Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Прийоми розвитку пам'яті



Дослідження психологів свідчать, що пам'ять дітей можна зна­чно поліпшити за умови систематичної і цілеспрямованої робо­ти. Але тренувати механічну пам'ять малоефективно. Необхід­но, щоб дитина добре розуміла те, що вона запам'ятовує. Крім того, дітей потрібно вчити різних способів організації матері­алу, що полегшує його запам'ятовування.

Одна з найважливіших умов оволодіння способами логічно­го запам'ятовування - певний рівень розвитку розумових опе­рацій. Усі завдання попереднього розділу, переважно спрямо­вані на формування розумових дій, тією чи іншою мірою спри­яють і розвитку пам'яті.

Найкращі можливості для навчання прийомів осмисленого запам'ятовування надає класифікація [48]. Після того як дити­на навчилася групувати предмети за вихідними ознаками, по­трібно показати їй, що, виділяючи і називаючи групи однорід­них предметів, легше їх запам'ятати. Навчання дітей класифі­кації сприяє успішному оволодінню більш складним способом запам'ятовування - смисловим групуванням, з яким діти неми­нуче зустрічаються в школі. Процеси класифікації і смислового групування мають багато спільного за складом операцій, які входять до них, і ті труднощі, що на них натрапляють молодші школярі, розв'язуючи пізнавальні і мнемічні завдання, багато в чому є результатом недостатньо розвинутого логічного запам'я­товування.

Ще один спосіб запам'ятовування — смислове співвіднесення, в основі якого лежить методика А.Р.Лурії і Л.С.Вигодського. Цей спосіб полягає у встановленні смислового зв'язку між словом і картинкою. Перед дитиною ставлять завдання запам'ятати пев­ну кількість слів. Для цього їй пропонують вибрати з картинок ту, яка б допомогла запам'ятати дане слово. Наприклад, до слова «ніч» дитина вибирає картинку, на якій намальована лампа, до слова «молоко» - картинку з зображенням склянки. Успішним відтворення слів буде в тому випадку, якщо дитина обґрунтує свій вибір. Пропонуємо варіант подібного завдання.

Завдання 145.«Смислове співвіднесення». Картинки: лисиця, їжак, портфель, машина швидкої допомоги, сир, мітла, цвях. Слова для запам'ятовування: їжа, учень, лікар, двірник, зоопарк, молоток, яблуко. Через 20-30 хвилин після виконання завдання дитину про­сять назвати слова, які вона запам'ятала. Можна запропонувати ди­тині самій намалювати картинку (значок, символ, схему), що допо­могла б їй згадати запропоновані слова.

Розвитку опосередкованої пам'яті сприяють усі завдання, спрямовані на навчання дітей використання схем і моделей.

Особливо корисно навчити дітей складати план тексту при підготовці до переказу. Для найменших доступне складання пла­ну у вигляді послідовного ряду картинок. Якщо немає ілюстра­цій, то можна лише називати, яку картинку варто було б нама­лювати до початку розповіді, яку наступну. Потім картинки ва­рто замінити переліком основних думок: «Про що говориться на початку розповіді? На які частини можна розділити всю розпо­відь? Як назвати першу частину? Що головне?» - і т.д.

Можна також навчити дітей складати схематичний план. Пропонуємо варіант подібного завдання.

Завдання 146.«Схематичний план» [28]. Спочатку запропону­вати дитині схематично зобразити невелике висловлення. Наприклад: «Сашко й Марійка грали на подвір'ї». Для цієї фрази підійде зобра­ження фігурок хлопчика й дівчинки (досить схематичне) з якою-небудь іграшкою. Можна намалювати зверху небо, щоб не забути слово «на подвір'ї». Згадувати фрази можна через кілька годин або наступного дня. Коли дитина навчиться схематично зображувати фра­зи, їй можна запропонувати намалювати невелику розповідь, що скла­дається з 4-5 основних епізодів. Дорослий допомагає дитині виділи­ти епізоди й зобразити їх за допомогою 2-3 умовних позначок. Зо­браження першого епізоду з другим і т.д. можна з'єднати стрілкою. Тепер нехай дитина спробує, користуючись намальованим, переказа­ти оповідання чи казку.

Молодших школярів потрібно спеціально навчати прийомів запам'ятовування. Текст потрібно осмислити в цілому. Потім розділити його на частини, виділити опорні слова, скласти план або схему, розглянути картинки, що допомагають запам'ятову­вати. Читання тексту слід чергувати з його переказом. Матері­ал, що запам'ятовується, потрібно вводити невеликими порція­ми через певний час. Оптимальна величина порцій і тривалість перерви залежать від індивідуальних особливостей пам'яті, їх треба підбирати шляхом проб.

Опановуючи будь-який спосіб запам'ятовування, дитина вчиться виділяти мету запам'ятовування - згадувати і здійсню­вати для її реалізації певну роботу з матеріалом. Вона починає розуміти необхідність повторення, зіставлення, узагальнення, групування матеріалу з метою запам'ятовування. Так у дітей розвивається довільна логічна пам'ять.

Пропонуємо кілька варіантів ігрових завдань, спрямованих на розвиток різних видів пам'яті.

Завдання 147. «Пошук знайомого». Дитині пропонують картку із зображенням 5-6 знайомих предметів і просять запам'ятати їх. Потім пропонують другу картку з зображенням 8-10 знайомих пред­метів. Дитина повинна відшукати серед них ті, що були на першій картці. Можливий аналогічний варіант із зображенням фігур.

Завдання 148. «Що не назвали?». На столі викладають 8-10 предметних картинок і в розбивку називають їх, крім одної-двох. Дитина повинна сказати, які предмети дорослий «забув» назвати.

Завдання 149. «Повтори почуте». Постукайте по столу певну кількість разів у певному ритмі і попросіть дитину повторити почуте.

Завдання 150. «Знайди картинку». Пропонується для запам'я­товування ряд слів. Потрібно з розкладених на столі картинок виб­рати ті, на яких зображені названі предмети.

Завдання 151. «Намалюй, що запам'ятав». Показати дитині протягом 10 секунд таблицю з намальованими на ній геометричними фігурами й запропонувати намалювати фігури, що запам'яталися. Можливі різні варіанти зображень.

Завдання 152. «Згадай найбільше». Пропонується назвати як­найбільше слів, що стосуються до теми: «Осінь», «Зима», «Літо», «Іграшки», «Школа», «Математика», «Музика», «Книги», «Мисте­цтво», «Танці», «Живопис» та ін. На кожну тему дається 5 хвилин. Гра розвиває вербальну пам'ять дітей.

Завдання 153. «Запам'ятай ланцюжок слів». Пропонуються ла­нцюжки слів, об'єднаних за смислом, їх потрібно запам'ятати. Да­ється перше слово з кожного ланцюжка, а гравець повинен згадати друге, третє і т.д. для всіх ланцюжків. Гра розвиває логічну пам'ять дітей. Варіанти пропонованих слів:

ліс - ведмідь - барліг; ріка - рибалка - юшка;

читання - очі - книга; сад - земля - рослини;

весна - сонце - струмок; бджола - вулик - мед;

пісня - музика — слова; озеро — берег - вода.

Наступні завдання орієнтовані на використання в «групах розвитку» для корекції пам'яті молодших школярів.

Завдання 154. «Хто більше запам'ятає?». Перший учасник гри називає будь-яке слово, наприклад «квітка». Наступний учасник повторює назване слово і вимовляє якесь інше, наприклад «ліс». Третій учасник гри повторює вже два попередніх слова («квітка», «ліс») і вимовляє своє: «школяр» і т.д. Переможцем стає той, хто зможе відтворити більшу кількість слів.

Завдання 155. «Запам'ятовуємо малюючи». Ведучий послідов­но називає слова, після кожного названого слова робить паузу. За цей час учасники гри повинні якимось малюнком зобразити назване

слово. Нехай малюнок буде не зовсім зрозумілий для інших, аби гравець міг потім одне за одним назвати слова. Хто запам'ятав слів більше за інших, той і виграв.

Завдання 156. «Запам'ятовуємо слова». Гра проводиться в па­рах. Кожний із партнерів на аркуші паперу пише 20 будь-яких слів. Поки гравці пишуть, вони повинні запам'ятати ці слова. Дається обмеження в часі. Потім учасники гри обмінюються аркушами і пе­ревіряють, наскільки добре кожний із них запам'ятав записані ним самим слова.

Завдання 157. «Кольори». Ведучий пропонує всім учасникам по черзі назвати п'ять предметів одного кольору (червоного, зеленого, синього і т.д.). Той із гравців, хто за 1 хвилину не зможе пригадати п'ять предметів названого кольору, вибуває з гри. Повторювати вже названі предмети не можна.

Завдання 158. «Форма предметів». Ведучий пропонує всім уча­сникам по черзі назвати п'ять предметів однакової форми (круглі, прямокутні і т.д.). Той із гравців, хто за 1 хвилину не зможе прига­дати п'ять предметів, що мають названу ознаку, вибуває з гри. По­вторювати вже названі предмети не можна.

Завдання 159. «Чий предмет?». Гравці кладуть на стіл по одно­му предмету. Ведучий намагається запам'ятати, хто який предмет і в якій послідовності поклав. Перемагає ведучий, який дав найбіль­шу кількість правильних відповідей.

Завдання 160. «Переказ по колу». Ведучий читає текст. Учас­ники гри уважно слухають. Переказ починають із будь-кого з грав­ців. Далі - за годинниковою стрілкою. Кожний говорить по одному реченню. Потім усі ще раз слухають текст і доповнюють переказ, виправляючи зроблені помилки.

Завдання 161. «Текст та іменники». Ведучий читає текст і по­яснює, що треба якнайкраще запам'ятати його. Переказ буде здійс­нено колективно. Щоб краще запам'ятати, кожний з учасників по­винен подумки розбити текст на багато маленьких частин і замість докладної розповіді має назвати іменник, який найбільше відповідає певній маленькій частині. Причому, кожний наступний учасник гри повторює іменник, названий попереднім гравцем, і додає свій. Ця гра не тільки розвиває пам'ять, але й навчає виділяти головне в тексті, організовувати мислення і запам'ятовування.

Завдання 162. «Пісні». Основна мета гри - згадати якнайбільше пісень. Перший учасник співає куплет будь-якої пісні, другий пови­нен згадати і проспівати куплет іншої пісні, але в ньому обов'язково має бути хоча б одне слово з попередньої і т.д. Той з учасників, хто протягом однієї хвилини не може підібрати пісню, вибуває з гри.

Завдання 163, «Рухова пам'ять». Гравці розбиваються на дві команди. Ведучий просить учасників гри вибрати по одному

представнику від обох команд і журі. Представники команд танцю­ють протягом 15 секунд. Члени кожної команди спостерігають за ними. Після сигналу ведучого представники кожної команди пови­нні повторити рухи танцюриста-суперника якомога точніше. Журі оцінює рухову пам'ять учасників гри, визначає команду-перемож-ця, а потім і гравця, який має найкращу рухову пам'ять.

Наступні завдання можна використовувати в групах для роз­витку пам'яті більш старших школярів.

Завдання 164. «Оповідач, який заблукав»[1]. Ведучий визначає тему розмови. Один з учасників починає розвивати її, а потім, сліду­ючи за випадковими асоціаціями, змінює розмову. Він перескакує з однієї теми на другу, потім на третю, прагне якнайкраще «заплута­ти» своє оповідання. Потім оповідач жестом передає слово іншому учаснику. Слово може бути передане будь-кому, тому за ходом гри мають стежити всі. Той, на кого упав вибір, повинен «розплутати» розмову, тобто коротко пройтися по всіх асоціативних переключен­нях свого попередника у зворотному порядку - від кінця до початку. Він повертається до вихідної теми, а потім сам заплутує розмову й передає слово комусь іншому і т.д. Чим довша розповідь, тим більш напруженої роботи пам'яті й уваги вона потребує, тим ефективніше психічне тренування, що сприяє організації уваги і пам'яті.

Завдання 165. «Біг асоціацій»[1]. Ведучий вимовляє два випад­кових слова. Один з учасників вголос описує образ, який з'єднує дру­ге слово ведучого з першим. Потім учасник, який створив образ, про­понує своє слово наступному гравцеві. Той пов'язує це третє слово з другим ведучого, а своє власне слово - уже четверте в цьому ланцюж­ку - передає як завдання своєму сусідові. Гра йде по колу, наприкінці кожного кола ведучий за секундоміром повідомляє час, витрачений на його проходження. Ведучий має право несподівано зупинити гру й запропонувати кому-небудь з учасників відтворити всі слова.

Завдання 166. «Тахістоскоп»[61]. Група сідає колом. Один чи двоє учасників стають у центі кола. Гасять світло, і учасники, що стоять усередині кола, демонструють які-небудь пози, нерухомо за­стигаючи в них. На короткий час вмикається й відразу вимикається світло. У момент спалаху гравці намагаються якомога точніше запа­м'ятати положення тих що позують. Потім вмикається світло, і чле­ни групи, за винятком тих, що позували, спільними зусиллями на­магаються відновити те, що бачили. Після ухвалення рішення гру­пою, ті, що позували, демонструють свої справжні пози.

Завдання 167. «Розвідник»[132]. Вибирається один з учасників - «розвідник». Ведучий вимовляє: «Завмерли!» - і вся група нерухо­мо застигає. Кожний намагається запам'ятати свою позу, а «розвід­ник» намагається запам'ятати всіх. Вивчивши пози й зовнішній ви­гляд учасників, він заплющує очі. У цей час учасники роблять кіль-

ка змін у своєму одязі, позах, розташуванні. Після того як зміни зроблені, «розвідник» розплющує очі, його завдання - знайти всі зміни.

На сьогодні стосовно проблем пам'яті є багато цікавої літе­ратури. Автор у своїй роботі з успіхом використовує матеріали книги Д.Лапп «Поліпшуємо пам'ять у будь-якому віці» [82]. Даний текст написано на основі цієї книги.

Щоб поліпшити свою пам'ять, необхідно зрозуміти, як діє ЇЇ механізм, що йому перешкоджає, а що полегшує роботу. Цей механізм можна зобразити у вигляді ланцюга, між ланками якого іноді відбуваються розриви, які призводять до погіршення пам'яті.

Найважливішою умовою гарної пам'яті є активна участь свідомості, як у момент запам'ятовування, так і при згадуванні чого-небудь. Будь-яка організація матеріалу, який запам'ято­вується, полегшує роботу пам'яті. Назвемо основні засоби, які допоможуть поліпшити роботу пам'яті'.

- пауза при зосередженні;

- розслаблення;

- концентрація уваги;

- активність почуттів при сприйманні;

- вибіркова увага;

- уявні образи;

- коментарі з особистими емоціями й асоціаціями;

- пошук питань, які стосуються того, що запам'ятовується;

- організація матеріалу, що запам'ятовується, відповідно до категорій, принципів, структур і т.д.;

- перевірка й перегляд.

Увага — необхідна передумова запам'ятовування. Часто по­гане запам'ятовування викликане саме браком уваги. Якщо увага контролюється, то спонтанне, випадкове запам'ятовування по­ступається місцем навмисному запам'ятовуванню за участю сві­домості. Однак неможливо підтримувати достатній рівень уваги при різних перешкодах: сторонніх подіях, відхиленнях від теми, сильних переживаннях, утомі, занепокоєнні, депресії або необ­хідності робити дії автоматично. В усіх цих випадках процес запам'ятовування буде неефективним.

Однією з найпоширеніших причин браку уваги і, як наслі­док, погіршення пам'яті буває почуття занепокоєння. Коли нас щось турбує, ми замість того, щоб зосередитися на потрібному предметі, гаємо час і енергію на занепокоєння. Страх забути щось потрібне - одна з причин збоїв у роботі пам'яті. Пам'ять має парадоксальну особливість: чим більше ми намагаємося щось згадати, тим більше воно вислизає від нас. Очевидна причина цього в тому, що спроби згадати мимоволі викликають у нас занепокоєння: «Раптом не згадаю!», особливо якщо це пов'яза­но з певними життєвими обставинами. Дуже важливо позбути­ся цього занепокоєння - з його зникненням пам'ять буде роз­блокована, і ви зможете згадати те, що вам потрібно. У таких випадках корисно почати обмірковування способів виконання завдання, яке стоїть перед вами. Практичні міркування позбав­лять вас від занепокоєння й тим самим знімуть розумове напру­ження. Зменшити внутрішнє занепокоєння допоможе й розсла­блення. Розслаблення дає можливість оцінити ситуацію й зосе­редитися, тим самим створюючи сприятливі умови для роботи пам'яті. Психолог може додатково познайомити школярів із ме­тодами розслаблення (див. розділ 5.6).

Залучення почуттів - перший крок у стимуляції діяльності мозку й розвитку пам'яті. Свідомим використанням органів чуттів ми залучаємо до процесу запам'ятовування чуттєву (сен­сорну) пам'ять. Найкращий результат дає сполучення всіх ви­дів чуттєвого сприймання. Психолог може запропонувати під­літкам і старшим школярам вправи для розвитку чуттєвого сприймання - зору, слуху, дотику, нюху, загострення смаку [12, 82].

Завдання 168. «Загострення нюху». Старанно нюхайте квіти, гілки дерев, парфуми, кулінарні вироби - словом, усе, що можна піднести до носа. Проаналізуйте специфічний запах кожного пред­мета й опишіть його. Порівнюйте запахи між собою. Спробуйте виді­лити серед них найбільш приємні вам і, навпаки, неприємні. Як ви вважаєте, чому вам подобаються ті чи інші запахи? Через деякий час ви досить легко зможете описати словами будь-який запах.

Завдання 169. «Загострення смаку». Під час їди пробуйте на смак і ретельно дегустуйте все, що перед вами. Аналізуйте специфі­чний смак кожного блюда і пробуйте вгадати, які компоненти до нього входять. Зверніть увагу, як приправи і прянощі змінюють смак їжі. Порівнюйте між собою продукти того самого типу. Роблячи це, ви краще навчитеся оцінювати те, що їсте, і збережете все це у своїх спогадах.

Завдання 170. «Розвиток слуху». Вслуховуйтесь у звучання слів. Звуковий склад багатьох слів нагадує про їх значення: шум, свист, шепіт, журчання, воркотання, дзижчання. Відшукуйте звуконаслі­дувальні слова, багато їх можна знайти в поезії. Спробуйте підбира­ти рими до слів, які ви хочете запам'ятати. Уважно дослухайтеся до мови людей навколо вас, до їхньої манери говорити. Аналізуйте ви­словлення, мову, стиль, настрій, навколишнє оточення. Які слова вибирають співрозмовники? Який тон їхнього голосу? Що служить головним резонатором - рот, гортань чи груди?

Завдання 171. «Спостерігайте кольори». Вивчайте різні відтін­ки кожного з основних кольорів (наприклад, червоні тони включа­ють пурпурний, світло-червоний, вишневий, рожевий, малиновий та ін.), ступінь яскравості й густоту тону. Знаходьте гармонію в тонах і відтінках і гармонію в самих кольорах. Зверніть увагу, що колір, настрій та індивідуальність часто зливаються воєдино.

Завдання 172. «Усвідомлення словесного матеріалу». Пропо­нується список слів:

папір поцілунок вовна сльоза

ваніль автобус кіт млинець

волосся поверхня лікер лікар

слон щастя шовк чобіт

Читаючи кожне слово, уявіть собі зовнішній вигляд цього предмета, його смак, запах, звуки, які він може видавати, і т.д. Змусьте працювати свою уяву, і ви запам'ятаєте будь-який спи­сок. Наприклад, зубна паста на вигляд біла і блискуча, з м'ят­ним запахом і смаком гострим і солодким одночасно.

Відтворення в пам'яті зорових образів і образне уявлення думок мають велике значення для гарної пам'яті. Зорове уяв­лення (візуалізація) якої-небудь ідеї полягає в уявному ство­ренні картини-ілюстрації. Це забирає трохи часу, але допомагає легше відтворити інформацію в майбутньому. Емоційно забарв­лені й значущі для нас образи зберігаються в пам'яті довше. Для розвитку здатності відтворювати уявні образи психолог може запропонувати підліткам і старшим школярам різні вправи. Ось одна з них.

Завдання 173. «Уявні образи й емоції». Прочитайте рядки 1-10. Після кожного рядка заплющить очі, щоб зосередитися, і уявіть собі відповідну картину.

1. Лев, що нападає на антилопу.

2. Собака, який виляє хвостом.

3. Муха у вашому супі.

4. Мигдальне печиво в коробці, що має форму ромба.

5. Блискавка в темряві (застигла картинка, що потім змінюється).

6. Пляма на вашій улюбленій сорочці або блузці.

7. Діамант, що виблискує на сонці.

8. Крик жаху вночі.

9. Радість материнства.

10. Товариш, який краде гроші з вашого гаманця.

Тепер візьміть аркуш паперу і, не перечитуючи списку, спро­буйте знову візуалізувати те, що згадаєте. Запишіть це. Назвіть відповідні картинки. Коли закінчите, спробуйте проаналізувати ви­кликані ними емоції. Порівняйте ваш список з початковим і зро­біть висновки. Які з образів і емоцій найкраще закріпилися у ва­шій пам'яті?

Щоб ефективно запам'ятовувати, ми повинні усвідомлюва­ти, що ж саме ми сприймаємо, які почуття пробуджує це сприй­мання і які викликає думки.

Вибіркова увага дозволяє нам свідомо зосередитися на тому, що ми бажаємо запам'ятати. Для цього необхідна участь свідо­мості як в емоційному, так і в суто логічному плані. Щоб зроби­ти увагу більш вибірковою, потрібно усвідомити таке:

1. Яка сенсорна картина: що сприймають ваші органи чуттів.

2. Примітні деталі: що впадає вам в очі?

3. Які емоції: що вас зворушує?

4. Інтелектуальна оцінка. Визначте:

- призначення або смисл сприйманого;

- структуру, композицію;

- деталі, що ілюструють зміст.

Кожного разу, коли ви розглядаєте яку-небудь річ, потрібно ставати собі два головних питання: «Подобається вона мені чи ні?» і «Що саме мені подобається, а що не подобається?».

Додатково психолог може запропонувати вправи, спрямо­вані на розвиток уміння аналізувати предмети і явища за схе­мою, запропонованою вище (від емоції до логіки); виділяти де­талі, частини з цілого; порівнювати - пошук спільних рис і розбіжностей. Для цього можуть бути використані літературні твори, фільми, картини та ін.

Асоціації відіграють дуже важливу роль у будь-якому про­цесі навчання. Один образ викликає інший, так що асоціації допомагають різним чином упорядкувати всі елементи інфор­мації, що надходить. Пошук специфічних асоціацій, подібнос­тей, розходжень і способів групування допомагають процесам запам'ятовування і відтворення. Уявне об'єднання зорових

образів (зорова уява, візуалізація) сприяє обробці інформації «у думках». Уява робить цю обробку більш тонкою і вносить у матеріал, який запам'ятовується, особисту складову, полегшу­ючи тим самим його відтворення. Таким чином, зорові асоціації й уява створюють необхідний контекст для гарного утримання інформації в пам'яті.

Завдання 174. «Перелік і контекст».Спробуйте перегрупувати подані нижче слова так, щоб полегшити їх запам'ятовування. При­думайте історію, яка звела б їх разом, і подумки уявіть собі хід по­дій. Дайте простір своїй уяві.

панда повітря візок фужер бджола

вода жовтець сонце кіт маргаритки

Завдання 175. «Нелогічні асоціації».Знайдіть асоціації, що зв'я­зували б слова всередині кожного з рядків, поданих нижче. Дайте простір своїй уяві, не обмежуйте його рамками логічних асоціацій. Запишіть першу асоціацію, що спала вам на думку. Акцентуйте, по можливості, видовищний бік вашої асоціації та її емоційне забарв­лення. Емоції допоможуть краще запам'ятати потрібний матеріал.

1. Книга квітка сосиска мило

2. Верблюд зима папір смутний

3. Стілець свіча радість мати

4. Тюльпан парасолька кішка взуття

5. Ласощі засмучення небо машина Відразу згадати ці слова досить легко. Щоб ускладнити завдан­ня, відкладіть пригадування на якийсь час, протягом якого ви мо­жете відволіктися.

Завдання 176. «Конкретизація абстрактного».Знайдіть кон­кретні зорові образи, що можуть асоціюватися з кожним із поданих нижче слів, наприклад, любов - серце і т.д.:

зима час бідність смерть

рок-н-рол терпіння жара обід

воля хвороба вальс енергія

Принцип створення штучних, нелогічних асоціацій викори­стовується і при інших методах запам'ятовування, наприклад, методі місць. Базований на зорових асоціаціях, цей метод по­лягає в уявному об'єднанні предмета, який запам'ятовується, з яким-небудь знайомим вам місцем. На пов'язуванні двох пред­метів у єдиний уявний образ ґрунтується й метод запам'ятову­вання імен і облич.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.