ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 10 страница

Інститут держави і права України видає щорічник «Правова дер жава» і є одним із співвидавців журналу «Право України». Згідно з ухвалою Президії НАН України тут проведена робота з підготовки і видання 6-томної «Юридичної енциклопедії», 6-томної «Антології української юридичної думки» та ін.

Чічті освіта і юридична наука у системі професійної..._______ 117

І іншою установою, що координує наукові дослідження в галузіі

іф\ кпції. є Академія правових наук України (створена

11 ) її основні завдання: 1) комплексний розвиток правової

проведення фундаментальних і прикладних досліджень у га-

і' і шиї і права; 2) наукове забезпечення правотворчої діяль-

(ержавних органів, вивчення і узагальнення механізмів реа-

п іакоіюдавчих актів; 3) визначення пріоритетних напрямків

к ти правової держави, наукове забезпечення здійснюваних ре-

іп поювка рекомендацій відносно удосконалення органів

і і' ' пчюі влади; 4) формування правосвідомості громадян, розви-

ри нічної освіти в країні та ін. Академіки і члени-кореспонде-

.... Академії правових наук працюють над проблемами успішного

і пішого проведення правової реформи в Україні, вдоскона-

н шиї п ілконодавства, збагачення теорії і практики конститущйно-

іііпіппгва, формування правової системи молодої держави

І ні юму. У загальнодержавному періодичному виданні «Вісник

ми правових наук» публікуються наукові статті з актуальних

к м теорії і практики реформування правової системи України,

.... и імяної історії держави і права, політичної і правової думки, рі-

іалузей права і т. п. \ і кладі Академії правових наук України працюють науково-

...... іііі інститути: Науково-дослідний інститут вивчення проблем

.... цінності (м. Харків); Науково-дослідний інститут приватного

і і підприємництва (м. Київ); Науково-дослідний інститут > I^і ' пішого будівництва і місцевого самоврядування (м. Харків). • і і і.ілі Академії правових наук України успішно функціонує лабо-р іюрія і прав людини (м. Львів).

Мпуково-дослідний інститут приватного права і підприєм-

...... ця Академії правових наук України створений за доручен-

пмм Кабінету Міністрів України від 30.12.1996 р. на базі Центру до-I н і ід пі. проблем підприємництва і менеджменту, що діє у складі НАМ України з грудня 1992 р. Основним напрямком наукової діяль­но, п Інституту є проведення фундаментальних і прикладних ком-іпіх досліджень з таких питань: 1) методологічні основи и ори приватного права; 2) методологічні і теоретичні проблеми матизації законодавства у сфері підприємництва; 3) станов-И пня і розвиток інституту приватної власності; 4) проблеми фор-иня і функціонування механізму використання права в прива-

Розділ V

тному секторі економіки України; 5) проблеми формування і функіі-онування механізму державного регулювання підприємницької діял-ності в Україні.

Чималий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки вносив Інститут законодавства Верховної Ради України. Інститут закон -давства Верховної Ради України (створений у 1994 р.) є само­стійною науково-дослідною і прикладною державною установоо в структурі апарату Верховної Ради України. Його головні завданн: 1) участь у проведенні фундаментальних і прикладних досліджеіь у сфері державного управління суспільством і законопроектних рі-біт, координація участі наукових установ і інших організацій в закг нотворчій діяльності Верховної Ради; 2) розробка концепції розвиту законодавчої системи України і проектів програм законодавчої ді­яльності Верховної Ради; 3) аналіз практики застосування закон? і ефективності їх дії, розробка пропозицій по удосконаленню пото¹-ного законодавства України; 4) порівняльні дослідження систем за­конодавства інших держав, а також оптимальних шляхів зближенн національного законодавства із зарубіжним законодавством і міжн,-родним правом; 5) розробка найважливіших законопроектів, здійг нення науково-практичної експертизи окремих законопроекті];

6) надання науково-методичної допомоги в здійсненні законодавчії і контрольної діяльності постійним комісіям Верховної Ради Україну

7) участь у підготовці до видання Верховною Радою України закс-нодавчих актів і спеціальної юридичної літератури.

Центр порівняльного права, який був створений при Мініс­терстві юстиції України в листопаді 2000 р., не обмежує свою д-яльність функціональними рамками державної організації. Цент є також секретаріатом Міжвідомчої координаційної ради з адаптац законодавства України до законодавства ЄС. Його мета — забе? печити проведення правової реформи в Україні з урахуванням єї ропейського законодавства. Вона випливає із стратегічного курс України на інтеграцію в ЄС і статті 51 Угоди про партнерство і спії працю. Основні завдання Центру: 1) участь у розробці пропозицій д визначення пріоритетних напрямків діяльності України з метою п рмонізації вітчизняного законодавства з європейським; 2) розробк рекомендацій до проектів нормативно-правових актів, які вимагс ють адаптації з урахуванням світових стандартів; 3) аналітични огляд відповідності правових норм України нормам міжнародног

ччші иаііта і юридична наука у системі професійної..._ 119

І) \ -кісті, у підготовці збірок нормативно-правових актів і спе-

....... "і юридичної літератури і т. д. Специфічний статус Центру

и - піішраці як з урядовими, так і з неурядовими установами

ші кіціями, такими як Європейська Комісія, Програма Тасіз,

ні і.киіі університет (Бельгія), Афінський центр публічного пра-

>■ -11 роція), ІІ8АШ, ОБСЄ та інші. У складі Центру створено Бюро

|мф< і'м.ііиі з питань європейської інтеграції і права, яке формує банк

І "їм , і права ЄС, до його послуг можуть звертатися як державні,

РІК і академічні, атакож комерційні структури. На Бюро покладена

цім систематизації офіційних перекладів актів законодавства

пріоритетних для України сферах адаптації.

І Іравові дослідження проводяться в регіональних науково-до-

> м 'іиих інститутах НАН України, наприклад в Інституті економі-

■ її правових досліджень (м. Донецьк) та ін.

Конкретний внесок у розвиток науки вносять і науково-дослідні ни і їм у і и судових експертиз (Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Хар-іщ) які функціонують у системі Міністерства юстиції України, ,і гвкі >ж Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міні-і її | ні ні юстиції України та ін.

І [авколо освітніх юридичних закладів (Українська Академія (І ржавного управління при Президенті України, Національна юри-

... на академія України ім. Ярослава Мудрого, юридичні факуль-

и і и Київського і Львівського національних університетів, Одесь­кі національна юридична академія та ін.) сформувалися наукові школи юристів. Вони надали дієву допомогу в підготовці тексту Конституції України 1996 р., входять у робочі групи по підготовці штих кодексів і інших законодавчих актів, внесли чималий внесок | розробку Концепції судової реформи, Концепції юридичної освіти и Україні та ін.

Слід зазначити внесок професорсько-викладацького складу На­ціональної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в роз-робку наукових проблем, в удосконалення законодавчого і в цілому мормотворчого процесу, правозастосовчої практики, у формування її мократичної правової політики України. Тут проводяться значні дослідження з фундаментальних і прикладних проблем правознав-і і на, розробляються проекти законів і інших нормативних актів, ідпіснюються наукові експертизи проектів нормативних актів різно-ю рівня.

Еагомий внесок у розвиток юридичної науки вносять відомчі устшови освіти системи правоохоронних органів: Київський нацональний університет внутрішніх справ України, Харківсь-кийчаціональний університет внутрішніх справ, Академія слу­жбі безпеки України та ін.

Наукова діяльність в юридичних вузах і факультетах створює особливу інтелектуальну атмосферу, сприятливу для творчого зро-сташя професорсько-викладацького складу і молодої наукової змі­ни. Результати цієї діяльності оформляються у вигляді підручників, моюграфій, статей, повідомлень, тез доповідей, які виходять окре-миш виданнями або містяться в юридичних періодичних журна-лах,газетах, збірках і інших виданнях, а також одержують узагаль-ненія в дисертаційних дослідженнях.

Розділ V

ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА. ЮРИДИЧНА ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики

Юридична практика(від грец. ргакіігоз — діяльна, діловий, дія, досвід) — нормативно закріплена система діяльності юристів з прийняття (зміні), тлумачення (конкретизації), використання і застосування правових приписів, що сполучає накопичений і на­копичуваний соціально-правовий досвід у сферах практичного ви­рішення юридичних справ, а також досвід здійснення правових досліджень та правового навчання. Юридична практика залежно від сфер здійснення поділяється на прикладну (суто практичну), наукову, освітню.

