Завдання 63. «З яких геометричних фігур складений малюнок?»

Дитині показують картинки, на яких зображення складене з геоме­тричних фігур. Пропонуємо кілька варіантів зображення. Потрібно:

а) назвати геометричні фігури, з яких складене зображення;

б) викласти з геометричних фігурок малюнок відповідно до подано­го зразка й по пам'яті;

в) придумати і скласти свій ма­люнок із запропонованих фі-гур;

г) з наявних геометричних фігур можна також складати різно­манітні візерунки.

Для виконання цих завдань ба­жано мати індивідуальні набори геометричних фігур. Завдання ви­ конуються спочатку за зразком, а потім самостійно.

Завдання 64. «Закінчи малюнок з поданих фігур». Нааркушах паперу зображуються (або викладаються) геометричні фігури, напри­клад кола різних розмірів, на відстані одна від іншої. Дитина повинна

домалювати (добудувати), закінчити зображення предмета, що має у своїй структурі задану фігуру (сніговик, неваляйка, чайник і склад­ніші зображення).

Завдання 65. «Виклади фігуру з паличок». Пропонуємо три ва­ріанти виконання завдання:

а) викладання паличок за зраз­ком;

б) відновлення фігур по пам'яті (зразки показати і забрати);

в) придумати й викласти свою фігуру.

Варіанти фігур, що викладені з різної кількості паличок, наве­дені на мал. 4.18.

Завдання 63-65 формують у дітей уміння орієнтуватися у своїх діях на зразок, точно копіювати його, розвивають довіль­ну увагу дитини, її сенсомоторну координацію. Завдання на са­мостійне створення малюнків, візерунків розвивають уяву, творчі здібності дітей.

Завдання 66. «Розрізнення кольорів» [171].

а) Дитині пропонують 10 карток одного кольору, але різні за наси­ченістю. Необхідно розкласти їх одну за одною від найтемнішого до найсвітлішого (такі картки можна виготовити за допомогою акварелі й води).

б) Дитині пропонують 10 карток зеленого кольору з різним ступе­нем виразності в ньому жовтого відтинку. Необхідно розкласти картки одну за одною: від менш жовтих до більш жовтих.

в) Серед 10 карток різного кольору необхідно вибрати тільки ті, які мають зелений відтінок (наприклад, сіро-зелені, синьо-зелені, жовто-зелені та ін.).

Завдання розвиває здатність розрізняти кольори.

Завдання 67. «Поштова скринька». На кришці коробки зробле­но прорізи, через які можна опустити в неї об'ємні фігури. Для вико­нання завдання потрібно порівняти форму прорізу і основу фігури. Звертайте увагу на спосіб виконання дитиною цього завдання. Стар­ший дошкільник повинен знайти необхідний отвір на основі зістав­лення його з формою основи фігури.

Завдання 68. З тесту Сегена [20, 104]. Матеріалом завдання є п'ять дощок з вирізаними на них фігурами (мал. 4.19). На дошці № 1 вирізані 10 різних цілих фігур, на дошці № 2 - дві фігури, кож­на з яких складається з двох частин, на дошці № 3 - дві фігури, що складаються відповідно з чотирьох і шести частин, на дошці № 4 — п'ять фігур, складених із двох чи трьох частин, на дошці № 5 — чотири фігури, що складаються з двох і чотирьох частин. Дитині

пропонують уважно роздивитися дошку (протягом 10 сек.), після чого дошка перевертається. Фігурки чи деталі, які випали з гнізд, перемішуються. Дитині потрібно покласти всі фігурки на їхні місця. Це завдання можна використовувати як формуючий експеримент. У разі, якщо дитина не справляється з завданням, психолог надає до­помогу організуючого або стимулюючого характеру. Надалі при без­успішних спробах психолог може вдатися до підказок спочатку сло­вами (вказівка на помилки, рекомендації змінити спосіб рішення, укласти ту чи іншу деталь), а потім - діями, тобто вкладанням якої-небудь деталі. Кожен вид допомоги надається через певні проміжки часу для того, щоб дитина могла подумати самостійно. Дане завдан­ня можна пропонувати дітям із дворічного віку. Можна ускладнити: наприклад, покласти фігури на місце з заплющеними очима або пе­ремішати фігури всіх п'яти дощок.

Завдання 69. «Де захована проста фігура» [31]. У лівому верх­ньому куті картки - проста фігура. Потрібно уважно розглянути п'ять складних фігур (кілька геометричних фігур накладені одна на іншу) і визначити, у яку з них включена, один чи кілька разів, проста фігура. Просторове положення й розміри всіх її ліній повинні бути такими ж, як на зразку.

Завдання 70. «Складна без простої» [31]. У лівому верхньому куті картки зображена проста фігура. У тому ж положенні й у тих же розмірах вона включена в усі складні фігури, за винятком однієї. По­трібно визначити, у яку з п'яти складних фігур не включена проста.

Завдання 69, 70 можна пропонувати дітям старшого дошкільно­го й молодшого шкільного віку після того, як вони освоять попере­дні вправи (63-67). Практика автора показує, що їх надзвичайно ефективно можна використовувати з метою розвитку в дітей аналі­тичного сприймання і довільної уваги.

Наступну групу завдань можна об'єднати загальною назвою «складання цілого з частин». Виконуючи подібні завдання, діти опановують практичні і розумові дії, спрямовані на аналіз

складної форми і відтворення її з частин на основі сприймання і сфо­рмованого уявлення.

Завдання 71. «Кубики. Коса» (ада­птований варіант) [20, 166]. Перед ді­тьми розкладають квадрати (білі — 10 Інт., червоні - 10 шт., наполовину зафарбовані - 10 шт.) і пропонують викласти кілька орнаментів за зраз­ком у порядку зростаючої складності (мал. 4.20, 4.22). З появою утруднень пропонують виконати аналогічне, але трохи полегшене завдання за зразком з нанесеною сіткою (мал. 4.21, 4.23). Для виконання цього завдання мож­на використовувати кубики, кожна грань яких зафарбована певним чи­ном (2 грані білі, 2 - червоні, 2 - на-півзафарбовані). Варіантом цього за­вдання може служити гра, запропо­нована Б.П.Нікітіним «Склади візе­рунок» [108].

Завдання 72. «Відтворення фігур - силуетів зі спеціальних наборів». Це

завдання можна виконати в таких варі­антах: накладанням на зразок частин фігури; використання зразка як еталона; на основі уявлення та ін.

«Монгольська гра» [101]. Квадрат розрізається певним чином (мал. 4.24). У результаті виходить 11 частин: 2 квадрати, 4 трикут­ники, 5 прямокутників (4 маленьких і великий). Комбінуючи части­ни, можна одержати багато нових силуетів.

«Колумбове яйце» [101]. Овал розрізають, як показано на мал. 4.25. У результаті виходить 10 частин: 4 трикутники (2 великих і 2 маленьких), 2 фігури, схожі на чотирикутники, одна зі сторін яких округлої форми, 4 фігури (великі й маленькі), що мають подібність із трикутником, але з однією заокругленою стороною. На початково­му етапі освоєння гри (розглядання й називання частин, визначення

їх форми й розміру, комбінування) ді­тям пропонують знайти подібність за формою її частин і комбінацій із них з реальними предметами та їх зображен­нями (наприклад, фігури трикутної форми з заокругленням мають подіб­ність за формою з крилами птахів). Таке порівняння частин з предметами розвиває в дітей уяву, уміння аналізу­вати предмети і зображення складної фігури, виділяти складові частини. Пропонуємо на малюнку 4.25 варіан­ти зображень.

«В'єтнамська гра». Коло розріза­ється на частини, як показано на мал. 4.26.

Орієнтиром при розрізуванні слу­жить центр кола. Виходить 7 частин, з яких рівні між собою дві частини, схожі на овал, і дві частини, що ма­ють подібність із трикутником; інші три частини - різні за формою й роз­міром. Частини округлої форми, отримані в результаті розрізання, орієнтують дітей на складання силу­етів тварин, птахів, комах. Зразки деяких фігурок представлені на мал. 4.26 [101].

«Чарівне коло» [101]. Коло розрі­зається на 10 частин. У результаті ви­ходить 4 рівних трикутники. Інші ча­стини, попарно рівні між собою, також подібні до трикутника, але одна зі сто­рін у них має заокруглення. Для скла­дання фігурки потрібно використову­вати всі десять частин. Зразки деяких фігурок подані на малюнку 4.27.

Можна, щоб діти самі готували для себе набори геометричних фігур. Для цього необхідно скласти певним чином і розрізати аркуш паперу. У резуль­таті виходить певна кількість (4. 6, 8, 10) геометричних фігур - трикутників і квадратів (запропоновано Л.Я.Сакун). Способи виконання завдання зі скла­дання фігур із частин аналогічні до

описаних вище. Пропонуємо на мал. 4.28 деякі варіанти виконання заготовок фігур.

Завдання 73. «Складання зображення (предметного або сюжет­ного) з частин». Пропонуються частини картинки, з яких потрібно зібрати цілісне зображення. Для виконання завдання використову­ються картинки, розрізані на 4, 6, 9, 12 і більше частин (автором були використані розрізні картинки, що складаються з 27 частин). Складання зображення може йти за зразком, по пам'яті, за уявлен­ням. Для ускладнення цього завдання можуть бути використані ку-бики-картинки. При цьому для знаходження необхідного фрагмента дитина має проаналізувати шість граней кубика. Практика показує, що ця вправа є прекрасним засобом розвитку аналітичного сприй­мання, уваги, образного й логічного мислення.

Завдання 74. «Що вирізали» [43]. Для виконання завдання ді­тям пропонують малюнки, на яких зображені фігури різної геомет­ричної форми. Вони являють собою різні за формою частини кола

або квадрата певної величини. У верх­ній частині малюнка подається зобра­ження фігури-зразка (коло чи квадрат), а в нижній частині малюнка, в один ряд, зображуються різноманітні частини цих фігур. Із них діти повинні візуально зро­бити вибір тільки тих, сполучення яких приведе до одержання фігури-зразка. Складність завдання визначається кіль­кістю частин, з яких складається зада­на фігура, у кожному окремому випад­ку. Приклад простого варіанта цього за­вдання поданий на мал. 4.29.

Завдання 75. «Відбір деталей, що складають цілісний предмет» [151].

Завдання спрямоване на розвиток уміння аналізувати предмет, диференціювати його складові частини за формою, величиною, про­сторовим розташуванням в умовах діяльності, яка має на меті уявне оперування й виключає предметне маніпулювання деталями. Дитині пропонується аркуш паперу, у верхній частині якого подане зобра­ження предмета (наприклад, вітрильник), а в нижній - набір різних деталей, частина з яких відповідає деталям зображеного предмета, а частина відрізняється за формою, величиною, кольором, просторо­вим розташуванням (усі деталі розміщені хаотично, зображені в інших положеннях, ніж на зразку). Потрібно серед деталей знайти такі, які є на вихідному зображенні.

Завдання 76. «Трикутники». Завдання спрямоване на розвиток сприймання форми предмета. Потрібно порахувати, скільки трикут­ників зображено на малюнку (мал. 4.30). Відповідь: 22.

Завдання 77. «Прямокутники». Завдання спрямоване на розви­ток сприймання форми предмета. Потрібно порахувати, скільки пря­мокутників зображено на малюнку (мал. 4.31). Відповідь: 12.

Завдання 78. «Квадрати». Завдання спрямоване на розвиток сприймання форми предмета. Потрібно порахувати, скільки квадра­тів зображено на малюнку (мал. 4.32). Відповідь: 27.

Наступні завдання орієнтовані на використання в «групах розвитку» для корекції сприймання і спостережливості в уч­нів молодших класів.

Завдання 79. «Що в згортку». Для участі в грі всі діти розбива­ються на дві команди. Члени обох команд повинні принести з дому 5-6 предметів незвичайної форми, загорнені в папір. Обмацавши зго­рток, потрібно визначити, що в ньому. Перемагає команда, яка пра­вильно назвала більшу кількість нерозгорнутих предметів.

Завдання 80. «Розвиваємо окомір». Ця гра розвиває сприйман­ня величини предмета. Учасники розбиваються на дві команди. Ве­дучий пропонує гравцям уважно подивитися на який-небудь пред­мет. По 2-3 особи з кожної команди малюють контури цього предме­та на дошці в повну величину. Ведучий оцінює результати, порівню­ючи малюнки з предметом.

Завдання 81. «Ділимо на частини». Учасники гри поділяються на дві команди. Кожному учаснику гри дається смужка білого папе­ру. Потрібно, не згинаючи лист, розділити його на чотири частини, відзначивши межі кожної частини ручкою. Правильність розподілу смужки на частини перевіряють її згинанням. Ті учасники, у яких відмітки ручкою і місця згинів збігаються, дають команді п'ять очок.

Завдання 82. «Визнач довжину відрізка». Грають дві команди. Кожна команда креслить для іншої на дошці три відрізки будь-якої довжини. Одержавши завдання, кожна команда повинна дати відпо­відь, якої довжини відрізки зображені на дошці. Ведучий визначає правильність відповідей за допомогою лінійки.

Завдання 83. «Визнач розмір на дотик». Учасники гри поділя­ються на дві команди. Одному з членів кожної команди зав'язують

очі і просять на дотик визначити розмір якого-небудь предмета. За правильне визначення розмірів предмета — п'ять очок. Ведучому слід приготувати для проведення цієї гри кілька предметів. Гру можна проводити кілька разів, щоб якнайбільше учасників спробували із зав'язаними очима визначити розміри предметів на дотик.

Завдання 84. «Розвиваємо спостережливість». Цю гру можна проводити під час екскурси, туристичного походу, а також у звичай­ному приміщенні. Гравці поділяються на дві команди, їм пропону­ють протягом 10 хвилин записати якнайбільше предметів, групуючи їх за такими ознаками: форма, колір, матеріал, такі, що починають­ся з однієї букви. Перемагає команда, що склала довший список предметів за кожною ознакою.

Завдання 85. «Впізнай картину». Для участі в грі діти діляться на дві команди. Ведучий показує репродукцію якої-небудь картини, але не всю, спочатку тільки якийсь фрагмент. Учасники гри за од­ним фрагментом повинні впізнати, що це за картина. Якщо не впіз­нають, слід додати ще один фрагмент, і т.д. Яка з команд першою правильно назве картину, та й перемагає в цій грі.

Завдання 86. «Найспостережливіші». Дітей ділять на дві ко­манди. Ведучий прикріплює до дошки дві репродукції картин (для кожної з команд). Протягом 5 хвилин кожна команда розглядає свою репродукцію, намагаючись запам'ятати всі деталі. Потім команди розташовуються так, щоб не бачити свою репродукцію. Членів пер­шої команди докладно розпитують про всі деталі їхньої картини. Аналогічно і для другої команди. Про кількість запитань команди домовляються заздалегідь. Перемагає команда, яка більш повно від­повіла на всі питання.

Мислення

Поиск по сайту: