Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складнопідрядні речення наслідкові



Наслідковим називається таке складнопідрядне речення роз­членованої струк-тури, підрядна частина якого означає резуль­тат дії головної частини або наслідок, що логічно випливає з її змісту в цілому. У складнопідрядних реченнях цього різ-новиду існує зумовлена змістом взаємозалежність як підрядної, так і головної час-тин. Якщо підрядна частина означає наслідок, що випливає зі змісту головної час-тини, то зміст головної є причи­ною того, про що йдеться у підрядній. Так, у ре-ченні: Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дере­ва потопали в ньому (М. К.) головна частина називає факт, що зумовлює дію підряд-ної, а підрядна частина (так що дерева потопали в ньому) — наслідок, що випли-ває з цього факту, тобто зі змісту головної частини.

Підрядна частина складнопідрядних наслідкових речень, пояснюючи їх голов-ну частину в цілому, поєднується з нею за допомогою нерозкладного сполучника так що, який подекуди може ускладнюватися частками, набуваючи вигляду так що аж, так що й, причому підрядна предикативна частина таких речень завжди стоїть у постпозиції, тобто після головної: Підхо­пили всі, всі враз і з усіх сил, так що й коні шарахнулись набік(Ю. С); Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не булочого боятись(Г. Т.).

У сучасній українській мові складнопідрядні наслідкові ре­чення вживаються порівняно рідко.

Складнопідрядні речення з підрядними супровідними

 

Складнопідрядні речення супровідні, або приєднувальні, — це такі складно-підрядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких, приєднуючись до головної за допомо­гою сполучних слів, містить додаткове повідомлення з при-во­ду висловленого у головній частині.

Підрядна частина таких речень, стосуючись усієї головної, зазвичай передає якісь додаткові відомості щодо неї або супро­воджує додаткові зауваження, а та-кож може виражати оцінку висловленого в головній частині та висновки, що ви-пливають з неї. У головній частині, за винятком інтонаційної незаверше­ності, будь-які граматичні ознаки, які б указували на необхідність підрядної, відсутні, а

сама підрядна частина має в своєму складі лексично невизначене сполучне слово, яке набуває кон­кретного змісту від головної.

Підрядна частина складнопідрядних супровідних речень приєднується до го-ловної за допомогою не сполучників, а спо­лучних слів, серед яких найчастіше виступає сполучне слово що в різних відмінках як з прийменниками, так і без них: Ні, він рішуче має до нас симпатію, що видно з його обличчя (М. К.); Народу зі-бралося дуже багато, чогоніхто не сподівав­ся (М. К.); Тихович, який ніколи не стріляв і не любив крові, од­вернувся од закривавленої дичини, чимобразив трохи свого колегу-мисливця (М. К.); Леся Українка, як відомо, добре володіла й російсь-ким віршем, прощо свідчать і оригінальні її поезії (М. Р.); Дівчина цмокнула ста-рого в щоку, після чогообернулась до бій­ців (О. Г.).

Зрідка у складнопідрядних супровідних реченнях крім сполуч­ного слова що вживаються сполучні слова де, куди, звідки, коли, як, навіщо, причому, які відпо-відно до свого лексичного значен­ня надають підрядній частині додаткових відтін-ків: Ось де я, коли вам треба (І. Котл.); Вмент маленький візок виповняється ті­лами вздовж і впоперек, причіммужчини викидають ноги за полудрабки (М. К.); Ми сяк-так помостилися, постелилися і полягали спати, причомувікно треба було заткнути подушкою (Л. У.); Як і слід було чекати, шосту атаку розпочали тан­ки (О. Г.).

 

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Загальні відомості

Поряд зі складними реченнями, у граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні широко представлені також складні ре-чення, предикативні час­тини яких поєднуються між собою без використання спо-луч­ників і сполучних слів. Це так звані безсполучникові складні речення, ос-новним засобом поєднання предикативних частин яких в одне синтаксичне і се-мантичне ціле є інтонація, що нерід­ко супроводжується також іншими засобами, зокрема співвід­ношенням видо-часових форм дієслів-присудків, семантичним зв'язком і порядком розташування предикативних частин, хоча для деяких різно-видів цих утворень він і не має синтаксичного значення, паралелізмом синтак-сичної структури поєднуваних частин, а також деякими лексико-граматичними засобами, зок­рема спільними для предикативних частин членами, що їх об'єд­нують, співвідносними вказівними і пояснювальними словами тощо. Отже, без-сполучникові речення — це такі складні речен­ня, предикативні частини яких об'єднуються в одне синтаксич­не і семантичне ціле не за допомогою сполучників і сполучних слів, а інтонацією, ритмомелодійними, а також деякими інши­ми за-собами.

Упродовж тривалого часу безсполучникові складні речення розглядали як різновиди відповідних сполучникових речень, зокрема безсполучникові речення з однотипними частинами—як один з різновидів складносурядних речень, а безспо-лучникові речення з різнотипними частинами — як складнопідрядні. Лише остан-нім часом у синтаксичній теорії поступово утвердився погляд на безсполучникові складні речення як на самостійний структур­но-семантичний тип складних речень, що існують незалежно від сполучникових утворень — складносурядних і склад-нопід­рядних речень, хоча й співвідносяться з ними.

Головним засобом зв'язку предикативних частин безсполуч­никового складного речення є інтонація. Розрізняють чотири її різновиди:

1) перелічувальну;

2) протиставну;

3) зумовленості;

4) пояснювальну.

Відповідно до цього безсполучникові складні речення поділяються на чотири основні типи:

1) перелічувальні;

2) протиставні;

3) зумовлювальні;

4) пояснювальні.

Поряд із класифікацією безсполучникових складних речень за характером ін-тонації в науковій літературі існує й широко використовується класифікація за характером відношень між предикативними частинами. За цією класифікацією серед цих складних синтаксичних утворень розрізняють дві групи:

1) без­сполучникові складні речення з однотипними частинами, тоб­то безспо-лучникові складні речення однорідного складу;

2) без­сполучникові складні речення з різнотипними частинами, тобто безспо-

лучникові складні речення неоднорідного, неоднотипного складу.

У процесі подальшого викладу матеріалу дотримуватиме­мося саме цієї класи-фікації.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.