Стаття 6. Регулювання трудових відносин

1. Трудове законодавство регулює трудові відносини, визначені цим Кодексом.
Акти трудового законодавства обов'язкові для застосування на всій території

України, якщо ними не передбачено інше.

2. Відносини, пов'язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових форму­ваннях, регулюються трудовим законодавством у межах, передбачених відпо­відними спеціальними законами.

3. Відносини, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, по­жежній охороні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передба­чено спеціальними законами.

4. Законами України можуть встановлюватись особливості застосування тру­дового законодавства до окремих категорій працівників (державні службовці, дипломатичні працівники тощо).

5. Проходження альтернативної (невійськової) служби регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом.

6. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом.

Праця осіб, яким у порядку кримінального покарання чи адміністративного стягнення призначено відбуття виправних робіт, регулюється трудовим законо­давством за винятками, передбаченими спеціальним законом.

7. Відносини священнослужителів та осіб, які займають виборні посади в
релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо
це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної орга­
нізації.

8. Трудове законодавство не застосовується в разі, якщо:

робота виконується фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяль­ності самостійно;

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

робота виконується членами особистого селянського господарства в цьому господарстві.

9. Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону
праці) у разі, якщо:

фізична особа виконує обов'язки члена наглядової ради акціонерного товари­ства, виконавчого органу господарського товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов'язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір;

фізична особа виконує обов'язки за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору.

10. У разі якщо в судовому порядку встановлено, що цивільним договором
фактично регулюються трудові відносини, до них застосовуються норми цього
Кодексу та інших нормативно-правових актів трудового законодавства.

Стаття 7. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за ме­жами України

1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період
тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству
України і країни перебування.

2. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян
України, які працюють за її межами, у разі, якщо:

громадяни працюють в органах дипломатичної служби України за кордоном;

громадяни уклали з роботодавцями, які є резидентами України, трудові дого­вори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у відокремлених підроз­ділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота;

це передбачено законами та міжнародними договорами України.

3. Трудові відносини громадян України, які уклали трудові договори про вико­нання роботи за кордоном з роботодавцями — нерезидентами України (далі — іноземні роботодавці), регулюються законодавством держави, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та укладе­ним трудовим договором.

4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими дер­жавами.

Поиск по сайту: