Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальні відомості і сутність сіткового



планування і управління. Сітковий графік і його характеристики

 

Майже всім менеджерам, принаймні час від часу, доручають керівництво складними виробничими завданнями або проектами.

За формою проект – це результат проектування, що становить формалізований інформаційний об'єкт і є моделлю розроблюваного матеріального чи інформаційного об'єкта (ДСТУ 2941-94).

За протіканням проект – єдиний процес, що включає комплекс скоординованих і контрольованих видів діяльності з датами початку й закінчення, спрямованих на досягнення певної мети, що відповідає конкретним вимогам, включаючи обмеження в часі, витратах і ресурсах (ДСТУ3815-98).

За суттю проект – це сукупність задач або заходів, пов’язаних з досягненням запланованої мети, яка звичайно має неповторюваний характер.

Така потреба виникає, наприклад, при створенні нових виробничих потужностей, запровадженні нових технологічних процесів, розробці і введенні систем якості, освоєнні випуску нової продукції та ін. Ця форма управління часто застосовується не тільки в галузі виробництва, але й в інших сферах діяльності, наприклад, у марке-
тингу до проектів належить проведення аналізу споживчого попиту.

Керівники проектів відповідають за такі аспекти його реалізації: терміни, витрати і якість результату. Вважається, що ефективне управління термінами робіт є ключем до успіху по всіх трьох показниках. Тому в основних методах організації і управління роботами по проектах основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка.

Зростання складності виробництва обумовлює значне ускладнення процесів планування і управління. Ці проекти здійснюються за участі десятків, сотень, а іноді й тисяч виконавців. Спланувати такі процеси, правильно розподілити між виконавцями обсяги і скоординувати терміни проведення робіт дуже важко. Складно також установити дійових контроль за ходом робіт, вчасно виявляти відхилення від плану-графіка й оперативно вживати необхідні заходи, бо для цього потрібно вчасно одержувати й обробляти велику кількість вихідних даних.

У 50-х роках ХХ ст. були розроблені методи управління роботами по реалізації проектів. У вітчизняній практиці ці методи об’єднані поняттям методи сіткового планування і управління (СПУ).

Сутність систем СПУ полягає в побудові мережної моделі процесу шляхом логіко-математичного опису всіх робіт, що складають цей процес, зв’язків між ними, установлення кількісних оцінок по кожній роботі, у розрахунку й аналізі цієї моделі та використанні її як основного інструменту управління ходом робіт.

Об’єктом управління в системах СПУ є колектив виконавців, що володіє певними матеріальними і грошовими ресурсами і виконує комплекс робіт, спрямованих на досягнення кінцевого результату у встановлений термін.

Створення систем СПУ передбачає: визначення структури
СПУ, побудову мережної моделі об’єкта; визначення порядку функціонування системи СПУ на стадіях планування й оперативного управління, визначення організаційної структури й основних функцій служб СПУ.

Планування і управління в системах СПУ здійснюється за допомогою сіткового графіка (рис.6.1).

Сітковий графік – графічне зображення розглянутого комплексу робіт чи операцій, взаємозв’язків між ними і послідовності їхнього виконання.

 

 

Рис. 6.1. Сітковий графік

 

Кожний сітковий графік будується із застосуванням двох графічно зображуваних елементів: подій і робіт.

Робота – це будь-який процес, що приводить до досягнення визначених результатів.

Розрізняють: дійсні роботи – трудовий процес, що вимагає витрат часу і ресурсів; очікування – процеси, що вимагають витрат часу, але не потребують витрат ресурсів (процес затвердіння бетону); залежність (фіктивні роботи) – логічні зв’язки між двома або декількома роботами, що не потребують витрат праці, ресурсів і часу, але вказують на можливість початку однієї роботи безпосередньо після одержання результатів іншої.

Подія в сітковому графіку не є процесом і не має тривалості в часі. Вона відбиває тільки факт одержання результатів попередніх робіт і умови початку наступних за нею робіт.

У мережі завжди є вихідна й одна або кілька завершальних подій, всі інші – проміжні.

Вихідна подія вирізняється тим, що вона не є наслідком або результатом жодної з робіт, що входять у дану мережу, тобто не має попередніх робіт і подій. Завершальна подія відбиває кінцеву мету і не має наступних подій.

Будь-яка послідовність робіт у сітковому графіку, де кінцева подія кожної роботи збігається з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом (L). Тривалість кожного шляху дорівнює сумі тривалості робіт, що входять до його складу. Шлях, що має найбільшу тривалість, називається критичним шляхом (Lкр). Тривалість критичного шляху (Ткр) визначає тривалість проекту в цілому.

Критичний шлях є центральним поняттям СПУ і використовується як основа для оптимізації проекту. Від самого початку увага керівника має бути зосереджена на виконанні робіт, що входять до критичного шляху, своєчасному забезпеченні їх матеріальними і трудовими ресурсами для того, щоб завершити проект у визначений термін. Якщо ж цей термін за сітковим графіком перевищив директивний, то для його зменшення необхідно вивчити можливості скорочення не всіх робіт, а тільки тих, що у складі критичного шляху. Для наочності, роботи, що складають критичний шлях, на графіку позначаються жирною, подвійною або кольоровою лінією. При розробці сіткового графіка потрібні попередній перелік подій і робіт, виконання яких є необхідним для досягнення поставленої мети, а також тривалість виконання робіт і їхнє узгодження (можливість або неможливість їхнього спільного виконання).

Сітковий графік креслять, як правило, зліва направо.

Роботи позначаються стрілками, а події – геометричними фігурами, наприклад прямокутником, квадратом, колом (рис. 6.2).

Стрілки, що позначають роботу, можуть мати довільну довжину і нахил, але зазвичай спрямовані також зліва направо. При цьому дійсні роботи позначаються суцільною лінією, а фіктивні і очікування – пунктирною.

Сіткові графіки будуються з використанням декількох простих правил. Якщо кілька робіт мають загальну початкову подію і можуть виконуватися водночас, то це зображується так, як показано на рис. 6.2 а. На рис. 6.2 б зображена робота 4,5, яка може розпочатися після здійснення події 4. На рис. 6.2 в зображені роботи 4,5 і 4,6, що починаються після здійснення події 4 і виконуються водночас.

 

 

 

а) б)

 

 

в) г)

 

Рис. 6.2. Фрагменти сіткового графіка

 

У сіткових графіках не допускається наявність подій (за винятком вихідної), до якої не входить жодна робота, а також робіт, замкнутих на собі (контурів), як це зображено на рис. 6.2 г. Наявність таких робіт і контурів свідчить про логічні помилки при побудові сіткових графіків.

Сіткові графіки підрозділяються на комплексні, що охоплюють усі роботи проекту, і часткові, що охоплюють його частину.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.