До безсполучникових складних речень з однотипними частинами належать та-кі безсполучникові складні речення однорідного складу, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле за допомогою перелічувальної та протиставної ін-тонації. Предикативні частини таких безсполучникових складних речень одно-рідно незалежні, семантично скоординовані, співвідносні з частинами складносу-рядних речень. За своєю будовою і значенням безсполучникові складні речення з однотипними частинами дуже близькі до складносурядних речень, співвідносні з ними.
З погляду значення, семантики безсполучникових складних речень з однотип-ними частинами серед них можна виокремити два основні різновиди:
1) речення з перелічувальними відношеннями;
2) речення із зіставно-протиставними відношеннями.
Відмінність між цими двома різновидами полягає не лише в їх семантиці, вони різняться і за структурою: у той час як безсполучникові складні речення з перелі-чувальними відношеннями є реченнями відкритої структури, тобто кількість пре-дикативних частин у їх складі, будучи зумовленою метою висловлювання, обся-гом інформації, її вичерпністю, теоретично не обмежена, безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями є реченнями закритої структу-ри, кількість предикативних частин у їх складі обмежена двома компонентами.
Серед складних безсполучникових речень із перелічувальними відношеннями можна виокремити ще два підрізновиди:
1) речення, що означають одночасність перелічуваних явищ;
2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ. Складні безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями, що оз-начають одночасність перелічуваних явищ, характеризуються однотипними фор-мами дієслів-присудків у предикативних частинах та перелічувальною інтонацією після кожної з них. Дієслова-присудки у предикативних частинах таких речень можуть бути виражені формами теперішнього або минулого часу недоконаного виду, минулого часу доконаного виду зі значенням початку дії чи результативнос-ті, теперішнього або минулого часу недоконаного виду, що вжиті разом з попе- редніми: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляютьхмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Ш.); Ніжно дзвеніла над ними хвоя смерек, змі-шавшись з шумом ріки, сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленіли трави, десь куривсясиній димок од ватри, із-за Ігриця оксамитовим гулом котився грім (М. К.); пор. також випадки, коли дієслова-присудки виражені формами нака-зового способу: Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських коругов, Цвіти над нами весел-ково, Як мир, як щастя, як любов! (М. Р.).
Складні безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями, що вира-жають часову послідовність дій, явищ, крім перелічувальної інтонації, характери-зуються також сталим порядком компонентів, а дієслова-присудки їх предикатив-них частин можуть бути виражені формами минулого або майбутнього часу доко-наного виду (а зрідка й формами теперішнього часу): Настало літо, насталий жнива (І. Н.-Л.);. Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М. К.); Сонце сховалосьза зелені хмари, з полудня вітер повіяв,зробилась одлига (П.М.); Поїзд зупиняється на маленькій станції, друзі з етюдниками, папером, тексти й чемоданами злазять на перон (Ю. Я.).
Іноді для підкреслення часової послідовності в безсполучникових складних реченнях цього різновиду вживаються ще й прислівники відповідної семантики: Спочатку примовкли коники, тоді шелеснуло листя, потім знову запала тиша (Ю. С).
Безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями являють собою поєднання в одне ціле предикативних частин протилежного зміс-ту. Причому граматичними засобами вираження цих відношень звичайно є своє-рідна інтонація, яка полягає у поступовому підвищенні тону в першій частині і зниженні його в другій, а також структурний паралелізм частин, що виявляється в однаковому порядку слів у кожній з них: Думав, доля зустрінеться — Спіткалося горе (Т. Ш.); Вона до колиски, за дитину — дитина холодна лежить (М. В.); Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Л. У.); Війне вітерець — дзвінка пшениця летить, кидається уплав (М. С); Ще раз постукала у вікно — в господі нічого не зворухнулось (Є. Гуц.); Учора се була казка — сьогодні дійсність (М. К.).