Рівність перед законом і судом

1. Рівність перед законом і судом - це правове положення, згідно з яким не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

3. У кримінальному провадженні зміст цієї засади розкривається через такі положення:

o рівність, яка закріплена у розглядуваній нормі-засаді, передбачає, по-перше, рівність усіх учасників кримінального провадження перед законом; по-друге, рівність перед судом; по-третє, рівність їхніх процесуальних прав, незалежно від будь-яких ознак особи;

o рівність громадян перед законом означає, що під час досудового розслідування, судового розгляду і перегляду рішень суду до кожного із учасників застосовується одне й те ж кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство, а кримінальне провадження як в окремих стадіях, так і в цілому здійснюється у однаковому порядку;

o під рівністю громадян перед судом розуміють те, що усі вони мають нести відповідальність перед судами, що утворюють систему, визначену Законом від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів". При цьому ніхто із учасників кримінального провадження не повинен зазнавати обмежень чи користуватися привілеями за тими чи іншими ознаками;

o іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України;

o положення цієї засади про рівність прав учасників кримінального провадження перед судом поширюється і на досудове розслідування, оскільки від самого його початку воно здійснюється під контролем суду в особі слідчого судді;

o суд не має права без належних на це правових підстав ні обмежувати процесуальні права окремих учасників судового розгляду, ні надавати пільги для використання кимось із них додаткових прав;

o у разі повідомлення про підозру народному депутату України і судді у вчиненні кримінального правопорушення вони наділяються однаковими правами з іншими особами, яким повідомлено про підозру, і на них покладаються такі самі обов'язки.

4. Винятки із засади:

o в частині притягнення до кримінальної відповідальності встановлені Конституцією щодо Президента України (ст. 111), депутатів ВР (ч. 3 ст. 80), суддів (ч. 3 ст. 126) та законами від 17 листопада 1992 року "Про статус народного депутата України" (ст. 27) і від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 48);

o особами, які під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями, є неповнолітні (ч. 10 ст. 31, гл. 38 КПК); особи з розумовими вадами (гл. 39 КПК) і фізичними вадами.

o особливий порядок кримінального провадження застосовується щодо: народного депутата України; судді КС, професійного судді, а також присяжного засідателя на час здійснення ними правосуддя; кандидата у Президенти України; Уповноваженого ВР з прав людини; Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати; депутата місцевої ради; адвоката; Генерального прокурора України, його заступника (ч. 1 ст. 480 КПК). Порядок кримінального провадження щодо зазначених осіб регламентований гл. 37 КПК і передбачає надання їм додаткових гарантій для безперешкодної реалізації професійних (посадових) функцій;

o додатковою гарантією від незаконного притягнення до кримінальної відповідальності є встановлене у ч. 9 ст. 31 КПК положення щодо розширеного складу суду і підвищених вимог щодо професійної компетентності суддів, які здійснюють судовий розгляд і перегляд судових рішень стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище.

o додаткові гарантії встановлені кримінальним процесуальним законом і для осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Поиск по сайту: