До парабанківської системи не відносяться?

1.Комерційні банки

2. Кредитні спілки

3. Інститути спільного інвестування

4. Фонди фінансування будівництва

4. Кредитна установа – це:

1. Юридична особа, яка може відповідну до закону надавати одну чи декілька фінансових послуг

2. Фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик

3.Учасник ринку фінансових послуг, що надає факторингові послуги

4. Юридична або фізична установа, що надає послуги по випуску платіжних документів, довірче управління активами, фінансовий лізинг

5. До парабанківської системи відносять:

1. Пенсійні та інвестиційні компанії

2. Регіональні розрахункові палати

3. Валюто-обмінні пункти

4. Облікові банки

6. Фінансова установа, яка завжди створюється і діє на базі певної спільноти людей, які об’єднані відповідно до їх інтересів, спільної діяльності або компактного місця проживання – це:

1. Інвестиційна компанія

2. Факторингова компанія

3. Кредитна спілка

4. Страхова компанія

7.Державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні здійснюється:

1. Національним банком України

2. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку

3. Держфінпослуг

4. Всіма переліченими органами

8. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи – це:

1. Установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні декількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури

2. Установи банківської системи

3. Об’єднання фінансових установ

4. Банківські установи, що спеціалізуються на обслуговуванні однієї клієнтури

9. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) є державним регулятором:

1. Небанківських спеціалізованих кредитно-фінансових установ

2. Банківських установ

3. Міжбанківських об’єднань

4. Банківських та небанківських кредитно-фінансових установ

10. Державна чи приватна організація, яка діє з метою забезпечення населення коштами у період після виходу на пенсію - це:

1. Пенсійний фонд

2. Страхова компанія

3. Інвестиційний компанія

4. Компанія з управління активами

11. Спеціалізована небанківська кредитна установа, яка видає грошові позики під заставу рухомого майна – це:

1. Ломбард

2. Факторингова компанія

3. Інвестиційна компанія

4. Лізингова компанія

12. Найважливішою рисою, яка відрізняє спеціалізовані кредитно-фінансові установи від інших кредитно-фінансових установ є:

1. Вузька спеціалізація

2. Універсальність діяльності

3. Можливість виходу на міжнародні ринки

4. Неконтрольованість діяльності

13. Серед сукупності нижче перерахованих спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів неприбутковою є:

1. Кредитна спілка

2. Ломбард

3. Страхова компанія

4. Інвестиційний фонд

14. До договірних фінансових посередників не відносять:

1. Інвестиційні фонди та компанії

2. Лізингові та факторингові компанії

3. Недержавні пенсійні фонди

3. Ломбарди

15. Фінансовими посередниками, які залучають кошти через продаж своїх цінних паперів є:

1. Інвестиційні компанії

2. Страхові компанії

3. Пенсійні фонди

4. Лізингові компанії

16. Перші ломбарди заснували у ХV ст. у:

1. Італії

2. Німеччині

3. Франції

4. Росії

17. Установа, яка створюється і діє в першу чергу для забезпечення можливості її членам отримати кредит на прийнятних для них умовах – це:

1. Факторингова компанія

2. Фонд фінансування будівництва

3. Інвестиційна компанія

4. Кредитна спілка

18. Фінансова компанія - це:

1. Фінансово-кредитна установа, що забезпечує посередництво в інвестиційному процесі

2. Небанківський інститут кредитної системи, що спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстроченням платежу

3. Кредитна установа, що здійснює видачу позик під заставу рухомого високоліквідного майна

4. Спеціалізована установа, призначена для здійснення виплат клієнтам за рахунок сформованих ними внесків після досягнення ними певного віку

19. Специфіка діяльності ломбардів полягає у:

1. Видачі приватним особам невеликих сум позик на відносно короткі терміни

2. Видачі юридичним особам невеликих сум позик на відносно короткі терміни

3. Видачі приватним особам великих сум позик на довгі терміни

4. Видачі позик сільськогосподарським підприємствам

20. За формою власності пенсійні фонди можуть бути:

1. Тільки приватними

2. Тільки державними

3. Як приватними, так і державними

4. Приватними, державними та приватно-державними

21.До парабанківської системи відносять:

1. Розрахункові центри

2. Кредитні спілки

3. Пенсійні фонди

4. Факторингові фірми

5. Всі перелічені інститути

6. Інститути, перелічені у пунктах 2-4

22.Факторинг – це:

1. Інкасування дебіторських рахунків своїх клієнтів і одержання платежів на їх користь

2. Надання кредиту під боргові вимоги постачальника чи зобов’язання клієнта

3. Поступка правом вимоги платежу від покупця на поставлені йому товари або надані послуги

4. Надання грошових коштів клієнтом банку на визначений термін з фіксованою датою процентного доходу за користування ними

23.Договірними фінансовими посередниками, які залучають кошти на підставі договору з кредитором, є:

1. Лізингові та факторингові компанії

2. Інвестиційні фонди та компанії

3. Кредитні товариства чи спілки

4. Всі перелічені інститути

24.Фінансовими посередниками, які залучають кошти через продаж кредиторам своїх цінних паперів, є:

1. Страхові компанії

2. Інвестиційні компанії

3. Пенсійні фонди

4. Лізингові компанії

25.Лізингові компанії - це:

1. Фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення

2. Фінансові посередники, що спеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу

3. Фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування та передачі їх в оренду фірмам чи приватним особам для використання у виробничій чи особистій діяльності

4. Фінансові посередники, що спеціалізуються на видачі позик населенню під заставу рухомого майна

26.Інвестиційні фонди поділяються на:

1. Відкриті та закриті

2. Інтервальні та одноразові

3. Державні та колективні

4. Спеціалізовані та закриті

27. Фінансові посередники, що спеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу, це:

1. Страхові компанії

2. Інвестиційні компанії

3. Пенсійні фонди

4. Факторингові компанії

28.Компанії, що мобілізують кошти шляхом продажу своїх полісів та розміщують їх у доходні активи з метою подальшої виплати при настанні відповідних подій, називаються:

1. Лізингові компанії

2. Недержавні пенсійні фонди

3. Страхові компанії

4. Фонди фінансування будівництва

29.Перші інвестиційні фонди з’явились у:

1. США

2. Англії

3. Бельгії

4. Угорщині

30.Лізингові компанії спеціалізуються на наданні:

1. Тільки оперативного лізингу

2. Тільки фінансового лізингу

3. Оперативного та фінансового лізингу

4. Правильна відповідь відсутня

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативна література

1. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000. №2121-ІІІ (із змінами та доповненнями).

2. Про заставу: Закон України від 02.10.1992. №2654-ХІІ (із змінами та доповненнями).

3. Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 р. №2908-ІІІ

4. Про Національний банк України. Закон України. Затверджено Постановою ВРУ від 20.05.1999 №679-14

6. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001р. №2664-ІІІ

7. Про цiннi папери та фондовий ринок: Закон України №3480-IV від 23.02.2006 р.

8. Про систему валютного регулювання і валютного контролю. Декрет Кабінету Міністрів №932-XIV від 14 липня 1999 р. зі змінами та доповненнями

9. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління НБУ від 21.01.2004. №22.

10. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Постанова Правління НБУ від 12.11.2003 №492.

Навчальна література

1. Аванесова І.А. Фінансові послуги.- К.: КНТЕУ, 2007.- 350 с.

2. Банківська справа: Навч. посібник /За ред. Р.І. Тиркало. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с.

3. Банківські операції: Підручник /За ред. А.М. Мороза. – 2-ге вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.

4. Булєєв І.П.,Пілецька С.Т.,Коритько Т.Ю.,Гаврікова А.В. Гроші та кредит (практикум): Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів .-К.:Центр учбової літератури,2007 .-117с.

5. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. 4-те вид.- К.: Т-во "Знання", 2004. - 324 с.

6. Гроші та кредит: Навч.посібник / І.В.Алєксєєв, М.К.Колісник, 2004

7. Гроші та кредит: Навч.посібник/ Під ред. А.В. Демківський.- К.: 2003

8. Гроші та кредит: Опорний конспект лекцій // Під ред.Сушко Н.М., К.: КНТЕУ, 2008

9. Гроші та кредит: Підручник / За ред.професора Б.С.Івасіва.- К.: КНЕУ, 1999.- 404 с.

10. Гроші та кредит: Підручник./ Під ред. М.І. Савлука.- К.: КНЕУ.-2004.-602 с.

11. Гроші та кредит: Термінологічний словник /Уклад.: Н.О.Маслова, Л.О.Нетребчук .-К.:КНТЕУ,2007.- 44 с.

12. Демківський А.В. Гроші та кредит: Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів .-К.:Дакор, 2007.-527с.

13. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навчальний посібник. –К.: Алерта, 2004. – 478 с.

14. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник.- 3-тє вид., випр. та доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.- 587с.

15. Івасів Б.С. Гроші та кредит:Підручник для студентів вищих навч.закладів .-2-е змін. й доп.-Тернопіль: Карт-бланш, 2005.-527с.

16. Ільіна С.Б.,Шило В.П.,Кисла В.І.,Шрамкова Н.І.Гроші та кредит. Навч.посібник.-К.:ВД Професіонал, 2007.-368с.

17. Рынок ценных бумаг: Учебник/ Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001

18. Рябинина Л.М.Деньги и кредит: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений.-К.:Центр учбової літератури, 2008.-602с.

19. Словник банківських термінів: Банківська справа: термінологічний словник /А. Загородній, О. Сліпушко, Г. Вознюк, Т. Смовженко. – К.: Аконіт, 2000. – 605 с.

20. Суторміна В.М. та ін. Фінансовий ринок: Навч.-мет.пос.для сам вивч.дисц. – К.:КНЕУ, 2001. – 100 с.

21. Фролов С.М. Банківська справа: теорія та практика. – К.: КНЕУ, 2004. – 368 с.

22. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч.пос..- К.: Знання-прес, 2002. –535 с.

Поиск по сайту: