(ПостановаВУЦВКвід2жовтня 1922р.//ЗУУРСР.-1922.-М.43. - Cm. 63),
На відміну та зміну статтей 4, 5, 6 і 19 «Тимчасового положення про народні суди та ревтрибунали», ст. ст. 11, 25,40, 42,43 і 44 «Положення про народний суд», п. п. «м» і «н» ст. З і п. «є» ст. 16 «Положення про місцеві органи юстиції» Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет постановив:
1. При губернських Радах народних судей створюються губернські колеії оборонців в кримінальних та цивільних справах.
2. За членів колегії оборонців можуть бути особи, що задовольняють однієї з нижчевказаних вимог:
а) такі, що мають практичний стаж відповідальної роботи не менш двох років в органах радянської юстиції, або
б) особи, що мають теоретичну і практичну підготовку, ступінь і порядок визначення якої встановлюється інструкцією НКЮ.
3. Не можуть бути членами колегії оборонців:
а) особи, що не досягли повноліття;
б) особи, що вказані у ст. 21 Конституції УРСР і які не мають виборчих прав на підставі постанови ВУЦВК «Про виборчі права громадян»;
в) особи, що перебувають під слідством або судом, звинувачені у злочинах., що за них Кримінальним кодексом УРСР передбачено покарання в формі позбавлення волі або інше тяжке покарання;
г) особи, обмежені в правах за судовим вироком;
д) особи, що перебувають під опікою;
є) особи, виключені з числа членів колегії оборонців будь-якої губернії. Примітка. Особи, що їх виключено безстроково зі складу колегії оборонців, можуть клопотати, щоб їх заново записали до членів колегії, тільки після 3-х років.
4. Члени колегії оборонців не мають права обіймати посади в державних установах та підприємствах. Винятки можливі:
1) для осіб, що обіймають державні посади з виборів;
2) для осіб, які займаються науковою та викладацькою діяльністю.
Примітка. Винятки, які передбачені цією статтею, не розповсюджуються на
працівників юстиції, що обіймають посади з виборів.
5. На членів колегії оборонців покладається:
а) провадити кримінальні й цивільні справи за призначенням, а також за погодженням з тими, що звертаються до них за допомогою;
б) провадити справи як за призначенням, так і за погодженням, в адміністративних органах, які мають судові права;
в) складати папери щодо судових і адміністративних прав, актів і договорів, в також давати усні й письмові поради;
г) брати обов'язкову участь у загальних зборах оборонців свого судового району.
6. Члени колегії оборонців першого складу затверджуються президією виконавчого комітету за поданням губернської Ради народних суддів. В подальшому прийом членів в колегію проводить президія колегії.
7. Про кожний прийом до членів колегії оборонців президія колегії повідомляє в триденний термін президію радянського народного суду яка протягом місяця має право відводу прийнятого з повідомленням про це президії колегії. Якщо протягом місяця такого відводу заявлено не буде, то прийнятий вважається зарахованим до колегії оборонців.
Додатки
Примітка. Постанову про залічення до складу колегії оборонців має право скасувати НКЮ порядком догляду без обмеження терміну.
8. Відмову про прийом до членів колегії оборонців можна протягом місяця оскаржити до президії губвиконкому, який після зажадання пояснень президії колегії оборонців, якщо визнає скаргу важливою, виносить постанову про залічення даної особи до колегії.
9. Члени колегії оборонців кожної губернії обирають на загальних зборах з-поміж себе президію колегії у числі від трьох до семи осіб терміном на один рік.Список членів президії колегії повідомляється до губраднарсуду та губпрокуратури.
Примітка. Президія колегії оборонців може утворити в повіткових містах повітові бюро оборонців, члени яких обираються загальними зборами оборонців, що перебувають в даному повіті. Замість того, щоб утворювати повітове бюро, президія колегії може призначити з числа оборонців, що перебувають в повіті, свого уповноваженого. Про зазначені постанови президія колегії повідомляє президію губраднарсуду і відповідний повітвиконком.
10. Загальні збори членів колегії оборонців скликаються президією колегії або на вимогу не менше як одної п'ятої членів колегії оборонців. До відання зборів належить:
а) обирати президію колегії та заслуховувати її звіти;
б) обговорювати загальні питання, що торкаються діяльності колегії оборонців в цілому;
в) встановлювати відрахування у фонд колегії.
ЗАКОН УКРАЇНИ
від 19 грудня 1992 р. № 2887-XII
Про адвокатуру
Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України
від 10 січня 2002 року № 2921-III, від 7лютого 2002 року № 3047-III,
від 11 липня 2003 року № 1130-IV, від 17 листопада 2005 року № 3108-IV
від 16 листопада 2006 року № 355- V
Стаття і. Адвокатура України та її завдання
Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Стаття 2. Адвокат
Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
(частина перша статті 2 у редакції Закону України від 16.11.2006 р. № 355- V)
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.