Класичні та альтернативні теорії та концепції харчування

Історія науки розглядає три основні класичні теорії харчування: античну, збалансованого харчування та адекватного харчування.

Антична теорія сформувалася в добу давньогрецького мислителя Арістотеля (384-322 до н. е.) i проіснувала до часів давньоримського лікаря Галена (близько 150-200 дон. е.). Віповідно до цієїтеорії, живлення вcix структур організму відбувається за рахунок крові, що безперервно утворюється в травній системі з харчових речовин у результаті складного процесу невідомої природи, певною мірою подібного до бродіння. У печінці відбувається очищення цієї крові, після чого вона використовується для живлення вcix органів i тканин. На ocнoві цієї теорії було побудовано числені лікувальні дієти давніх людей. Вона послугувала одним з обгрунтувань очищення організму від шкідливих речовин за допомогою кровопускання.

Теорія збалансованого харчування.Ця теорія виникла понад 200 років тому i донедавна мала перевагу в дієтології. Вона набула розвитку на oснові досягнень природознавства й безпосередньо спиралася на дослідження Германа Гельмгольца i Роберта Майера, які сформулювали закон збереження енергії в живому організмі.

Суть теорії збалансованого харчування:

• ідеальним вважається харчування, за якого надходження харчових речовин в організм відповідає їх витраті;

• іжа складається з багатьох компонентів, які різняться за фізіологічним значенням: корисних, баластних i шкідливих, чи токсичних. У ній містяться i незамінні речовини, що не можуть утворюватися в організмі, але необхідні для його життедіяльності;

• обмін речовин у людини визначаеться рівнем концентрації амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів i мінеральних речовин;

• співвідношення між білками, жирами i вуглеводами має становити 1 : 1,3 : 4,6.

• утилізацію їжі здійснює сам організм.

Однак дослідники почали фіксувати так звані хвороби цивілізації – атеросклероз, діабет, остеохондроз, остеоартроз тощо. Створення рафінованих продуктів з високим ступенем очищения обернулося проблемою появи і низки захворювань шлунково-кишкового каналу.

Теорія адекватного харчуванняувібрала все цінне, що було в теорії збалансованого харчування, але з’явилися і нові положення. Практичною реалізацією постулатів теорії адекватного харчування є закони раціонального харчування.

Закон перший. Необхідно дотримувати рівновагу між енергією, що надходить з їжею (калорійністю), і енергетичними витратами організму.

У стані спокою, за комфортних температурних умов рівень енергетичних витрат дорослої людини, тобто основний обмін, становить 1300-1900 ккал за добу. Його можна розрахувати для кожної людини. Основний обмін становить 1 ккал на 1 кг маси тіла за 1 год. Будь-яка фізична чи розумова праця потребує додаткових витрат. Основний енергетичний матеріал дають організму жири, білки і вуглеводи. Вважають, що 1 г білків їжі, як і 1 гвуглеводів, забезпечує організму 4,1 ккал (16,7 кДж), а 1 г жирів – 9,3 ккал (37,3 кДж). Звідси, знаючи хімічний склад їжі, можна розрахувати калорійність будь-якого продукту чи дієти.

Закон другий. Необхідно дотримувати збалансованість між білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, мінеральними і баластними речовинами, що надходять до організму.

Відповідно до цього закону, людина потребує не будь-яких продуктів, а харчових речовин, що містяться в них у певному співвідношенні.

Кожен харчовий продукт може бути охарактеризований за показником біологічної цінності. В одних продуктах можуть переважати незамінні (есенційні) амінокислоти (наприклад, у молочних), в інших –есенціині жирні кислоти (у рослинних оліях).

Харчова цінність продукту залежить також і від вмісту в ньому фізіологічно активних сполук, таких, наприклад, як екстрактивні речовини м’яса та риби, алкалоїди й ефірні олії різних рослинних спецій, що впливають на процес травлення, та ін.

Можна припустити: що більше в їжі есенційних факторів, тобто що вища її харчова цінність, то вона корисніша. Однак, виявляється, надлишок есенційних чинників так само шкідливий, як і нестача, а дуже великий надлишок – токсичний.

Нині вважається, що оптимальним у добовому раціоні здорової людини є співвідношення білків, жирів і вуглеводів, близьке до 1 : 1,2 : 4. Таке співвідношення найсприятливіше для максимального задоволення енергетичних і пластичних потреб організму.

Білки мають становити близько 12%, жири – 30-35% загальної калорійності їжі. На вуглеводи припадає 56-58% загальної калорійності харчового раціону.

Закон третій. Необхідно дотримуватись режиму харчування – регулярного та оптимального розподілу їжі впродовж дня. Численні спостереження вказують, що найкориснішим є такий режим: (сніданок +обід) – більше 2/3 загальної кількості калорій добового раціону, вечеря – менше 1/3.

Закон четвертий.Враховуючи в харчуванні вікові потреби організму і рухову активність, потрібно дотримувати необхідно профілактичну спрямованість раціону харчування.

Поиск по сайту: