Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зміст предмета політичної економії



Сучасні уявлення про складну структуру економічних відносин становлять наукові витоки визначення змісту предмета політичної економії. Економіку характеризують відносини щодо раціонального використання всіх наявних ресурсів буття людини в конкретних істо­ричних соціально-економічних умовах.

Науковці при цьому розглядають два аспекти економіки:

• техніко-економічні відносини — відносини щодо раціонального
використання наявних ресурсів, зумовлені властивостями самих
ресурсів і технологічними можливостями їх пристосування до
потреб людини;

• соціально-економічні відносини — відносини, зумовлені характе­
ром стосунків людей залежно від пануючої форми власності в
певному суспільстві.

Єдність цих двох аспектів зумовлюється тим, що люди в процесі виробничого використання ресурсів взаємодіють з природою і між собою. Так виникає активне ставлення людини до природи в проце­сі виробництва, яке розкривається категорією політичної економії "продуктивні сили". Взаємовідносини людей між собою в процесі ви­робництва можна описати категорією "виробничі відносини", які спи­раються на пануючу в суспільстві форму власності. Предметом полі­тичної економіїє вивчення виробничих відносин у їх єдності з про­дуктивними силами, а також вивчення дії економічних законів.

У змісті виробничих відносин формуються й чітко простежуються три елементи: хто вступає у відносини в процесі виробництва, розпо­ділу, обміну, споживання матеріальних благ—людина; на що спрямо­вана дія людини у виробничому процесі — на предмети праці; чим людина впливає на предмети праці і перетворює їх на предмети сво­го споживання — засобами праці. Ці елементи поєднуються у певно­му кількісному і якісному співвідношенні організаційними, управлін­ськими відносинами, які вивчає самостійна наука управління. Полі­тична економія у центр наукових пошуків ставить питання щодо причин зміни виробничих відносин протягом історичного розвитку суспільного життя людей. У сучасних умовах переосмислення погля­дів на історичний процес розвитку людства існує думка відмовитися від політичної економії та замінити її будь-якою іншою наукою, най­частіше пропонується замінити її аналізом ринкових відносин.


Науковці вважають, що розвиток суспільства, який залежить від багатьох чинників, можна описати за допомогою багатьох теорій, класифікувавши їх у навчальному варіанті за групами: перша — тео­рії, які заперечують єдність історичного процесу та існування загаль­них закономірностей прогресивного соціально-економічного роз­витку людства (циклічні); друга — теорії, що визнають певні законо­мірності такого розвитку (детерміністські, теорії періодизації за формами господарювання) (табл. 1).

Таблиця 1 Основні теорії причин і періодизації розвитку суспільства

 

Теорії Основні положення
Циклічні (індетерміністські) Заперечують історію розвитку людства як закономір­ний процес, розглядають її як сукупність культур, що народжуються і вмирають; Розглядають історію людства як набір локальних ци­вілізацій, шлях розвитку яких визначений
Детерміністські: демографічний детермінізм географічний детермінізм технологічний детермінізм Пояснює залежність розвитку людства від зростання народонаселення Розглядає залежність розвитку людства від навко­лишнього природного середовища Абсолютизує технічний прогрес
Теорії періодизації за форма­ми господарювання: теорія Б. Гільдебранда теорія О. Богданова Визнають критерієм періодизації обмін: натуральне господарство — грошове господарство — кредитне господарство — дрібне натуральне господарство — мінове господарство — колективізм

Представники першої групи теорій розглядають як чинники роз­витку людства закони природи, закони Бога і вважають, що шлях розвитку локальних цивілізацій визначено. Представники другої групи теорій чинники розвитку шукають у демографічних процесах, тобто у зростанні населення Землі; географічному середовищі, абсо­лютизації науково-технічної революції; формах обміну або формах господарювання; неекономічних причинах — державних, соціально-правових, психобіологічних; соціально-економічних способах ви­робництва. Вони вважають, що еволюція типів суспільного госпо­дарства і прогресу відбувається відповідно до певних закономірнос­тей і внаслідок змін у виробничих відносинах.


МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

МАУП

ПОЛІТИЧНАЕКОНОМІЯ

За заг. ред. Г. А. Оганяна

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Київ 2003


ББК 65.01я73 П50

Авторський колектив:Г. А. Оганян, В. О. Паламарчук, А. П. Румян­цев, Л. І. Воротіна, доктори економічних наук, професори; В. В. Осокі-на, В. Є. Воротін, Н. О. Гончарова, О. О. Довженко, А. Г. Зюнькін, А. І. Ігнатюк, А. В. Калина, О. П. Нестеренко, О. А. Овєчкіна, Т. М. Ті-гова, В. І. Савчук, кандидати економічних наук, доценти; А. П. Моска-люк, Н. В. Руденко

Рецензенти: Л. К. Безчасний, д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАНУкраїни, В. Г. Бодров, д-р екон. наук, проф.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол№ 3 від 30.04.02)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2-1290 від 17.06.02)

П50 Політична економія:Навч. посіб. / Г. А. Оганян, В. О. Пала­марчук, А. П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г. А. Оганяна. — К.: МАУП, 2003. — 520 с.: іл. — Бібліогр.: с. 515-517.

І8ВК 966-608-230-6

У пропонованому посібнику висвітлено основні аспекти теоретичної еко­номії, структуру й логіку курсу політичної економії; окреслено зв'язок еконо­мічних законів, категорій і понять з реальною дійсністю, економічною політи­кою, практикою господарювання. Дано відповіді на нагальні питання еконо­мічної розбудови України з використанням світового і вітчизняного досвіду. У посібнику також розглядаються особливості історичного процесу становлен­ня різноманітних теорій і напрямів економічної думки, аналізуються погляди науковців-економістів.

Для студентів економічних спеціальностей і всіх, хто цікавиться питаннями політичної економії.

ББК 65.01я73

© Г. А. Оганян, В. О. Паламарчук,

А. П. Румянцев та ін., 2003
© Міжрегіональна Академія
І8ВК966-608-230-6 управління персоналом (МАУП), 2003


ПЕРЕДНЄ СЛОВО

У кожному предметі, що вивчається, у кожній навчальній дисцип­ліні стільки науки, скільки в них теорії. Слово "теорія"(від грецьк. theoria) означає спостереження, дослідження, тобто логічне узагаль­нення досвіду. Теорія є науковим поясненням закономірностей роз­витку природи і суспільства. Вона виникла і розвивається на вимогу і потребу практики. Економічна теоріявідображає суспільну практи­ку, допомагає людям зрозуміти об'єктивну дійсність, правильно ви­значити перспективи їх господарської діяльності.

Здобуття Україною на зламі тисячоліть незалежності й перехід від адміністративно-командної системи управління до ринкової економі­ки — дві вікопомні події у житті нашої Материзни — посилюють ін­терес громадськості до економічної теорії, політичної економії.

Політична економія— це наука про виробничі відносини й економічні закони. Адже основою життя будь-якої країни є суспіль­не виробництво. Подальший розвиток усіх галузей народного гос­подарства нашої країни, необхідність подолання економічної кризи та її негативних наслідків потребують глибокого політико-еконо-мічного обґрунтування. Це стосується глобального рівня, макро- та мікрорівнів, адже політекономічний аспект господарського життя суспільства є стрижнем економічної теорії.

Автори посібника при висвітленні категоріального, терміноло­гічного і понятійного апарату політичної економії намагалися, з од­ного боку, викласти складні теоретико-методологічні положення по можливості у зрозумілій, доступній для студентів формі, з іншого — уникати поверховості, неглибокого подання матеріалу. Пропонова­ний посібник сприятиме використанню нових і новітніх досягнень політекономічної науки для розв'язання нагальних народногоспо­дарських проблем.

Усі слушні зауваження і побажання читачів авторський колектив сприйме із вдячністю.


Посібник підготували: переднє слово, підрозд. 1.3 — Г. А. Ога-нян, підрозд. 1.1 — Л. І. Воротіна, підрозд. 1.2,4.5 — В. О. Паламар­чук, підрозд. 1.4 — О. О. Довженко, підрозд. 1.5 — Н. В. Руденко, підрозд. 1.6, 3.4 — А. Г. Зюнькін, підрозд. 1.7, 2.3 — Т. М. Тігова, підрозд. 2.1, 2.2 — В. В. Осокіна, підрозд. 3.1 — А. І. Ігнатюк, під­розд. 3.2 — Т. М. Тігова, Н. О. Гончарова, підрозд. 3.3, 4.2, 4.4 — А. В. Калина, підрозд. 3.5, 5.1, 5.2 — О. П. Нестеренко, підрозд. 4.1 — А. П. Москалюк, А. Г. Зюнькін, підрозд. 4.3 — В. Є. Воротін, під­розд. 6.1 — А. П. Румянцев, підрозд. 6.2 — Г. А. Оганян, Т. М. Тіго­ва, підрозд. 6.3 — В. І. Савчук, додаток — О. А. Овєчкіна.


Розділ 1

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.