Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв’язку



 

В одному складному реченні, до якого входить кілька предикативних частин, можуть поєднуватися різні типи зв’язку: одні частини таких речень з’єднуються сполучниками сурядності, інші – сполучниками підрядності та сполучними сло-вами, ще інші – взагалі безсполучниково. Серед таких синтаксичних конструкцій можна виокремити кілька типів:

1) із сурядністю та підрядністю;

2) із сурядністю й безсполучниковим зв’язком;

3) з підрядністю та безсполучниковим зв’язком;

4) із сурядністю, підрядністю та безсполучниковим зв’язком.

Найпоширенішими із зазначених конструкцій є так звані сурядно-підрядні складні речення, в яких одні предикативні частини поєднані сурядним, а інші – підрядним зв’язком.

Серед сурядно-підрядних складних речень виокремлюють три різновиди:

а) дві чи кілька сурядних частин поширюються однією спільною підрядною

частиною;

б) лише одна з двох чи кількох сурядних частин має при собі підрядні частини;

в) кожна з двох або кількох сурядних частин має при собі підрядні частини.

Перший з наведених різновидів трапляється порівняно рідко. Так, у реченні Така там була температура, і так мене порою проймало, і стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровим підрядна частина що я відчув себе здоровшим однаковою мірою стосується кожної з трьох сурядних частин, які щодо підрядної виступають як головні.

Значно частіше зустрічаються сурядно-підрядні складні речення, в яких лише при одній з кількох сурядних частин виступає одна або кілька підрядних: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки (Т. Ш.); Ідуть од шахти шахтарі, А даль така широка та іскриста Там, де рум’яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом (В. Сос.). У першо-му реченні, що має три сурядні частини, підрядна є лише при третій з них, а в дру-гому, до складу якого входять дві сурядні частини, - лише при другій.

Нерідко також трапляються сурядно-підрядні речення, в яких кожна сурядна частина має при собі одну чи кілька підрядних: Коли мені кажуть Київ, я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці, я схиляюсь над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мене таке відчуття, неначе я птах, мовби лечу я, розпластавши руки й крила, заточую великі кола над тим чарівним світом, який лежить унизу (П. З.).

У художній літературі, щоправда зрідка, вживаються складні синтаксичні кон-струкції із сурядністю та безсполучниковим зв'язком. Наприклад, у реченні І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, Ів тисячні боки розприска­лися штуки Та відривки скали: Ми з силою розпуки Раз по раз гримали о кам'яне чоло (І. Ф.) до останньої з трьох частин, по­в'язаних між собою сполучни-ками сурядності і — і — і, безспо­лучниковим причиновим зв'язком приєднується четверта пре­дикативна частина.

Порівняно рідко зустрічаються також складні синтаксичні конструкції, в яких предикативні частини поєднані між собою підрядністю й безсполучниковим зв'яз-ком: Коли вона просну­лась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ, наче билися дзьобиками в скло лас­тів 'ята, шукаючи, де б погрітись (О. Г.). У цьому реченні пер­ша підрядна частина, яка стоїть на початку складної синтак­сичної конструкції, пояснює всі три наступні го-ловні частини, пов'язані між собою однорідною безсполучниковістю; до тре­тьої з головних частин приєднується друга підрядна частина сполучником підрядності наче, а до неї третя підрядна части­на — сполучним словом де.

Четвертий різновид складних багатокомпонентних конст­рукцій з різними ти-пами зв'язку, в яких предикативні частини поєднані сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв'язком, також зустрічається порівняно рідко, переважно в художньо­му стилі мовлення. Наприклад, за типом цієї конструкції може будува-тися цілий вірш: Осліплені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелес-тять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори. Ося-яні місяцем гори блищать, Осріблені місяцем сосни шумлять, А море і сердиться й лає вітри, Що нишком його підслухають з гори (О. О.).

У наведеному вірші, що складається лише з двох складних речень, перші дві предикативні частини кожного з них поєд­нані безсполучниково, третя приєдну-ється до попередніх за допомогою сполучників сурядності і, а, а остання, що в кожно­му з речень виступає як присубстантивно-атрибутивна, при­єднується до третьої підрядним зв'язком за допомогою сполуч­ного слова що.

Період

 

Дуже близькою до складних синтаксичних конструкцій є своєрідна форма організації складних, а зрідка й простих ускладнених речень, що широко пред-ставлена в мові худож­ньої літератури і в публіцистичному та науковому мовленні і відома під назвою «період».

Період — це розгорнутий вислів, що як за змістом, так і інто­наційно чітко розпадається на дві взаємно врівноважені частини й характеризується єд-ністю змісту та інтонації. За складом це за­звичай багаточленне складне речення, хоч зрідка трапляється й ускладнене просте, що характеризується вичерпною пов-нотою змісту й гармонійністю синтаксичної структури. З погляду інто­наційного періоду притаманна ритмічна завершеність інтонації, тобто закономірне підви-щення і зниження голосу.

Період — це не окремий структурний тип, а лише різновид існуючих типів речень, який вирізняється деякими специфіч­ними ознаками будови й особливою вимовою. При читанні періоду створюється певна ритмічність вислову: його почина­ють читати спокійно, потім голос поступово підвищується, досягаючи кульмінації, а після паузи знову знижується до пер­вісного спокійного тону.

Перша частина періоду, що містить у собі основу вислову й характеризується наростанням інтонації, називається підви­щенням, а друга, заключна, — зни-женням. У великих за обсягом періодах підвищення і зниження за допомогою невеликих пауз можуть розпадатися на дрібніші частини — члени періоду. За змістом період становить закінчене структурне ціле. Семантичні відношення між його частинами ті самі, що й між частинами складного речення — часові, причин-ні, умовні, протиставні, розділові тощо.

За будовою період найчастіше є багатокомпонентним склад­нопідрядним речен-ням, що зазвичай у першій його частині містить головну та кілька однорідних під-

рядних частин. Характерною ознакою періоду, що складається зі складного ре-чення є, як уже зазначалося, чітке членування його на дві частини як інтонаційно, так і за змістом: перша частина періоду — підви­щення, — в якій перелічуються окремі явища, зіставляється з дру­гою, заключною, яка містить висновок, узагаль-нення, наслідок. Періоду властивий постійний порядок розташування частин: пер-ша містить низку однорідних елементів, які і за змістом, і гра­матично залежать від другої. Причому перша частина періоду замикається другою логічно, граматично й інтонаційно, що ство­рює завершеність, властиву цій синтаксичній структурі: Чи тільки терни на шляху знайду, Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий, Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах (Л. У.); Коли згадаємо, на якому маленькому клаптику землі розташувався Верхній город Ярослава Мудрого дев'ятсот років тому, і коли згадаємо, що сто

п 'ятдесят років тому на Хрещатику були тільки шинки й вино­курні, коли згада-ємо, що дев'ятнадцяте сторіччя Київ зустрів, маючи лише кілька десятків кам 'я-них будинків і являючи собою, як зазначав один мандрівник, «тільки спогади та надії великого міста», то тільки тоді побачимо, до яких фантастичних роз-мірів розрослося наше місто нині (П. 3.); Коли глухого генія-музики Уже людські не досягали крики, Коли він чув лиш бунт німих стихій І з них, у пінній пристрасті своїй, Складав гармонії, щоб сам не чути, Настигла смерть (М. Р.). Основу наведених пері­одів становлять складні речення: першого — з кількома суряд­ними частинами, другого — з кількома підрядними умови, тре­тього — з підрядними часу, які разом з другою частиною, що виступає як головна, утворюють складні речення ускладненої структури. Чітке розмежування першої й заключної частин пері­оду, який здебільшого має структуру складнопідрядного речен­ня, на письмі здійснюється за допомогою розділових знаків: між першою і другою частинами такого періоду, як це видно з наве­дених прикладів, ставиться кома й тире.

Зрідка, як уже зазначалося, період може являти собою й просте ускладнене речення з однотипними групами однорідних членів упершій частині: Микола Де-м 'янович побудував собі тро­хи вище й ближче до шляху нову хату, прекрасну ха-ту на три кімнати з кухнею, з прибудовою, хату на дерев 'яній підлозі, під шифе-ром, хату з шахвами й комодами, з холодильником, з теле­візором все як у лю-дей (О. Л.). Як бачимо, в цьому періоді, друга, висновкова частина зовсім коротка.

У періодах, що становлять просте ускладнене речення, дру­га, заключна, час-тина зазвичай починається з узагальнювального слова, перед яким ставиться тире.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.