Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами



До безсполучникових складних речень з різнотипними час­тинами належать складні речення неоднорідного складу, преди­кативні частини яких поєднуються в одне ціле зумовлювальною та пояснювальною інтонацією, а також такими засоба-ми, як порядок розташування частин, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків та типізовані лексичні еле­менти.

Предикативні частини безсполучникових складних речень з різнотипними час-тинами семантично неоднорідні, залежні, спів­відносні з головною і підрядною частинами складнопідрядних речень, що дає певні підстави для зближення цих ти-пів речень між собою.

Зі структурного погляду складні безсполучникові речення з різнотипними час-тинами характеризуються тим, що вони, утво­рюючи замкнутий ряд, належать до речень закритої структури, тобто завжди складаються лише з двох предикативних частин і не можуть бути поширені третьою і наступними частинами.

Будучи співвідносними зі складнопідрядними реченнями, безсполучникові складні речення з різнотипними частинами можуть виражати різні типи відно-шень:

1) з'ясувально-об'єктні;

2) часові;

3) умовні;

4) причинні;

5) наслідкові;

6) порівняльні та ін.

Безсполучникові складні речення із з'ясувально-об'єктними відношеннями співвідносні із складнопідрядними з'ясувальни­ми реченнями. Присудок їх першої частини виражений дієсло­вом чи предикативним прислівником, а іноді й прик-метником та іменником певної семантики, зокрема зі значенням мовлення, мис-лення, почуття, стану тощо: Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (М. В.); І досі сниться:вийшла з хати Веселая, сміючись, мати

(Т.Ш.); Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю:з каменю б'є джерело (А. М.). В усіх наведених прикладах перед другою предикативною частиною можна вста­вити з'я-сувальний сполучник що і в такий спосіб перетворити безсполучникове речення на сполучникове.

У безсполучникових складних реченнях з часовимивідно­шеннями час дії дру-гої предикативної частини зумовлюється часом дії першої: Зійшла вода — колеса стали (Л. Г.); Зійде сон­це — утру сльози, ніхто не побачить (Т. Ш.); Гаї шум-лять — я слухаю. Хмарки біжать —милуюся (П. Т.). В усіх цих реченнях перед першою предикативною частиною можна вставити спо­лучне слово коли, внаслі-док чого безсполучникове речення та­кож перетворюється на сполучникове.

До речень цього типу дуже близькі безсполучникові складні речення з умов-нимивідношеннями, в яких перша предикатив­на частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині: Вам страшно — геть ідіть з дороги (Л. У.); Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш (П. Т.). Для пере­творення цих речень на спо-лучникові до першої предикатив­ної частини треба додати сполучники коли або якщо.

У безсполучникових складних реченнях з причиннимивід­ношеннями друга предикативна частина розкриває причину того, про що йдеться в першій: Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Ш.); День обіцяє бути погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (П. М.); В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо (М. С). В усіх цих речен­нях перед другою предикативною частиною можна вставити сполучник бо, внаслідок чого вони перетворяться на сполуч­никові.

У безсполучникових складних реченнях із наслідковими відношеннями друга предикативна частина означає наслідок дії чи стану, значення яких міститься у першій частині: Защебе­тав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Ш.); Продержало з тиж­день морозом — земля заклякла, як кістка (П. М.); Змокли хлопці—рубця су-хого не було (А. Г.). Усі ці речення можна пе­ретворити на сполучникові, вставив-ши між предикативними частинами їх сполучник так що або що аж.

У безсполучникових реченнях з порівняльнимивідношення­ми зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої: Погляне — холодною во-дою обіллє (М. В.); Подивилась ясно -— заспівала скрипка (П. Т.). Для перетво-рення цих речень на сполучникові перед другою предикативною частиною до­сить вставити порівняльний сполучник мов, наче і т. ін.

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами широко викорис-товуються в художній літературі і є характер­ною ознакою розмовного стилю мов-лення. У мові художньої літератури трапляються також безсполучникові речення усклад­неного типу, що об'єднують як однотипні, так і різнотипні без­сполучникові складні речення, а також комбіновані складні сполучниково-безсполучникові ре-чення.

 

Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Між предикативними частинами безсполучникових склад­них речень вжива-ються такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка і тире.

Між предикативними частинами безсполучникових речень з однотипними частинами, коли вони семантично тісно пов'я­зані між собою й означають одно-часність перелічуваних явищ, часову послідовність дій, їх перелік, зазвичай ста-виться кома. Якщо ж предикативні частини цих речень зберігають відносну са-мостійність і в своєму складі мають ще розділові знаки, зокре­ма коми, то між ними ставиться крапка з комою.

У складних безсполучникових реченнях з різнотипними час­тинами нерідко ставиться двокрапка. Цей розділовий знак, зок­рема, вживається тоді, коли між предикативними частинами речень існують з'ясувально-об'єктні, означальні, а також при­чинні відношення.

Між компонентами безсполучникових складних речень з однотипними части-нами із зіставно-протиставними відношен­нями ставиться тире. Тире ставиться також у складних безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, що ви-ражають часові, умовні, наслідкові, по­рівняльні відношення.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.