахил кривої відносно вертикалі — від'ємний. Цей зво­ротний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величи­ною попиту економісти називають законом попиту.


Будь-яка зміна величини попиту під впливом цінових чинників від­буватиметься вздовж кривої попиту. Наприклад, якщо ціна 1 л бензи­ну 40 гр. од., то величина попиту становитиме 8 млрд л (точка С2), якщо 80 гр. од., то лише 4 млрд л (точка С1). Отже, підвищення ціни вдвічі (з 40 до 80 гр. од.) призвело до скорочення величини попиту з 8 до 4 млрд л, тобто також вдвічі. На графіку це відстань між точками С1 і С2. Ці числа виражають якісну зумовленість дії закону попиту: ди­наміка ціни обернено пропорційна величині попиту на товар.

Проте зазначалось, що на зміну попиту впливають і нецінові чин­ники. Під впливом цих чинників (ефектів) зміна попиту відбувати­меться за межами кривої. Наприклад, на рис. 7 величина попиту на бензин при ціні 1 л 60 гр. од. становила 6 млрд л. Згодом без зміни ціни попит на бензин збільшився до 8 млрд л (через аварію на заво­ді скрапленого газу), у результаті змінився (або зрушився) попит і ут­ворилась нова крива попиту — лінія А1В1. Відстань між точками С і С3 на графіку відповідатиме зрушенню попиту, який становитиме (8 - 6 = 2) 2 млрд л. Отже, якщо рух точки вздовж кривої попиту в ре­зультаті зміни ціни товару (змінна на осі ординат) економісти нази­вають зміною величини попиту, то рух кривої попиту, який може бу­ти викликаний тільки дією якоїсь нецінової змінної (не відображеної на осях координат), називається зміною попиту.

Якщо попит збільшується, крива зсувається праворуч, якщо по­пит зменшується, крива зсувається ліворуч. Збільшення попиту і рух кривої праворуч відбувається в результаті збільшення особистого бюджету споживання, підвищення цін на товари-замінники, очіку­вання зростання цін у майбутньому, зміни структури споживання на користь певного товару. Зменшення попиту і зсування кривої попи­ту ліворуч відбувається, якщо чинники впливу на попит, що досі бу­ли незмінними, починають змінюватись у протилежному напрямку, ніж це було у разі зсування праворуч.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.