Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Практика призначення і проведення експертиз



Види слідчої практики за кількістю суб'єктів, що її здійсню­ють:

одноособова — здійснюється одним слідчим;

колективна — здійснюється слідчою групою або слідчо-операти­вною групою.

Практика слідчої групи складається з діяльності по проведенню слідства після її (слідчої групи) створення, про що вказується в по­станові про порушення справи. Якщо розслідування справи доруча­ється пізніше декільком слідчим (у залежності від їхньої відомчої приналежності), то про це повідомляє відповідний прокурор або начальник слідчого відділу, що виносить окрему постанову. Особа, що створила слідчу групу, призначає старшого — керівника групи, котрий виносить постанову про прийняття справи у своє проваджен­ня. Постанова про створення групи доводиться до відома обвинува­чуваного, а також підозрюваного, захисника, потерпілого, цивільно­го позивача, цивільного відповідача, їхнім законним представникам (тому що вони мають право заявляти відвід слідчому). Керівник слі­дчої групи, відповідальний за розслідування справи в цілому, прово­дить відповідальні слідчі дії або бере участь у їхньому провадженні. Він особисто приймає підсумкові процесуальні рішення в справі (складає або підписує обвинувальний висновок, постанову про за­криття справи або про направлення її до суду для вирішення питан­ня про застосування примусових заходів медичного характеру).

Практика слідчо-оперативної групи (відомчої, міжвідомчої) виражається в діяльності її учасників — працівників органів досудо-вого слідства, дізнання, експертно-криміналістичної й іншої служб у їхній взаємодії по розслідуванню і розкриттю злочинів. Це мо­жуть бути такі види практики слідчо-оперативних груп:

1) практика чергових слідчо-оперативних груп— діяль­ність груп, створених начальником районного або міського відділен­ня (управління) МВС відповідно до графіка у випадку повідомлення

Основні види юридичної практики_____________________ 159

про вчинені злочини з числа працівників органу оперативного реагу­вання; їхній склад — слідчий, оперативні працівники карного роз­шук}', експерт-криміналіст, дільничні інспектори міліції;

2) практика постійно діючих слідчо-оперативних груп— ді­яльність груп, створених на основі спільного наказу прокурора об­ласті і начальника управління МВС в області для розкриття вбивств та інших тяжких і особливо тяжких злочинів; їхній склад — слід­чий з особливо важливих справ або старші слідчі прокуратури об­ласті і працівники карного розшуку області, а також слідчий район­ної прокуратури, оперативні працівники карного розшуку органа, на території якого вчинено злочин, працівники експертно-криміна­лістичної і судово-медичної служби, фахівець-кінолог;

3) практика слідчо-оперативної групи для розслідування конкретного злочину— діяльність групи, створеної на основі спільного наказу прокурора району (міста) і начальника районного (міського) відділу (управління) МВС. Така група формується через кілька днів після порушення кримінальної справи у випадку, якщо не розкритий злочин постійно діючою слідчо-оперативною групою. Мета цієї групи — установити особу, що скоїла одиничний або ба­гаторазовий злочин; склад групи — слідчі прокуратури, працівники карного розшуку, дільничні інспектори міліції.

Метою слідчої практики в цілому є вдосконалювання діяльнос­ті слідчих, а завданнями — ефективне і якісне розслідування кримі­нальних справ у межах, що визначені кримінально-процесуальним кодексом країни.

Фахівцями-практиками і ученими висловлюється справедлива думка про доцільність створення єдиного слідчого органу або комі­тету, який би цілеспрямовано займався своєю основною справою — розслідуванням усіх кримінальних справ. Це дало б можливість представити повну картину досудового слідства.

§ 9. Практика державної виконавчої служби Практика державної виконавчої служби— це постійна про­фесійна правоохоронна діяльність, здійснювана корпусом держав­них виконавців по примусовому виконанню визначених рішень су­дів, нотаріату, третейських судів, комісій із трудових спорів та інших органів, а також їх посадових осіб.

 

160__________________________ Розділ VI

Державні виконавці є державними службовими особами системи органів Міністерства юстиції, тобто органів виконавчої влади, а саме: Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції; відділів державної виконавчої служби Головного управлін­ня юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь юстиції; район­них, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Діяльність працівників державної виконавчої служби регламенту­ється Законами України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами. Державна виконавча служба — це спеціальна частина органів виконавчої влади, на які покладено примусове виконання рішень судів, третейських судів, нотаріату, комісії з трудових спорів і інших органів, а також посадових осіб відповідно до законодавства країни.

Практика державної виконавчої служби поєднує: 1) діяль­ність державних виконавчих служб по примусовому виконанню визначених рішень судів, нотаріату, третейських судів, комісій із трудових спорів та ін.; 2) результати (підсумки) цієї діяльності; 3) накопичений нею досвід.

Зміст і структура практики державних виконавців:

Суб'єкти державної виконавчоїслужби

(Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції; відділи державної виконавчої служби в АР Крим, областях, містах,

районах)

Об'єкти державної виконавчої служби

(відносини, що виникають, продовжуються, змінюються

і припиняються між суб'єктами в процесі примусового виконання

рішень судів, третейських судів, нотаріату, комісії з трудових спорів

___________ і інших органів, а також посадових осіб)________

Практичнадіяльність державної виконавчоїслужби: 1) мета і завдання, функції; 2) дії державних виконавців; 3) операції відділів державної виконавчої служби (комплекс дій відділів держав­ної виконавчої служби, державних виконавців, об'єднаних єдиною метою і спрямованих на вирішення окремого завдання в рамках юридичного процесу)

Зовнішня організація діяльності (акти-дії, акти-документи)

Внутрішня організація діяльност
(процесуальні провадження,
_____ стадії, режими)_____

< >сновні види юридичної практики________________________ 161

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.