Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 39 страница




Пропозиція


-ЯЇМИ*

. -it


Реєст­рація


ТОРГ

ціна

ціна


Узго­дження

умов по­ставки


50%

Комі­сійний збір


По­ставка товару

Оплата


 


ТОРГ


50%


Покупці


В


д


Рис. 3.6.4. Схема аукціонного торгу

Основні функції торгових майданчиків наступні:

— надання послуг замовникам (оренда програмного продукту, електрон­
них засобів та їх обслуговування);

— надання професійних послуг, пов'язаних з організацією електронної
торгівлі й навчанням персоналу;

— реклама, інформація, аналітичні матеріали, моніторинг;

— підписка, тобто викуп доступу до комп'ютерної інформації, яка ста­
новить особливий інтерес для учасників ринку (нові комп'ютерні тех­
нології, програми, ресурси, інструменти, види послуг).

З-поміж різновидів торгових майданчиків, які функціонують нині, мож­на виділити три найпоширеніші види (рис. 3.6.5).

Галузеві (вертикальні) торгові майданчики — об'єднують покупців і продавців певної галузі або суміжних видів діяльності. Найбільш часто вони створюються на віртуальному оптовому ринку будівництва, авто-і літакобудування, хімії, гірничодобувної, легкої та харчової промисло­вості, туристичних послуг тощо.

Такі майданчики покликані забезпечити співтовариства широким спек­тром електронної інформації стосовно розвитку і функціонування суб'єктів


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів



Електронні торговімайданчики


                   
   
 
     
 
 
     
 

Ознаки класифікації

Спеці алізація

Галузеві (вертикальні)

Міжгалузеві (горизонтальні)


 

 

 

 

 

 

 

 

  і  
  Ступінь впли-  
  ву учасника  
     
  Покупця  
   
   
Продавця  
   
   
Третьої особи  
   

 

 

 

 

 

 

 

 

     
  Тип  
  управління  
     
  Незалежне  
   
   
Корпоративне  
   
   
Галузеве  
   

і.

 

 

  Доступність
   
  Відкриті
 
Закриті

Рис. 3.6.5. Види електронних торгових майданчиків

конкретних галузей, технічне і технологічне оснащення, сировиною, зміцнення конкурентних позицій, засвоєння нової продукції. Отже, вер­тикальні майданчики вирішують не стільки проблеми збуту, скільки взає­модії економічно, функціонально, організаційно взаємопов'язаних під­приємств.

Міжгалузеві (горизонтальні) торгові майданчики (електроннірин­
ки)
— це об'єднання груп комерційних організацій різної галузевої при­
належності, метою яких є взаємодія на ринку оптової торгівлі. Основна
функція таких майданчиків полягає у забезпеченні пошуку контрагентів
для збуту продукції, сировини, матеріалів, обладнання. Крім того, елект­
ронний ринок сприяє: '

— створенню і підтримці електронних каталогів;

— проведенню тендерів і аукціонів у режимі on-line;

— переддоговірній діяльності, укладенню контракту, його оформленню;

— організації розрахунків;

— контролю поставок.

Обслуговування учасників бізнес-процесів на горизонтальних електрон­них майданчиках платне. Оплата здійснюється за кожний вид сервісу.

Переваги використання торгових електронних майданчиків у порівнянні з власними системами оцтових закупівель очевидні. Вони полягають у зни­женні витрат трансакцій на 40—60 %, скороченні часу на пошук контр­агента, забезпеченні широкого спектра інформації, багатоваріантності угод, оптимізації товаропросування на логістичних принципах, концентрації досвіду.


410 і,_т,0тг!.. . ГлаваЗ

3.6.5. Державні закупівлі товарів і послуг у системі
електронної торгівлі
її .

В останні роки державні замовники — міністерства, відомства, коміте­ти, органи влади, самоврядування, державні організації все частіше вда­ються до операцій з оптової купівлі товарів, продукції, послуг для влас­них потреб у системі електронної торгівлі. Відповідно створюється спеці­альна електронна система державних закупівель.

Ядром державної системи закупівель є сервер, який виконує роль органі­затора взаємодії між учасниками торгів. На сервері розміщається законо­давча база, нормативні акти, правила державних закупівель, оголошення про тендерні торги і умови участі в них.

Учасниками торгів виступають, з одного боку, державні організації, установи, заклади, а з іншого — підприємства, організації, об'єднання, постачальники або виконавці послуг, робіт, у т. ч. зарубіжні.

Об'єктом державних закупівель можуть бути сировина, матеріали, напівфабрикати, товари, продукція, зброя, обладнання, засоби виробниц­тва, будівельні роботи, послуги, наукові розробки та ін.

Для закупівлі товарів для державних потреб кошти виділяються з держ­бюджету. Щорічний обсяг таких коштів сягає в Україні 55—60 млрд грн, тобто близько 10 % оптового обороту. Форми оптових закупівель встанов­лені законодавством — відкриті торги, торги з обмеженим доступом, дво­ступеневі торги, запит цінових пропозицій.

Основною формою закупівлі товарів і послуг для державних потреб є відкриті торги. Інші форми застосовуються, якщо обсяги закупівель перевищують 100 тис. євро і потребують узгодження з уповноваженим органом.

Процедура організації й проведення електронних торгів забезпечується не менше як п'ятьма функціональними системами.

Перша — інформаційно-рекламна система, що містить конкурсну доку­ментацію, кваліфікаційні вимоги, реєстр підприємств, оголошення про закупівлі.

Друга — система прийому і обробки заявок, яка обслуговує процес прийому заявок, конкурсної документації, їх систематизацію, перевірку, консультації, уточнення, зміни.

Третя — система обміну даних, яка обслуговує стадію організації торгів, містить базу даних заявок, протоколи, звіти, рекомендації, проформи кон­трактів, повідомлення.

Четверта — система підготовки торгів, яка обробляє організаційно-роз-порядні документи, перевіряє і готує конкурсну документацію, система­тизує її..( p.TTll


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 411

П'ята — система організації й архівів конкурсних торгів, яка забезпе­чує протокол конкурсної комісії, прийняття рішень, рейтинги, укладання контракту, моніторинг закупівель, формування архівів.

Функціональні системи електронних закупівель спроможні оперативно забезпечити весь процес купівлі-продажу, але чинна законодавча база орієнтована на традиційні методи. Адже, тільки на підготовку і передачу тендерних пропозицій передбачено 45 календарних днів. Інші процедури також вимірюються 10-денними або місячними термінами.

Разом з тим, засоби електронної обробки даних, телекомунікації, про­токоли системи електронної торгівлі дозволяють значно скоротити час підготовки і проведення тендерних торгів (рис. 3.6,6).

Використовуючи рис. 3.6.6, розглянемо порядок функціонування елек­тронної системи державних закупівель при одноступеневому відкритому конкурсі без попереднього кваліфікованого відбору постачальників.

Починається процедура конкурсу з розміщення оголошення на офіцій­ному сервері держзакупівель. Оголошення готує замовник і передає органі­затору тендера, який розміщує його на сервері. Оголошення містить інфор­мацію про кількість, якість і перелік товарів, необхідних замовнику, місце і терміни постачання, умови отримання тендерної документації, умови і терміни подання тендерних пропозицій. Одночасно оголошення розси­лається електронною поштою, зареєстрованою в базі даних постачальників.

Паралельно із оголошенням замовник готує і передає через організато­ра тендера на сервер конкурсну документацію. Така документація скла­дається з інструкцій, положень, методик, критеріїв, переліків та інших форм, які регламентують характеристики товару, ціновий діапазон, умо­ви постачання. Тендерна документація (за оплату) надсилається постачаль­нику на його запит протягом семи календарних днів. Замовник, організа­тор тендера зобов'язані відповісти на запитання, які виникають у претен­дентів, а також надавати додаткову інформацію.

Наступним етапом конкурсних процедур є прийом заявок і заповнення форм тендерних документів. їх перевіряє організатор тендера і скеровує до конкурсної комісії.

Тендерна пропозиція повинна бути оформлена відповідно до вимог тен­дерної документації, підписана (електронним підписом) уповноваженою особою. Як правило, тендерна пропозиція, крім формальної частини, містить пропозиції постачальника щодо ціни (вартості послуг), умов по­стачання, якості, конкурентоспроможності товару, гарантій. Тендерна пропозиція конфіденційна, до неї немає доступу ніхто, крім конкурсної комісії.

Після закінчення терміну подання тендерних пропозицій конкурсна ко­місія знайомиться з отриманою інформацією і розглядає кожну пропозицію по суті. При цьому використовують метод експертних оцінок. Результати


Постачальники, виконавці

- доведення тендерної пропозиції до конкурсної комісії; - повідомлення постачальника про реєстрацію конкурсної пропозиції; - результати оцінки конкурсною комісією; | — доведення результатів конкурсної комісії до учасників; - повідомлення про переможця конкурсу; | — узгодження умов контракту; | — укладання контракту.

о


.6.6. Структура тендерної процедури в електронній системі державних закупівель:

— реєстрація тендерної пропозиції;

- оголошення про конкурс;

■розміщення оголошення на сервері;

■інформація з бази даних про постачальників;

 

- розснлка оголошень постачальникам;

- тендерна документація;

розміщення тендерної документації на

сервері; запит постачальників на тендерну

документацію та її купівлю; тендерна пропозиція;


і!

я


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 413

конкурсу разом з тендерними пропозиціями постачальників та їх реквізи­тами розміщаються на сервері й мають відкритий доступ. Кожний учас­ник конкурсу може ознайомитися з пропозиціями інших постачальників, рейтингами і експертними оцінками конкурсної комісії.

Завершальним етапом є узгодження умов контракту і укладання кон­тракту між переможцем тендера, з одного боку, і керівником контрак­ту та замовником з іншого боку. Контракт укладається протягом 14 днів після закінчення роботи конкурсної комісії й оголошення переможця.

Основні переваги відкритого конкурсу полягають у прозорості, добро­совісній конкуренції, реальності тендерних пропозицій, об'єктивності ви­явлення переможця. Що стосується такої переваги як оперативність, то вона відсутня через недосконалість законодавства.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає суть електронної оптової торгівлі?

2. Як класифікуються сист,еми і форми оптової електронної торгівлі?

3. У чому виявляються особливості електронної біржі?

4. Яким є механізм функціонування електронної мегабіржі?

5. Яка послідовність організації й проведення аукціонних торгів у Ін-
тернеті?

6. У чому полягають суть, зміст і особливості електронних торгових
майданчиків?

7. У чому полягають особливості організації державної системи заку­
півель у Інтернеті?

8. Яка процедура організації електронних торгів?

,e*qn H


414 К'<|биот ї*.ндоап оклоткі fr> Глава З

3.7 . Види і форми послуг на оптовому ринку

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І БИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

— якими є передумови формування ринку оптових послуг;

— за якими ознаками класифікуються послуги на оптовому ринку;
ч — особливості організації торгівлі послугами на оптовому ринку;

—- у чому полягає комерційне забезпечення торгівлі послугами;

— якою є соціально-економічна ефективність торгівлі послугами.

3.7.1. Передумови формування ринку оптових послуг та їх класифікація

У складі об'єктів товарного ринку значну частину посідають товари — матеріальні продукти суспільного виробництва: споживчі товари, сирови­на і матеріали виробничого призначення тощо —■ знову або раніше виго­товлені об'єкти, що мають матеріально-речову форму та зміст. Разом з тим, діяльність у сфері обміну низки обслуговуючих систем (торгівлі, посеред­ництва, побутової сфери) важко уявити без створення і реалізації іншого важливого компонента об'єктів обміну — послуг, які, переважно, набува­ють товарного змісту.

Основними передумовами розвитку ринку послуг є специфічність суті послуги як різновиду товару та особливості створення еквівалентного об­міну і споживання цього товару.

Під послугою розуміють дії, вигоди або задоволення, що створюють ся і реалізуються для забезпечення фізичних або духовних потреб як індивідуальних, так і колективних споживачів. Особливість послуги як товару полягає в її нематеріальному характері, тобто має місце матеріаль­на діяльність виробника послуги щодо створення і надання (реалізації) вигоди або задоволення споживачеві, але споживач, який придбав послу­гу, не стає володарем матеріальної речі. При цьому доволі складно виріз­нити матеріальні й нематеріальні елементи багатьох видів послуг.

Специфічність послуги, її складність визначається такими внутрішні­ми характеристиками цього різновиду товару, як невідчутність і непо­мітність; невід'ємність від джерела створення; нестабільність якості; не­можливість зберігання і накопичення.

Невідчутність і непомітність полягає у зовнішній відносній простоті й непомітності виконання дій під час створення (виробництва) і надання (реалізації) послуги. На відміну від виробництва реального товару — ма­теріальних продуктів і речей, у якому задіяні потужні матеріальні, фінан­сові й трудові ресурси, сфера послуг, як правило, не вимагає залучення


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 415

матеріале- і капіталомістких ресурсів, потужних і об'ємних засобів вироб­
ництва, що створює ілюзію простоти, невідчутності й непомітності знову
створюваного специфічного товару — послуги. г« -.«ті™*»

Невід'ємність від джерела створення пояснюється максимально тісним взаємозв'язком послуги із матеріальними і людськими чинниками її створення, значно тіснішим, аніж для уречевлених товарів. Товар у ре­чово-матеріальній формі з моменту його створення має самостійний ха­рактер і унезалежнюється від джерела створення в процесі просування на ринку. Послуга, за умови виникнення потреби у ній, створюється і спожи­вається одномоментно, за участі її виробника і споживача, що робить мож­ливим просування послуг на ринку тільки одночасно із розвитком джерел їх створення.

Нестабільність якості послуги випливає із її нематеріальної суті. Вона, як і кожен товар, має внутрішні споживчі властивості, здатні задо­вольняти конкретні потреби споживачів. Однак, на відміну від уречевле­ного товару, сукупність внутрішніх ознак послуги надзвичайно важко описати і кількісно виміряти, що значно ускладнює визначення параметрів якості послуг, їх уніфікацію і стандартизацію.

Неможливість зберігання і накопичення послуг органічно випливає із попередніх їх внутрішніх характеристик.

Нестабільність якості послуг унеможливлює оперування ними на рин­ку як класичним товаром, включаючи операції з транспортування, скла­дування, підсортування тощо. Невід'ємність від джерела створення суттє­во скорочує процес створення і реалізації послуг, які виробляються в мо­мент виникнення потреби у споживачів.

Розгляд внутрішніх особливостей послуги свідчить про її товарний харак­тер. Вона, як і товари в речовій формі, виробляється, реалізується і спожи­вається. Послуги, що створюються з метою реалізації на ринку, мають то­варний характер і споживаються: спільно з фізичними товарами, збільшу­ючи їх вартість; самостійно, отримуючи на ринку індивідуальну вартість (ціну).

Віднесення послуг до категорії товару в економічному змісті є справед­
ливим, незважаючи на внутрішні специфічні особливості такого різнови­
ду товару, що роблять їх відмінними від матеріально-речових товарів. Адже
послуги і матеріальні продукти спільно формують поняття об'єкта комер­
ційної ДІЯЛЬНОСТІ. "■'*!ї

Отже, послуга це специфічний різновид товару, який спільно з уре­чевленим товаром становить суть об'єкта, основного предмета гос­подарських взаємозв'язків у сфері комерційної діяльності.

Товарний характер послуг свідчить про існування, поряд із ринком мате­ріальних товарів, ринку послуг, які разом узяті становлять матеріальну основу товарного ринку.



-лозотю BjiHW9iiE&0bs p Глава З


Ринок послуг можна умовно поділити на дві складові частини: ринок роздрібних послуг і ринок оптових послуг. Нарис. 3.7.1 зображені основні елементи цих двох складових.

Ринок послуг



ринок оптових послуг

ринок роздрібних послуг

посередницько комерційні

 


Рис. 3.7.1. Схема побудови ринку товарних послуг

Ринок роздрібних послуг це ринок поодиноких послуг, що створю­ються для задоволення індивідуальних потреб окремих споживачів (населення) і реалізуються в більшості випадків сумісно з товарами у матеріально-речовій формі. Він включає в себе послуги, що створю­ються і реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, підприємствах і пунктах побутового обслуговування населення, в соціально-культурних, освітніх, медичних, оздоровчо-рекреаційних, туристичних закладах.

Поряд із ринком роздрібних послуг функціонує ринок оптових послуг.


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 417

Ринок оптових послуг передбачає ту частину товарних послуг, що створюються з метою задоволення масштабних або комплексних ко­мерційних, виробничих, наукових або суспільних потреб колективних споживачів і реалізується у вигляді самостійного товару.

До оптових послуг відносять: посередницько-комерційні, науково-ви­робничі й суспільно-соціальні послуги.

Посередницько-комерційні послуги на оптовому ринку створюються підприємствами оптової торгівлі; різноманітними посередницькими фор­муваннями і суб'єктами інфраструктури товарного ринку. Джерелами створення і надання посередницько-комерційних послуг є: оптові підпри­ємства всіх організаційно-правових форм і відомчої належності; комерційні посередники (елементи структури товарного ринку) і елементи Інфра­структури, зайняті обслуговуванням суб'єктів товарного ринку.

Наданням науково-виробничих послуг на оптовому ринку займаються підприємства і фірми, що спеціалізуються на розробці й впровадженні передових досягнень науки у виробництво, зайняті конструюванням су­часної техніки і прогресивних технологій в різних галузях матеріального виробництва. Сюди відносять послуги виробничо-технічного і науково-тех­нічного характеру, створювані фірмами і підприємствами усіх форм влас­ності, що спеціалізуються на наданні послуг виробничим підприємствам і послуг у науково-технічній сфері.

Суспільно-соціальні послуги — це послуги, що надаються суб'єктами всіх сфер і галузей господарства органам державного управління і соці­ального захисту І сплачуються за рахунок державного бюджету. Такі оптові послуги поділяються на дві основні групи: послуги органам державного управління і послуги органам соціального захисту (трансфертні).

Узагальнюючою ознакою класифікації послуг, що створюються і реалі­зуються на оптовому ринку, є характер залучення складових елементів товарного ринку (рис. 3,7.2). За цією ознакою виділяють посередницько-торговельні, інженерно-технічні (інжинірингові), орендні (лізингові) і ту­ристично-рекреаційні групи послуг.

Посередницько-торговельні послуги, в свою чергу, можна класифіку­вати за низкою ознак, а саме: за ступенем зв'язку з процесом реалізації; за часом надання відносно моменту продажу; за місцем надання; за ступенем уречевлення; за характером затрат праці; за строками виконання.

За ступенем зв'язку з процесом реалізації товарів на оптовому ринку послуги можуть бути тісно пов'язані (основні); пов'язані або не пов'язані з оптовою реалізацією товарів. До основних (тісно пов'язаних) відносять послуги, без яких здійснення оптової реалізації неможливе (наявність

14 Комерційна діяльність


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Комерційні послуги на оптовому рннку  
       
    За> .арактером залуч ення елеме /^ нтівто варного ринку    
посеред* торгов іицько-ельні __------------------ " М *=: ^----------------------    
    інженерно-технічні (інжинірингові) орендні (лізингові) туристично-рекреаційні
        ==t—----   ID
за ступенем зв'язку з процесом реалізації за часом на­дання стосов­но моменту продажу за місцем надання за ступенем уречевлення за характером затрат праці за строками виконання І
| і        
тісно пов'язані (основні) дореаліза-ційні В ОПТОВІЙ торгівлі матеріальні такі, що вимагають ви­сококваліфі­кованої праці термінові I-
і
і 1   і  
 
пов'язані супутні реалізації у сфері комер­ційного посе­редництва нематеріальні такі, що не Вимагають ви­сококваліфі- відтер мі­нова ні  
    \   кованої праці  
           
у сфері інфра-структурного забезпечення товарного ринку    
не пов'язані (допоміжні) післяреалі-заційні  
   

Рис. 3.7.2. Класифікація послуг на оптовому ринку


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 419

матеріально-технічної бази оптових підприємств, посередницьких форму­вань тощо). Послуги, пов'язані з реалізацією, створюються і обмінюються опосередковано під час реалізації товару; їх вартість включається у вар­тість основного товару. Відмовитися від придбання цієї послуги оптовий покупець може лише, відмовившись від придбання основного товару. Не пов'язані з реалізацією (допоміжні) послуги — це послуги, які слабо по­в'язані з оптовою купівлею-продажем і реалізуються за додаткову плату. Оптовий покупець при потребі може скористатися цими послугами або відмовитися від них.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.