Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складні безсполучникові речення з однотипними частинами



До безсполучникових складних речень з однотипними час­тинами належать та-кі безсполучникові складні речення одно­рідного складу, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле за допомогою перелічувальної та протиставної ін-тонації. Предикативні частини таких безсполучникових складних ре­чень одно-рідно незалежні, семантично скоординовані, співвід­носні з частинами складносу-рядних речень. За своєю будовою і значенням безсполучникові складні речення з однотипними частинами дуже близькі до складносурядних речень, співвід­носні з ними.

З погляду значення, семантики безсполучникових складних речень з однотип-ними частинами серед них можна виокреми­ти два основні різновиди:

1) речення з перелічувальними відно­шеннями;

2) речення із зіставно-протиставними відношеннями.

Відмінність між цими двома різновидами полягає не лише в їх семантиці, вони різняться і за структурою: у той час як безспо­лучникові складні речення з перелі-чувальними відношеннями є реченнями відкритої структури, тобто кількість пре-дикатив­них частин у їх складі, будучи зумовленою метою висловлюван­ня, обся-гом інформації, її вичерпністю, теоретично не обмежена, безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями є реченнями закритої структу-ри, кількість пре­дикативних частин у їх складі обмежена двома компонентами.

Серед складних безсполучникових речень із перелічуваль­ними відношеннями можна виокремити ще два підрізновиди:

1) речення, що означають одночасність перелічуваних явищ;

2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ.
Складні безсполучникові речення з перелічувальними відно­шеннями, що оз-начають одночасність перелічуваних явищ, характеризуються однотипними фор-мами дієслів-присудків у предикативних частинах та перелічувальною інтонацією після кожної з них. Дієслова-присудки у предикативних частинах таких речень можуть бути виражені формами теперішнього або минулого часу недоконаного виду, минулого часу доконаного виду зі значенням початку дії чи результативнос-ті, теперішньо­го або минулого часу недоконаного виду, що вжиті разом з попе-
редніми: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляютьхмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Ш.); Ніжно дзвеніла над ними хвоя смерек, змі-шавшись з шумом ріки, сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленіли трави, десь куривсясиній димок од ватри, із-за Ігриця оксамитовим гулом котився
грім
(М. К.); пор. також випадки, коли дієслова-присудки ви­ражені формами нака-зового способу: Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських коругов, Цвіти над нами весел-ково, Як мир, як щастя, як любов! (М. Р.).

Складні безсполучникові речення з перелічувальними відно­шеннями, що вира-жають часову послідовність дій, явищ, крім перелічувальної інтонації, характери-зуються також сталим по­рядком компонентів, а дієслова-присудки їх предикатив-них частин можуть бути виражені формами минулого або майбут­нього часу доко-наного виду (а зрідка й формами теперішнього часу): Настало літо, насталий жнива (І. Н.-Л.);. Пригріло сонеч­ко, обсохла земля, потягло орача в поле (М. К.); Сонце сховалосьза зелені хмари, з полудня вітер повіяв,зробилась одлига (П.М.); Поїзд зупиняється на маленькій станції, друзі з етюдниками, папером, тексти й чемоданами злазять на перон (Ю. Я.).

Іноді для підкреслення часової послідовності в безсполуч­никових складних реченнях цього різновиду вживаються ще й прислівники відповідної семантики: Спочатку примовкли ко­ники, тоді шелеснуло листя, потім знову запала тиша (Ю. С).

Безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями являють собою поєднання в одне ціле предика­тивних частин протилежного зміс-ту. Причому граматичними засобами вираження цих відношень звичайно є своє-рідна інто­нація, яка полягає у поступовому підвищенні тону в першій час­тині і зниженні його в другій, а також структурний паралелізм частин, що виявляється в однаковому порядку слів у кожній з них: Думав, доля зустрінеться Спіткалося горе (Т. Ш.); Вона до колиски, за дитину дитина холодна лежить (М. В.); Пан гуляв у себе в замку у ярмі стогнали люди (Л. У.); Війне віте­рець дзвінка пшениця летить, кидається уплав (М. С); Ще раз постукала у вікно в господі нічого не зворухнулось (Є. Гуц.); Учора се була казка сьогодні дійсність (М. К.).

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.