Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними



Присубстантивно-атрибутивними, чи просто присубстантивними, називають-ся такі складнопідрядні речення нерозчленованої структури, в яких підрядна частина, відповідаючи на питання який, яка, яке, відноситься до іменника чи субстантивовано-го слова, що входить до складу головної частини, й озна­чає його. Так, у реченні Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Т.) підрядна частина якого Правди сила ніким звойована ще не була відноситься до іменника народ голов­ної частини, означаючи його, а в реченні Між подвійними схо­дами, що вели на другий по-верх, колись стояв величезний аква­ріум, в якому плескалися золоті краснопері риби (М. Р.) при одній головній частині маємо аж дві підрядні: перша (що вели на дру­гий поверх) відноситься до іменника сходами, а друга (в якому плескалися золоті крас-нопері риби) — до іменника акваріум го­ловної частини, означаючи їх.

У шкільних підручниках і в деяких посібниках для вищої школи складнопід-рядні речення цього різновиду називаються означальними, тобто так, як у тради-ційній класифікації, побу­дованій за логіко-граматичним принципом.

Означуваний іменник може виконувати в головній частині функцію будь-якого члена речення і, отже, виступати в будь-якій формі, оскільки властивість поширю-ватися підрядною присубстантивно-атрибутивною частиною пов'язана з його лек-сико-морфологічною природою, а не із синтаксичною функцією. Так, у першому з наведених речень означуваний іменник на­род, виступаючи в ролі іменної частини складеного присудка, стоїть у називному відмінку однини, а у другому перший з озна­чуваних іменників сходами, виступаючи в ролі непрямого до­датка, стоїть в орудному відмінку однини, а другий — акваріум, що виконує функцію підме- та, — у називному.

Засобом зв'язку предикативних частин присубстантивно-атрибутивних речень є сполучні слова-займенники який, чий, котрий, що, хто у будь-якій формі та спо-лучні слова-прислівники де, куди, звідки, коли, як, а також сполучники що, щоб, мов, немов, наче, неначе, ніби: Картина, котру він побачив, дуже вра­зила його (М. К.); Любив я дуже ті дні, колидома у нас збирали­ся гості (С. В.); Нехай пос-міє хтось загрожувать країні, де є такі батьки, де є такі сини (М. Б.); Я той день не забуду, якпривіт мені ти передав (В. Сос); Нимидорі знов приснився сон, ніби вона блукає з Миколою (І. Н.-Л.); Море було таке гладень­ке, синє, наче туго натягнений екран, на якому показували небо (М. К.); Єсть у нас могутні люди, щонемов із сталі (П. Т.).

У головній частині присубстантивно-атрибутивних склад­нопідрядних речень сполучнику або сполучному слову підряд­ної частини може відповідати вказівний займенник той (та­кий), який супроводжує означуваний ним іменник і виступає в ролі підсилювального співвідносного (вказівного) слова: Не­хай не знає втоми тарука, що добре зерно в добру землю сіє (М. Р.); Савка робив таку міну, наче його в хаті не було (М. К.); Нема такого дерева, щоб на нього птиці не сідали (Ю. С); В очі Саливона зайшла такатуга, що він уже не бачив нікого перед собою

(М. С.).

Підрядна частина присубстантивно-атрибутивних складно­підрядних речень завжди стоїть після означуваного іменника головної частини незалежно від того, чи ця головна частина стоїть перед підрядною, чи підрядна перебуває в середині го­ловної: Я честь віддам титану Прометею, Що не творив своїх людей рабами (Л. У.); При в’їзді в село вершників уже чекали діти, які здалеку помітили їх

(О. Г.); А натому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою (П. М.); Під наметом кучерявої ялини, що росла посередині галявини, тіні зійшлись і змі-шались (С. В.); Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок (М. К.); Під кручею, де розмістилася його вогнева позиція, діялось щось незвичайне (О. Г.).

Залежно від значення означуваного іменника і структури предикативних час-тин серед складнопідрядних присубстан­тивно-атрибутивних речень виокремлю-ються два різновиди:

1) власне атрибутивні;

2) атрибутивно-поширювальні.

Власне атрибутивні — це такі присубстантивно-атрибутивні складнопідрядні речення, головна частина яких потребує під­рядної частини, бо означуваний імен-ник, що міститься в го­ловній частині, має надто загальне значення й потребує кон­кретизації, звуження семантики. Так, у реченнях Благословенна та ясна годи-на, Коли буквар до рук бере дитина (Д. П.); Благословен той день і час, Коли про-слалась килимами Земля, яку схо­див Тарас малими босими ногами (М. Р.) підряд-на частина пер­шого речення (коли буквар до рук бере дитина) називає ознаку, яка виділяє предмет (година) з-посеред інших подібних; те саме маємо і в другому ре-ченні, перша підрядна частина якого (коли прослалась килимами земля) також уточнює ознаку предметів (день і час), названих у головній частині, а друга (яку сходив Тарас малими босими ногами) характеризує, конкретизує озна­ку означува-ного іменника земля.

Складнопідрядні присубстантивно-атрибутивні речення цьо­го різновиду буду-ються за схемою: той (та, те) який, кот­рий, коли, де, або: такий (така, та-

ке) який, такий коли, такий де, причому співвідносні слова той, такий у головній частині можуть бути і відсутні, проте вони завжди потенційно можливі.

Атрибутивно-поширювальні речення — це такі складно­підрядні присубстан-тивно-атрибутивні утворення, головна час­тина яких може обійтися без підрядної, оскільки пояснюваний іменник має певне конкретне значення, а підрядна частина по­дає про нього лише додаткові відомості. У таких реченнях вжи­вання співвід-носних (вказівних) слів-займенників при означува­них іменниках головної частини неможливе, оскільки іменни­ки означають конкретні предмети: 3 війни шляхами йде солдат у рідний дім, де матір сина жде під яворами (М. С); Його мінометни-ки, які звикли вести вогонь на рівнині, мусили особливо ре­тельно враховувати спе-цифіку нових умов (О. Г.); Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, пере-носила мрію в якусь зачаровану країну (М. К.).

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.