Ознаки юридичної практики(в основі якої лежить юридична практична діяльність):

1) вид соціальної практики, що входить до її структури разом з іншими видами практики (економічної, політичної, організаційно-управлінської, духовно-культурної) і характеризується відносною са­мостійністю в силу утягнутості в правову систему суспільства як її складової частини;

2) здійснюється через практичну діяльність у сфері права, що дає можливість виявляти закономірні взаємозв'язки всіх елементів правової системи, їхню функціональну взаємодію. Складаючись із правотворчої, правореалізаційної, правоохоронної, судової й інших правових форм, така діяльність відіграє інтегруючу роль у правовій системі, пов'язуючи воєдино норми права й індивідуально-правові приписи, суб'єктивні права і юридичні обов'язки, акти тлумачення і прийняті рішення;

3) спрямована на досягнення відповідності суспільних відносин вимогам права, на забезпечення реалізації, охорони і захисту прав, свобод і законних інтересів суб'єктів права — фізичних і юридич­них осіб, суспільства і держави, установлення законності і правопо­рядку;

4) здійснюється юристами-практиками на професійній основі за допомогою правових та інших (організаційних, виховних, техніч­них, інформаційних) засобів;

Розділ І

5) відбувається в межах визначеної в нормативно-правови\ аі тах компетенції — завдань, функцій, повноважень суб'єктів юри ш чної практичної діяльності, правових статусів учасників юридичної ч процесу та ін., а також етичних (деонтологічних) кодексів різним.і нітних об'єднань юристів (суддів, адвокатів, нотаріусів й ін.);

6) спричиняє юридичні наслідки (вирішення конфліктів між учи никами правовідносин, залучення винних до юридичної відповіде льності, стягнення аліментів, призначення пенсії, реєстрація шлюї >\ й ін.) або забезпечує їх настання за допомогою інших дій (розШ нення клієнту про особливості його позиції в судовому засіданні надання дозволу на участь адвоката у справі);

7) є конкретно-історичною — визначається соціально-економіч ним і духовно-культурним станом суспільства в кожний історичпіііі період його розвитку, зумовлена рівнем правосвідомості громадян і правовим мисленням юриста-практика, залежить від змін, що від буваються в правовій системі суспільства на кожному «витку» історії, і одночасно впливає на процеси, що відбуваються в ній;

8) характеризується наступністю, збереженням і викорисі.ні ням накопиченого попереднього соціально-правового досвіду не одного покоління юристів і тому є стабільною, типовою (моделі, ною) для більшості працівників визначеної галузі юридичної пр;іш відображає закономірності у їх практичній діяльності. Ефективнії 11, наступності може забезпечуватися лише за умови, якщо в оснош взаємин юристів-професіоналів (усіх ланок і рівнів) лежать не фор мальні, а справді творчі, зацікавлені, вільні від суб'єктивізму стилі., форми і методи, засновані на гнучкій тактиці, суть якої станови 11, турбота про людину.

Юридична практика неможлива без юридичної практичної діяльності.Вона містить у собі всі сфери діяльності юристів як професійних знавців права. Однак на відміну від юридичної ді яльності, здійснюваної в обумовлено-конкретний час, юридична практика має більш широкий злпст: основними елементами п структури є минула, чинна і прогнозована юридична практична діяльність.

У правовій державі (побудова якої можлива при наявності сфор мованого громадянського суспільства) ефективна юридична практи ка є особливою цінністю. Вона утверджує законність і стабільніш правопорядок.

/()ридична практика. Юридична практична діяльність____ 123

Юридична практика сприяє розвиткові прогресивних процесів, що шдбуваються в суспільстві, якщо вона професійна, тобто якщо при-имаються якісні закони (законодавча практика), якщо закони роз'яснюються відповідно до волі законодавця (інтерпретаційна практика), якщо закони вчасно і правильно перетворюються в жит-ія суспільства (правозастосовча, правоохоронна, судова, слі­дча і т. п. практика). Отже, невід'ємною властивістю юридичної практики є професіоналізм працівників усіх сфер юридичної діяль­ності.

Види юридичної практики за правовими формами діяль­ності держави:правотворча (прийняття законів та підзаконних актів); інтерпретаційна (тлумачення законів); правозастосовча (своєчасне і правильне втілення законів у життя суспільства); пра­воохоронна (забезпечення охорони прав і свобод особи); захисна (забезпечення захисту прав і свобод особи); контрольно-наглядова (здійснення контролю і нагляду за дотриманням прав і свобод осо­би); установча (проведення надійної кадрово-забезпечувальної по­літики).

Види юридичної практики за спеціалізацією юридичної роботи(або за суб'єктами здійснення): судова, слідча, прокурорська, оперативно-розшукова, адвокатська, нотаріальна, юридичної служ­би, органів дізнання, органів реєстрації (запису) актів громадянсько­го стану, державної виконавчої служби, державної кримінально-ви-нравної служби тощо.

Види юридичної практики за галузевою спрямованістю:у галузі конституційного права і процесу (працівники центральних органів влади — комісій Верховної Ради України, Конституційного Суду України та ін.); у галузі кримінального права і процесу (пра­цівники прокуратури, слідства, адвокатури та ін.); у галузі адмініс­тративного права і процесу (судді адміністративних судів України, Державної судової адміністрації, Вищої Ради юстиції, певною мі­рою працівники міліції і частково юридичних відділів державних адміністрацій та юридичних служб органів місцевого самовряду­вання); у галузі цивільного права (судді судових колегій у цивіль­них справах, господарських судів, адвокати в адвокатських конто­рах, бюро, які спеціалізуються на цивільних справах) і т. п.

Розді / І

§ 2. Зміст і структура юридичної практики

Зміст юридичної практики — юридична практична діяльнії' 11 і соціально-правовий досвід.

Структура юридичної практики — сукупність необхідних елементів, що знаходяться у взаємозв'язках, якими забезпечуєте и цілісність практики і виконання її соціального призначення.

Подамо схему узагальненої структури юридичної практики на схемі:

Суб'єкти й учасники

(суб'єкти: органи й установи юридичної спрямованості, їхні службові
і посадові особи; учасники: особи, що залучаються до здійснення тієї
чи іншої сторони юридичної практики)____________________

Об'єкти

1) події і дії, що мають юридичне значення; 2) правові відносини, що
виникають у сфері функціонування державних інститутів; 3) правові
відносини, що виникають між державними органами, фізичними і
юридичними особами__________________________________

Юридична практична діяльність

1) погоджені цілі різних видів і рівнів (перетворення, закріплення, охорона, відновлення відносин), завдання і функції; 2) юридичні дії— зовні виражені соціально-перетворюючі акти суб'єктів, що тяг­нуть за собою певні юридичні наслідки (проведення слідчих дій слід­чими); 3) юридичні операції— комплекс юридичних дій, об'єднаних єдиною метою і спрямованих на вирішення окремого завдання в рам­ках юридичного процесу (огляд місця події, що складається з декіль-кох послідовних різних правових дій)

Внутрішня форма діяльності

(процесуатьні провадження,

______ стадії, режими)____

Засоби

— юридичні інструменти, за допомогою яких досягається мета (нор­
ми права, принципи права й ін.)

Способи

— конкретний шлях досягнення мети при використанні засобів і на­
явності конкретних умов і передумов (загальносоціальні, юридичні,
технічні)

Методи

— сукупність способів, прийомів і принципів, за допомогою яких
досягається мета (результат)

чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 125

Результати

міді умок юридичних дій, досягнення (повне, часткове) поставле-

ІІНІ'ІІ

Соціально-правовий досвід

ф. ірму< і і.ся в процесі добору доцільного в юридичних діях і операці-і іонражає сукупний підсумок усієї практичної діяльності (чи її моменти), а також включає досвід здійснення правових дослі-

м . мі. (їх узагальнених результатів)та правового навчання_________

(їй риємо увагу на деякі особливості зазначених елементів. < \ б'єкти юридичної практики (органи й установи юридичної Пр імованості) мають компетенцію, установлену нормативними ні предмет ведення, повноваження, завдання і функції; їхні

... вдові особи несуть юридичну відповідальність. Створення і дія-

II....... органів і установ юридичної спрямованості регламентуєть-

, а нормами Конституції, законодавчих і підзаконних актів. Відпові-. і н п.і роль серед підзаконних актів належить статутам. Учасники юридичної практики — особи, що своїми діями забезпечують ту •пі іііііі% сторону її здійснення (свідок, потерпілий, спеціаліст, пі-і.ирюїіаііий, патологоанатом, учасник експерименту, посередник } вирішенні конфліктної ситуації, працівник інформаційного центру

..... )

Об'єкти юридичної практики різноманітні, тому що люди щ і \ миють у них для задоволення різних потреб і інтересів (права, иіммі язки, законні інтереси суб'єктів права; юридичні документи її їм ). Об'єктами юридичної практики можуть бути: матеріальні і її. матеріальні блага; предмети реальності, процеси і стани приро-іиіно середовища; суспільні відносини; дії або бездіяльності лю-п п інші предмети і явища, що включені в конкретний юридичний Процес і спрямовані на задоволення суспільних, групових і особи-і ніч інтересів.

Результат юридичної практики — підведення підсумків юри-ііічппх дій і операцій, з'ясування ступеня їхньої відповідності по-. і.пнк-ііим цілям (відхилення від цілей, досягнення нових цілей і рі і\ платі юридичної діяльності і т. п.).

( оціально-правовий досвід — сукупний результат минулої,
чі.... о і і прогнозованої юридичної практичної діяльності (практич­
не, і., вирішення юридичних справ), а також досвід здійснення пра­
ні тих досліджень та правового навчання, аналітично осмислений

Розділ

чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 127

у їх єдності і взаємодії та узятий на озброєння юристами-пракшкл ми. Він може бути негативним і позитивним. Знання негативних фі ктів попередньої практичної діяльності служить застереженням про ти їхніх повторень. Особливу цінність для правового регулкжіїїиг суспільних відносин і подальшого поліпшення юридичної практп ки має позитивний досвід.

§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи

на соціальну реальність, через які виражається її правове призма

чення.

Функції юридичної практики можна розділити на дві групи:

Спеціально-соціальні (юридичні)

— відображають специфіку правової! впливу конкретного виду юридичної практики на суспільні відносини

репстращйно-засвідчувальна, праворс алізаційна, правоохоронна, правозахііє­на, штрафна, правоконкретизуюча, пр| вороз'яснювальна, правопрогностнчн.і та ін.

Розглянемо докладніше юридичні функції. Відразу ж відзнач 11 мо, що для кожного виду юридичної практики характерні «свої» функції, що наповняються конкретним змістом юридичної спеціалі­зації. В узагальненому вигляді юридичні функції мають такий ви­гляд:

реєстраційно-засвідчувальна — офіційне закріплення конкрсі них суспільних відносин, ситуацій, реєстрація документів і посвід чення їхньої вірогідності, посвідчення договорів і угод, фіксування фактів юридичного значення й ін.;

правореалізаційна — здійснення позитивного впливу на стік і рення гарантій для реалізації прав, обов'язків, заборон, установлІ них правовими нормами;

правоохоронна — забезпечення системи заходів для профіллі* тики порушень прав, свобод, законних інтересів індивідуальніїч і колективних суб'єктів права по недопущенню протиправних дім (і\ превенція);

прішозахисна — забезпечення системи заходів для відновлення ■ і- пісного правового статусу, залученню правопорушників до • •і'п нічної відповідальності, встановлення заходів судового захисту і і їм

■ ■і і ряфна — забезпечення системи заходів примусового впливу,

іших з позбавленнями матеріального, організаційного й осо-

пі о характеру;

іі|іли(іконкретизуюча — конкретизація і деталізація чинної кон-

11" і іп и норми на основі узагальненої індивідуально-правової діяль-

и.......

іірліиіроз'яснювальна — роз'яснення змісту правових норм,

ІИИіи юридичних актів-документів, умов придбання ними дієвості

просторі і за колом осіб та ін.;

ирлиомрогностична — прогнозування тенденцій подальшого

воїни і ку правової системи, шляхів зростання ролі права; розробка

н идацій з якісного удосконалення юридичної практики, взає-

Миннлпву юридичної практики і правової системи і т. п.

§ 4. Юридична практична діяльність
як основа юридичної практики
И >риднчна практична діяльність — система свідомо-вольових
..... ротних дій і операцій по охороні і захисту прав, свобод і закон­
нії мі гсрссів особи, що здійснюються юристами на професійній

..... і ні \ межах права і мають юридичні наслідки. За сферами здій-

..... гі юридична діяльність може бути поділена на: практичну,

і ну і навчальну. В даному параграфі мова йде про практичну

і"рп ПІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

< Ознаки юридичної практичної діяльності:

І)' різновидом соціальної діяльності і зберігає її ознаки, пере-

■ соціальну корисність; ') . іпіснюється в сфері впливу права;

і) виражається в правомірних діях — цілеспрямованих, планова-НИ ші вимагають професійно-правових навичок, уміння, приш­ий підготовки, технічної оснащеності та ін.;

і) с прямована на одержання результату за допомогою правових

мі і різноманітних способів; •) передбачає настання юридичних наслідків або створення умов иі пп виконання яких приводять до таких наслідків;

РоиМл і

6) здійснюється колективними й індивідуальними суб'єктами права;

7) є формою створення, розвитку, реалізації, охорони і захік і\ об'єктивного і суб'єктивного права.

Юридична практична діяльність (юридичні дії й операції) основа і динамічна частина юридичної практики, що вплипа- 11 | соціальну діяльність інших членів суспільства, забезпечує (охоро« няє і захищає) їхнє нормальне життя. Юридичну практичну дія 11. ність не можна ототожнювати з юридичною науковою й освітньою діяльністю. Будучи взаємопов'язаними, вони є трьома формами юридичної діяльності.

Юридичну практичну діяльність варто відрізняти від прси поведінки. Якщ^ юридична практична діяльність є зовнішньо акти вною, дією, що спрямована на досягнення мети, то правова ікни дінка може бути як активною, так і пасивною, як дією, так і бе (і яльністю, як правомірною, так і протиправною.

Юридичну практичну діяльність необхідно відрізняти й від орга нізаційно-правової діяльності фахівців не юридичного профіті Наприклад, правовою діяльністю можна назвати оформлення відря дження, тому що воно вимагає ряду правових рішень. Однак такі діяльність традиційно юридичною не визнається, і її нерідко вико нують фахівці, які не мають юридичної освіти. Не можна назнані юридичною організаційно-правову діяльність ряду працівники! правоохоронних органів, відділів їхніх міністерств і відомств, том) що вони використовують право для вирішення позаправових соці.і льних цілей — економічних, політичних, управлінських та ін.

Юридичною стає соціальна діяльність, що відбувається в межал правової системи суспільства й орієнтована на використання праві і вого інструментарію. Тобто ознакою юридичної практичної діяль ності, що визначає особливості правової культури його суб'єкта є юридичність. Всі інші види діяльності характеризуються нспи значеністю юридичності. Юридичність цієї діяльності означає, що основним інструментарієм юриста-практика є право, його мислей ня — правове, у процесі діяльності він використовує юридичні 1.1 соби, сама діяльність регламентується нормами права, мета діяль ності — правова, її результати — правові.

Мета юридичної практичної діяльності може бути представлена через три компоненти: 1) захист прав і свобод особи; 2) забезпе

Чічіш іі/ніктиш Юридична практична діяльність_____ 129

шііості; 3) охорона правопорядку. В залежності від пред-■ і. пня установ, де працюють юристи (суд, прокуратура, мі-і ба безпеки, державна виконавча служба й ін.), мета здо-мнпфстний характер і виражається в завданнях і функціях п їй.пості. Мета юридичної практичної діяльності в значній ■ і пі і'іаг її результат в остаточному підсумку і на кожному етапі ін іній (найближчі, проміжні, остаточні, перспективні цілі). Юридична практична діяльність виявляється, як правило, у діях — прямоианих, планованих — це повсякденний пошук правового і а ,и \ пою читання, обробка, урахування можливих зауважень пі похідні поїздки з метою одержання цього матеріалу й ін. І мишії елементи юридичної практичної діяльності:

програмування пошуку, перевірки й оцінки фактичної інфор-

......... роведсні з дотриманням свободи вибору методів роботи;

пошук правової інформації, її приступність, інформаційна на­шої і. виконуваної роботи; правова оцінка представлених або ні і(І и них фактів, заснована на формальній визначеності виконува-I)()(")() ти;

11 по і р правових норм і одержання юридичного висновку як певного ступеня творчої самостійності при вирішенні юриди-і прав і правових завдань; ведення в правових рамках переговорів, виступів у судах та

'і..... органах, посередництво в процесі вирішення конфліктів, що не

і... аг певного ступеня ризику;

підготовка й оформлення правових документів у вигляді рі-юкідок, пропозицій; розробка й обгрунтування позиції, що пе-і.н певний темп і безперервність виконання роботи; залучен-ііічних засобів;

контроль над процесом і результатами будь-чиєї діяльності, мірольність і відповідальність власної діяльності й ін. І* )|мідична практична діяльність не тільки формує професійно­му культуру юриста, але і виступає показником цієї культури.

§ б. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура

Фі ірма юридичної практики має дві сторони: зовнішню і внутрі-Ипутршшьою є процесуальна форма, а зовнішньою — правові

<>І<>ГІ

акти-документи (нормативні і процесуальні) як способи існуна і зовнішнього вираження змісту юридичної практики.

Поиск по сайту: