Класифікація та визначення видів інформації в ССУ

Поняття “інформація” має різні аспекти: від найбільш загального філософського (інформація - відображена різноманітність об’єктив-ного світу) до частинного прикладного (інформація-відомості, які є об’єктом переробки). В той же час закономірності отримання та перетворення інформації вивчені недостатньо, відсутній універсаль-ний математичний апарат для опису цих процесів.

Уточнення змісту цього поняття приводиться таким чином:

1.Інформація в “широкому“ смислі – властивість об’єктів (процесів) навколишнього матеріального світу породжувати різноманітність станів, які через відображення передаються від одного об’єкта до другого (пасивна форма) та засіб обмеження різноманітності, тобто організації, управління, дезорганізації і ін. (активна форма).

Цей підхід, дозволяє:

-визначити інформаційні процеси як одну із властивостей об’єктивного світу;

-визначити наявність та необхідність урахування в складних СУ об’єктивних інформаційних характеристик (обмежень) обслуговуючих та обслуговуваних об’єктів (процесів) будь-якої фізичної природи як різних станів останніх та їх вплив та інформаційні характеристики суб’єктивних знань, які циркулюють між об’єктами, що можуть їх осмислити;

-використати інформацію як засіб обмеження різноманіт-ності (управління) станів об’єктів (процесів), впливати на їх інформаційні характеристики.

В ССУ є два роди інформації (об’єктивна та суб’єктивна):

-внутрішня (перетворююча), яка міститься в структурах СУ, її елементах, алгоритмах, програмах - фізична величина;

-зовнішня відносна змістовна (вимірювальна, управляюча), а також науково-технічна, технологічна, економічна, яка вилучається з інформаційних потоків (повідомлень, команд)

2.Структурна інформація J_s(q) - відображена в знаковій формі організованість (складність, різноманітність) мате-ріальних об’єктів – систем q, яка є універсальною фізичною величиною, що використовується для опису процесів функціонування об’єктів.

J_s - фізична величина, вона вимірювана, є алгоритм отримання її кількості J_s, об’єктивна, тобто Js не залежить від користувача і не зменшується при наступних отриманнях її користувачами.

J_s-внутрішня властивість СУ, що характеризує її структурно-інформаційний ресурс.

3. Змістовна інформація J_z (m, T) - сукупність даних (знань) про конкретний матеріальний об’єкт - систему, яка є в інформаційних масивах m Î M (масивах даних, програм, повідомленнях, фактах), які сприймаються отримувачем (людиною-оператором, інформаційним вузлом і ін.) і використовується для вироблення та прийняття управляючого рішення (прагматичний аспект) з урахуванням загальносистем-ного тезауруса Т.

Тезаурус – повний систематизований набір даних про певну галузь знань, що дає можливість орієнтуватись в ній.

Наявність J_z (m,T) в системі дозволяє зменшити невизначеність (різноманітність) істинної ситуації і на цій основі зробити вибір одного чи декількох варіантів з множини рівноправних (однородних) альтернатив.

Важливою різновидністю змістовної інформації J_z є зв’язна J_zc, яка характеризує процеси взаємодії (взаємозв’язку) функціональних підсистем (елементів) ССУ.

4. Зв’язна інформація J_zc (p_m,Tc) – сукупність даних (знань) про конкретний процес взаємодії в ансамблі матеріальних об’єктів – систем, яка міститься в статистичних структурах

P_mi, i = 1,n заданої множини М інформаційних масивів (повідомлень), які сприймаються отримувачем (людиною – оператором чи технічними засобами) та використовувана для визначення джерела інформації.

Наявність J_zc в системі дозволяє отримувачу зменшити наявну невизначеність (різноманітність) істинної ситуації (приписати їй більшу імовірність, чим вона мала раніше) і на основі цього зробити вибір одного інформаційного масиву з множини можливих.

Інформація повідомлення:

(7.4)

І_z - змістовна інформація (семантична та прагматична);

I_zc - зв’язна інформація (структурно-статистична);

Тоді інформація перетворювальна:

(7.5)

I_v - структурна інформація;

I_z - змістовна інформація.

Інформація прийняття рішень:

(7.6)

m-інформаційний масив;

P_m- апріорна ймовірність отримання інформаційного масиву;

Т, Тс – загальносиситемній тезаурус і тезаурус підсистеми інформаційної взаємодії (обміну);

q – кортеж параметрів системи (модель).

В ССУ інформація має різні види та якісні форми проявлення, тому для вимірювання інформаційного ресурсу (структурного та змістовного) потрібно використовувати множину (обгрунтовану сукупність) різних інформаційних мір, до яких пред’являються вимоги:

- адекватність (відповідність виду і якісній формі проявлення інформації);

- узгодженість (відображення специфіки предметної області, тобто функціональної підсистеми СУ та реалізуємого в ній технологічного процесу переробки інформації);

- ефективність (алгоритмічна, регулярна обчислюваність);

- адитивність (забезпечення, визначення сукупного інформаційного ресурсу СУ як суми кількостей інформації);

- зрозумілість (припущення раціональної інформаційної інтерпретації).

Використання обгрунтованої сукупності (комплексу) інформаційних мір з заданими вимогами до конкретної СУ дозволяє реалізувати З-х-екстремальний принцип раціональ-ності переробки інформації в СУ:

(7.7)

- інформаційний ресурс СУ Q_n необхідно використати оптимальним способом (*) і лише для преробки найбільш цінної (якісної) інформації Q_v*, на основі якої дійсно можливе вироблення оптимальних упралінь U_G* при обмеженні на кількість інформації J⁰.

Спосіб використання інформаційного ресурсу СУ- спеціальна інформаційна технологія як сукупність інформаційних процедур формування (рецепції), інтерпретації (перетворення, пошуку, реорганізації) та комунікації (передачі, збереження) інформації.

Якість інформації в СУ - сукупність властивостей інфор-мації, яка характеризує степінь її відповідності потребам користувачів (операторів, персонала). Якість можна розглядати як внутрішню (властиву власне інформації і зберігаєму при її переносі в іншу СУ, підсистему) та зовнішню:

-змістовність (значущість, ідентичність, гомоморфізм, кумулятивність, повнота, вибірковість);

-захищеність (достовірність, істинність, безпомилковість, захищеність, перешкодостійкість, перешкодозахищеність, цілістність, оперативність, своєчасність, готовність, конфіден-ційність, доступність,…)[1]

Поиск по сайту: