1. Безпосередність дослідження показань, речей і документів- це правове положення, згідно з яким на суддів покладається обов'язок вирішувати кримінальну справу не за паперами, наданими сторонами, а, головним чином, на підставі тою, що кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати у судовому засіданні.
Показання, речі і документи, подані суду сторонами обвинувачення і захисту, підлягають безпосередньому дослідженню у судовому засіданні. Безпосередність дослідження доказів покликана сприяти переконанню присутніх в залі суду у справедливості процедури судового розгляду і його результатів, а також забезпечує право обвинуваченого на допит свідків і дослідження речових доказів, документів перед незалежним та неупередженим судом.
2. Стаття 23 КПК.
3. Зміст засади розкривається через такі положення:
o правильне і справедливе вирішення кримінальної справи може бути забезпечене тільки в тому випадку, коли суддя сприйме інформацію не з чужого голосу, а, насамперед, - із джерела відповідної інформації, тобто з'ясує обставини кримінального провадження із доказів, отриманих із "перших рук";
o суд повинен слухати справу у незмінному складі від початку до кінця (див. ст.ст. 319-320 КПК);
o письмові матеріали досудового розслідування мають для судового розгляду попередній характер;
o не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Докази, зібрані сторонами під час досудового розслідування, не можуть покладатися в основу вироку суду. Виняток становлять ті випадки, коли докази у стадії розслідування отримані в умовах судової процедури із забезпеченням права сторони захисту на перехресний допит;
o суд, до якого кримінальна справа направлена за підсудністю, зобов'язаний розпочати судовий розгляд спочатку;
o сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед судом;
o дослідження обставин справи відбувається шляхом судоговоріння. Під час судового засідання повинні бути продемонстровані й обговорені (досліджені) документи і предмети, а також оголошені письмові докази;
o всі учасники судового розгляду спілкуються із судом усно;
o письмові матеріали обов'язково оголошуються. 4. Винятками із засади є такі положення:
o матеріали, отримані під час досудового розслідування, можуть бути оголошені в судовому засіданні, але лише з метою пред'явити свідкам їхні попередні свідчення.
o склад суду може змінюватися, але суддя, який вступає у справу замість того, що вибув, повинен мати право на безпосереднє дослідження показань, речей, документів, досліджених до його вступу;
o можуть не досліджуватися у судовому засіданні докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, якщо з цим погодилися учасники судового провадження (ч. 3 ст. 349 КПК);
o за письмовими матеріалами досудового розслідування можуть бути ухвалені судові рішення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків, якщо прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом та клопотанням про розгляд його у спрощеному провадженні (ст.ст. 381-382 КПК);
o суд вправі затвердити угоду про примирення або про визнання винуватості під час підготовчого судового засідання, у якому не відбувається дослідження обставин кримінального правопорушення і перевірки їх доказами. Якщо угоди досягнуто під час судового розгляду, то суд зупиняє дослідження доказів і переходить до розгляду угоди (ст. 474 КПК). У цьому разі суд ухвалює вирок без безпосереднього дослідження усіх або частини доказів;
o у випадках, передбачених частинами 3-5 ст. 333 КПК, суд вправі доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. Але матеріали, надані суду за результатами виконання його доручення, мають бути досліджені у суді згідно з вимогами щодо безпосередності;
o за рішенням суду апеляційне провадження може бути проведене у письмовій формі без безпосереднього дослідження доказів.