— підписка, тобто викуп доступу до комп'ютерної інформації, яка ста новить особливий інтерес для учасників ринку (нові комп'ютерні тех нології, програми, ресурси, інструменти, види послуг).
З-поміж різновидів торгових майданчиків, які функціонують нині, можна виділити три найпоширеніші види (рис. 3.6.5).
Галузеві (вертикальні) торгові майданчики — об'єднують покупців і продавців певної галузі або суміжних видів діяльності. Найбільш часто вони створюються на віртуальному оптовому ринку будівництва, авто-і літакобудування, хімії, гірничодобувної, легкої та харчової промисловості, туристичних послуг тощо.
Такі майданчики покликані забезпечити співтовариства широким спектром електронної інформації стосовно розвитку і функціонування суб'єктів
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів
Електронні торговімайданчики
Ознаки класифікації
Спеці алізація
Галузеві (вертикальні)
Міжгалузеві (горизонтальні)
і
Ступінь впли-
ву учасника
Покупця
Продавця
Третьої особи
Тип
управління
Незалежне
Корпоративне
Галузеве
і.
Доступність
Відкриті
Закриті
Рис. 3.6.5. Види електронних торгових майданчиків
конкретних галузей, технічне і технологічне оснащення, сировиною, зміцнення конкурентних позицій, засвоєння нової продукції. Отже, вертикальні майданчики вирішують не стільки проблеми збуту, скільки взаємодії економічно, функціонально, організаційно взаємопов'язаних підприємств.
Міжгалузеві (горизонтальні) торгові майданчики (електроннірин ки) — це об'єднання груп комерційних організацій різної галузевої при належності, метою яких є взаємодія на ринку оптової торгівлі. Основна функція таких майданчиків полягає у забезпеченні пошуку контрагентів для збуту продукції, сировини, матеріалів, обладнання. Крім того, елект ронний ринок сприяє: '
— створенню і підтримці електронних каталогів;
— проведенню тендерів і аукціонів у режимі on-line;
— переддоговірній діяльності, укладенню контракту, його оформленню;
— організації розрахунків;
— контролю поставок.
Обслуговування учасників бізнес-процесів на горизонтальних електронних майданчиках платне. Оплата здійснюється за кожний вид сервісу.
Переваги використання торгових електронних майданчиків у порівнянні з власними системами оцтових закупівель очевидні. Вони полягають у зниженні витрат трансакцій на 40—60 %, скороченні часу на пошук контрагента, забезпеченні широкого спектра інформації, багатоваріантності угод, оптимізації товаропросування на логістичних принципах, концентрації досвіду.
410 і,_т,0тг!.. . ГлаваЗ
3.6.5. Державні закупівлі товарів і послуг у системі електронної торгівлі її .
В останні роки державні замовники — міністерства, відомства, комітети, органи влади, самоврядування, державні організації все частіше вдаються до операцій з оптової купівлі товарів, продукції, послуг для власних потреб у системі електронної торгівлі. Відповідно створюється спеціальна електронна система державних закупівель.
Ядром державної системи закупівель є сервер, який виконує роль організатора взаємодії між учасниками торгів. На сервері розміщається законодавча база, нормативні акти, правила державних закупівель, оголошення про тендерні торги і умови участі в них.
Учасниками торгів виступають, з одного боку, державні організації, установи, заклади, а з іншого — підприємства, організації, об'єднання, постачальники або виконавці послуг, робіт, у т. ч. зарубіжні.
Об'єктом державних закупівель можуть бути сировина, матеріали, напівфабрикати, товари, продукція, зброя, обладнання, засоби виробництва, будівельні роботи, послуги, наукові розробки та ін.
Для закупівлі товарів для державних потреб кошти виділяються з держбюджету. Щорічний обсяг таких коштів сягає в Україні 55—60 млрд грн, тобто близько 10 % оптового обороту. Форми оптових закупівель встановлені законодавством — відкриті торги, торги з обмеженим доступом, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій.
Основною формою закупівлі товарів і послуг для державних потреб є відкриті торги. Інші форми застосовуються, якщо обсяги закупівель перевищують 100 тис. євро і потребують узгодження з уповноваженим органом.
Процедура організації й проведення електронних торгів забезпечується не менше як п'ятьма функціональними системами.
Перша — інформаційно-рекламна система, що містить конкурсну документацію, кваліфікаційні вимоги, реєстр підприємств, оголошення про закупівлі.
Друга — система прийому і обробки заявок, яка обслуговує процес прийому заявок, конкурсної документації, їх систематизацію, перевірку, консультації, уточнення, зміни.
Третя — система обміну даних, яка обслуговує стадію організації торгів, містить базу даних заявок, протоколи, звіти, рекомендації, проформи контрактів, повідомлення.
Четверта — система підготовки торгів, яка обробляє організаційно-роз-порядні документи, перевіряє і готує конкурсну документацію, систематизує її..( p.TTll
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 411
П'ята — система організації й архівів конкурсних торгів, яка забезпечує протокол конкурсної комісії, прийняття рішень, рейтинги, укладання контракту, моніторинг закупівель, формування архівів.
Функціональні системи електронних закупівель спроможні оперативно забезпечити весь процес купівлі-продажу, але чинна законодавча база орієнтована на традиційні методи. Адже, тільки на підготовку і передачу тендерних пропозицій передбачено 45 календарних днів. Інші процедури також вимірюються 10-денними або місячними термінами.
Разом з тим, засоби електронної обробки даних, телекомунікації, протоколи системи електронної торгівлі дозволяють значно скоротити час підготовки і проведення тендерних торгів (рис. 3.6,6).
Використовуючи рис. 3.6.6, розглянемо порядок функціонування електронної системи державних закупівель при одноступеневому відкритому конкурсі без попереднього кваліфікованого відбору постачальників.
Починається процедура конкурсу з розміщення оголошення на офіційному сервері держзакупівель. Оголошення готує замовник і передає організатору тендера, який розміщує його на сервері. Оголошення містить інформацію про кількість, якість і перелік товарів, необхідних замовнику, місце і терміни постачання, умови отримання тендерної документації, умови і терміни подання тендерних пропозицій. Одночасно оголошення розсилається електронною поштою, зареєстрованою в базі даних постачальників.
Паралельно із оголошенням замовник готує і передає через організатора тендера на сервер конкурсну документацію. Така документація складається з інструкцій, положень, методик, критеріїв, переліків та інших форм, які регламентують характеристики товару, ціновий діапазон, умови постачання. Тендерна документація (за оплату) надсилається постачальнику на його запит протягом семи календарних днів. Замовник, організатор тендера зобов'язані відповісти на запитання, які виникають у претендентів, а також надавати додаткову інформацію.
Наступним етапом конкурсних процедур є прийом заявок і заповнення форм тендерних документів. їх перевіряє організатор тендера і скеровує до конкурсної комісії.
Тендерна пропозиція повинна бути оформлена відповідно до вимог тендерної документації, підписана (електронним підписом) уповноваженою особою. Як правило, тендерна пропозиція, крім формальної частини, містить пропозиції постачальника щодо ціни (вартості послуг), умов постачання, якості, конкурентоспроможності товару, гарантій. Тендерна пропозиція конфіденційна, до неї немає доступу ніхто, крім конкурсної комісії.
Після закінчення терміну подання тендерних пропозицій конкурсна комісія знайомиться з отриманою інформацією і розглядає кожну пропозицію по суті. При цьому використовують метод експертних оцінок. Результати
Постачальники, виконавці
- доведення тендерної пропозиції до
конкурсної комісії;
- повідомлення постачальника про
реєстрацію конкурсної пропозиції;
- результати оцінки конкурсною комісією;
| — доведення результатів конкурсної комісії до учасників;
- повідомлення про переможця конкурсу;
| — узгодження умов контракту; | — укладання контракту.
о
.6.6. Структура тендерної процедури в електронній системі державних закупівель:
— реєстрація тендерної пропозиції;
- оголошення про конкурс;
■розміщення оголошення на сервері;
■інформація з бази даних про постачальників;
- розснлка оголошень постачальникам;
- тендерна документація;
розміщення тендерної документації на
сервері; запит постачальників на тендерну
документацію та її купівлю; тендерна пропозиція;
-і
і!
я
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 413
конкурсу разом з тендерними пропозиціями постачальників та їх реквізитами розміщаються на сервері й мають відкритий доступ. Кожний учасник конкурсу може ознайомитися з пропозиціями інших постачальників, рейтингами і експертними оцінками конкурсної комісії.
Завершальним етапом є узгодження умов контракту і укладання контракту між переможцем тендера, з одного боку, і керівником контракту та замовником — з іншого боку. Контракт укладається протягом 14 днів після закінчення роботи конкурсної комісії й оголошення переможця.
Основні переваги відкритого конкурсу полягають у прозорості, добросовісній конкуренції, реальності тендерних пропозицій, об'єктивності виявлення переможця. Що стосується такої переваги як оперативність, то вона відсутня через недосконалість законодавства.
Запитання для самоконтролю
1. У чому полягає суть електронної оптової торгівлі?
2. Як класифікуються сист,еми і форми оптової електронної торгівлі?
3. У чому виявляються особливості електронної біржі?
4. Яким є механізм функціонування електронної мегабіржі?
5. Яка послідовність організації й проведення аукціонних торгів у Ін- тернеті?
6. У чому полягають суть, зміст і особливості електронних торгових майданчиків?
7. У чому полягають особливості організації державної системи заку півель у Інтернеті?
8. Яка процедура організації електронних торгів?
,e*qn H
414 К'<|биот ї*.ндоап оклоткі fr> Глава З
3.7 . Види і форми послуг на оптовому ринку
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І БИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
— якими є передумови формування ринку оптових послуг;
— за якими ознаками класифікуються послуги на оптовому ринку; ч — особливості організації торгівлі послугами на оптовому ринку;
—- у чому полягає комерційне забезпечення торгівлі послугами;
— якою є соціально-економічна ефективність торгівлі послугами.
3.7.1. Передумови формування ринку оптових послуг та їх класифікація
У складі об'єктів товарного ринку значну частину посідають товари — матеріальні продукти суспільного виробництва: споживчі товари, сировина і матеріали виробничого призначення тощо —■ знову або раніше виготовлені об'єкти, що мають матеріально-речову форму та зміст. Разом з тим, діяльність у сфері обміну низки обслуговуючих систем (торгівлі, посередництва, побутової сфери) важко уявити без створення і реалізації іншого важливого компонента об'єктів обміну — послуг, які, переважно, набувають товарного змісту.
Основними передумовами розвитку ринку послуг є специфічність суті послуги як різновиду товару та особливості створення еквівалентного обміну і споживання цього товару.
Під послугою розуміють дії, вигоди або задоволення, що створюють ся і реалізуються для забезпечення фізичних або духовних потреб як індивідуальних, так і колективних споживачів. Особливість послуги як товару полягає в її нематеріальному характері, тобто має місце матеріальна діяльність виробника послуги щодо створення і надання (реалізації) вигоди або задоволення споживачеві, але споживач, який придбав послугу, не стає володарем матеріальної речі. При цьому доволі складно вирізнити матеріальні й нематеріальні елементи багатьох видів послуг.
Специфічність послуги, її складність визначається такими внутрішніми характеристиками цього різновиду товару, як невідчутність і непомітність; невід'ємність від джерела створення; нестабільність якості; неможливість зберігання і накопичення.
Невідчутність і непомітність полягає у зовнішній відносній простоті й непомітності виконання дій під час створення (виробництва) і надання (реалізації) послуги. На відміну від виробництва реального товару — матеріальних продуктів і речей, у якому задіяні потужні матеріальні, фінансові й трудові ресурси, сфера послуг, як правило, не вимагає залучення
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 415
матеріале- і капіталомістких ресурсів, потужних і об'ємних засобів вироб ництва, що створює ілюзію простоти, невідчутності й непомітності знову створюваного специфічного товару — послуги. г« -.«ті™*»
Невід'ємність від джерела створення пояснюється максимально тісним взаємозв'язком послуги із матеріальними і людськими чинниками її створення, значно тіснішим, аніж для уречевлених товарів. Товар у речово-матеріальній формі з моменту його створення має самостійний характер і унезалежнюється від джерела створення в процесі просування на ринку. Послуга, за умови виникнення потреби у ній, створюється і споживається одномоментно, за участі її виробника і споживача, що робить можливим просування послуг на ринку тільки одночасно із розвитком джерел їх створення.
Нестабільність якості послуги випливає із її нематеріальної суті. Вона, як і кожен товар, має внутрішні споживчі властивості, здатні задовольняти конкретні потреби споживачів. Однак, на відміну від уречевленого товару, сукупність внутрішніх ознак послуги надзвичайно важко описати і кількісно виміряти, що значно ускладнює визначення параметрів якості послуг, їх уніфікацію і стандартизацію.
Неможливість зберігання і накопичення послуг органічно випливає із попередніх їх внутрішніх характеристик.
Нестабільність якості послуг унеможливлює оперування ними на ринку як класичним товаром, включаючи операції з транспортування, складування, підсортування тощо. Невід'ємність від джерела створення суттєво скорочує процес створення і реалізації послуг, які виробляються в момент виникнення потреби у споживачів.
Розгляд внутрішніх особливостей послуги свідчить про її товарний характер. Вона, як і товари в речовій формі, виробляється, реалізується і споживається. Послуги, що створюються з метою реалізації на ринку, мають товарний характер і споживаються: спільно з фізичними товарами, збільшуючи їх вартість; самостійно, отримуючи на ринку індивідуальну вартість (ціну).
Віднесення послуг до категорії товару в економічному змісті є справед ливим, незважаючи на внутрішні специфічні особливості такого різнови ду товару, що роблять їх відмінними від матеріально-речових товарів. Адже послуги і матеріальні продукти спільно формують поняття об'єкта комер ційної ДІЯЛЬНОСТІ. "■'*!ї
Отже, послуга — це специфічний різновид товару, який спільно з уречевленим товаром становить суть об'єкта, основного предмета господарських взаємозв'язків у сфері комерційної діяльності.
Товарний характер послуг свідчить про існування, поряд із ринком матеріальних товарів, ринку послуг, які разом узяті становлять матеріальну основу товарного ринку.
-лозотю BjiHW9iiE&0bs p Глава З
Ринок послуг можна умовно поділити на дві складові частини: ринок роздрібних послуг і ринок оптових послуг. Нарис. 3.7.1 зображені основні елементи цих двох складових.
Ринок послуг
ринок оптових послуг
ринок роздрібних послуг
посередницько комерційні
Рис. 3.7.1. Схема побудови ринку товарних послуг
Ринок роздрібних послуг — це ринок поодиноких послуг, що створюються для задоволення індивідуальних потреб окремих споживачів (населення) і реалізуються в більшості випадків сумісно з товарами у матеріально-речовій формі. Він включає в себе послуги, що створюються і реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, підприємствах і пунктах побутового обслуговування населення, в соціально-культурних, освітніх, медичних, оздоровчо-рекреаційних, туристичних закладах.
Поряд із ринком роздрібних послуг функціонує ринок оптових послуг.
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 417
Ринок оптових послуг передбачає ту частину товарних послуг, що створюються з метою задоволення масштабних або комплексних комерційних, виробничих, наукових або суспільних потреб колективних споживачів і реалізується у вигляді самостійного товару.
До оптових послуг відносять: посередницько-комерційні, науково-виробничі й суспільно-соціальні послуги.
Посередницько-комерційні послуги на оптовому ринку створюються підприємствами оптової торгівлі; різноманітними посередницькими формуваннями і суб'єктами інфраструктури товарного ринку. Джерелами створення і надання посередницько-комерційних послуг є: оптові підприємства всіх організаційно-правових форм і відомчої належності; комерційні посередники (елементи структури товарного ринку) і елементи Інфраструктури, зайняті обслуговуванням суб'єктів товарного ринку.
Наданням науково-виробничих послуг на оптовому ринку займаються підприємства і фірми, що спеціалізуються на розробці й впровадженні передових досягнень науки у виробництво, зайняті конструюванням сучасної техніки і прогресивних технологій в різних галузях матеріального виробництва. Сюди відносять послуги виробничо-технічного і науково-технічного характеру, створювані фірмами і підприємствами усіх форм власності, що спеціалізуються на наданні послуг виробничим підприємствам і послуг у науково-технічній сфері.
Суспільно-соціальні послуги — це послуги, що надаються суб'єктами всіх сфер і галузей господарства органам державного управління і соціального захисту І сплачуються за рахунок державного бюджету. Такі оптові послуги поділяються на дві основні групи: послуги органам державного управління і послуги органам соціального захисту (трансфертні).
Узагальнюючою ознакою класифікації послуг, що створюються і реалізуються на оптовому ринку, є характер залучення складових елементів товарного ринку (рис. 3,7.2). За цією ознакою виділяють посередницько-торговельні, інженерно-технічні (інжинірингові), орендні (лізингові) і туристично-рекреаційні групи послуг.
Посередницько-торговельні послуги, в свою чергу, можна класифікувати за низкою ознак, а саме: за ступенем зв'язку з процесом реалізації; за часом надання відносно моменту продажу; за місцем надання; за ступенем уречевлення; за характером затрат праці; за строками виконання.
За ступенем зв'язку з процесом реалізації товарів на оптовому ринку послуги можуть бути тісно пов'язані (основні); пов'язані або не пов'язані з оптовою реалізацією товарів. До основних (тісно пов'язаних) відносять послуги, без яких здійснення оптової реалізації неможливе (наявність
14 Комерційна діяльність
Комерційні послуги на оптовому рннку
За>
.арактером залуч
ення елеме
/^
нтівто
варного ринку
посеред* торгов
іицько-ельні
__------------------ "М
*=:
^----------------------
інженерно-технічні (інжинірингові)
орендні (лізингові)
туристично-рекреаційні
==t—----
ID
за ступенем зв'язку з процесом реалізації
за часом надання стосовно моменту продажу
за місцем надання
за ступенем уречевлення
за характером затрат праці
за строками виконання
І
|
і
тісно пов'язані (основні)
дореаліза-ційні
В ОПТОВІЙ
торгівлі
матеріальні
такі, що вимагають висококваліфікованої праці
термінові
I-
і
і
♦
1
і
♦
♦
пов'язані
супутні реалізації
у сфері комерційного посередництва
нематеріальні
такі, що не Вимагають висококваліфі-
відтер мінова ні
\
кованої праці
♦
♦
у сфері інфра-структурного забезпечення товарного ринку
не пов'язані (допоміжні)
післяреалі-заційні
Рис. 3.7.2. Класифікація послуг на оптовому ринку
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 419
матеріально-технічної бази оптових підприємств, посередницьких формувань тощо). Послуги, пов'язані з реалізацією, створюються і обмінюються опосередковано під час реалізації товару; їх вартість включається у вартість основного товару. Відмовитися від придбання цієї послуги оптовий покупець може лише, відмовившись від придбання основного товару. Не пов'язані з реалізацією (допоміжні) послуги — це послуги, які слабо пов'язані з оптовою купівлею-продажем і реалізуються за додаткову плату. Оптовий покупець при потребі може скористатися цими послугами або відмовитися від них.