Організація роботи з нормування праці на підприємстві

Практична реалізація заходів щодо розробки і впровадження прогресивних норм, вивчення передових методів і прийомів праці, аналізу використання робочого часу і багато чого іншого покладено на службу нормування праці. На промислових підприємствах України це, як правило, відділ організації праці і заробітної плати, що виконує такі функції:

· організація обліку, перегляду діючих і впровадження нових норм праці;

· оцінка якості нормування праці;

· аналіз стану та рівня нормування;

· аналіз якості діючих норм витрат праці.

Наявні 3 форми управління нормуванням:

1) централізована, за якої управління і відповідальність сконцентровані в єдиному центрі (відділі, бюро). Застосовується на малих і середніх підприємствах з вузькою номенклатурою продукції;

2) децентралізована форма передбачає наявність декількох автономних центрів. Вона виправдана на великих підприємствах, коли окремі виробничі підрозділи мають замкнутий цикл і виробляють готову продукцію;

3) змішана, за якої поряд з єдиним організаційно-методичним центром у великих цехах створюються бюро організації і нормування праці.

Висновки

1. Трудовий процес (процес праці) – доцільна діяльність людини, спрямована на обробку предметів праці з метою виготовлення продукції. Основним елементом трудового процесу є операція – частина трудового процесу, виконувана на одному робочому місці, над одним предметом праці без переналагодження устаткування.

2. Проектований трудовий процес, окремі прийоми і методи праці ретельно оцінюють з економічної і психофізіологічної точок зору. Під час дослідження трудових процесів застосовують різні
методи, а саме: хронометраж, фотографія робочого місця, фотохронометраж.

3. Хронометрування – це метод безпосередніх неперервних чи вибіркових спостережень для встановлення витрат часу на виконання виробничої операції в цілому чи окремих її структурних складових.

4. Хронометраж (індивідуальний і груповий) – це такий вид спостережень, за якого вивчається тривалість циклічно повторюваних елементів оперативної роботи, окремих елементів робіт або робіт з обслуговування робочого місця. Він застосовується для встановлення і перевірки норм, їхнього виконання, вивчення і впровадження оптимальних прийомів і методів праці. Хронометраж може бути безперервний, вибірковий, цикловий.

5. Нормування праці – процес встановлення необхідних витрат живої праці та робочого часу на виготовлення одиниці продукції чи виконання певного обсягу робіт за одиницю часу за досягнутих організаційно-технічних умов виробництва. Об’єктами нормування праці є робочий час, виробнича операція, обсяг роботи, зона обслуговування і чисельність персоналу.

6 .Практична реалізація заходів щодо розробки і впровадження прогресивних норм, вивчення передових методів і прийомів праці, аналізу використання робочого часу і багато чого іншого покладено на службу нормування праці. Наявні 3 форми управління нормуванням: централізована, децентралізована, змішана.

Семінар №7 Організація робіт з удосконалення

Трудового процесу і нормування праці на

Підприємстві

Цілі та завдання:Розглянути стислий зміст трудового процесу. Розкрити сутність методів і засобів дослідження трудових процесів. Охарактеризувати основні положення з нормування праці на промисловому підприємстві. Дати опис найбільш поширених видів хронометражу. Визначити склад та порядок розрахунку норми часу. Дати характеристику організації робіт з нормування праці на підприємстві.

План

1. Стислий зміст трудового процесу.

2. Методи і засоби дослідження трудових процесів.

3. Основні положення з нормування праці.

4. Організація роботи з нормування праці на підприємстві.

5. Заслуховування доповідей.

Проблемно-пошукові питання

1. Які елементи операції Ви знаєте?

2. Що таке хронометраж?

3. Від чого залежить число спостережень при проведенні хронометражу?

4. Як оцінити стійкість хронологічного ряду?

5. Як визначити норму виробітку?

6. Які функції виконує відділ організації праці і заробітної плати?

Теми для доповідей

1. Вклад школи наукового управління у дослідження рухів.

2. Хронометрування з використанням ПЕОМ.

3. Фотокартка робочого дня та особливості її побудови.

Література

1. Практикум по экономике, организации и нормированию труда : учеб. пособие / под ред. П.Э. Шлендера. - М. : Вузовский учебник, 2008. - 319 с.

2. Рофе А.И. Научная организация труда: Учеб. пособие. - М.: МИК, 1998.

3. Жадан А.В., Стехин А.П. Методические рекомендации к выполнению индивидуальных заданий по дисциплине «Организация производства». – Донецк: ДонГАУ, 2001. – 22 с.

4. Смирнов Е.Л. Справочное пособие по НОТ. – М.: Экономика, 1996. – 398 с.

Поиск по сайту: