Складнопідрядні речення наслідкові

Наслідковим називається таке складнопідрядне речення роз­членованої струк-тури, підрядна частина якого означає резуль­тат дії головної частини або наслідок, що логічно випливає з її змісту в цілому. У складнопідрядних реченнях цього різ-новиду існує зумовлена змістом взаємозалежність як підрядної, так і головної час-тин. Якщо підрядна частина означає наслідок, що випливає зі змісту головної час-тини, то зміст головної є причи­ною того, про що йдеться у підрядній. Так, у ре-ченні: Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дере­ва потопали в ньому (М. К.) головна частина називає факт, що зумовлює дію підряд-ної, а підрядна частина (так що дерева потопали в ньому) — наслідок, що випли-ває з цього факту, тобто зі змісту головної частини.

Підрядна частина складнопідрядних наслідкових речень, пояснюючи їх голов-ну частину в цілому, поєднується з нею за допомогою нерозкладного сполучника так що, який подекуди може ускладнюватися частками, набуваючи вигляду так що аж, так що й, причому підрядна предикативна частина таких речень завжди стоїть у постпозиції, тобто після головної: Підхо­пили всі, всі враз і з усіх сил, так що й коні шарахнулись набік(Ю. С); Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не булочого боятись(Г. Т.).

У сучасній українській мові складнопідрядні наслідкові ре­чення вживаються порівняно рідко.

Складнопідрядні речення з підрядними супровідними

Складнопідрядні речення супровідні, або приєднувальні, — це такі складно-підрядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких, приєднуючись до головної за допомо­гою сполучних слів, містить додаткове повідомлення з при-во­ду висловленого у головній частині.

Підрядна частина таких речень, стосуючись усієї головної, зазвичай передає якісь додаткові відомості щодо неї або супро­воджує додаткові зауваження, а та-кож може виражати оцінку висловленого в головній частині та висновки, що ви-пливають з неї. У головній частині, за винятком інтонаційної незаверше­ності, будь-які граматичні ознаки, які б указували на необхідність підрядної, відсутні, а

сама підрядна частина має в своєму складі лексично невизначене сполучне слово, яке набуває кон­кретного змісту від головної.

Підрядна частина складнопідрядних супровідних речень приєднується до го-ловної за допомогою не сполучників, а спо­лучних слів, серед яких найчастіше виступає сполучне слово що в різних відмінках як з прийменниками, так і без них: Ні, він рішуче має до нас симпатію, що видно з його обличчя (М. К.); Народу зі-бралося дуже багато, чогоніхто не сподівав­ся (М. К.); Тихович, який ніколи не стріляв і не любив крові, од­вернувся од закривавленої дичини, чимобразив трохи свого колегу-мисливця (М. К.); Леся Українка, як відомо, добре володіла й російсь-ким віршем, прощо свідчать і оригінальні її поезії (М. Р.); Дівчина цмокнула ста-рого в щоку, після чогообернулась до бій­ців (О. Г.).

Зрідка у складнопідрядних супровідних реченнях крім сполуч­ного слова що вживаються сполучні слова де, куди, звідки, коли, як, навіщо, причому, які відпо-відно до свого лексичного значен­ня надають підрядній частині додаткових відтін-ків: Ось де я, коли вам треба (І. Котл.); Вмент маленький візок виповняється ті­лами вздовж і впоперек, причіммужчини викидають ноги за полудрабки (М. К.); Ми сяк-так помостилися, постелилися і полягали спати, причомувікно треба було заткнути подушкою (Л. У.); Як і слід було чекати, шосту атаку розпочали тан­ки (О. Г.).

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Загальні відомості

Поряд зі складними реченнями, у граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні широко представлені також складні ре-чення, предикативні час­тини яких поєднуються між собою без використання спо-луч­ників і сполучних слів. Це так звані безсполучникові складні речення, ос-новним засобом поєднання предикативних частин яких в одне синтаксичне і се-мантичне ціле є інтонація, що нерід­ко супроводжується також іншими засобами, зокрема співвід­ношенням видо-часових форм дієслів-присудків, семантичним зв'язком і порядком розташування предикативних частин, хоча для деяких різно-видів цих утворень він і не має синтаксичного значення, паралелізмом синтак-сичної структури поєднуваних частин, а також деякими лексико-граматичними засобами, зок­рема спільними для предикативних частин членами, що їх об'єд­нують, співвідносними вказівними і пояснювальними словами тощо. Отже, без-сполучникові речення — це такі складні речен­ня, предикативні частини яких об'єднуються в одне синтаксич­не і семантичне ціле не за допомогою сполучників і сполучних слів, а інтонацією, ритмомелодійними, а також деякими інши­ми за-собами.

Упродовж тривалого часу безсполучникові складні речення розглядали як різновиди відповідних сполучникових речень, зокрема безсполучникові речення з однотипними частинами—як один з різновидів складносурядних речень, а безспо-лучникові речення з різнотипними частинами — як складнопідрядні. Лише остан-нім часом у синтаксичній теорії поступово утвердився погляд на безсполучникові складні речення як на самостійний структур­но-семантичний тип складних речень, що існують незалежно від сполучникових утворень — складносурядних і склад-нопід­рядних речень, хоча й співвідносяться з ними.

Головним засобом зв'язку предикативних частин безсполуч­никового складного речення є інтонація. Розрізняють чотири її різновиди:

1) перелічувальну;

2) протиставну;

3) зумовленості;

4) пояснювальну.

Відповідно до цього безсполучникові складні речення поділяються на чотири основні типи:

1) перелічувальні;

2) протиставні;

3) зумовлювальні;

4) пояснювальні.

Поряд із класифікацією безсполучникових складних речень за характером ін-тонації в науковій літературі існує й широко використовується класифікація за характером відношень між предикативними частинами. За цією класифікацією серед цих складних синтаксичних утворень розрізняють дві групи:

1) без­сполучникові складні речення з однотипними частинами, тоб­то безспо-лучникові складні речення однорідного складу;

2) без­сполучникові складні речення з різнотипними частинами, тобто безспо-

лучникові складні речення неоднорідного, неоднотипного складу.

У процесі подальшого викладу матеріалу дотримуватиме­мося саме цієї класи-фікації.

Поиск по сайту: