Стаття 15. Тимчасовий притулок для дорослих

1. Тимчасові притулки для дорослих будуються (створюються) та утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів і перебувають у комунальній власності.

2. Архітектурно-планувальні, технічні норми та санітарно-гігієнічні вимоги до тимчасових притулків для дорослих визначаються державними будівельними нормами.

3. У разі відсутності у мешканця тимчасового притулку для дорослих доку­ментів, що посвідчують особу, та актів громадянського стану відповідний орган місцевого самоврядування протягом двох місяців з дня надання йому жилого приміщення в тимчасовому притулку для дорослих забезпечує відновлення втраче­них громадянином документів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

4. Порядок відновлення документів для мешканців тимчасових притулків для дорослих затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Після отримання документів, що посвідчують особу, та актів громадянсько­го стану мешканець тимчасового притулку для дорослих звертається до органу місцевого самоврядування із заявою щодо взяття його на соціальний квартирний облік відповідно до ст. 13 цього Закону.

6. Громадянин без визначеного місця проживання може бути виселений з тим­часового притулку для дорослих:

1) за власним бажанням;

2) у разі одержання жилого приміщення у соціальному гуртожитку або квар­тири чи садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду со­ціального призначення;

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

3) за рішенням суду.

Стаття 16. Порядок ведення органом місцевого самоврядування соціального квартирного обліку громадян

1. Списки громадян для отримання соціального житла в порядку загальної черги, першочергово або позачергово розміщуються окремо та підлягають опри­людненню.

2. Поряд із списками, зазначеними у частині першій цієї статті, розміщується порядок надання соціального житла.

3. Орган місцевого самоврядування проводить щорічний моніторинг доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей за попередній рік.

Порядок проведення щорічного моніторингу доходів громадян, які перебува­ють на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. У разі якщо середньомісячний сукупний дохід громадянина, який перебу­
ває на соціальному квартирному обліку, та членів його сім'ї за попередні два ро­
ки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосе­
редкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену
пунктом «б» ч. 2 ст. 10 цього Закону, та прожитковий мінімум, така зміна є під­
ставою для зняття зазначеного громадянина з соціального квартирного обліку.

Зняття із соціального квартирного обліку громадянина, який на підставі дого­вору найму проживає у соціальному гуртожитку, є підставою для розірвання тако­го договору найму.

5. За громадянином, який перебував на соціальному квартирному обліку і був знятий з такого обліку на підставі, визначеній частиною четвертою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня зняття з обліку зберігається право понов­лення в черзі за його номером у цій черзі за умови відновлення права такого гро­мадянина на отримання соціального житла відповідно до частини другої ст. 10 цього Закону.

6. Громадяни, які відповідно до умов, визначених частиною другою ст. 10 цьо­го Закону, втратили право перебувати на соціальному квартирному обліку, за їх згодою можуть бути включені до списків осіб на одержання державних цільових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла.

Положення про державні цільові довгострокові кредити на будівництво чи придбання житла затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Соціальний квартирний облік громадян, встановлення черговості, а також
розподіл жилої площі здійснюються під громадським контролем відповідно до
ст. 17 цього Закону з додержанням гласності.

Поиск по сайту: