Енерговитрати організму залежать здебільшого від професії та характеру трудової діяльності, домашньої роботи, занять спортом, а також віку, росту, маси т статі, фізіологічного стану, дії різноманітних чинників довкілля та ін.
Під час складання добового раціону потрібно враховувати енергетичні витрати організму, його потреби у харчових речовинах. Енергетична цінність добового харчового раціону, яку виражають у кілоджоулях чи кілокалоріях (1 кДж = 0,2388 ккал), має відповідати енерговитратам організму. Однак для деяких груп населення (дітей, вагітних жінок, матерів-годувальниць та ін.) вона має перевищувати енерговитрати, оскільки частина харчових речовин витрачається на пластичні процеси.
Загальні енергетичні витрати організму включають енергетичні витрати на основний обмін, специфічно-динамічну дію їжі та додатковий обмін.
Основний обмін - витрати енергії на забезпечення роботи внутрішніх органів і підтримання м’язового тонусу організму в лежачому положенні в умовах повного фізичного і психічного спокою через 12-16 год після останнього приймання за температури довкілля 18-20 0С.
У середньому величина основного обміну становить 4,18 кДж (1 ккал) за 1 на 1 кг маси тіла. Рівень основного обміну залежить від статі, віку та конституційних особливостей організму. У чоловіків основний обмін на 5-10% вищий, у жінок, у людей похилого віку знижений на 10-15%. У дітей він у 1,5-2 р перевищує основний обмін дорослої людини.
Основний обмін вважається порушеним, якщо він відрізняється від належного більш як на 10%.
Специфічно-динамічна дія їжі - енергетичні витрати організму, пов’язані із прийманням, перетравлюванням, засвоєнням їжі і залежать передусім від хімічного складу їжі. Найвираженіша специфічно-динамічна дія білків. Вони підвищують основний обмін до 30-40% загальної енергетичної цінності білків, уведених в організм; причому білки тваринного походження мають вираженішу дію. Енергетичні витратиорганізму у зв’язку зі специфічно-динамічною дією змішаного харчового раціону в середньому збільшуються на 10% його загальної енергетичної цінності.
Додатковий обмін організму визначається витратами енергії на виконання тієї чи іншої роботи. Ці витрати тим більші, що інтенсивніше і важче м’язове навантаження виконує людина
Відповідно до енерговитрат організму людини розроблено норми енергетичної цінності добових харчових раціонів з урахуванням різних професійних груп населення.
У відповідності з фізіологічними нормами харчування все доросле працездатне населення в Україні розділене на 5 груп за інтенсивністю праці (табл. 1).
Однак ці показники наближені, оскільки не враховують усіх індивідуальних особливостей у кожному конкретному випадку (механізація і раціоналізація всіх виробничихпроцесів, ступінь тренування працівника та ін.), які можуть впливати на рівень енергетичних витрат. В умовах холодного клімату потреби в енергії збільшуються на 10-15%, а жаркого - знижуються на 5% порівняно з помірним кліматом.
Усереднений світовий показник харчових енергетичних потреб визначений експертами Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Всесвітньою організацією охорони (ВООЗ) здоров’я – 2385 кілокалорій за добу на людину.
Енерговитрати в основному залежать від маси тіла. Якщо середні енерговитрати чоловіка з масою тіла 65 кг під час фізичної роботи середньої важкості 3000 ккал, то з масою тіла 50 кг - 2300 ккал, а з масою тіла 80 кг– 3680 ккал. Для "середньої" жінки з масою тіла 55 кг середньодобові енерговитраьи приблизно на 700 ккал менші, ніж для "середнього" чоловіка.
Дослідження виявили, що з віком енергопотреби клітин організму не знижуються. Однак спостереження засвідчують, що з віком добові енерговитрати більшості людей зменшуються за рахунок переходу на легшу роботу або пенсію, а також внаслідок обмеження фізичної активності в позаурочний час.