Стадії розвитку творчого мислення дітей дошкільного і шкільного віку

Учені давно намагалися розгадати загадку творчості. На сьогодні виявлені такі психологічні складові творчої діяльності: гнучкість розуму, систематичність і послідовність мислення, діалектичність, готовність до ризику і відповідальність за прийняте рішення.

Гнучкість розуму передбачає здатність до виділення істот­них ознак із безлічі випадкових і здатність швидко переключа­тися з однієї ідеї на іншу. Люди з гнучким розумом зазвичай пропонують відразу кілька варіантів рішень, комбінуючи й ва­ріюючи окремі елементи проблемної ситуації.

Систематичність і послідовність мислення дозволяють лю­дям керувати процесом творчості. Без них гнучкість може пере­творитися на «скачки ідей», коли рішення до кінця не продуму­ється. У цьому випадку людина, яка має багато ідей, не може вибрати серед них найбільш оптимальну. Вона не рішуча й зале­жна від оточуючих. Завдяки систематичності всі ідеї зводяться в певну систему й послідовно аналізуються. Дуже часто при тако­му аналізі ідея, на перший погляд абсурдна, набуває раціональ­ного змісту й відкриває шлях до розв'язання проблеми.

Часто нове народжується при поєднанні, здавалося б, непо-єднуваного. Цю здатність назвали діалектичністю мислення.

Наприклад, довгий час не піддавалися розв'язанню такі явища, як польоти на літальних апаратах, важчих від повітря, запис і збереження звуку та ін. Діалектичне мисляча людина може чі­тко сформулювати протиріччя і знайти спосіб його вирішення.

Творчо мисляча людина також має потребу в здатності ри­зикувати і не боятися відповідальності за своє рішення. Часто нові ідеї не приймаються більшістю людей, тому що старі спосо­би мислення більш зрозумілі і звичні.

Перераховані психологічні компоненти творчості є власти­востями дорослого мислення. У дітей здатність до творчості формується поступово, проходячи кілька стадій розвитку. Ці стадії протікають послідовно: перш ніж бути готовим до насту­пної стадії, дитина обов'язково повинна опанувати якості, що формуються на попередніх. Дослідження дитячої творчості до­зволяють виділити, як мінімум, три стадії розвитку творчого мислення: наочно-дійове, причинне та евристичне.

Наочно-дійове мислення. Мислення народжується з дії. У немовляти і в ранньому віці воно невіддільне від дії. У процесі маніпулювання з предметами дитина вирішує різні розумові завдання. Приміром, граючися зі збірно-розбірними іграшками типу пірамідок, матрьошок, дитина практично, методом проб і помилок шукає принципи їх розбирання і збирання, вчиться враховувати і співвідносити між собою величину й форму різ­них деталей.

До 5—6 років діти навчаються виконувати дії подумки. Об'­єктами маніпулювання виступають уже не реальні предмети, а їх образи - уявлення. Старші дошкільники вже вміють розчле­новувати уявлення на окремі частини, аналізувати контури пред­метів, зіставляти схожі предмети між собою і знаходити подіб­ність і розбіжності (завдання, що розвивають ці уміння, були подані раніше).

Виділення окремих компонентів образу дозволяє дитині по­єднувати деталі різних образів, придумуючи нові, фантастичні об'єкти чи явища. У психології цю здатність називають фанта­зією. Фантазія дитини на першій стадії розвитку творчого мис­лення обмежена. Дитина мислить ще занадто реалістично і не може відірватися від звичних образів, способів використання речей, найбільш імовірних ланцюжків подій. Тому в дошкіль­ному віці дуже важливо розвивати фантазію дитини. Для цього гарними стимулами є незакінчені малюнки, невизначені обра­зи, описи незвичайних, нових властивостей предметів. Крім того, корисно вчити дитину виходити за межі звичних розумових

стереотипів. Цю якість творчого мислення називають оригіна­льністю, і вона залежить від уміння подумки пов'язувати да­лекі, не пов'язані звичайно в житті, образи предметів (комбіну­вати і сполучати в одному предметі властивості й ознаки різних предметів, переносити дії, застосовувані до одного предмета, на інший і т.д.).

Причинне мислення.Відомо, що предмети і явища дійс­ності знаходяться в різних зв'язках і відносинах: причинно-наслідкових, часових, умовних, функціональних, просторових та ін. Наечно-дійове мислення дошкільника дозволяє йому ро­зуміти просторові й часові відносини. Складніше осмислити при-чинно-наслідкові зв'язки, тому що вони часто приховані від безпосереднього сприймання, не достатньо наочні, віднесені на другий план. Щоб їх виявити, потрібно відволіктися від друго­рядного, випадкового. Тому причинне мислення пов'язане з ви­ходом за межі уявного образу та ситуації і розглядом її в шир­шому контексті.

У молодшому шкільному віці діти вже здатні виділяти й усвідомлювати закономірний характер взаємозв'язку окремих явищ і об'єктів. Ці причинно-наслідкові взаємозв'язки є осно­вою передбачення і планування. Передбачення і планування лежить в основі творчості на етапі причинно-наслідкового мис­лення. Дитина може, свідомо (для себе) змінюючи умови або навіть закони функціонування навколишнього світу, прогнозу­вати нові, несподівані ефекти й наслідки. Так, приміром, наро­джуються сюжети фантастичних розповідей і казок. Тому на другій стадії розвитку творчого мислення важливим напрям­ком є формування й розвиток таких умінь: виділяти з декіль­кох імовірних причин одну головну, передбачати наслідки вза­ємодії об'єктів і явищ, установлювати логіку і словесне опису­вати причинно-наслідкові відносини та ін. Крім того, наукові дослідження й досвід педагогів показують, що невміння вира­зити свою думку, бідний словниковий запас, негнучкість у ви­користанні синонімів і антонімів тощо можуть істотно загаль­мувати процес творчості школярів. Тому психолог повинен (сам чи за допомогою вчителів-словесників) приділити увагу розвит­ку мовних умінь дітей.

Слід відзначити, що дослідницька активність дітей на етапі причинного мислення характеризується двома якостями: рос­том самостійності розумової діяльності й ростом критичності мислення. Завдяки самостійності дитина вчиться керувати сво­їм мисленням: ставити дослідницькі цілі, висувати гіпотези

причинно-наслідкових залежностей, розглядати відомі їй фак­ти з позицій висунутих гіпотез (до 11—12 років практично всі діти спрямовують свою дослідницьку активність за допомогою постановки пошукових питань). Ці здібності є основними пере­думовами творчості на етапі причинного мислення. Критичність мислення виявляється в тому, що діти починають оцінювати свою й чужу діяльність із погляду законів і правил природи й суспільства. З одного боку, завдяки усвідомленою дітьми пра­вил і законів, їх творчість стає більш осмисленою, логічною, правдоподібною. З іншого боку, критичність може перешкоди­ти творчості, тому що на етапі висування гіпотез багато з них можуть видатися безглуздими, нереальними й будуть відкинуті. Подібні самообмеження звужують можливості появи нових, оригінальних ідей.

Щоб стимулювати творчу активність і усунути негативний вплив критичності, використовують різні методи і прийоми. Один із них — метод мозкового штурму.«Мозковий штурм» - це метод колективного розв'язання проблеми. Його автор А.Осборн запропонував розділити процес висування гіпотез і процес їх оцінки, аналізу. Пошук ідей ведеться в обстановці, коли крити­ка заборонена і кожна ідея, навіть жартівлива чи безглузда, заохочується. Завдяки мозковому штурму нерідко виникають нові й оригінальні розв'язання проблемних ситуацій. Працюю­чи з групою підлітків, корисно застосовувати цей метод для роз­витку їхніх творчих здібностей.

Евристичне мислення.У міру дорослішання діти стикаються з великою кількістю ситуацій, коли неможливо виділити одну причину події. Багато соціальних і природних явищ викликані великою кількістю різноманітних факторів. Прогнози розвитку цих явищ мають імовірнісний характер. У цих випадках при­чинне мислення є недостатнім. Виникає необхідність попере­дньої оцінки ситуації й вибору серед безлічі варіантів і факторів таких, що мають істотний вплив на перебіг подій. Вибір при цьому здійснюється з опорою на ряд критеріїв, правил, що до­зволяють звузити «зону пошуку», зробити його більш швидким і вибірковим. Мислення, яке, спираючись на критерії виборчо­го пошуку, дозволяє вирішувати складні, невизначені, проблемні ситуації, називають евристичним.

Евристичне мислення формується орієнтовно до 11-14 ро­ків. Вивчення мислення дітей показує, що порівняно з молод­шими школярами підлітки по-іншому обстежують проблемну ситуацію. У період між 9 і 11 роками дослідницька активність

дітей дуже висока. Діти задають багато різноманітних пошу­кових запитань, на які самі ж намагаються знайти відповідь. Підлітки відразу концентрують свою увагу на одній чи декіль­кох гіпотезах. Це заощаджує час, дозволяє поглиблено вивчи­ти аспекти проблеми, хоча може привести до «застрявання» на неефективній ідеї, яка на періпий погляд здається оптима­льною. Подолати цю загрозу можна, якщо спробувати знайти кілька варіантів розв'язання й порівняти їх з метою вибору найкращого.

Одне з найважливіших умінь, що формується на етапі еври­стичного мислення, - це уміння аналізувати проблемну си­туацію. На цій стадії аналіз ситуації стає систематичним і пла­номірним. Діти до 12 років можуть навчитися, не упускаючи жодного фактора, оцінювати їх роль і значення для здійснення своїх задумів. Найлегше цю здатність формувати шляхом по­становки завдань, де потрібно проранжувати виділені фактори ситуації. Підліток повинен розмістити їх за ступенем важли­вості: на перше місце ставиться найважливіший фактор (об'­єкт), потім менш важливий і т.д. У цих завданнях аналіз ситу­ації полегшується тим, що кількість аналізованих факторів об­межена, а їх перелік допомагає впорядкувати процес їх оцінки.

У роботі над розвитком творчого мислення дуже важлива тактика психолога. Бажано, щоб він заохочував дітей до вису­вання якомога більшої кількості рішень, стимулював нестан­дартні й цікаві рішення, а потім разом із дітьми оцінював їх рівень і якість. Нагадаємо, що основу творчої діяльності скла­дає взаємодія інтересу й радості. Тому так важливо створюва­ти для дитини в ході пізнавальної діяльності позитивне емоцій­не тло.

Пропоновані нижче завдання спрямовані на розвиток уяви, гнучкого, нестандартного мислення, розуміння причинно-нас-лідкових відносин, уміння аналізувати й розв'язувати складні проблемні завдання.

Поиск по сайту: