Поділ Київської Русі на земські князівства

Після Любецького з'їзду князівські міжусобиці набули кривавого й масштабного характеру. Лише за часів Володимира Мономаха та його сина Мстислава вдавалося утримувати мир і внутрішній спокій на Київській землі. Та після смерті Мстислава (1132 рік) держава швидко розділилася на півтора десятка земель і князівств. 1132 року літописець писав: «Роздерлася вся Руська земля». В умовах феодального розпаду Київської Русі виділилися найбільші земські князівства:

• Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське, які стали основою формування Української держави;

• Володимиро-Суздальське, Новгородське, Псковське, Смоленське, Рязанське – основа Московської держави;

• Полоцьке, Мінське, Турівське – основа Білоруської держави.

Православ'я – один з трьох напрямків християнства. Остаточно сформувалося в 1054 p., коли християнство поділилося на візантійську та римо-католицьку церкви. Набуло поширення в Київській Русі. Не має єдиного світового центру.

Регент – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в разі відсутності, хвороби, неповноліття й т. ін. монарха.

Річ Посполита – феодально-кріпосницька об'єднана литовсько-польська держава, яка існувала з часу Люблінської унії (1659 р.) до 1795 р. До Речі Посполитої входили і загарбані українські землі: Східна Галичина, Західне Поділля, Волинь, Брацлавщина та Київщина, де панував жорстокий феодальний, національний та релігійний гніт.

"Руська Правда" – перший звіт законів Давньоруської держави, створений за князювання Ярослава Мудрого.

Смерди – селяни у Київській Русі, які належали до селянської общини й отримували від князя землю, сплачуючи йому данину.

Статут Володимира Мономаха – закони київського князя Володимира Мономаха, уміщені в «Руській правді». Мав 69 статей. Містив норми цивільного, кримінального та судового права.

Фільварок (від польського folwark, що походить від німецького Vorwerk) – хутір, ферма. У XIV ст. – першій половині XIX ст. в Польщі, Литві, Білорусі, на території Правобережної України – комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків.

Фреска – розпис по свіжій вапняній штукатурці водяними фарбами.

Хрещення Русі – запровадження в Київській Русі християнства. Відбулося за князювання Володимира Святославича близько 988 р. Введення християнства сприяло підвищенню авторитету держави на міжнародній арені, збагаченню культури.

Християнство – одна з світових релігій. Виникло в І ст. н. е. в східних провінціях Римської імперії. Має три основні напрямки: православ'я, католицизм, протестантизм. Основа – віра в Ісуса Христа – рятівника світу.

Челядь – раби, полонені, які знаходилися під владою хазяїна, зовсім безправні особи.

Шапка Мономаха – один із символів влади московських князів, а пізніше російських царів. За легендою, її подарував візантійський імператор Костянтин своєму онукові, київському князю Володимирові Мономаху. Проте шапка східного походження, виготовлена в XIV ст., це золотий філігранний гострокінцевий головний убір, увінчаний хрестом, оторочений хутром. Зберігається в Москві.

Тривалий час шапку Мономаха використовували як аргумент для претензій московських володарів на спадщину Київської Русі.

Шлях "із варяг у греки" – система річкових шляхів у Київській Русі, що зв'язували Чорне море з Балтійським. Цим шляхом йшли торговельні каравани.

Ярлик – письмовий указ, грамота хана Золотої Орди. Дозвіл руським князям правити тими чи іншими землями.

Завдання для самоперевірки:

1) З’ясувати походження назви "Русь" – скандинавське, автохтонне, та інші теорії походження.

2). Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:

Київські князі Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах;

Галицько-Волинські князі – Роман Мстиславович, Данило Галицький, Василько Романович, Лев Данилович, Юрій І.

3). Встановіть відповідність:

а) Ігор 1) 882–912 рр.

б) Святослав 2) 912–945 рр.

в) Ольга 3) 945–964 рр.

г) Олег 4) 964–972 рр.

д) Ярополк 5) 972–980 рр.

4). Створити порівняльну таблицю «Внутрішня і зовнішня політика перших князів».

5).Розробити структурно-логічну схему відповіді «Київська Русь за Володимира Великого».

6). Проаналізувати причини прийняття християнства на Русі.

7). Розставте уривки з літопису в хронологічному порядку.

А) «Ярослав же сів у Києві, утер піт з дружиною своєю, показавши перемогу і труд великий».

Б) «Заклав Ярослав місто велике, у того ж граду Золоті ворота; заклав і церкву Святої Софії, митрополію, і потім церкву на Золотих воротах – Святої Богородиці Благовіщення, потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини».

В) «Святополк сів у Києві по смерті батька свого, і скликав киян, і став давати їм дари. Вони ж брали, але серце їх не лежало до нього, бо їхні брати були з Борисом ».

Г) «Вклав Бог Володимиру думка в серце спонукати його брата Святополка піти на язичників весною. Святополк же повідав дружині своїй мова Володимира».

8). Обґрунтувати необхідність та проаналізувати наслідки реформ Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

9). Зіставте термін і його пояснення.

Термін

1) фреска;

2) літопис;

3) мозаїка;

4) ікона.

Пояснення терміну

А) Вид мистецтва, буквально означає «складений зі шматочків»;

Б) Форма живопису, коли фарби наносяться на мокру штукатурку;

В) Запис подій по роках;

Г) Сакральне зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих або ангелів, а також подій Священної історії.

10). Скласти портрет політичного діяча Данила Галицького.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загал. ред. проф. Є. Безпалова. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток ЛТД”, 2006.

2. Бойко О. Д. Історія України / О. Д. Бойко. – К. : Академія, 2002.

3. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / Україна крізь віки / М. Ф. Котляр. – Т. 5. – К. : Альтернативи, 1998.

4. Литвин В. Історія України: Підручник / В. Литвин. – К. : Наук.думка, 2006.

5. Толочко П. П. Київська Русь / Україна крізь віки / П. П. Толочко, О. П. Толочко. – Т.4. – К. : Альтернативи, 1998.

Лекція 3.

Поиск по сайту: