До історії визначення предмета політичної економії

Науки відрізняються одна від одної тим, що у кожної з них свій предметдослідження. Вивчення, аналіз, пізнання предмета будь-якої науки, в тому числі й політичної економії, дає можливість з'ясувати суть науки, її зміст, закони, методи, принципи, механізм впливу на суспільно-економічне буття людини. Наука загалом — це цілісна система знань щодо закономірностей розвитку природи, суспільства і мислення. Всі знання безумовно пов'язані між собою, але поділя­ються на такі, що вивчають природу, — природничі науки і ті, що вивчають суспільство, — суспільні науки.

Політична економія — наука суспільна. Проте суспільство людей являє собою надзвичайно складну систему буття, взаємовідносин, взаємодії, суперечностей, боротьби і вивчити його силами однієї сус­пільної науки неможливо. Людина хоче бути заможною — їй потріб­ні знання щодо створення добробуту. Людина повинна стати освіче­ною — їй потрібні знання щодо здобуття освіти. Необхідну суму знань дає людині вивчення відповідної науки, навчальної дисциплі­ни. Отже, кожна наука формує потрібні людині знання. Зазначимо, що предмет науки політичної економії перебуває в межах економіч­ного життя суспільства.

Політична економія — економічна наука. Економіка також не менш складна система, ніж суспільство загалом, і вивчається багать­ма науками, серед яких політична економія посідає чільне, методо­логічне місце. Провідне значення політичної економії об'єктивно зу­мовлено тим, що основна сфера її наукових досліджень — інтереси людини — стосується всіх без винятку людей на Землі. Інтерес— це те, що спонукає людину діяти так чи інакше. Незалежно від форм господарювання і типів економіки інтереси людини зумовлюються відносинами власності й відповідно визначають становище людини в суспільстві та мотиви її поведінки. Вивчення предмета — це відправ­на точка для здобуття необхідних знань з тієї сфери суспільного жит­тя, яку вивчає певна наука. Дослідження предмета політичної еконо­мії пройшло довгий історичний шлях і триває в XXI ст. в умовах по­дальшого пошуку визначення змісту і меж знань з політичної еконо­мії поміж інших суспільних наук.

Історичну назву "політична економія" наука отримала на початку XVIIст. завдяки науковій праці французького економіста А. Мон-крентьєна "Трактат політичної економії". Відтоді до початку XIX ст. (майже 200 років) дослідники економічної науки розвивали її як науку про багатство і в назвах їх наукових праць термін "політична економія" не зустрічався. Але це лише зовнішні спостереження, які не стосуються предмета і змісту науки політичної економії. З часом економічна наука поглибила дослідження стосунків між людьми, охоплюючи як зовнішню сферу обігу й ототожнення багатства лише з грошима, так і глибинні відносини виробництва і причини антаго­ністичних протиріч учасників (суб'єктів) виробничого процесу. За­родження і подальший розвиток буржуазних суспільно-економічних відносин об'єктивно сприяли розвитку політичної економії як науки. Серед опублікованих наукових праць представників економічної на­уки XIX ст., які досліджували категорії політичної економії, велике значення мали праці, що закріпили в науковому обігу назву науки "політична економія" і поглибили суть і зміст цієї науки.

Представники економічної науки XIX ст., особливо з появою марксизму, завершили формування політичної економії як наукової системи з чітко визначеним предметом — дослідження виробничих відносин у єдності з продуктивними силами.Досягнення вчених-еко-номістів XIX ст. були визнані в усьому науковому світі і за всієї їх не­однаковості та внутрішньої суперечливості започаткували політич-

ну економію як методологічну науку, що визначає суть відносин ви­робництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ і пос­луг у суспільстві.

XX століття — особливий історичний період. Його початок озна­менувався поділом суспільного життя людей на дві системи, що пізніше отримали назви капіталістичної та соціалістичної. Наукові дослідження цих двох суспільних систем сприяли появі нових назв — "політична економія капіталізму" і "політична економія соціалізму". За предметомвони однакові й відрізняються лише за назвою відпо­відно до назви двох соціально-економічних систем. У XX ст. водно­час сформувались і розвивались однакові за назвою "політична еко­номія", але різні за сутнісним змістом і поняттям свого предмета еко­номічні науки — буржуазна політична економія та марксистська по­літична економія. Буржуазна політична економія пов'язувала сучас­не й майбутнє людства із соціально-економічною системою капіта­лізму, марксистська політична економія — із системою соціалізму й комунізму. У XX ст. окремі науковці у межах політичної економії намагались поєднати уявлення щодо двох систем у єдину теорію — теорію конвергенції.

Поряд із політичною економією як навчальною дисципліною у вищій школі країн світу наразі з'являються дисципліни, які начебто прийшли на зміну політичній економії, — це економічна теорія, мак-роекономіка, мікроекономіка, економікс. На початку XXI ст. нау­ковці намагаються з'ясувати зміст кожної з економічних наук, у то­му числі й політичної економії, насамперед визначивши предмет кожної з них. Глобальні соціально-економічні процеси 90-х років XX ст., пов'язані з розпадом Радянського Союзу, Югославії та соці­алістичної системи загалом, супроводжувалися трансформацією економічної науки. Місце політичної економії у вищих навчальних закладах посіла економічна теорія та економікс. Втім, зрозуміло, що навіть офіційне невизнання й відмова від дії закону всесвітнього тяжіння не позбавить людину ризику загинути від цеглини, яка па­дає згори. І відмова від назви "політична економія" не звільняє вче­них від необхідності досліджувати економічні закони, за якими роз­вивається людське суспільство в тій або іншій соціально-економіч­ній системі.

Поиск по сайту: