Конструкції з супідрядністю. Супідрядність— це такий тип підрядності, за якого підрядні частини (дві і більше)

Супідрядність— це такий тип підрядності, за якого підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної. Залежно від того, як у цих реченнях ви-ражено підпорядкованість кожної з підрядних частин головній (чи супідрядні частини однорідні, чи різні за своїм значенням), виокремлюють два різновиди су­підрядності: однорідну й неоднорідну.

За однорідної супідрядності підрядні частини, відносячись до тієї самої головної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину або якийсь із її членів, вони однакові за своїм значенням, відповідають на те саме питання і, творячи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєднувально-пе­релічувальних (зрідка в розділово-перелічувальних) відно­шеннях.

Звичайно підрядні частини однорідних супідрядних речень приєднуються до головної за допомогою однакових сполучних засобів:Нема на світі сили, яка бперепинила шлях весні, яка бперешкодила б людству йти до миру (Ю. 3.);Мало не до самого вечора він ходив з матір'ю і все розповідав про те, як на цьому заводі робочі руки плавлять метал, як виростає і шириться місто над морем

(І. П.); Там, де Личка круто в 'ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на руках, там узяв я пісню в серце із людських сердець (Д. П.). У першому з на-ведених прикладів дві однорідні підрядні частини приєднуються до головної за допо­могою сполучного слова яка, у другому — як, у третьому засо­бом їх приєд-нання є сполучне слово де.

Іноді однорідні підрядні частини приєднуються до голов­ної різними (але обо-в'язково однотипними) сполучниками чи сполучними словами, а підрядні частини при цьому відповіда­ють на однакові питання: Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, кудийти (М. К.).

Однорідність підрядних частин у супідрядних складних ре­ченнях нерідко веде до пропуску другого чи взагалі наступно­го зі сполучників підрядності, а зв'язок між підрядними частина­ми в таких випадках виражається за допомогою або спо-луч­ників сурядності, або безсполучниково: Як тільки смеркне ічорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає чер­воним сяйвом (М. К.).; Аркадій Петрович прислухався, яксту­кали чиїсь каблуки, пересувалися стільці, тонко дзвеніла склянка (М. К.). Якщо у першому з наведених речень друга підрядна час-тина з пропущеним підрядним сполучником як поєднуєть­ся з першою за допомо-гою сполучника сурядності і, то в дру­гому реченні друга і третя підрядні частини з пропущеними спо­лучниками підрядності як поєднуються з першою безсполуч­никово.

Неоднорідна супідрядність— це така супідрядність, за якої кілька підрядних частин, пояснюючи ту саму головну частину відносяться до різних слів у ній або до того самого слова, але відповідають на різні питання.

Неоднорідна супідрядність, за якої підрядні частини пояс­нюють різні члени головної частини, називається рівночленною супідрядністю: Земле моя, всепло-дющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю,щоб в бою сильніше сто-яти. Дай і мені(І. Ф.); Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів, треба насамперед знати свою батьків­щину, той край,в якому ти народився і виріс (І. П.).

У першому з наведених речень перша підрядна частина є присубстантивно-атрибутивною до слова головної частини си­ли, а друга, мети, — пояснює головну частину в цілому; у дру­гому реченні перша підрядна частина мети пояснює всю голов­ну частину, а друга, присубстантивно-атрибутивна, — лише одне її слово край.

Якщо дві й більше підрядні частини пояснюють те саме сло­во головної або й усю головну частину, але, будучи за своїм значенням неоднорідними, відпові-дають на різні питання, така супідрядність називається одночленною: Я жив би двічі і помер би двічі,Якби було нам два життя дано, Щоб ворогові глянути у вічі, Не зганьбленим зберігши знамено (М. Б.). У наведеному прикладі перша підрядна частина, відповідаючи на питання за якої умови?, є підрядною умови, а друга, що відповідає на пи­тання з якою метою?, є підрядною мети.

Поряд з однорідною й неоднорідною супідрядністю трап­ляються також випад-ки супідрядності змішаного типу,коли водному складнопідрядному реченні поєднуються обидва її різ­новиди: Коли пацієнт задрімав, Інна вийшла і, присівши на східцяхвагончика, стала дивитися, як трудився тік, як дівчата та жінки, закутані хусточками до очей, шугають з лопатами в руках серед ворохів пшениці, горнуть і горнуть, вантажачи очи­щене зерно в кузови машин (О. Г.);Ми будем слухать мову щиру. Що в хвилях принесе ефір, Що всі народи хочуть миру І що війну здолає мир (В. Сос).

Якщо у першому реченні перша підрядна частина часу, при­єднана до головної за допомогою сполучника коли, пояснює всю її загалом, а інші дві, будучи одно-рідними з’сувальними, - лише одне слово дивитися, то в другому перша підрядна частина, приєднуючись до головної за допомогою сполучного слова що і будучи присубстантивно-атрибутивною, пояснює іменник головної частини мову, а решта дві, приєднані сполучником що, є знову-таки однорідними, з’ясувальними (пояс-нюють дієслово будем слухать).

Поиск по сайту: