Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 42 страница



— вивчення попиту та потреби покупців у товарах (послугах), їх купі­
вельної спроможності;

— визначення асортиментної політики на перспективу;

— організація закупівлі, поставки, зберігання, підготовки до реалізації
та продажу товарів;

— забезпечення запланованих обсягів діяльності матеріальними та тру­
довими ресурсами.

Успішна реалізація цих завдань можлива за умови, що І

комерційна діяльність магазинів буде здійснюватися за апрями ^

комерційної такими напрямами:

діяльності

— вивчення споживчого попиту на товари і послуги; |_____________

— формування асортименту товарів у магазинах;

— організація господарських зв'язків з постачальниками товарів, укла­
дання договорів на закупівлю товарів;

— організація процесу купівлі-продажу товарів та обслуговування по­
купців;

— забезпечення рентабельної роботи та сталих конкурентних позицій
підприємств на споживчому ринку.

Комерційна діяльність підприємств роздрібної торгівлі складається з наступних елементів (рис. 4.1.4):

— вивчення і прогнозування на перспективу попиту спо­
живачів на товари, що реалізуються в магазинах;

— формування оптимального асортименту товарів у ма- .„
газині;

— здійснення рекламно-інформаційної діяльності підприємствами роз­
дрібної торгівлі;

— організація продажу товарів та обслуговування покупців; ^

— надання торгових послуг покупцям.

Вивчення та прогнозування попиту на товари та послуги у роздріб­ній торгівлі має свою специфіку. На відміну від оптових підприємств, які



Глава 4


 
 


 

 

 

 

.--—- -**   Комерційна діяльність      
----- --      
вивчення попиту на товари   формування асортименту товарів   реклама товарів   організація продажу товарів   надання послуг
                       

Рис. 4.1.4. Основні елементи комерційної діяльності

аналізують попит крупних підприємств і організацій, роздрібна торгівля досліджує попит населення.

У практиці торгівлі вивчення попиту споживачів здійснюється за дво­ма напрямами:

— вивчення загального обсягу попиту та групового асортименту товарів;

— вивчення внутрішньогрупового асортименту та якісних характери­
стик товарів.

Вивченням попиту населення в магазинах займаються спеціалісти — маркетологи, комерсанти, продавці. Матеріали досліджень використову­ються для правильного формування асортименту товарів, згідно з попитом споживачів, та своєчасного поповнення асортименту товарів у магазинах.

Асортиментну та внутрішньогрупову структуру попиту містять матеріа­ли про обсяги продажу і запаси товарів та дані про незадовільнений попит, які можна отримати в магазинах шляхом організації обліку продажу то­варів і запасів та реєстрації незадовільненого попиту покупців за асорти­ментом і якістю окремих видів і різновидів товарів.

Здійснення збору, обробки та аналізу інформації про внутрішньогрупо­ву структуру продажу та запаси товарів можливо лише за використання сучасної комп'ютерної техніки, штрихового кодування товарів та спеці­альних ідентифікаторів (етикеток) для автоматичного зчитування інфор­мації.

У невеликих за обсягами товарообороту магазинах можуть використо­вуватися простіші методи обліку структури попиту: аналіз матеріалів інвен­таризацій, оперативні дані про запаси та надходження товарів, облік про­даж за товарними чеками, ярликами та ін.

Для характеристики попиту населення в практичній діяльності підпри­ємств роздрібної торгівлі використовують і враховують реалізований <за-довільнений — попит на продані товари), нереалізований (незадовільне­ний — попит на товари, тимчасово відсутні в продажу) та попит, що форму­ється (на нові товари).


Комерційна дальність у роздрібній торгівлі 443

Вивчення реалізованого попиту в магазинах здійснюється за допомогою електронних контрольно-касових машин, за товарними ярликами і чека­ми, картками кількісного обліку, за терміном реалізації товарів у мага­зині.

Вивчення і аналіз незадовільненого попиту здійснюється на основі спе­
ціальних карток і книг, які заповнюються продавцями в процесі спілку­
вання з покупцями, контрольних листків, реєстрації замовлень на товари,
що відсутні в продажу, проведення конференцій покупців, анкетних опи­
тувань та ін. ■'■

Для вивчення попиту, що формується, влаштовують виставки-продажі, виставки-огляди, письмові та усні опитування покупців.

Детально всі методи вивчення попиту на товари розглянуті в дисципліні "Маркетинг".

Важливим елементом комерційної діяльності підприємств роздрібної торгівлі є формування оптимального асортименту товарів. Постійна присутність та широкий вибір товарів у магазинах — важлива умова куль­тури торгівлі. Виконання цієї умови досягається за рахунок формування оптимального асортименту товарів. Наявність у магазинах раціонального, повного та сталого асортименту товарів, його склад та систематичне онов­лення визначають обсяг товарообороту, швидкість реалізації товарів. Зро­стання товарообороту досягається переважно за рахунок розширення асор­тименту та максимального задоволення попиту покупців. Від обсягу та асортиментної структури товарообороту залежать розмір і структура то­варних запасів, прибуток і рентабельність торговельної діяльності магази­ну. Відсутність у торгівлі необхідних товарів, вузький нестабільний асор­тимент, що не відповідає запитам покупців, призводять до незадоволеного попиту, що негативно впливає на ефективність торгівлі. Встановлення оптимального асортименту товарів залежить від типу та спеціалізації тор­говельного підприємства.

Асортиментна політика торговельного підприємства багато в чому визна­чає його конкурентоспроможність на регіональних ринках. Чим більше у продажу різноманітних товарів, що відповідають попиту споживачів, тим сильніші конкурентні позиції підприємства в ринковій торгівлі. Детально проблеми формування асортименту товарів у роздрібній торгівлі розгляда­ються у наступній главі підручника.

У ринково орієнтованій економіці жодне торговельне підприємство не може успішно конкурувати без широкого використання реклами, основ­не завдання якої — стимулювати збут товарів. На підприємствах роздріб­ної торгівлі використовуються різноманітні види реклами — від усної рек­лами продавців, оформлення віконних та внутрішньомагазинних вітрин, організації рекламних виставок товарів до друкованої, радіотелевізійної


444 inehtjOT siHflitinEoq у птоінніньд srn Глава 4

та ін. Раціонально організована рекламно-інформаційна робота в магазині значно полегшує вибір товарів, скорочує витрати часу на здійснення по­купки, прискорює процес продажу і торговельного обслуговування, підви­щує ефективність праці продавців.

Результатом реклами є краща поінформованість покупців про ринки товарів. Вона дозволяє привернути увагу до магазину, збільшити чисель­ність потенційних покупців, ознайомити населення з асортиментом нових товарів, що надійшли в реалізацію, провести широку рекламну кампанію одного товару чи групи товарів, пов'язаних спільністю споживання.

Реклама в роздрібній торгівлі може бути як внутрішньомагазинною, так і зовнішньою (позамагазинною). За допомогою внутрішньомагазинноїре­клами та інформації покупців знайомлять з правилами продажу товарів та надання послуг; розміщенням у торговому залі окремих секцій, відділів; надходженням нових товарів; споживчими властивостями, способами ви­користання, цінами на товари; визначають раціональні маршрути руху покупців тощо. Зовнішня реклама ґрунтується на використанні вивісок, засобів друкованої, радіотелевізійної та інших сучасних видів реклами.

В останні роки рекламна діяльність кардинально змінилася і завдяки комп'ю­теризації охоплює практично всі напрями рекламної справи — від створення і роз­повсюдження рекламних матеріалів до аналізу результатів рекламних кампаній. Комп'ютерна техніка дозволяє поєднувати рекламну і збутову діяльність торго­вельного підприємства.

У рекламному бізнесі західних країн масового розповсюдження набуває так звана телематика. Суть її полягає в тому, що рекламні агентства, науково-дослідні центри, провідні видавництва формують комп'ютерні банки даних рекламної інформації. Це дозволяє рекламодавцям вносити власну рекламу в банк даних, звідки в подальшому її може замовити кожен споживач.

В Японії розроблена і успішно функціонує спеціальна система, яка дає змогу після перегляду по телебаченню будь-якої реклами зробити замовлення всієї ре­кламної інформації чи її фрагментів на власний персональний комп'ютер.

В умовах насичення ринку товарами, посилення конкуренції роль реклами в емоційно-псих о логічному впливі на покупця суттєво зростає, що сприяє появі нових методів і засобів рекламування товарів та послуг.

Завершальним етапом комерційної діяльності в роздрібній торгівлі є організація роздрібного продажу товарів та надання додаткових тор­гових послуг покупцям ('про це йтиметься в наступних главах підручни­ка). Від рівня організації продажу товарів та обслуговування покупців залежить ефективність торгівлі. Вимоги до торговельного обслуговування викладені в багатьох нормативних документах, що регламентують поря­док продажу товарів та захисту прав споживачів.


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 445


4.1.3. Чинники і умови розвитку комерційної діяльності в сфері роздрібної торгівлі

Для формування і розвитку комерційної діяльності на підприємствах роздрібної торгівлі необхідні відповідні умови та конкретизація чинників, що впливають на неї. Від глибини вивчення висхідних факторів та об'єк­тивності отриманих аналітичних матеріалів залежать результати комер­ційної діяльності, визначення стратегії й тактики вирішення комерцій­них завдань.

На розвиток комерційної діяльності роздрібних торго-

вельних підприємств впливають чинники, які умовно можна поділити на внутрішні й зовнішні. До зовнішніх (макроекономічних) слід віднести чинники, які мають від-

Внутрішні

й зовнішні

чинники

комерційної

повідний вплив на стан та шляхи розвитку економіки дер- , г

ДІЯЛЬНОСТІ

жави, умови функціонування внутрішнього ринку Украі-

ни. Це рівень доходів населення, який безпосередньо впли­ває на платоспроможний попит населення та широту асортименту товарів, представлених у магазинах; рівень цивілізованості та відповідності вимо­гам розвитку підприємницької діяльності чинної податкової системи, що є однією з причин роботи підприємств торгівлі в "тіні"; нормативно-право­ва база, яка на законодавчому рівні регулює взаємовідносини підприємств торгівлі та споживачів на ринку товарів і послуг та ін.

У якості внутрішніх чинників виступають об'єкти і суб'єкти комерцій­ної діяльності, структура мережі підприємств роздрібної торгівлі, їх типі­зація і спеціалізація, наявність в апараті управління підприємств спеціа­лістів з комерційної роботи, їх кваліфікація, широта асортименту товарів та рівень цін на них, від чого залежить конкурентоспроможність торго­вельних підприємств, їх стратегічна позиція на ринку.

Суб'єктами комерційної діяльності виступають особи, які виконують підприємницькі функції й ухвалюють комерційні рішення. Вони визнача­ють форми та специфіку комерційної діяльності. Від правильності прий­нятих ними рішень залежить ефективність господарсько-фінансової діяль­ності підприємств і організацій роздрібної торгівлі.

Об'єкти комерційної діяльності роздрібних торговельних підприємств — основні виробничі фонди (пасивні — будови І споруди, активні — торгово-технологічне обладнання) та товарно-матеріальні цінності.

На ринку товарів і послуг магазини виступають як єдине ціле. З одного боку, вони пропонують на споживчому ринку товари і послуги, надають покупцям необхідну інформацію: характеристики товарів, гарантійні тер­міни їх експлуатації, ціни, умови продажу тощо; з іншого — отримують


446 шЛіть;. Глава 4

відповідну інформацію від покупців: про обсяги платоспроможного попи­ту, вимоги до товарів, якість торговельного обслуговування, дані про това­ри та ціни конкуруючих фірм тощо. Таким чином, ефективність комерцій­ної роботи залежить від впливу як зовнішнього, так і внутрішнього сере­довища.

Зовнішнє середовище діяльності підприємств роздрібної торгівлі ви­значають економічні тенденції розвитку споживчого ринку, постачальни­ки і виробники товарів, покупці, стан конкуренції на ринку, фінансово-банківські установи, контрольно-інспекційні органи, законодавчі й нор­мативні акти, що формують умови господарської діяльності та правила обслуговування населення.

До внутрішнього середовища належать ресурси торговельного підпри­ємства (виробничі, фінансові, кадрові), наявність та структура функціо­нальних служб, товарно-матеріальні цінності, інформаційно-комп'ютерне забезпечення тощо.

Уся інформація про стан внутрішнього та зовнішнього середовища вво­диться до банку даних персональних комп'ютерів, систематизується і ви­користовується для аналізу стану комерційної діяльності в процесі реалі­зації товарів та обслуговування споживачів.

Для ефективної реалізації всіх завдань комерційної роботи в умовах ринково орієнтованої економіки необхідно передбачити постійний розви­ток підприємництва на базі ринкових відносин, інтегрований підхід, що охоплює різні рівні комерційної діяльності, максимальне використання комерційних підходів у взаєминах між суб'єктами ринку, використання сучасних технічних засобів для інформаційного забезпечення комерцій­них рішень.

4.1.4. Роздрібна торговельна мережа в організації комерційної діяльності підприємств і організацій


Поняття роздрібної то ргове льної мережі

Як уже зазначалось, процес товарного обігу, що має на меті доведення товарів до безпосередніх споживачів, за­вершується в роздрібній торгівлі. У процесі роздрібного продажу товари зі сфери обігу переходять у сферу особи­стого споживання, відшкодовуються витрати на їх вироб­ництво й обіг, а створений доданий продукт набуває гро­шової форми. Кошти, що надходять у сферу виробництва, використову­ються для відтворення предметів споживання, фінансування подальшого розвитку підприємства, економіки країни.

Роздрібний продаж товарів здійснюється через роздрібну торговельну мережу, що становить основу матеріально-технічної бази роздрібної тор-


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 447

гівлі. Роздрібна торговельна мережа це сукупність підприємств
і торгових одиниць (магазинів, палаток, ларків тощо), що розміщені
й діють на визначеній території...............................................................
_■

Відповідно до законодавчих актів України основною ознакою торговель­ного підприємства є статус юридичної особи: наявність самостійного ба­лансу, основних і обігових коштів, здійснення закінченого циклу торгово­го процесу, починаючи від закупівлі й закінчуючи продажем товарів з ме­тою одержання прибутку. До торговельних підприємств належать фірми, комерційні структури, засновані на приватній або колективній власності, великі універсальні й спеціалізовані магазини, що перебувають на повно­му господарському розрахунку, а також споживчі товариства, роздрібні торговельні об'єднання, дирекції, оптові бази, ринки і т. ін.

Комерціалізація і наступна приватизація роздрібних підприємств дер­жавної торгівлі, відкриття великої кількості колективних і приватних торговельних закладів, що мають права юридичної особи і виконують увесь цикл комерційної роботи, призвели до різкого збільшення кількості само­стійних торговельних підприємств. При цьому торговельні організації, що існували до комерціалізації в державній торгівлі, об'єднували самостійні торговельні підприємства і здійснювали керівництво ними, були ліквідо­вані, їх функції передані торговельним підприємствам, які в умовах рин­кової економіки можуть об'єднуватися в асоціації, спілки, корпорації та відрізняються один від одного функціями регулювання господарської ді­яльності.

Поряд з підприємствами продовжують функціонувати пункти прода­жу (торгові одиниці) — магазини, палатки, павільйони, кіоски, які вхо­дять до складу торговельного підприємства і виконують тільки частину торговельного процесу — продаж товарів. Таким чином, не всі магазини є торговельними підприємствами, а об'єднання, споживчі товариства — організаціями *.

Розвиток торговельної мережі тісно пов'язаний з обсягом товарооборо­ту, змінами його структури, житловим будівництвом, зростанням або ско­роченням чисельності населення, рівнем його матеріального достатку. Забезпечення раціональної структури торговельної мережі потребує опти­мального поєднання різноманітних типорозмірів магазинів для викори­стання можливостей всіх видів роздрібної торговельної мережі, проведен­ня їх раціональної спеціалізації.

* У практиці торгівлі та в економічній літературі традиційно використовується термі­
нологія, за якою об'єднання, споживчі товариства, відділи робітничого постачання і т. ін.
виконують функції підприємств, але іменуються організаціями, а магазини — підприєм­
ствами. . .......


448 їлаппот ftnfd»qaЈoq у <тіoil і jamaє Глава 4

Спеціалізація — це форма поділу праці між торго­вельними підприємствами, яка заснована на обмеженні кількості товарних груп, представлених у магазині для продажу, з одночасним розширенням їхнього асор­тименту. Необхідність спеціалізації роздрібних торговельних підпри­ємств — наслідок постійного розширення асортименту товарів, збільшен­ня їх різновидів, що потребує поділу всієї товарної маси на групи, підгру­пи тощо.

Основні переваги спеціалізації: раціональне використання торгової площі; створення додаткових зручностей для покупців під час вибору то­варів; можливість запровадження прогресивних методів продажу товарів; більш глибоке вивчення попиту населення на товари; значне розширення асортименту товарів у межах однієї чи кількох товарних груп; рівномір­ний розподіл асортименту між різними магазинами; зосередження торгівлі в обмеженій кількості підприємств.

До недоліків спеціалізації слід віднести скорочення кількості пунктів продажу окремих товарів і збільшення радіуса їх дії; територіальне відда­лення їх від покупців; зниження можливостей для покупців здійснити комплексну купівлю; збільшення витрат часу на придбання товарів.

Загалом спеціалізація магазинів сприяє полегшенню праці продавців магазину, зростанню її продуктивності, більш ефективному використан­ню матеріально-технічної бази торгівлі, позитивно впливає на рівень тор­говельного обслуговування населення.

Провідним напрямом спеціалізації роздрібних торговельних підпри­ємств є спеціалізація за товарним профілем, яка передбачає обмеження їх асортименту товарами певних груп або видів з одночасним розширен­ням внутрішньогрупового асортименту.

Групування магазинів за асортиментними ознаками було покладено в ос­нову поділу магазинів на вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, комбіновані, універсальні й змішані.

Спеціалізація за формами торговельного обслуговування (споживчи­микомплексами) являє собою об'єднання у споживчі комплекси товарів із різноманітних груп, призначених для задоволення схожих потреб по­купців. Вони створюються за ознакою обслуговування визначеного кон­тингенту покупців (наприклад, жінок, дітей), за ознакою добору асорти­ментних позицій, виходячи з особливостей організації побуту (наприклад, магазини "Все для домашнього господарства", "Будинок — сад — город" та ін.), за особливостями організації дозвілля ("Все для відпочинку", "Ту­рист" та ін.).

Споживчі комплекси є основою для створення магазинів або відділів (секцій) комплексного попиту. Організація продажу товарів у магазинах комплексного попиту перспективна у великих містах. У сільській місце-


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 449

вості магазини комплексної спеціалізації можуть відкриватися, здебіль­шого, в районних центрах ("Техніка", "Товари для присадибного госпо­дарства", "Сучасне домашнє господарство" та ін.).

Практика торгівлі свідчить, що спеціалізація торгівлі повинна поєдну­ватися з її концентрацією в меншій кількості магазинів, які у змозі запро­понувати покупцеві максимально широкий і глибокий асортимент товарів. Тільки така концентрація дозволяє максимально розширити асортимент товарів, поліпшити їх показ, підвищити рівень вивчення попиту населення.

Типізація магазинів

Роздрібна торговельна мережа представлена великою
кількістю різноманітних підприємств, що відрізняються
за асортиментом товарів, розміром торгової площі, обся­
гом товарообороту й іншими ознаками, притаманними різ­
ним типам магазинів. Тип магазину визначається асортиментним
профілем, методом продажу і розміром його торгової площі.
Якщо вра­
хувати, що асортиментний профіль магазину покладений в основу спеціа­
лізації магазинів, то типізація і спеціалізація торговельної мережі тісно
пов'язані між собою і взаємозумовлені. , \

Магазини одного асортиментного профілю, як правило, мають декілька розмірів торгової площі (типорозмірів), що дозволяє враховувати чисель­ність населення, що обслуговується, й особливості міської забудови.

Так, основним типом продовольчого магазину є "Універсам" — продо­вольчий магазин самообслуговування з універсальним асортиментом про­довольчих товарів і непродовольчих товарів повсякденного попиту (госпо­дарські товари, дрібна галантерея). Типорозміри універсаму за площею — 400, 650, 1000, 1500 і 2000 кв. м. На частку непродовольчих товарів в уні­версамах припадає відповідно за типорозмірами 120, 200, 320, 480, 640 кв. м.

На відміну від продовольчих магазинів, які повинні бути наближені до покупців, магазини з торгівлі непродовольчими товарами концентрують­ся в центрі населеного пункту, виконуючи роль магазинів загальномісько­го призначення.

Основним типом магазину з торгівлі непродовольчими товарами є "Уні­
вермаг".
Це торговельне підприємство загальноміського або районного
значення, розташоване в одному будинку і пов'язане загальним торговель­
ним процесом і управлінням. Торгова площа універмагу — не менше
1650 кв. м. В універмагах існує широкий вибір товарів, висока культура
обслуговування, що дозволяє повніше задовольняти попит населення, за­
безпечує комплексність купівель і економію часу покупців. !

Збереглася мережа магазинів комплексного асортименту:

— магазини з продажу предметів одягу і туалету (одяг, головні убори, панчішно-шкарпеткові вироби, галантерея, парфумерія, косметика

15 Комерційна діяльність


450 Ineftqw fijw;)ii|.y-o^ у »т;»і*М)і Глава 4

й ін,); товари цього комплексу продаються в магазинах "Товари для дітей", "Товари для жінок", "Товари для чоловіків" та ін.;

— магазини з продажу товарів для дому (меблі, шпалери, посуд, кили­
ми, порцеляна, засоби для миття тощо) представлені типами підпри­
ємств "Товари для дому", "Усе для побуту", "Меблі" та ін.;

— магазини з продажу товарів культурно-побутового призначення (те-
"і левізори, радіоприймачі, шкільно-письмові й канцелярські товари,

іграшки, музичні інструменти та ін.) представлені магазинами "Культ­товари", "Радіо", "Телевізори" тощо.

Великою різноманітністю відрізняється номенклатура магазинів з про­дажу окремих груп непродовольчих товарів. Зберегли своє значення такі типи спеціалізованих магазинів, як "Квіти", "Насіння", "Ювелірні виро­би", "Годинники", "Взуття", "Тканини" та ін.

Типи підприємств роздрібної торгівлі змінюються в часі. Під впливом змін у соціально-економічному і культурному житті населення ліквідують­ся застарілі та з'являються нові підприємства. Так, в останні роки в містах поширилися такі різновиди магазинів, як "Супермаркет" та "Гіпермаркет"'.

Європейські супермаркети мають площу від 400 до 2500 кв. м, американські — від 500 до 4000 кв. м. У СІІІА і більшості західноєвропейських країн не менше 75 % обороту супермаркете становлять продовольчі товари.

Останнім часом у роздрібній торгівлі продовольчими товарами з'явилися нові різновиди супермаркетів: супермаеазин — це крупний супермаркет (площею від 2200 до 5500 кв. м) з розширеним асортиментом продовольчих і обмеженим асор­тиментом непродовольчих товарів; суперцентр ~ це супермаркет і магазин з торгівлі товарами за зниженими цінами, які знаходяться під одним дахом і ма­ють площу 11,0—16,5 тис. кв. м. Це дозволяє покупцям придбати майже всі не­обхідні товари в одному місці, однак розміщені такі магазини, як правило, на околиці міста.

Різновидом супермаркетів є оптові супермаркети — магазини, які торгують продуктами харчування за низькими цінами, мають площу 5500—7800 кв. м, обмежений набір послуг і річний товарооборот — 30—50 млн дол. СПІА.

У зручних для покупців місцях функціонують аевеликі продовольчі магазини з обмеженим вибором і асортиментом товарів, швидким обслуговуванням, пло­щею 330—1000 кв. м. Основні товари, які пропонуються для реалізації, — тютю­нові вироби, пиво, вино, напої, готові продукти харчування.

До нових типів непродовольчих магазинів належать магазини типу "спеціалі­сти є категорії" (спеціалізуються на одній товарній категорії), "центри госпо­дарських товарів" (об'єднують традиційний магазин господарських товарів і ма­газин пиломатеріалів), магазини, які спеціалізуються на розпродажу товарів (про­понують широкий, але не постійний асортимент товарів за зниженими цінами), "магазини стабільної ціни" (усі товари розпродаються за єдиною ціною, в більшості випадків — за 1 дол. СПІА), а також "демонстраційні зали", "фірмові магазини", "оптові клуби" та ін.*

* Майкл Леви, БартонА, Вейтц. Основьі розничной торговли. — С.Пб.: Питер, 1999. —


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 451

Конкуренція у сфері торговельного обслуговування потребує інтенсив­ного залучення до торговельної діяльності інших суб'єктів господарюван­ня, суттєвого розширення типової і видової їх різноманітності, зокрема, таких перспективних організаційних утворень, як:

— групи незалежних магазинів зі спільної закупівлі та зберігання то­
варів;

— ланцюгові фірми, що утворюються шляхом об'єднання незалежних
магазинів з ініціативи та під контролем оптових підприємств;

— багатопрофільні фірми з власною торговельною стратегією;

— сулер- і гіперроздрібні фірми, які ведуть торгівлю під власними торго­
вими марками;

— об'єднання на кооперативних засадах;

— інші добровільні об'єднання на кшталт фінансово-промислово-торго-
вельних груп тощо.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.