Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними



 

Займенниково-співвідносними називаються такі складно­підрядні речення нерозчленованої структури, в яких підрядна частина відноситься до співвіднос-ного (вказівного) слова го­ловної частини, розкриваючи й пояснюючи його зна-чення.

У шкільних підручниках і деяких посібниках для вищих на­вчальних закладів переважна більшість займенниково-співвід­носних складнопідрядних речень роз-глядається як окремий різновид означальних, що називаються займенниково-озна­чальними, протиставляючись при цьому власне означальним реченням; частина з них виокремлюється в різновид складно­підрядних речень з підрядними обставин-ними (складнопідрядні речення з підрядними ступеня і способу дії).

Співвідносні (вказівні) слова, функцію яких виконують пе­реважно вказівні займенники та прислівники займенникового походження, як відомо, лексично неповноцінні, невизначені й потребують розкриття їх значення, у зв'язку з чим головна час­тина складнопідрядних речень цього різновиду набуває відпо­відного значення тільки у поєднанні з підрядною. Пор. при­клади: Хто сіє хліб, хтоста-вить дім, Хто створює поему, Той буде предком дорогим Нащадкові своєму

(М. Р.); В кім юная душа, той не старіє з горя (П. Т.); Все, що здобуте кров'ю й потом, У нашій славі ожило (А. М.); Труби мінометів уже розпеклися так, що

не можна було торкнутися рукою (О. Г.). У першому з наведених речень співвід-носне (вказівне) слово той, що вико­нує в головній частині роль підмета, надто за-гальне й потре­бує конкретизації, розкриття його значення, що й здійснюєть­ся за допомогою трьох однорідних підрядних частин, поєдна­них з головною сполучним словом хто; подібне маємо й у дру­гому та третьому реченнях, в яких у ролі спів-відносного слова головної частини виступають займенники той, все, що конкре-тизуються підрядними частинами, поєднаними з головни­ми за допомогою сполуч-них слів в кім, що; у четвертому речен­ні співвідносне слово-прислівник так, що виконує в головній частині функцію обставинного слова, конкретизується, уточ­нюється частиною, приєднаною до головної за допомогою спо­лучника що.

У ролі співвідносних слів у займенниково-співвідносних складнопідрядних ре-ченнях зазвичай виступають займенники та прислівники займенникового похо-дження:

1) вказівні (най­частіше) той, такий, стільки, так, там, туди, звідти;

2) деякі означальні весь, всякий, кожний, будь-який, всюди, скрізь;

3) за­перечні ніхто, ніщо, ніде;

4) неозначені дехто, дещо, хтось, щось, десь;

5) окремі займенникові словосполучення не хто інший, не що інше та ін.

Співвідносні слова можуть виступати у функції різних членів речення:

1) підмета: Стільки квітів в полях осіян­них, Скільки співів у серці моїм (В. Сос); Те, що пройшло, навіки одшуміло (А. М.);

2) присудка: Гора така,що з неї спускалися цілий день (О. Г.);Він такий,що в неозорім полі уночі обійде хур­товину (Л. У.);

3) додатка: Іван продав усе, що мав (В. Стеф.); Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Г.);

4) обставини способу дії: Хай суд іде так,як велять йому наро­ди (Ю. Я.); Все намагається стати так,щоб я звернув увагу на його кепку (О. К.); Дівчина була зодягнена так,ніби оце тільки повернулася з далекої країни (О. Г.);

5) обставини місця: Пілоти дивились донизу, туди,де димом курилась дорога ор-ди (М. Б.); Де трактори пройшли із краю в край, тамколосисте золото буяє

(В. Сос); Піти туди,куди серце кличе й обов'язок (М. К.).

Предикативні частини займенниково-співвідносних склад­нопідрядних речень пов'язуються в одне ціле за допомогою сполучних слів хто, що, який, котрий, чий, як, де, куди, звідки, скільки, наскільки, сполучників що, щоб, наче, ніби тощо, яким уголовній частині відповідають співвідносні слова, внаслідок чого й вини-кає співвідношення вказівних (співвідносних) слів головної частини і сполучних слів та сполучників підрядної, яке найчастіше виступає у вигляді таких моделей: 1) той, та, те що;

2) такий, так, стільки, настільки як, наче, мов, не­наче;

3) такий, стільки, настільки що, щоб та ін.

За логіко-граматичною класифікацією підрядні частини за­йменниково-спів-відносних складнопідрядних речень можуть бути:

1) підметовими: Щасливий той, хто бачив мрію (Д. П.); В пісні те лише живе, що життя дало (І. Ф.);

2) присудковими: Які діла, така й нагорода (Л. У.); Не тії тепер люди, що перше (М. К.);

3)додатковими: Тим загибелі нема, кому світять ідеали (П. Г.); Живим вогником горіли очі в тих, хто сидів на партах (Ю. 3.);

4) обставинними способу дії, міри й ступеня: Власним щас­тям можна вбити душу так, як не вб'є її спільне горе (Л. П.); А прийшлося таки так, що й про неї люди згадали (П. М.); Не так серце любить, щоб з ким поділитись (Т. Ш.); Так все сталося несподівано і просто, немов тільки вчора розсталися (М. К.); Та
так брика, та так басує, що аж на все село гуде
(Л. Г.); Стільки дали, скільки треба (П. М.);

5) обставинними місця: Де воля родиться, там загиба зневі­ра (Д. П.); Там, куди приганяли корів, було болотяно (С. В.); Ой, не відтіль вітер віє, відкіль мені треба (І. Котл.).

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.