Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами

До безсполучникових складних речень з різнотипними час­тинами належать складні речення неоднорідного складу, преди­кативні частини яких поєднуються в одне ціле зумовлювальною та пояснювальною інтонацією, а також такими засоба-ми, як порядок розташування частин, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків та типізовані лексичні еле­менти.

Предикативні частини безсполучникових складних речень з різнотипними час-тинами семантично неоднорідні, залежні, спів­відносні з головною і підрядною частинами складнопідрядних речень, що дає певні підстави для зближення цих ти-пів речень між собою.

Зі структурного погляду складні безсполучникові речення з різнотипними час-тинами характеризуються тим, що вони, утво­рюючи замкнутий ряд, належать до речень закритої структури, тобто завжди складаються лише з двох предикативних частин і не можуть бути поширені третьою і наступними частинами.

Будучи співвідносними зі складнопідрядними реченнями, безсполучникові складні речення з різнотипними частинами можуть виражати різні типи відно-шень:

1) з'ясувально-об'єктні;

2) часові;

3) умовні;

4) причинні;

5) наслідкові;

6) порівняльні та ін.

Безсполучникові складні речення із з'ясувально-об'єктними відношеннями співвідносні із складнопідрядними з'ясувальни­ми реченнями. Присудок їх першої частини виражений дієсло­вом чи предикативним прислівником, а іноді й прик-метником та іменником певної семантики, зокрема зі значенням мовлення, мис-лення, почуття, стану тощо: Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (М. В.); І досі сниться:вийшла з хати Веселая, сміючись, мати

(Т.Ш.); Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю:з каменю б'є джерело (А. М.). В усіх наведених прикладах перед другою предикативною частиною можна вста­вити з'я-сувальний сполучник що і в такий спосіб перетворити безсполучникове речення на сполучникове.

У безсполучникових складних реченнях з часовимивідно­шеннями час дії дру-гої предикативної частини зумовлюється часом дії першої: Зійшла вода — колеса стали (Л. Г.); Зійде сон­це — утру сльози, ніхто не побачить (Т. Ш.); Гаї шум-лять — я слухаю. Хмарки біжать —милуюся (П. Т.). В усіх цих реченнях перед першою предикативною частиною можна вставити спо­лучне слово коли, внаслі-док чого безсполучникове речення та­кож перетворюється на сполучникове.

До речень цього типу дуже близькі безсполучникові складні речення з умов-нимивідношеннями, в яких перша предикатив­на частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині: Вам страшно — геть ідіть з дороги (Л. У.); Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш (П. Т.). Для пере­творення цих речень на спо-лучникові до першої предикатив­ної частини треба додати сполучники коли або якщо.

У безсполучникових складних реченнях з причиннимивід­ношеннями друга предикативна частина розкриває причину того, про що йдеться в першій: Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Ш.); День обіцяє бути погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (П. М.); В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо (М. С). В усіх цих речен­нях перед другою предикативною частиною можна вставити сполучник бо, внаслідок чого вони перетворяться на сполуч­никові.

У безсполучникових складних реченнях із наслідковими відношеннями друга предикативна частина означає наслідок дії чи стану, значення яких міститься у першій частині: Защебе­тав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Ш.); Продержало з тиж­день морозом — земля заклякла, як кістка (П. М.); Змокли хлопці—рубця су-хого не було (А. Г.). Усі ці речення можна пе­ретворити на сполучникові, вставив-ши між предикативними частинами їх сполучник так що або що аж.

У безсполучникових реченнях з порівняльнимивідношення­ми зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої: Погляне — холодною во-дою обіллє (М. В.); Подивилась ясно -— заспівала скрипка (П. Т.). Для перетво-рення цих речень на сполучникові перед другою предикативною частиною до­сить вставити порівняльний сполучник мов, наче і т. ін.

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами широко викорис-товуються в художній літературі і є характер­ною ознакою розмовного стилю мов-лення. У мові художньої літератури трапляються також безсполучникові речення усклад­неного типу, що об'єднують як однотипні, так і різнотипні без­сполучникові складні речення, а також комбіновані складні сполучниково-безсполучникові ре-чення.

Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Між предикативними частинами безсполучникових склад­них речень вжива-ються такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка і тире.

Між предикативними частинами безсполучникових речень з однотипними частинами, коли вони семантично тісно пов'я­зані між собою й означають одно-часність перелічуваних явищ, часову послідовність дій, їх перелік, зазвичай ста-виться кома. Якщо ж предикативні частини цих речень зберігають відносну са-мостійність і в своєму складі мають ще розділові знаки, зокре­ма коми, то між ними ставиться крапка з комою.

У складних безсполучникових реченнях з різнотипними час­тинами нерідко ставиться двокрапка. Цей розділовий знак, зок­рема, вживається тоді, коли між предикативними частинами речень існують з'ясувально-об'єктні, означальні, а також при­чинні відношення.

Між компонентами безсполучникових складних речень з однотипними части-нами із зіставно-протиставними відношен­нями ставиться тире. Тире ставиться також у складних безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, що ви-ражають часові, умовні, наслідкові, по­рівняльні відношення.

Поиск по сайту: