Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складнопідрядні речення з підрядними причини



Складнопідрядні речення з підрядними причини— це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, в яких під­рядна частина розкриває причину, що зумовлює дію головної частини, або дає обґрунтування причини того, про що йдеться в головній частині. Це пов'язано з тим, що в підрядній частині розповіда-ється про явища й процеси, якими зумовлюється дія головної частини. Підрядна частина у складнопідрядних речен­нях причини відповідає на питання чому? через що? з я к о ї причини? і поєднується з головною за допомогою спо-лучників бо, бо ж, через те що, тому що, у зв 'язку з тим що, затим що та пар-ним сполучником а що... то, причому складені сполучники на зразок через те що можуть розчленовуватись на дві частини, з яких перша (через те, тому, у зв 'язку з тим), перетворившись на своєрідне співвідносне слово, переходить до складу головної частини, а у підрядній залишається один сполучник що: Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника (П. П.); Я прокинуся через те, що поїзд сіпо­нув і раптом пішов швидше (Ю. С); А більший меншого турсає та ще й б'є, Затим, що сила є (Л. Г.).

Із підрядних причинових сполучників найчастіше вживаєть­ся сполучник бо, яким звичайно починається підрядна частина складнопідрядного речення причи-ни, що завжди стоїть після головної: Я стверджуюсь, я утверждаюсь, боя живу (П. Т.); Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сос). В окремих випад-

ках сполучник бо може, як і в давнину, стояти не на початку підрядної частини, а в середині її, найчастіше після присудка: Спи ж ти, малесенький, пізній бо час

(Л. У.); До краю оп 'янів, Любився бо багато у токаї (М. Р.).

Складнопідрядні речення причини, в яких підрядна части­на приєднується до головної за допомогою інших сполучників, можуть починатися з підрядної час-тини, а можуть закінчува­тися нею: Від того що сонце ніколи не заглядало в це тісне місце, дощова вода нікуди не стікала, тут завсіди було вогко (П. М.); Хіба він повинен був зупинятися через те, що мав перед собою застарілу карту цен-тральної Європи (О. Г.). У складнопідряд­них реченнях причини зі сполучником а що підрядна частина завжди стоїть перед головною: А що тепер були дні гарячі, то вона ходила лише в сорочці підперезана (О. К.); А що не було місця на лаві у тісній хаті, послалась баба долі (М. К.).

 

Складнопідрядні речення з підрядними місця

Складнопідрядні речення з підрядними місця— це такі склад­нопідрядні ре-чення розчленованої структури, підрядні частини яких указують на місце чи на-прям дії головної частини і відповіда­ють на питання д е? куди? звідки?

Підрядні частини складнопідрядних речень з підрядними місця здебільшого відносяться до всієї головної частини в ціло­му, хоча можуть пояснювати й окреме слово — обставину місця, виражену прислівником. Однак і в таких випадках під-рядна частина відноситься не до окремого слова, а до всієї головної частини чи до складу її присудка: Скрізь, кудисягали їхні [ліхтарів] тьмяні відсвіти, вся земля була встелена людом (О. Г.). Якщо сполучним словам де, куди, звідки, за допомо-гою яких підрядні предикативні частини приєднуються до головної, у ній відпо-відають співвідносні прислівники там, туди, звідти, має­мо справу із займенни-ково-співвідносними складнопідрядни­ми реченнями нерозчленованої структури: І плуг людський нову проріже путь там, де батьки зітхали на розпутті (М. Р.).

У складнопідрядних реченнях місця підрядні частини можуть стояти перед го-ловною, після неї або в середині її, поєдную­чись з нею за допомогою сполучних слів — прислівників де, куди, звідки: Ходив чумак до голубого Дону, де давній предок умо­чив шолом (М. Р.); Він скрізь ходив, куди і ми ходили (Л. У.); Дівчи­на виходила на берег, звідки видно було до гаю (М. В.); Ой не відтіль вітер віє, від-кільмені треба (І. Котл.); Раз у раз він їй стрічався, куди вона піде (М. В.); Запла-кали, розійшлися, відкіля взялися (Т. Ш.); Де громи гриміли смертю огняною, Зли-ви прошуміли сивою стіною (А. М.); Оддалік, де жита вигинались на рівнинах, плив комбайн (О. Д.); Де розвідники проходили, ніщо не брязнуло, не тріснуло, не хруснуло (О. Г.).




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.