Загальні відомості і сутність сіткового

планування і управління. Сітковий графік і його характеристики

Майже всім менеджерам, принаймні час від часу, доручають керівництво складними виробничими завданнями або проектами.

За формою проект – це результат проектування, що становить формалізований інформаційний об'єкт і є моделлю розроблюваного матеріального чи інформаційного об'єкта (ДСТУ 2941-94).

За протіканням проект – єдиний процес, що включає комплекс скоординованих і контрольованих видів діяльності з датами початку й закінчення, спрямованих на досягнення певної мети, що відповідає конкретним вимогам, включаючи обмеження в часі, витратах і ресурсах (ДСТУ3815-98).

За суттю проект – це сукупність задач або заходів, пов’язаних з досягненням запланованої мети, яка звичайно має неповторюваний характер.

Така потреба виникає, наприклад, при створенні нових виробничих потужностей, запровадженні нових технологічних процесів, розробці і введенні систем якості, освоєнні випуску нової продукції та ін. Ця форма управління часто застосовується не тільки в галузі виробництва, але й в інших сферах діяльності, наприклад, у марке-
тингу до проектів належить проведення аналізу споживчого попиту.

Керівники проектів відповідають за такі аспекти його реалізації: терміни, витрати і якість результату. Вважається, що ефективне управління термінами робіт є ключем до успіху по всіх трьох показниках. Тому в основних методах організації і управління роботами по проектах основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка.

Зростання складності виробництва обумовлює значне ускладнення процесів планування і управління. Ці проекти здійснюються за участі десятків, сотень, а іноді й тисяч виконавців. Спланувати такі процеси, правильно розподілити між виконавцями обсяги і скоординувати терміни проведення робіт дуже важко. Складно також установити дійових контроль за ходом робіт, вчасно виявляти відхилення від плану-графіка й оперативно вживати необхідні заходи, бо для цього потрібно вчасно одержувати й обробляти велику кількість вихідних даних.

У 50-х роках ХХ ст. були розроблені методи управління роботами по реалізації проектів. У вітчизняній практиці ці методи об’єднані поняттям методи сіткового планування і управління (СПУ).

Сутність систем СПУ полягає в побудові мережної моделі процесу шляхом логіко-математичного опису всіх робіт, що складають цей процес, зв’язків між ними, установлення кількісних оцінок по кожній роботі, у розрахунку й аналізі цієї моделі та використанні її як основного інструменту управління ходом робіт.

Об’єктом управління в системах СПУ є колектив виконавців, що володіє певними матеріальними і грошовими ресурсами і виконує комплекс робіт, спрямованих на досягнення кінцевого результату у встановлений термін.

Створення систем СПУ передбачає: визначення структури
СПУ, побудову мережної моделі об’єкта; визначення порядку функціонування системи СПУ на стадіях планування й оперативного управління, визначення організаційної структури й основних функцій служб СПУ.

Планування і управління в системах СПУ здійснюється за допомогою сіткового графіка (рис.6.1).

Сітковий графік – графічне зображення розглянутого комплексу робіт чи операцій, взаємозв’язків між ними і послідовності їхнього виконання.

Рис. 6.1. Сітковий графік

Кожний сітковий графік будується із застосуванням двох графічно зображуваних елементів: подій і робіт.

Робота – це будь-який процес, що приводить до досягнення визначених результатів.

Розрізняють: дійсні роботи – трудовий процес, що вимагає витрат часу і ресурсів; очікування – процеси, що вимагають витрат часу, але не потребують витрат ресурсів (процес затвердіння бетону); залежність (фіктивні роботи) – логічні зв’язки між двома або декількома роботами, що не потребують витрат праці, ресурсів і часу, але вказують на можливість початку однієї роботи безпосередньо після одержання результатів іншої.

Подія в сітковому графіку не є процесом і не має тривалості в часі. Вона відбиває тільки факт одержання результатів попередніх робіт і умови початку наступних за нею робіт.

У мережі завжди є вихідна й одна або кілька завершальних подій, всі інші – проміжні.

Вихідна подія вирізняється тим, що вона не є наслідком або результатом жодної з робіт, що входять у дану мережу, тобто не має попередніх робіт і подій. Завершальна подія відбиває кінцеву мету і не має наступних подій.

Будь-яка послідовність робіт у сітковому графіку, де кінцева подія кожної роботи збігається з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом (L). Тривалість кожного шляху дорівнює сумі тривалості робіт, що входять до його складу. Шлях, що має найбільшу тривалість, називається критичним шляхом (L_кр). Тривалість критичного шляху (Т_кр) визначає тривалість проекту в цілому.

Критичний шлях є центральним поняттям СПУ і використовується як основа для оптимізації проекту. Від самого початку увага керівника має бути зосереджена на виконанні робіт, що входять до критичного шляху, своєчасному забезпеченні їх матеріальними і трудовими ресурсами для того, щоб завершити проект у визначений термін. Якщо ж цей термін за сітковим графіком перевищив директивний, то для його зменшення необхідно вивчити можливості скорочення не всіх робіт, а тільки тих, що у складі критичного шляху. Для наочності, роботи, що складають критичний шлях, на графіку позначаються жирною, подвійною або кольоровою лінією. При розробці сіткового графіка потрібні попередній перелік подій і робіт, виконання яких є необхідним для досягнення поставленої мети, а також тривалість виконання робіт і їхнє узгодження (можливість або неможливість їхнього спільного виконання).

Сітковий графік креслять, як правило, зліва направо.

Роботи позначаються стрілками, а події – геометричними фігурами, наприклад прямокутником, квадратом, колом (рис. 6.2).

Стрілки, що позначають роботу, можуть мати довільну довжину і нахил, але зазвичай спрямовані також зліва направо. При цьому дійсні роботи позначаються суцільною лінією, а фіктивні і очікування – пунктирною.

Сіткові графіки будуються з використанням декількох простих правил. Якщо кілька робіт мають загальну початкову подію і можуть виконуватися водночас, то це зображується так, як показано на рис. 6.2 а. На рис. 6.2 б зображена робота 4,5, яка може розпочатися після здійснення події 4. На рис. 6.2 в зображені роботи 4,5 і 4,6, що починаються після здійснення події 4 і виконуються водночас.

а) б)

в) г)

Рис. 6.2. Фрагменти сіткового графіка

У сіткових графіках не допускається наявність подій (за винятком вихідної), до якої не входить жодна робота, а також робіт, замкнутих на собі (контурів), як це зображено на рис. 6.2 г. Наявність таких робіт і контурів свідчить про логічні помилки при побудові сіткових графіків.

Сіткові графіки підрозділяються на комплексні, що охоплюють усі роботи проекту, і часткові, що охоплюють його частину.

Поиск по сайту: