Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Україна у складі Російської та Австрійської імперій



(ХІХ ст. – початок ХХ ст.) (2 год.).

 

План

1. Українські землі під владою Російської імперії у першій половині ХІХ ст.

2. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії у першій половині ХІХ ст.

3. Тенденції соціально-економічного розвитку українських земель під владою Російської імперії у другій половині ХІХ ст.

4. Західноукраїнські землі у другій половині ХІХ ст.

5. Україна на початку ХХ ст.:

а) соціально-економічний розвиток України;

б) Україна в демократичній революції 1905–1907 рр.;

в) національний рух в Україні;

г) Столипінська аграрна реформа.

6. Україна у Першій світовій війні.

 

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

показувати на карті українські землі у складі Російської імперії і Австро-Угорської імперії; території українських земель, регіони піднесення національного руху; райони виступів робітників, селян і військових у 1905– 1907 рр.; території, де відбувались воєнні події Першої світової війни;

характеризувати політичний, соціально-економічний розвиток українських земель у складі іноземних держав; політичний і соціально-економічний розвиток українських земель в ІІ половині ХІХ ст.; політично-адміністративний статус західноукраїнських земель; геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України,

доводити закономірність зв’язків між процесами політичного розвитку Україна та зародженням національного відродження; закономірність процесів економічного розвитку і зародження національно-політичного руху в Україні;

готувати реферати, повідомлення про розвиток України під владою Російської і Австро-Угорської імперій;

розповідати про вплив зовнішнього фактору на національне життя в Україні;

визначати участь України в зовнішньополітичних акціях Російської імперії; хронологічну послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів;

узагальнювати основні факти щодо проведення буржуазних реформ 60–70 років; основні факти щодо проведення столипінської аграрної реформи та формулює власну оцінку;

аналізувати програми політичних партій і давати їм власну оцінку;

описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.;

характеризувати і порівнювати прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими;різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні — листопаді 1917 р.

 

Ключові дати до теми:

1803 р. – царський указ про «вiльних хлiборобiв», згiдно з яким помiщики за власним бажанням могли вiдпускати крiпосних селян на волю й давати їм земельнi надiли.

1805 р. – відкриття Харківського унiверситету.

Червень, 1812 р. – початок агресiї Наполеона проти Росiї.

1812–1835 рр. – антикрiпосницькi виступи селян на Подiллi пiд проводом У. Кармалюка.

1821 р. – утворення в Тульчинi таємного «Південного товариства».

Грудень, 1825 р.– повстання декабристів у Петербурзі.

Грудень, 1825р. – січень, 1826 р. – повстання Чернiгiвського полку в Українi.

1830–1831 рр. – Польське визвольне повстання на Правобережнiй Українi.

1833–1837 рр. – дiяльнiсть напiвлегального демократично-просвiтительського та лiтературного угруповання «Руська трiйця».

1834 р. – заснування унiверситету в Києвi.

1840 р. – видання в Петербурзi «Кобзаря» Т. Шевченка.

1843–1844 рр.– селянське повстання пiд проводом Л. Кобилицi на Буковинi.

1846–1847 рр. – дiяльнiсть Кирило-Мефодiївського товариства.

1848 р. – лiквiдацiя крiпосного права у Галичинi та на Буковинi.

1853–1856 рр. – Кримська вiйна.

Лютий 1861 р. — царський манiфест про скасування крiпосного права в Росiї.

1863 р. – циркуляр мiнiстра внутрiшнiх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою.

1863 р. – написання П. Чубинським вiрша «Ще не вмерла Україна» – тексту до сучасного гiмну України.

1864 р. – земська, судова та шкiльна реформи у Росiї.

1865 р. – заснування в Одесi Новоросiйського унiверситету.

1865 р. – вiдкриття першої в Українi залiзницi Одеса – Балта.

1867 р. – перетворення Австрiйської iмперiї на дуалiстичну Австро-Угорську.

1868 р. – створення у Львовi першого осередку товариства «Просвiта».

1876 р.– затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону лiтератури українською мовою.

1890 р. – утворення Русько-української радикальної партiї (РУРП) – першої української полiтичної партiї.

1892 р. – виникнення таємного товариства «Братство тарасiвцiв».

1897 р. – перший загальний перепис населення Росiї.

1900 р. – утворення Революцiйної української партiї (РУП).

9 сiчня 1905 р. – розстріл робiтничої демонстрацiї («Кривава недiля»).

1905 р. – початок першої росiйської революцiї.

Червень 1905 р. – повстання на броненосцi «Потьомкiн».

Жовтень 1905 р. – всеросiйський загальний полiтичний страйк. Виникнення Рад робiтничих депутатiв.

Грудень 1905 р. – збройнi повстання в Харковi, Олександрiвську, Горлiвцi.

Листопад 1906 р. – царський указ про вiльний вихiд селян iз общини. Початок столипiнської аграрної реформи.

3 червня 1907 р. – царський указ про розпуск II Державної думи. Державний переворот, що фiксував поразку революцiї 1905—1907 рр.

1908 р. – утворення «Товариства українських поступовцiв» (ТУП).

1914 р. – заснування «Союзу визволення України» (СВУ).

1914 р. – створення в складi австро-угорської армiї українського добровольчого Легiону сiчових стрiльцiв (УСС).

1914 р. – утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

Словник історичних термінів і понять до теми:

Аматорський театр – любительський театр.

Братство тарасівців – братерство тарасівців, тарасівці, таємна студентська організація, створена в Полтаві в 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря". Тарасівці висунули політичні постулати визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості. Активно залучили до товариства однодумців з різних міст (Чернігів, Київ, Олександрія, Херсон, Одеса та ін.). Найбільший успіх тарасівці мали у Харкові. У 1893р. частину членів Братства тарасівців було заарештовано, проте організація продовжувала діяти до кінця 90-х років XIX ст.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914 р. на відвойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці. Проіснувало до 1917 р. Одним з основних завдань російської окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах – політичному, релігійному і культурному. За постановою російського генерал-губернатора відбувалися масові депортації української інтелігенції в глиб Росії.

Головна українська рада – міжпартійна організація, яка мала перебрати на себе функції єдиного представницького органу східної Галичини. Утворена 1 серпня 1914 р. у Львові представниками Української національно-демократичної, радикальної і соціал-демократичної партій. Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головною політичною вимогою організації була державна самостійність України.

Громадівський рух – суспільно-культурницька діяльність напівлегальних, непартійних об’єднань "громад" у др. пол. ХІХ ст. Одним з головних напрямків діяльності громад була організація україномовних недільних шкіл для дорослих, організація бібліотек, семінарів та друкування україномовної літератури. Являє собою організаційну форму українського національно-визвольного руху 60 – 90-х рр. ХІХ ст.

Декабристи – офіцери російської армії які за допомогою збройної сили планували встановити у Росії конституційний лад.

Земства – виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії та Російській Республіці. Введені земською реформою 1864 р. Завідували освітою, охороною здоров'я, будівництвом доріг тощо. Скасовані у 1918 р. декретом Радянського уряду.

Масонство – суспільний морально-етичний рух у вигляді закритої організації, який сповідує ідею Бога – Великого Майстра Всесвіту. Основні принципи руху – свобода, рівність, братерство. В Україні масонство поширюється в кін. ХVIII ст. Центром руху став Київ.

Меценат – римський політичний діяч І ст. до н.е., який щедро підтримував письменників і поетів. У переносному значення слово "меценат" – покровитель мистецтва і літератури.

Модернізм – напрям у мистецтві, якому притаманне заперечення реалізму, традиційних форм, пошук нових естетичних форм.

Монополія – виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т.п.

Москвофіли – суспільно-політичний рух на Західній Україні, представники якого вірили у прогресивну роль Росії в житті всього слов’янства і заперечували існування українського народу. Пропагували ідею "єдиної, неподільної російської народності" від Карпат до Камчатки. Отримував широку фінансову підтримку з боку російського уряду.

Народовці – суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 60-х роках ХІХ ст. у Галичині. Діяльність народовців спрямовувалася на розвиток національної самосвідомості українців. Підтримували контакти із наддніпрянськими громадівцями.

Національне відродження – культурно-політичний процес, у ході якого етнос (народ) починає відчувати себе як нація.

Нація – історична спільність людей, основана на основі спільності території, яку вони населяють, мови, особливостей культури і характеру, економічних зв’язків.

Нова ера – порозуміння між Австро-Угорським урядом і українськими громадівцями. У відповідь на лояльність українців до Австрійської влади остання мала з однаковою прихильністю ставитися як до поляків, так і до українців. Передбачалося надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті і Галицькому сеймі, розширення прав української мови в адміністрації та судах, відкриття трьох українських гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті та ін. Активні поборники з української сторони – В. Антонович, О. Барвінський, О. Кониський. "Нова ера" не подолала україно-польських суперечностей і у 1894 р. сторони відмовилися від новоерівської політики. Лише частина передбачених в угоді заходів була виконана.

Політична партія – добровільне об’єднання людей, що представляє волю певної соціальної групи, прагне оволодіти державною владою, впливати на формування та політику органів держави відповідно до своєї програми розвитку суспільства.

Промисловий переворот – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який обумовив підвищення продуктивності праці і збільшення значення у суспільному житті буржуазії та пролетаріату.

Професійний театр – у сучасному розумінні класичний театр. Перший професійний театр в Україні "Руська бесіда" відкрився у 1864 р. у Львові. У 1882 р. з ініціативи М. Кропивницького в Єлисаветграді почала працювати перша українська професійна трупа – Товариство українських акторів.

Реалізм – стиль і метод у мистецтві й літературі, який прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. В Український літературі реалізм поширюється з другої половини ХІХ ст. І зокрема у творах М. Вовчок, І. Франка, І. Нечуя-Левицького.

Романтизм – ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці ХVIII ст. у Німеччині, Англії й Франції. На території України поширився з поч. ХІХ ст. Характерні ознаки романтизму – заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості, до психологічних проблем її внутрішнього "Я".

Світова війна – глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу. Термін зазвичай відносять до двох безпрецедентних конфліктів, що відбувалися протягом 20-го сторіччя Першої світової війни (1914–1918 рр.) та Другої світової війни (1939–1945 рр.).

Союз визволення України – політична організація, утворена у Східній Галичині 4 серпня 1914 р., головною метою якої було проголошення самостійності та соборності України.

Трудова міграція – переміщення працездатної особи, що супроводжується перетинанням державного кордону (зовнішня трудова міграція) або меж адміністративно-територіальних одиниць країни (внутрішня трудова міграція), з метою працевлаштування на певний термін.

Українофіли – представники суспільно-політичного руху українофільства (60–80-ті рр. ХІХ ст.), прихильники української ідеї. Головне гасло Україна "була, є і буде". Себе українофіли називали "народолюбцями".

Завдання для самоперевірки:

1) Пояснити терміни та поняття:

феодально-кріпосницькі відносини, промислове виробництво, дворянство, шляхта, губернія, панщина, чумацький промисел, промисловий переворот, ярмарок, синдикат, картель, поділ Польщі, реформи Йосипа ІІ, реформи «освіченого абсолютизму», російсько-турецька війна 1806–1812 рр., Вітчизняна війна 1812 р., Кримська війна 1853–1856 рр., «Маніфест» про скасування кріпацтва, Аграрна реформа 1848 р., Перша хвиля еміграції західноукраїнських селян, Російсько-японська війна, демократична революція 1905–1907 рр., "Маніфест 17 жовтня", "Просвіта", РСДРП, УСДРП, РУП, УПСР, Рада робітничих депутатів, Маніфест З червня 1907 р., «Самостійна Україна», Перша світова війна, ТУП, Валуєвський циркуляр 1863 р., Ємський указ 1876 р., "хлопомани", "москвофіли", "громади", "Руська трійця", "Русалка Дністрова".

2). Скласти словник персоналій та дати їм характеристику:

Олександр ІІ, Олександр ІІ, Микола ІІ, П. Столипін, Г. Распутін, М. Кутузов, Д. Яворницький, В. Антонович, М. Міхновський, С. Петлюра, В. Винниченко, Д. Донцов, М. Грушевський, Т. Шевченко, П. Куліш.

3). Встановіть відповідність:

а) В. Винниченко; 1). президент ЗУНР;

б) Ю. Тютюнник; 2). гетьман Української держави;

в) П. Скоропадський; 3). голова Директорії;

г) Є. Петрушевич; 4). здійснював другий зимовий похід військ

УНР.

4). Скласти історичну таблицю "Українські політичні партії кінець ХІХ – початок ХХ ст.":

Партія:

Рік заснування:

Діячі:

Друкований орган:

Програмні вимоги:

5). Визначити спільні риси та відмінності українського національного відродження в кінці ХVIII – у 30-х рр. ХІХ ст. на східно- та західноукраїнських землях.

6). Здобутки та прорахунки українського національного руху в Галичині у 1848–1849 рр.

7). Чия це біографія? Народився в с. Головчинці на Поділлі, в родині кріпака. Волелюбний та бунтівний духом, потрапив у солдати. Протягом майже двадцяти років, організовуючи загони із біглих кріпаків та солдатів, вів боротьбу з владою та поміщиками на рідному Поділлі. Не раз тікав із заслання та тюрми. Був убитий внаслідок зради.

1) Олексій Семенов;

2) Устим Кармалюк;

3) Лук'ян Кобилиця.

8). Визначити причини поразки Коліївщини та гайдамацького руху та наслідки для українців Речі Посполитої.

9). Установіть послідовність подій:

а) виникнення «Руської трійці»;

б) діяльність декабристських організацій;

в) польське повстання;

г) реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ.

10). Скласти портрет політичного діяча Михайла Грушевського.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загал. ред. проф. Є. Безпалова. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток ЛТД”, 2006.

2. Бойко О. Д. Історія України / О. Д. Бойко. – К. : Академія, 2002.

3. Мицик Ю. А. Історія України : Навч.посібник / Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов. – К. : Києво-Могилянська академія, 2005.

4. Новітня історія України (1900–2000) : Підручник / А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусєв, В. М. Литвин та ін. – К. : Вища школа, 2002.

5. Савченко Н. М. Історія України: модульний курс. Навчальний посібник / Н. М. Савченко, М. К. Подольський. – К. : “Фірма ІНКОС”, “Центр навчальної літератури”, 2006.

6. Світлична В. В. Історія України. Навч. посібник, 4-е вид. / В. В. Світлична. – К., 2006.

Лекція 5.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.