Завдання 123. «Тексти з прихованим смислом»

«Ліки». Занедужала мати Тетяни. Лікар призначив їй гіркі пігу­лки. Дівчинка баче, що мати п'є їх через силу, й говорить: «Мамо, дай я вип'ю за тебе».

Запитання: чи правильно вчинила Таня? Чому?

«Голодна людина». Одному чоловікові захотілося їсти. Купив він півхліба, з'їв, але не наситився. Купив ще півхліба, з'їв, а їсти хочеться. Купив він тоді в'язанку бубликів, з'їв один і відразу наїв­ся. «Який я дурний!» - подумав чоловік. - «Навіщо я стільки хліба даремно перевів? Мені потрібно було відразу з'їсти бублик».

Запитання: чи правильно міркував чоловік?

«Вершник». У темну ніч вершник їде на коні й боїться, щоб коня не вкрали - увесь час мацає, чи є кінь.

Запитання: чи обґрунтовані побоювання вершника?

«Розумне рішення». Під час залізничних катастроф найбільше жертв буває в останньому вагоні. Прийняли рішення, щоб у потягах не було останніх вагонів.

Запитання: чи правильне рішення прийняли?

Завдання 122. «Пошук прихованого смислу». Пропонується кі­лька прислів'їв, які потрібно об'єднати в групи за основним змістом, закладеним у них. Наприклад: Вовків боятися - у ліс не ходити.

Сім разів відміряй - один відріж.

Справа не ведмідь - у ліс не піде.

Поспішиш - людей насмішиш.

Семеро одну соломину піднімають.

Семеро одного не чекають.

Сміливість міста бере.

Пізня пташка очі протирає, а рання вже носик витирає.

Завдання 124. «Перелік назв до розповіді». Пропонується неве­лика розповідь або повідомлення. Треба підібрати якнайбільше назв, що відбивають зміст. Назви можуть бути строгими, логічними чи формальними, тобто, власне кажучи, правильними, але не відбивати

головного, чи образними, яскравими, емоційними. Заохочуються від­повіді будь-якого типу. Завдання дозволяє легко виражати думки однією фразою.

Завдання 125. «Скорочення розповіді». Зачитується коротке опо­відання. Його зміст треба передати максимально стисло, використо­вуючи одне-два речення, і так, щоб у них не було жодного зайвого слова. При цьому основний зміст оповідання, звичайно, повинен збе­регтися, другорядні ж моменти й деталі слід відкинути. Перемагає той, у кого розповідь коротша і при цьому збережений основний зміст. Можливе спільне опрацювання і «шліфування» найбільш вда­лих відповідей. Завдання призначене для підвищення організованості й чіткості мислення, уміння відволікатися від деталей.

Розвитку логічних форм мислення сприяє робота з понят­тями. Поняття- це слово чи вислів мови, що позначає окре­мий предмет, явище чи деяку сукупність предметів, явищ, об'­єднаних спільними ознаками. Ознаки предмета чи явища мо­жуть бути істотними і неістотними. У поняттях відбивається сукупність саме істотних ознак, тобто таких, кожна з яких, узята окремо, необхідна, а всі разом достатні, щоб з їх допомогою можна було відрізнити даний предмет чи явище від усіх інших. Основними логічними прийомами формування понять є аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифіка­ція. Поняття формується на основі узагальнення істотних ознак (властивостей, відносин), притаманних ряду однорідних пред­метів чи явищ.

Завдання 127. Виділення істотних ознак предметів. Пропону­ються узагальнюючі слова, до кожного з них у дужках подано п'ять слів. Потрібно виділити два слова, найбільш суттєвих для слова пе­ред дужками:

1) сад (рослина, садівник, собака, паркан, земля);

2) ріка (берег, риба, твань, рибалка, вода);

3) куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево);

4) читання (очі, книга, картина, друк, слово);

5) гра (шахи, гравці, штрафи, правила, покарання);

6) ліс (лист, дуб, мисливець, дерево, чагарник);

7) місто (автомобіль, будинок, юрба, вулиця, велосипед);

8) спів (дзвін, голос, мистецтво, мелодія, оплески);

9) спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон); 10) любов (троянди, почуття, людина, місто, природа).

Завдання 128. Визначення подібності й розбіжності між по­няттями.

Порівняти пари понять - це означає знайти в них спільні озна­ки. Для цього варто проаналізувати кожне поняття в парі, виділити

істотні ознаки кожного поняття, порівняти істотні ознаки аналізова­ної пари понять.

Пропонується порівняти між собою різні поняття. Для старших дошкільників і молодших школярів це порівняння добре знайомих предметів: птах і літак, корова і кінь, молоко і вода, велосипед і мотоцикл, ручка й олівець, розповідь і вірш та ін. При цьому можна використовувати і їх наочне зображення. Спочатку діти шукають подібність між предметами, а потім відмінність між ними. Для більш старших дітей поняття можуть бути складніші: картина і фотогра­фія, ранок і вечір, ріка й озеро, сонце і місяць, книга і журнал, обман і помилка, скупість і ощадливість, упертість і наполегливість та ін. Виграє той, хто запропонував більше підстав для порівняння або той, хто назвав ознаку останнім.

Поняття можуть перебувати в різних відношеннях одне з одним. Найчастіше зустрічаються такі: вид - рід (окунь - риба), рід - вид (птах - синиця), частина - ціле (роги - олень), протилежність (день

- ніч, світло - пітьма), послідовність (понеділок - вівторок), причи­на - наслідок (жара - спрага, дощ - калюжі) та ін.

Завдання 129. Аналіз відношень понять.У завданнях подано по три слова. Між першим і другим існує певний зв'язок. Із пропо­нованих варіантів необхідно підібрати пару до третього слова, з ана­логічним значеннєвим відношенням.

1) город - морква, сад - (паркан, яблуні, садівник, ослін);

2) годинник - час, градусник - (скло, хворий, температура, лікар);

3) стіл - скатертина, підлога - (меблі, пил, дошка, килим);

4) школа - навчання, лікарня - (лікар, щеплення, палата, лікуван­ня, хворий);

5) риба - сітка, муха - (крила, комар, кімната, дзижчати, паву­тина);

6) птах - гніздо, людина - (люди, робітник, будинок, дитина, буду­вати);

7) хліб - пекар, будинок - (вагон, місто, житло, будівельник, двері);

8) пальто - ґудзик, черевик - (швець, магазин, нога, шнурок, шкіра);

9) електрика - провід, пара - (вода, кипіння, труби, газ, тиск);

10) театр - глядач, бібліотека - (книги, читач, бібліотекар, аматор, зберігати);

11) ранок - ніч, зима - (мороз, січень, осінь, сани, сніг);

12) спортсмени - тренери, студенти - (інститут, стипендія, учителі, викладачі, лекції).

Дітям дошкільного віку можна запропонувати виконати анало­гічні завдання з картинками (див. [31]).

Із поняттями можна виконувати деякі розумові дії, найваж­ливіші з яких - узагальнення й обмеження. Узагальнити поняття

- це підшукати до нього більш загальне (родове) поняття. На-

приклад, узагальнити поняття «гвоздика» - це підібрати до нього родове поняття «садова квітка», узагальнити поняття «стіл» -означає підібрати до нього родове поняття «меблі».

Обмежити поняття — це підшукати до нього залежне, більш конкретне (видове) поняття. Наприклад, обмежити поняття «гво­здика» — це підібрати до нього видове поняття «рожева гвозди­ка», обмежити поняття «стіл» - підібрати до нього видове по­няття «письмовий стіл».

Подібні завдання розраховані на учнів середньої школи (5-8 класи). Деякі з пропонованих нижче вправ є модифікованими варіантами завдань ПІТУРА. Аналогічні завдання психолог може скласти за допомогою вчителів-предметників.

Завдання 130. «Узагальнення йобмеження». Зробіть узагаль­нення й обмеження наступних понять, тобто підшукайте до кожного з них більш загальне (родове) поняття і залежне, більш конкретне (видове) поняття. Для кожного поняття пропонуються на вибір чоти­ри, серед яких потрібно назвати родове й видове.

1) лампа (світло, освітлювальний прилад, телевізор, настільна лампа);

2) вітер (атмосферне явище, прохолода, пасат, дощ);

3) словник (книга, фразеологічний зворот, підручник, орфографіч­ний словник);

4) ягода (плід, горіх, сад, суниці);

5) барометр (круглий барометр, манометр, тиск, прилад);

6) нижчі рослини (квіткові рослини, рослини, гриби, ягоди);

7) герой повісті М.Гоголя (Тарас Бульба, проза, герой, літератур­ний герой);

8) крохмаль (жири, картопля, кукурудзяний крохмаль, органічна

речовина);

9) ділення (множення, ділення із залишком, дія з числами, різ­ниця);

10) займенник (частина мови, синтаксис, вказівний займенник,

вигук).

Завдання 131.«Ланцюжок понять».Пропонується ряд понять. Потрібно розташувати ці поняття одне за одним, тобто від більш конкретних перейти до більш загальних, так, щоб в утвореному лан­цюжку кожна наступна ланка відносилася до попередньої, як рід до виду. Наприклад, пудель - собака - свійська тварина - тварина:

1) храм, давньогрецький храм, будівля, Парфенон, ритуальна спо-

РУДа;

2) яблуня, рослина, дерево, плодове дерево, квіткова рослина;

3) число, дріб, натуральний дріб, неправильний дріб;

4) ґрунт, чорнозем України, природне утворення, чорнозем;

5) приголосна буква, знак абетки, буква «Д», буква;

6) митець, Фідій, скульптор, людина, давньогрецький скульптор;

7) казка, казка «Колобок», жанр, усна народна творчість;

8) водоплавний птах, лебідь, чорний лебідь, птах, хребетні;

9) природне явище, землетрус у Японії, стихійне лихо, землетрус; 10) фігура, квадрат, площинна фігура, прямокутник, багатокутник.

Завдання 132. «Гілка понять». Пропонується ряд понять. До кожного з них потрібно самостійно підібрати узагальнююче (родове) і обмежуюче (видове) поняття. Історія, озеро, прислівник, дріб, по­вість, географія, співочий птах, опади, багатокутник, живопис, інсти­тут, підручник.

Завдання 133. «Система понять». Пропонують поняття. Деякі з них є родовими стосовно не до одного, а до кількох видових по­нять. Потрібно побудувати системи з запропонованих понять.

Наприклад, поняття: меблі, крісло, стіл, робоче крісло, обідній стіл, стілець, круглий обідній стіл. Розташувати ці поняття молена у вигляді такої системи:

1) корінь, лист, орган рослини, плід, ягоди, соковитий плід;

2) залізна руда, корисні копалини, піски, природні утворення, ґрунт, рудні корисні копалини;

3) фігура, лінія, кут, площинна фігура, багатокутник, куб, гострий кут, об'ємна фігура;

4) дієслово, частина мови, сполучення, дієслово умовного способу, єднальний сполучник, службова частина мови;

5) мистецтво, музика, олійний живопис, естрадна музика, образот­ворче мистецтво, живопис;

6) перелітний птах, птах, грак, хребетні тварини, організми, ссавці;

7) стан тіла, рух, прискорення, рівномірне прискорення, спокій;

8) прилад, ртутний термометр, динамометр, термометр, барометр, манометр, силомір).

Наступна розумова операція, з якою важливо познайомити­ся, називається визначенням поняття. За допомогою цієї опе­рації розкривають зміст поняття, тобто вказують, що воно по­значає, які ознаки предметів, об'єднані даним поняттям, мають на увазі. Визначення повинне, по-перше, розкривати сутність предметів і, по-друге, відрізняти даний предмет від усіх інших.

Дати визначення якому-небудь поняттю означає назвати родове (більш загальне) поняття, у яке включається дане по­няття, а також знайти видові ознаки, тобто такі якості, якими володіють всі об'єкти, названі даним поняттям, і не володіють інші об'єкти, що входять у родове поняття.

Наприклад: мозаїка - це картина, викладена з кольорових камінчиків або шматочків скла. «Картина» - це родове поняття стосовно поняття «мозаїка», а «викладена з кольорових камін­чиків або шматочків скла» - це видова відмінність.

Родові й видові ознаки поняття звичайно називаються істо­тними, тому що вони і є тим головним, що ми виражаємо за допомогою поняття. Інші ознаки називаються неістотними, ви­падковими. Наприклад, у поняття «архів» включені істотні озна­ки - «сховище» і «для документів». Крім цих ознак, поняття «архів» може мати й випадкові ознаки, наприклад, «великий», « головний », « військовий ».

Завдання 134. «Визначення понять». Пропонуються поняття і перелік їх ознак. Потрібно провести аналіз понять, тобто виділити істотні й випадкові ознаки:

1) Антарктида - материк, що має льодовий покрив, найхолодніше місце на Землі, там живе багато пінгвінів;

2) квіткові рослини - рослина, красиві, здатні утворювати квітки, мають приємний запах, ростуть у саду;

3) крапка - маленький знак, розділовий знак, потрібний знак, що стоїть наприкінці речення;

4) глобус - великий, модель земної кулі, наочне приладдя з гео­графії, правильне зображення земної поверхні;

5) термометр - прилад, що вимірює температуру, ртутний, має скля­ний корпус;

6) корінь - їстівний, орган рослини, з його допомогою рослина оде­ржує поживні речовини, знаходиться в землі.

Наступні завдання орієнтовані на корекцію мислення під час роботи в групах із дітьми молодшого шкільного й підліт­кового віку.

Завдання 135. «Ключ до невідомого».

1. Дітям молодшого шкільного віку пропонується відгадати, що сховав у руці вчитель. Для цього вони можуть задавати питання, кількість яких обумовлена заздалегідь. Наприклад: з чого він зроб­лений, для чого він потрібний, які в нього властивості та ін.

2. Дітям підліткового віку замість предметів можна запропону­вати малюнки або фотографії, зроблені з великим збільшенням. Го­ловне, щоб вони за зовнішнім виглядом нагадували якісь відомі пред­мети чи явища, але в той же час містили в собі ряд суперечливих деталей, що не дозволяють легко встановити, що зображено. При постановці питань до зображення незрозумілого об'єкта можна ви­користовувати таку схему:

До якого виду явищ належить?

Чому змінюється?

Що впливає на нього?

Які має властивості? — та інші питання.

Завдання 136, «Складання речень». Пропонують три слова, не пов'язані між собою за змістом. Наприклад: озеро, олівець, ведмідь; ріка, ручка, собака; дерево, тигр, людина; міст, людина, зошит і т.д. Потрібно скласти якнайбільше речень, які б містили всі ці три слова (можна змінювати число й відмінок цих слів, а також використову­вати інші слова). Завдання спрямоване на встановлення зв'язків, узагальнення, створення цілісних образів.

Завдання 137. «Пошук загальних властивостей». Пропонують два слова, мало пов'язані між собою. Наприклад: блюдо й човен, олівець й вугілля, крейда й борошно, матрьошка й конструктор і т.д. Потрібно за 10 хвилин написати якнайбільше спільних ознак для цих предметів. У грі перемагає той, у кого список спільних ознак більший.

Завдання 138. «Виключення зайвого слова». Пропонують будь-які три слова. Наприклад: птах, лисиця, огірок; собака, помідор, сонце; корова, черевики, трава; курка, пшениця, подушка; гусак, жаба, твань та ін. Потрібно залишити два слова, що мають у чомусь подібні властивості, а одне слово - «зайве», яке не має цієї ознаки, виключити. Подібно знайти якнайбільше варіантів виключення зай­вого слова, а головне - якнайбільше ознак, що поєднують кожну пару слів і не властиві виключеному зайвому слову. Підстави для об'єднання можуть бути різними, наприклад: форма, колір, власти­вості, призначення об'єктів, кількість букв у слові, рід, число, поча­ткова буква і т.д. Завдання розвиває здатність виділяти властивості предметів, порівнювати предмети за певними параметрами, установ­лювати зв'язки між розрізненими явищами, а також легко перехо­дити від одних зв'язків до інших.

Завдання 139. «Пошук аналогів». Пропонують який-небудь предмет або явище, наприклад: бабка, потяг, вертоліт, пилосос, душ

і т.д. Потрібно за визначений час (5-10 хвилин) написати якнайбі­льше предметів, подібних до названих за якими-небудь властивос­тями, тобто предметів, що є аналогами даного предмета. При цьому потрібно вказати властивість, що об'єднує предмети. Приклад: вер­толіт. Можуть бути названі: метелик, птах (літають, сідають); авто­бус, автомобіль (транспортні засоби); вентилятор, штопор (важливі деталі обертаються). Перемагає той, хто назвав найбільшу кількість груп аналогів, тобто виділив найбільшу кількість істотних ознак даного предмета і знайшов інші предмети, що мають ці ж ознаки. Завдання спрямоване на виділення властивостей, уміння класифі­кувати за ознаками.

Завдання 140. «Пошук протилежних предметів». Пропонують який-небудь предмет, наприклад: будинок, ліс, молоток, туфлі, за­єць, стежина, цегла. Потрібно назвати якнайбільше предметів, що мають властивості, протилежні даному предмету. Слід орієнтувати­ся на більш відмітні ознаки, характерні для предмета. У прикладі зі словом «будинок» це можуть бути: розмір (собача будка, вулик), сту­пінь комфорту (сарай), відкритий чи закритий простір (поле), чуже чи своє приміщення (лікарня, вокзал) і т.д. Перемагає той, хто вка­зав найбільшу кількість груп протилежних предметів, чітко аргуме­нтувавши при цьому відповіді. Завдання спрямоване на порівняння властивостей предметів.

Завдання 141. «Пошук предметів за поданими ознаками». На­звіть предмети, що поєднують у собі виконання двох протилежних функцій. Наприклад: двері (відчиняються і зачиняються), вимикач, водопровідний кран, рука (б'є і гладить) і т.д. Завдання формує зда­тність знаходити предмети за поданими ознаками, знаходити анало­ги між різними несхожими предметами. Таким переліком властиво­стей можуть бути загадки. Наприклад: «У кого роги довші від хвос­та?» та ін.

Завдання 142. «Формулювання визначення». Пропонують усім знайомий предмет, наприклад: шафа, стілець та ін. Потрібно пись­мово дати предмету найбільш точне визначення, яке обов'язково мі­стило б усі істотні ознаки цього предмета і не стосувалося б несуттє­вих. Завдання сприяє чіткості мислення, самостійності формулювань.

Завдання 143. «Висловлення думки іншими словами». Пропо­нується нескладна фраза, наприклад: «Літо цього року буде дуже теплим». Потрібно запропонувати кілька варіантів передачі цієї ж думки, але іншими словами. При цьому жодне зі слів даного речен­ня не повинне використовуватися в нових реченнях. Важливо сте­жити, щоб не спотворювався зміст висловлення. Перемагає той, у кого більше таких варіантів. Завдання формує уміння оперувати сло­вами, точно передавати думку.

/55

Поиск по сайту: