Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

З'ясувальниминазиваються такі складнопідрядні речення нерозчленованої структури, в яких головна частина характе­ризується семантичною і структурною неповнотою, а підряд­на, розкриваючи зміст певного слова головної частини, ком­пенсує цю неповноту. Зазвичай підрядна частина складнопід­рядного з'ясувально-го речення виступає в ролі описової замі­ни відсутнього в головній частині підмета чи додатка. Так, у реченнях Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т. Ш.); Крізь дерево я чув, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки (М. С); Хочу, щоб ви надиха-лись цього повітря (О. Г.) підрядні частини (як реве ревучий, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки, щоб ви на­дихались цього повітря) описово замінюють від-сутні в головній частині додатки, а в реченнях І мариться крізь сон дідові, що в сінях над ним бринить струна (С. В.); Гафійці здавалось, що ясна для неї кожна душа і кожна думка (М. К.); І снилось, як гаряче дихають дні (А. М.) підрядні частини (що в сінях над ним бри­нить струна; що ясна для неї кожна душа і кож-на думка; як гаряче дихають дні) виконують функцію відсутнього в головній частині підмета.

Важливою структурною ознакою складнопідрядних речень із підрядними з'ясувальними є те, що підрядні частини їх безпосередньо відносяться до певного слова (зрідка словосполучення) головної частини, яке є пояснюваним, опорним.Поширюючись підрядною частиною, це пояснюване слово головної частини є своєрідним структурним ядром усього складнопідрядного ре­чення. Тому зупині-мося на характеристиці цих слів доклад­ніше. Найчастіше такими словами висту-пають окремі семан­тичні розряди дієслів, а також предикативні прислівники (сло­ва так званої категорії стану), прикметники, віддієслівні і співвідносні з дієслова-ми іменники, що характеризуються тією самою семантикою, що й відповідні діє-слова, та стійкі слово­сполучення, співвідносні своєю семантикою зі згаданими роз­рядами слів.

У сучасній писемній українській мові і в усному мовленні здебільшого трап-ляються складнопідрядні з'ясувальні речення, в яких підрядна частина відно-ситься до дієслів з певною семан­тикою, що у головній частині виступають як по-яснювані, опорні. Ці дієслова переважно означають процеси:

1) мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомляти, оголошувати, пере-давати, запевняти, зауважувати тощо): Сум­на повернулась додому Маланка й нікому не похвалилась,що ба­чила й чула (М. К.);

2) мислення, розумової діяльності (думати, розуміти, усві­домлювати, гадати, знати, збагнути, вирішувати, передбача­ти та ін.): Ми знаєм, для чого жить

(Б. О.);

3) волевиявлення, спонукання (бажати, хотіти, прагнути, вимагати, забороня-ти, наполягати, просити, радити та ін.): Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Г.);

4) сприймання, відчуття (бачити, чути, стежити, спостері­гати, відчувати, по-чувати, уявляти тощо): Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. М.); Мені спочатку навіть здалося,що кружляю на одному місці (Є. Гуц.);

5) психічні процеси, почуття та їх виявлення (радіти, суму­вати, боятися, обра-жатися, соромитися та ін.): Раділа, що йду, живу, п'ю цілюще степове повітря (О. Г.);

6) сподівання, віри (чекати, надіятися, вірити, упевнятися і т. ін.): Я все на-діявся,що ви таки надумаєтеся і зважитесь при­їхати до нас (М. К.);

7) піклування, турботу (дбати, турбуватися, старатися, клопотатися тощо): Оці добродії почали клопотатися,щоб прийняти Шевченка до академії (П. М.);Надвечір Остап почав турбуватися..,що її нема досі (М. К.);

8) буття, виявлення (бувати, статися, траплятися, виявля­тися та ін.): З'ясува-лося, що він перевіряє, чи справжній куле­мет (Ю. Я.);Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини (І. Н.-Л.) та ін.

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може пояснювати і такі дієслівні форми, як інфінітив, дієпри­слівник, дієприкметник та предикативні слова на -но, -то: І тільки б знати, що немарно в світі цім Топтав дорогу, сиву од століть (Б. О.); Козаков завжди брав собі найнебезпечніші зав­дання, не за-думуючись, що це може коштувати йому життя (О. Г.); Не перестану вірити в доброго Діда Мороза, Якщо навіть буде доведено, що такого нема (Л. К.); Бла-гословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн (В. Сос).

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може відноситись також до предикативних прислівників: Лю­дині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Я.); Як добре, коли світиться вогонь у хаті друга, трошки таємничий (М. Р.); Зрозуміло, що після цієї канонади сюди посу­нуть танки (О. Г.); Жаль, що я не дружив з голубами (А. М.); Чи не відомо вам, куди вона переїхала? (Ю. С).

Зрідка пояснюваними словами головної частини складно­підрядних з'ясуваль-них речень можуть бути прикметники, що своїм значенням наближаються до названих розрядів дієслів: Ми горді [гордимося] собою, що наближаємо трудом золотим щастя весни трудової (В. Сос.).

Іноді у складнопідрядних з'ясувальних реченнях поясню­ваними словами голов-ної частини виступають віддієслівні та співвідносні з дієсловами іменники з близьким до зазначених розрядів дієслів значенням (мова, чутка, гадка, звістка, радість, думка та ін.): Виявляється, чудові ці хлопці везуть звістку бра­там на Словаччину, що Злата Прага вже вільна... (О. Г.); Віру, напевне, хвилювала його своєрідна оповідь, чому він став саме словесником (І. Ц.); Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що це їх Кармель отаманує в Чорному лісі (М. В.).

Іноді підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних ре­чень може відноси-тися до стійких словосполучень, співвіднос­них з уже згадуваними розрядами діє-слів (дати слово — запев­нити, дати знати — повідомити, спасти на думку — по-думати та ін.); Даю голову на відруб (запевняю,), що з ними нічого не трапилось (О. Г.).

Підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень поєднуються з голов-ними частинами в одне ціле за допомогою з'ясувальних сполучників що, як, мов, ніби, наче, щоб, аби, якби, коли, поки, доки, чи та сполучних слів що, який, кот-рий, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки, наскільки, навіщо, причому най-частіше в ролі сполучного засобу в реченнях цього типу виступає сполучник що.

Зазвичай підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень стоїть після або в середині головної, але після слів, яких вона стосується. Щоправда, зрідка трапляються випадки, коли підрядна частина стоїть перед головною. Це буває то-ді, коли необхідно звернути увагу на зміст підрядної частини, логічно наголосити його: Що хотіла зробити, не знає (М. К.); Як ми зайшли сюди, тобі не знати (С. В.).

За логіко-граматичною класифікацією підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень розглядаються як під­рядні підметові й підрядні додаткові.

Нині у шкільній практиці до складнопідрядних з'ясувальних відносять також ті різновиди складнопідрядних займенниково-співвідносних речень, які за логіко-граматичною класифікацією належать до підметових і додаткових: Безсмертя достойний лиш той на землі, Хто любить свою Батьківщину (М. Р.).

Поиск по сайту: